Закохався спасибіг...Пригадалась і так само завмер розумДійсно більше ніж четверта секундаСкільки вже бачив на вулиці, відео, світлин, за життя, в різних українських містах, в серіалах, фільмах, Буквально гарнішої за цю не бачивНайкрасивіша дівчина Вона, „Ти – космос", влоґВідстань, обмежена можливість доторку. Виклик почуттів, ПригодаЗамиловуюсь на довго, бездумноХолодний стіл для голови вже не холодний і порожній витік слини щастя І як так 19!? ГадствоАвжеж старша, нікого иншого в житті не зустрічаю¡Стільки жити, Мені 19Одна хвиля Але з протилежного боку. у зоріАбсолютність. Найгарніше волосся, усе.. усе.. і коліно і кольори і плечі і руки і хвилястість волосся і білявість, дуже грані очі, обличчя і є абсолютністьЗавзяття У Голосі, Емоційність, Контури І Контури Одягу, істероїдність.. Жестикуляція )_:_)Ти ідеал майже окрім одного.У тебе в житі лажі бери ну це вже ніВона надихнула мене бути кращим, тим ким хочу бутиУ ту мить я буквально змінився.Щасливе Життя те БажанняПриєднатись до неї побуту, її атмосфери, заклопотаної–безтурботностиЗавзяття її зачаровує. НЕймовірне ПІднесення.СПравді ЯК ЗАкоханість.Написав Ог! бо коментарем таке ненормально писати це страшно,подякував Ця дівчина змінила моє життя.Коли вона пригадується я відчуваю щастя та вдячністьжестикуляція... в 3#Кость_Гірчицьа#поезія▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱> #твір > @litk1t > @litiyyy_bot> > > https://t.me/litk1t?boost
Тобі казали, що твій текст «занадто емоційний»?Або ти сам відчував, що емоцій багато, а текст ніби тисне?Сьогодні #Письменницькі_Поради розкажуть про важливе.☝️|«Як не перевантажувати текст емоціями?»— — —Багато авторів думають: чим більше емоцій — тим сильніше.Але на практиці надлишок почуттів часто глушить, а не підсилює текст.Тримай поради, які допоможуть зберегти емоцію, не вбивши її.👇• Не називай емоцію — показуй її— — —Коли ми прямо пишемо «мені було боляче», «вона злилась», «він страждав» — емоція стає пласкою.Набагато сильніше працюють дії, реакції, деталі.Читач сам відчує біль, якщо ти даси йому простір. 🌒• Одна сильна емоція краще, ніж п’ять одразу— — —Якщо в абзаці одночасно гнів, страх, любов і розпач — жодна з них не спрацює.Обирай головну емоцію сцени й тримайся її. Решта — заднім планом.🔥• Дай емоції паузу— — —Сильні почуття потребують тиші.Коротке речення, абзац без пояснень або навіть порожній рядок можуть сказати більше, ніж емоційний монолог. Тиша теж говорить. 🌹• Прибери підсилювачі— — —«Дуже», «надзвичайно», «нескінченно», «безмежно» швидко знецінюють текст.Якщо емоція справжня — їй не потрібні милиці. Менше слів — більше відчуття.✂️Запам’ятай:Емоції в тексті — як спеції:Трохи — підсилює; забагато — псує смак.|На сьогодні все! 👋А тепер — ваша черга.💬 Напишіть у коментарях: що для вас складніше — стримувати емоції чи виражати їх?***@Vittoria2325 (Літкафе) — збір інформації, написання статті;@fonmakro (Літкіт) — оформлення та редагування тексту;@helenyxs (Світанок) — дизайн обкладинки.|Про що розповісти в наступній частині ПП?🌻📖❁•❁•❁•❁•❁•❁•❁•❁•❁
Та краще закохаюсь у персонажа з книги,З фільму, серіалу, з моєї голови,Ніж знову буду я страждатиІ думати про нитки життя,Які не переплетуться разом з ним.Та краще закохаюсь у персонажа з книги —Ідеальний, вірний, без недоліків.Просто блиск.Та хіба вони існують?Ні — тільки в цій історії.Та краще закохаюсь у персонажа з фільму:Характер, очі, кохання —Клас.Та хіба існує вінУ всесвіті моєму?Людину знайду, схожу на нього,Та вся харизма, весь персонажЗалишиться у фільмі.Та краще закохаюсь у персонажа зі своєї уяви.Він і добрий, і гарний,Харизматичний — ідеал.Та де його я в світі цьому?Та й знайду, засну з думками про нього,Та поруч не буде його руки,Яка зжала б мене в свої обіймиІ не відпускала в дурні думки.Не знайду в цьому світі ідеального хлопця —Ідеальних немає ніде.Не ідеальна і я.І немає нікого,Хто покохає так, як справжня людина,З ким посваришся ти,Та будеш любить.Нехай не ідеал вінПо всім твоїм мірам,Та все ж він є:Поруч з тобою,З тобою жартує,Готує і спить.Ідеальних людейУ цьому неідеальному світі,На щастя, не існує.#Полі#поезія▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱> #твір > @litk1t > @litiyyy_bot> > > https://t.me/litk1t?boost
