Estadísticas de telegram channel - @litk1t

Logotipo de la comunidad de telegram - Літкіт
2025-06-29

Літкіт

Número de suscriptores:
289
Fotos:
110 
Videos:
Enlaces:
587 
Categoría:
Libros
Descripción:
¡БА МИ БА ТАКІ БА! —/———/———/ 〽️ Надіслати: @litiyyy_bot

👥 Número de suscriptores

Promedio/Día: -1
Promedio/Tiempo: -1
Promedio/Mes: -13
Total:
289

👁️ Vistas promedio por mensaje

Promedio/Día: +84
Promedio/Tiempo: +104
ERR: 41.63%
ERR (24): 29.07%
Promedio de 30 días:
120

📊 Mensajes por Día

Último día: 0
Promedio semanal: 0.9
Promedio por día
1.3

Historial de cambios de logotipo

Una de las imágenes del historial de logotipos de esta comunidad
2025-08-11
Una de las imágenes del historial de logotipos de esta comunidad
2025-06-29

Historial de cambios de nombre

Літкіт
2025-12-15
ЛІТКІТ
2025-11-30
ЛіТКіТ
2025-11-26
ЛІТКІТ. Набір у команду
2025-11-17
ЛІТКІТ. НАБІР У КОМАНДУ
2025-11-08
Літкіт. НАБІР У КОМАНДУ І КЛУБ ️️
2025-10-25
Літкіт. Книги, письменники, поети
2025-07-16
Літкіт. Письменники
2025-07-02

