Суфражистка

Якби я міг зробити фотоНеба цілого, сонця і зорі, —То це було б незрівнене болотоПорівняно з феноменом красиТвоєї, люба, милої усмішки,Твоїх, кохана, одубілих рук,Твоїх, сердешна, в кров протертих ніжок,Твоїх численних, показушних мук. З світів ми різних — ти пробач, кохана,Я не піду з тобою у вогонь. Ти — ночі панна, ти — реформ примара,А я покірний, тож сама боронь. Моя любов — запекла Суфражистка,Що за права безправих кров пуска,Тож йди, моя кохана Суфражистко,До того, що бажа твоя душа. А я подивлюсь, як досягнеш мук ти,Як разом із сестрами зайдеш ти у вогонь. Я не піду в це пекло з тобою за руку,Та сподіватимусь побачить знов. Не знатимеш моєї таємниці —Що з вилами я теж туди ступав,І як твої люб’язнії сестриціШтрикали моїй долі по боках. Ми різні: в змінах бачиш ти можливість,А я — лиш кров, лиш біль, страждань сповна. І сходить в небі кров’янистий місяць… Пора. Це означає, що мені — пора.#Ніколь_Арден_Фенікс #поезія▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱▰▱> #твір > @litk1t > @litiyyy_bot> > > https://t.me/litk1t?boost