Прийом заявок відкрито!Вітаємо! Команда «CreativeHub» рада повідомити чудову новину — після паузи ми повертаємося та відкриваємо новий фестивальний сезон.🔹 Положення фестивалю вже опублікованеВи можете переглянути офіційне положення фестивалю на сайті КПІ за посиланням.У документі зібрана вся ключова інформація: номінації, умови участі, терміни подачі, критерії оцінювання та контактні дані. Рекомендуємо ознайомитися всім, хто планує долучитися до конкурсу.🔹 Старт подачі робітВід сьогодні відкрито прийом творчих заявок у трьох напрямах:• Конкурс соціально відповідального контенту — аудіо-, відео-, фото- та текстові роботи на одну із запропонованих тем. Це можуть бути публікації для соцмереж, репортажі, пісні, інфографіка та інші формати.• Конкурс письменницької майстерності – прозові або поетичні твори на визначені теми.• Хакатон — змагання у створенні власного творчого продукту або просування вже існуючого за підтримки менторів📌 Кінцевий термін подачі заявок — 5 квітняНе стримуйте свою креативність! Цілком можливо, що саме ваша робота стане помітною та отримає заслужене визнання. Бажаємо натхнення та успіхів! ✨
Вітаємо, любі!👋#Письменницькі_поради завітали до вас у новому стилі. 😁Це буде не постійне, а лише рідкісне оформлення, аби додати різноманіття для нашого блоґу. 🌈— — —Тож сьогодні поради для однієї теми перетворилися у відповіді на запитання:«Що робити, якщо...»|Коротко і по факту. Погнали. 😉• Що робити, якщо не пишеться взагалі?— — —👉 Та й не пишіть. Щоб текст вийшов гарний, бажання писати має бути. А якщо писати треба, а бажання так і не з'являється, почитайте наші попередні поради «Як писати регулярно...»• Що робити, якщо починаєш і постійно кидаєш?— — —👉 Дозвольте собі дописати до кінця поганий текст. Коли не думаєш «чи добре написано», вже пишеш на автоматі, аби тільки не втратити геніальну ідею.• Що робити, якщо застряг у середині історії?— — —👉 Пишіть не за порядком. Не йде історія? Потрібен відпочинок мозку. Напишіть сцену, яка буде розташовуватися в кінці, або на початку, щоб мозок змінив обстановку після довгого опису однієї сцени.• Що робити, якщо перший розділ не подобається?— — —👉 Залиште його й рухайтеся далі — перші розділи часто переписують після завершення всього тексту. Навіть досвідчений автор переписує свої перші розділи.• Що робити, якщо текст здається слабким?— — —👉 Дайте йому відлежатися кілька днів і поверніться з холодною головою. Коли перечитаєте, буде здаватися «не так вже й погано».• Що робити, якщо персонажі «мертві»?— — —👉 Поставте їх у ситуацію вибору, де немає правильного рішення.• Що робити, якщо сюжет розвалюється?— — —👉 Чітко сформулюйте, чого хоче головний герой і що йому заважає рухатися. Герої у тексті — це фундамент, на них тримається вся книга.• Що робити, якщо ідеї є, а текст не народжується?— — —👉 У таких випадках люди шукають, із чого почати. Навіщо? Напишіть те, що прийшло в голову. Не план, не розділ, не майбутній сюжет. А всього одну маленьку сцену. Де ви не покажете, а розкажете для себе, що ви хочете бачити в цій історії.А краще поставте собі запитання — і спробуйте на нього відповісти художнім текстом.А ще ми пропонуємо ВАМ — поставити запитання НАМ.Залиште запитання під цим блоґом, які речі вас бентежать, цікавлять та не дають спати. 🤗— — —І вже в наступному блозі ми або відповімо на всі ваші запитання, або оберемо одну тему й повністю її розкриємо. 🫶|На сьогодні все! Гарного вам дня. ❤️😍Над статтею працювали:@Vittoria2325 (Літкафе) — збір інформації, написання статті;@fonmakro (Літкіт) — оформлення та редагування тексту;@helenyxs (Світанок) — дизайн обкладинки.|Про що розповісти в наступній частині ПП?🌻📖❁•❁•❁•❁•❁•❁•❁•❁•❁