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado
2025-06-29

Muro canal ЛІТКІТ - @litk1t

> Оголошуємо набір на 2-ге голосування закритим. Публікація конкурсних віршів почнеться завтра о 14:00. А поки... 🍾🌺: Підписники та адміни Літкіту, з ювілеєм! Він існує від сили півроку, проте вже встиг зібрати стількох приятелів у себе.- - -Повірте, адміністрація готуватиме ще багато заходів і колабів, щоб ви не сумували. (Можливо, у команді невдовзі з'являться нові обличчя).Отож.Нумо виголосимо тост за нас.- - -Літкіт — будь іще кращим.Адміни — не змінюйтесь.Підписники|Творіть далі. 💚 🐦‍🔥: Любі котики! Хоч я активна у цій спільноті зовсім нещодавно, Літкіт став для мене майже домом.- - -Цей великий шанобливий котик сьогодні зустрічає свій ювілей, тож давайте всі разом привітаємо його!- - -Він виріс, став пухнастим та помітним серед інших тварин, але все ще залишається лагідним та ніжним.- - -Вітаю всіх вас і бажаю, щоб у вашому житті було більше мурчання, ніж шипіння; звершень у найріднішій справі та натхнення на решту життєвих капризів.|З любов’ю, ваш Фенікс. 🧡 🩻: Ця спільнота, нехай і не так давно існує, та й і я у ній відносно недовго, проте вона вже встигла стати мені таким собі сейф-плейсом. - - -Це місце принесло мені чимало нових знайомств і навіть хорошу подругу. Я дуже рада, що одного холодного вечора таки прийняла запрошення прийти до Літкіту. Ні разу про це не шкодую.- - -Перша публікація своєї поезії тут, перше повідомлення у загальному чаті, перше представлення у своєму каналі, як учасниці Літкіт...|Це все було ніби вчора... 🩵 🚑: Вітаю, нас 300 — число, з котрого починаются анекдоти і приход сусіда на запах шашличків. Тож, як то кажуть — щоб вірш писався, серце билось.|Йоу. ❤️‍🩹
124
26-02-22 16:02
вавилонцю казку я буду читати дітям змалечкупро наше спільне царство – прекрасний Вавилон. про цю велику і міфічну вежу ангельську де людей та потвор – повний ешелон. казав той клятий Бог, безмовний наш Творець,багато що – дрібноту правди. може і брехні.мораль виводив, робив він нам взірецьта ми не слухали. тепер ми грішні. та смертнí.зруйнована та вежа, лишились лише ми. не буде нам ні свят, ні пирів, ні весільмузики стихнуть. поети б'ються, схиляючи чоламиприносячи тепер у райське місце більтепер вже тільки тиша. та ті почвари знизу:ангели, монстри, перевертні. і люди. на пиках в грішників огиднії мармизитепер питання? до чого і куди...та і ми що? а ми з цим ніц не вдієм.помру, не складуть в купі під вівтар Богам.розумник може скаже "в скирту з гноєм!"та лише я впаду, як їжа мертвякам(впаду від моровиці чи щось інше? неважливо)нас не вквітчають. не всіх та не відразуне визнають, поглянь ти правді в очіне вмрем ми в Парижі, повторюю щоразупомрем ми в Вавилоні, можливо навіть двічі(зразу - наше серце. а потім і тіло вляже)може дітям не зачитаю я цієї казкипро огидне царство – Вавилонможе, подаруєш мені, як римляни, фіалки я буду твоїм Адонісом, а ти – як Аполлон#аноннія#поезія #конкурс (тґк)▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱> #твір > @litk1t > @litiyyy_bot> > > https://t.me/litk1t?boost
110
26-02-19 20:59
ПОЛУМ'Я ПОМСТИУ прірві плаче ясними слізьми Маленька тінь самотньої надії.Колись здіймалась в небо радісно крильми,Та давно вона забула свої мрії.Обламали їй ті білосніжні крила,Видерли все сонцесяйне пір'я.Покинула її незламна сила,Залишився спогад лиш в повір'ях.Хтось забрав собі її свободу,Хтось укинув у вогонь кривавий.І буде прославлять нащадків свого роду,Показувать свій намір величавий.Він навіть не згадає про надію,Яка тепер знаходиться в безодні.Він буде жить спокійно, нехтуючи ціллю,Яка колись ще чула думки благородні.Й тут ніжна, лагідна довіра, так, вонаПеретворюється на шматочок помсти.Про неї ніхто не зна,Бо немає в неї позолоти.Є тільки крапля люті,Що палає безжальним вогнем.Та голос надії у скрутіЯкий заллє світ дощем.Душу охопила темряваВ рятівні обійми правди.Надія обернула дзеркалоЖаги до кари заради.Піднялася знову до неба,Стали міцнішими крила.Зовсім не слави їй треба,А справедливості, віри.І ворог впав перед мечем того,Чиє ім'я стоптав у попіл.І прийшла раптом кара його.І змив у небо з криком сокіл.#Хозяїнова_Софія#поезія #конкурс▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱> #твір > @litk1t > @litiyyy_bot> > > https://t.me/litk1t?boost
89
26-02-19 13:59
🌺: Вітаємо всіх підписників:олдфагів і новоприбулих!Сподіваємося, Вам сподобається конкурс, який ми, адміни літспільнот, кропітливо й невтомно готували. У ньому — частинка кожного з нас.Відбір відбуватиметься так: 👥 Буде 2 неанонімних голосування, у кожному — по 10 авторів. Той, хто набере найбільше голосів, проходить в основний конкурс. Перший автор — переможець 1-го опитування, другий — 2-го відповідно.— — —Один день буде присвячений читанню творів, наступний — голосуванню, останній — оголошенню результатів. 3 дні на 1 опитування. Проміжок між віршами — 1 година. Публікуватимуться вони з 14:00 і до 23:00. (Твори, що не призначені для конкурсу, публікуватимуться в дні голосування й результатів). 1-ше голосування. ЗАКРИТО 🔫 У ньому змагатимуться старожили Літкіту, що були в ньому ще з незапам'ятних часів (цебто, з 10 підписників; +-) або ж ті, що приєдналися зовсім недавно, але вже стали частиною нашої творчої сім'ї. 2-ге голосування. ВІДКРИТО 🌟 А в цьому Ви побачите нові обличчя, що закарбуються в історії нашої спільноти (і в інших, сподіваюсь, теж). Щоб подати твір, надішліть його в бота, додавши до вірша мітку "На конкурс". Обов'язково зазначте, як Вас підписати (псевдонім/ім'я), а також залиште свої соцмережі (за бажанням). Не забудьте підписатись на теки літспільнот-партнерів і журі (це обов'язково), а також завітайте на канал організатора — РіСТ!А стосовно новеньких...|Почувайтеся в Літкіті, як вдома.💛💚💙>>> НАДІСЛАТИ ВІРШ
151
26-02-18 16:36
Що таке Manuscript, та кому це потрібно?Manuscript — платформа для письменників та авторів, яка допомагає планувати, відстежувати та писати рукописи. Тож що ви отримаєте, користуючись Manuscript?1) Сторінка автораУ Manuscript кожен письменник має сторінку автора, де можна:- показати, над чим ви зараз працюєте.- показати попередні роботи.- ділитися своїми думками та вподобаннями з власною аудиторією.2) Проєкти рукописів.Кожен автор може створити проєкт власного рукопису, визначивши його цілі, основну ідею та інші деталі. У кожного проекта можна:- планувати структуру майбутніх розділів та сцен.- робити нотатки.- відстежувати прогрес, дивитися статистику написання.- кожен проект можно викачати у файл docx.3) Цілі, дедлайни.- можна ставити власні цілі.- прив’язувати цілі до дедлайнів.- бачити все в зручному календарі.4) Задачі дня та щоденні виклики- задачі дня, що формуються на основі цілей і дедлайнів проєктів.- щоденні виклики, які розвивають письменника.Спробуйте самостійно! https://mymanuscript.vercel.app/
106
26-02-17 16:01
ОдаІI."У безсмертнім місті УрВладарюють цар та тур"VIII.Ні безсмертя сягти тобі, добрий царю,Ні товариша... просто не маєшПогубив ти удачу й все далі від краю,Що рідним звав, а тепер "пожинаєш"І слава та лунатиме віками,І як на зло навіть по смертіЗмирися з цим,Єдина вічність - в словесні безсмерті???.Добрий клинопис - мов сажаЛипне до рук і слід зоставеДля цих робіт треба стражаХоча тут горіти, нічого не станеТаблички - то глина, банальноПитомо людська матеріяМусить триматися купи, інакше - летально:Ось тріщина і луснула артеріяЯк добре що є древні сховки,Що в давнину не скупились на архівиІ в міфах тих будова постановкиЩоб трепетно манити люд до віриДовіри вкладено багатоВ переклади та владарівБо щось стає їх аж занадтоПів легітимних пів богівТа ці бастарди, ланці й лайдакиНе відають і крихти тої правди як вони:Прадавні писарі Що очеретом вивели рядкиЯк світ прекрасний і без межАле вернися царю в містоБлагаєм, молим,Гіль-га-меш#Саарлайнен#поезія (тґк_автора)▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱> #твір > @litk1t > @litiyyy_bot> > > https://t.me/litk1t?boost
97
26-02-16 05:00