❗️Вірш дня:«Всесвіт»🌠🌌— — — —колись з’явилось слово —цим словом був всесвіт.світ, де існувалочимало інших версій,світ, де існувалобагато інших людей.а люди ці — жорстокі,неначе кров, нелюдні.світ, де існувалобагато творців милих,які життя любили,й які, заради волі,його лишиться хтіли.світ, де існувалобагато тіней предків,які його будуютьпопри всі докори,які дали нам всіпочатки і розломи,які зробили все,щоб жили по-новому.світ, де існувалобагацько краси світу,яку ж всі руйнувалипротягом років цвіту.колись з’явилось слово —цим словом був всесвіт.всесвіт зруйнував усіпочатки і рештки,всесвіт наново створиввсе, що зруйнував,мав надію, що не будетаким, як усе це мав,але все ж залишилось таким, як і було.о, а це ж чому?бо не зруйнуєш ти цього,ти не можеш зруйнувати світ, який створив,бо у ньому добре всім, але може й ні,може, хтось на життя скаржитись хотів,комусь до вподоби було все, що він умів.ти не можеш зруйнувати всю красу, що мав:всі гори й роздоли, квіти та долі,річки, степи й високі тополі.долі — теж краса, хоч і неприродна,але кожен формує її, як йому завгодно.у всіх вона красива, дивна та чутка,кожна особлива, якщо дивитись зблизька.тож, світе, пам’ятай:не зруйнуєш ти того, що колись створив,і людей цьому навчив.попри всі незгоди,живи, твори й надалі,а ми піклуватись будемо назавжди.— — — —🌻Катерина Хвильова📖Літкіт❁•❁•❁•❁•❁•❁•❁•❁•❁
Крапельці чорнилка чарівниці образу... н нпнє б на льоту зчиникНевпинність заявилась нестримний вдих,Завмер розум. Ащось тілоВ голові беззірна тиша Чуття тримає присутності немаєВмить. Схопило. Подих Четверта секунда, всесвіт ідеЗаливається простір поступово полонить Час зупинився,Вихрить піднесення на торі навколо головиЛінійний.. чарівний.. образ..Обличчя дістало нав'язалася тягаЗахопила на очі обставинамиВтіленні цілі у планах відкріплятьБез ерекції поглинаю крізь зуби повітряОбличчя.. хвилясте волосся.. губи..Освітився тулуб руки обкутали головуВолосся стислось від потягуСтриманий в прояві замилований захватГальмую вільність бажання ПРЕКРАСНО!Коли вихід за межі, та в межахВще е. р. ть. Фігурні, контури, , постать, статура Обличчя беззаперечний центр усьогоНезворотність від іскри сьогодні Недосяжна.. Неймовірнокрасива..Та, що зачаровує піднесення.Пальців зв'язок абсолютно не відведе секеляннямв 4 вражає мить, яка,Квіткова жаринка, певна«привабливакраса»#Кость_Гірчицьа#поезія▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱> #твір > @litk1t > @litiyyy_bot> > > https://t.me/litk1t?boost
Вітаємо, друзі! Ми знову з вами зустрілися у блозі #Письменницькі_порадиСьогодні поговоримо про те саме натхнення, яке частіше заважає писати, ніж допомагає. 🤷♀️— — —Натхнення — штука нестабільна. Якщо чекати на нього, тексти пишуться рідко й уривками. Регулярне письмо — це не про талант, а про звички.☝️|У найпершому блозі: «Як почати писати?», ми торкалися розділу натхнення... Тому сьогодні розглянемо її детальніше.Отож, тема випуску:«Як писати регулярно, а не "коли захочу"?»• Відокремлюйте письмо від настрою— — —Настрій — річ мінлива: сьогодні він є, завтра — ні. Якщо чекати на ідеальний стан, текст завжди буде «на потім». Письмо працює інакше: ви сідаєте — і вже в процесі з’являються думки, образи, слова. Не чекайте натхнення — дозвольте йому наздогнати вас під час письма. 