Києве, знову привіт! Як ви? Як ваші справи? Засумували без нас? 🎀А ми до вас не з пустими руками! Так, знову літературник, але на цей раз РіСТ та МІСТ вирішили обʼєднатися задля спільного заходу!☕️Вечір, сніжна зима, теплий чай і День святого Валентина! Чого може бракувати?Поезії! - сміливо відповіли наші спільноти.🩵Запрошуємо відвідати квартирник "Знов Сахара, жага і пісок" (за словами Є. Маланюка) та зануритися у лампову атмосферу молодості, любові та щастя. Поговоримо на цікаві літературні теми (і не тільки), подискутуємо, зіграємо у "літературну розминку" та, нарешті, виступимо й самі. Окрім того, буде нагода взяти участь у розіграші призу та поспілкуватися за кава-брейком.💙Коли ж, як не 14.02, ви зможете окунутися в теми кохання, стосунків, еротики та презентувати власні твори на ці теми!РЕЄСТРАЦІЯ 📆 Дата: 14.02Час: 15:00📌 Локація: вул. Володимирська, 58 наукова бібліотека ім. Максимовича🌧 Вхід: безкоштовний Тгк “МІСТ” || Чат “МІСТ”~ · ✧ · ~🇺🇦РіСТ, творимо разом! | Чатик РіСТ | Чат Києва РіСТ
94
26-02-11 19:19
Суфражистка Якби я міг зробити фотоНеба цілого, сонця і зорі, —То це було б незрівнене болотоПорівняно з феноменом красиТвоєї, люба, милої усмішки,Твоїх, кохана, одубілих рук,Твоїх, сердешна, в кров протертих ніжок,Твоїх численних, показушних мук.З світів ми різних — ти пробач, кохана,Я не піду з тобою у вогонь.Ти — ночі панна, ти — реформ примара,А я покірний, тож сама боронь.Моя любов — запекла Суфражистка,Що за права безправих кров пуска,Тож йди, моя кохана Суфражистко,До того, що бажа твоя душа.А я подивлюсь, як досягнеш мук ти,Як разом із сестрами зайдеш ти у вогонь.Я не піду в це пекло з тобою за руку,Та сподіватимусь побачить знов.Не знатимеш моєї таємниці —Що з вилами я теж туди ступав,І як твої люб’язнії сестриціШтрикали моїй долі по боках.Ми різні: в змінах бачиш ти можливість,А я — лиш кров, лиш біль, страждань сповна.І сходить в небі кров’янистий місяць…Пора. Це означає, що мені — пора.#Ніколь_Арден_Фенікс#поезія▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱> #твір > @litk1t > @litiyyy_bot> > > https://t.me/litk1t?boost
110
26-02-09 11:04
Вони покохали так просто, відразу,З одного погляду — назавжди.Чому все так?Видно, ще на небі їхні душі поєдналисьІ домовились, колиМи на землі жити будем,Пов’яжемо і там наші долі.Ти мене по очах впізнаєш,Не загубиш серед тисячі людей.Вони одні такі лише на всій землі єдиній,Не знайдеш рідніших ти очей.Ти мене по посмішці впізнаєш,По сміху такому, що сміятися самому захочеться тобі.Ти мене серед мільйонів усмішок впізнаєш,Бо не знайдеш рідніших ти моментів.Вони домовились і в світ відразу полетіли,Де губилися серед силуетів незнайомих.Та в день один, сонячний, рясний,Він дівчину зустрів зі сміхом таким,Що не сплутати ні з чим.Вона сміятись пересталаІ подивилася вперед,Очі зустріла такі знайомі,В них видно весь світ.Він крок перший зробив,Вона пішла,Вона біжить, біжить — і він.І в метрі від друг друга зупинились.Вони дивились на одне одногоЙ стояли: ні говорили, ні сміялись —Лиш мовчали.В очах друг друга вони гадали,Чому раніше не зустрілись.В один момент крок зробили —Він і вона.Впритул друг з другом опинилисьЙ в обійми зжались.Вони — та сама пара,Що знайшли свої серця.#Полі#поезія▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱> #твір > @litk1t > @litiyyy_bot> > > https://t.me/litk1t?boost
84
26-02-08 11:59
Ніщо не вічне"Ніщо не вічне" - казала мені мати,Співаючи, колись у давнину,Казала, що любов теж не вічна,Я ж дивувалась лишень.Вона казала мені мудрість, Яку я мала б пам'ятати,Та лишень забула одне: ніщо не вічне. Я тоді поглянула в твої очі,Трішки загадкові, трішки теплі,З смутком, якого мені не зрозуміти,Але я не знала одного: ніщо не вічне. Я розоюбила б тебе лиш тоді,Коли Скрябін випустить нову пісню,Коли Симоненко видасть кілька збірок у 60,Коли Чорновіл стане президентом України.Я розлюбила б тебе на восьмий день тижня,Можливо, 31 лютого,Або на тринадцятий місяць року.Я кохала б тебе, доки серце не перестане битись,Доки вогонь не стане холодним, як зараз моє серце.Я кохала б тебе до останньої краплі крові,До останнього подиху,Але не судилось, бо ніщо не вічне.Я відчуваю, що все пройшло наче весна.Я відчуваю, що все минуло наче зима.А зараз моє серце холодне як лід,І жодній любові його не розтопити,Бо то не ти. Як ти?#Ізабелла_Даркмур#поезія (тґк_автора)▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱> #твір > @litk1t > @litiyyy_bot>>> https://t.me/litk1t?boost
99
26-02-03 05:04