🌿• Зменшіть мінімум до максимально простого— — —Велике завдання лякає й паралізує. «Написати розділ» звучить важко, а от «10 хвилин» або «пару абзаців» — цілком реально. Маленький крок знімає напругу й часто перетворюється на більший, ніж ви планували. А якщо ні — це все одно результат. ☕️• Пишіть в один і той самий час— — —Рутина — не ворог творчості, а її опора. Коли ви пишете в конкретний час, мозок думає: «Зараз ми творимо, а не сумніваємося». Навіть коротке, але регулярне письмо поступово перестає бути подвигом і стає звичкою. 😌• Дозвольте собі поганий текст— — —Ми вже знаємо — хороші тексти не народжуються одразу. Чернетка може бути кривою, незграбною, дивною — і це нормально. Вона не для читача — вона для вас. Дозвіл писати погано — один із найсильніших інструментів регулярності. ✍️• Не перечитуйте учорашнє перед початком— — —Перечитування часто запускає внутрішнього критика: «не так», «слабо», «переписати». Замість цього залишайте собі коротку підказку наприкінці: що має статися далі, яка сцена попереду. Так ви входите у текст без страху й зупинок.📓• Відокремлюйте письмо від редагування— — —Написання і редагування — це різні стани. Коли ви пишете — дозволяєте собі летіти. Коли редагуєте — аналізуєте й покращуєте. Якщо змішувати їх, письмо стає повільним і болісним. Дайте кожному процесу своє місце і час.✂️• Пишіть навіть тоді, коли не хочеться— — —Саме ці дні формують звичку. Не ідеальні, не натхненні, не «вау». Писати в такі моменти — означає обирати текст, а не емоцію. І часто саме з подібних днів виростають найчесніші сцени. 🌧• Не вимагайте від себе максимуму щодня— — —Регулярність — не про однакову продуктивність. Є дні, коли текст летить, і є дні, коли він повзе. Обидва важливі. Дозвольте тексту бути різним, але залишатися в процесі.🤍📌 І пам'ятайте: регулярне письмо — це не про дисципліну через силу. Це про тиху домовленість із собою: «Я буду писати, навіть коли не ідеально».— — —На сьогодні все, бажаємо успіхів і до нових зустрічей!❤️Над статтею працювали:@Vittoria2325 (Літкафе) — збір інформації, написання статті;@maljui (Літкіт) — оформлення та редагування тексту;@helenyxs (Світанок) — дизайн обкладинки.|Про що розповісти в наступній частині ПП?🌻📖❁•❁•❁•❁•❁•❁•❁•❁•❁
МОСТИМости поєднують нас, людей,мости поєднують старі і нові часи, поєднують старі і нові світи, мости поєднують будинки, кафетерії та церкви. По ним ходять обезбожені душі, повії та жандарми, По ним ми носим хрести та рахуєм уночі зірки. Старі мости, сплячі велетні, монтовані бетоном і сталлю. Скільки через них я ходив, точніше через один–міський. Я бачив над водою закоханих чи заблудлих людей. Зазвичай, це одні і ті ж люди, тільки з різних часів. Так само, як і мости, усі ці однакові залізні мости,що лежать на протоках і річках. Вони розповідають свої казки, такі різні, але схожі,дивні, але життєві, повчальні, але для нас, чогось, дурні. Ми не слухали мости, що під нами були, бо вважали себе не дурнішими, ніж вони,хоча і не куштували промерзлої води.По мостовим дорогам можно гадати життя, можливо, і долю, можливо, навіть те, що завтра вдягнути та з ким на каву піти. Цікаво, хто запалює на мостах ліхтарі? І про що думають вони? Про щось небесне, чи про чізкейк? Чи про родину, якій вірні ті, та для кого горять ліхтарі. Або не думають взагалі, якщо завтра ми всі займемо могили пусті.Присвячується Остапу, Миколі, Рінгулі та Марічці. Людям, які надихали мене та підтримували весь час. Також окрема ще подяка Марічці, і Ясі, яка сьогодні читала прозу про Харьков.#Марко_Чумак#поезія (тґк_автора)▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱> #твір > @litk1t > @litiyyy_bot> > > https://t.me/litk1t?boost