Mensajes recientes
PolitКраїна
Розкол консервативного руху СШАДуже цікавим видався з'їзд TPUSA, який зібрав на сцені всіх медійних правих та консервативних спікерів США.Такер Карлсон отримав неймовірно мало, як для себе, підтримки. У своїй промові він агресивно почав захищати іслам та імідж мусульман, ніби підтверджуючи чутки про купівлю будинку у Катарі. Це буквально на одному тижні з двома ісламістськими терактами - у Сирії та Австралії.Консервативний Babylon Bee того ж дня випустив сатиричний пост про те, що на з'їзді Карлсон перервав виступ, щоб зробити намаз. Загалом, підтримка Катару та ісламу заходить людям із правого флангу ще гірше, ніж підтримка Путіна.Бен Шапіро прямо атакував Кендіс Оуенс, заявивши, що їхня критика та виступи завжди ґрунтувалися на статистиці та фактах, і це було стандартом консервативного руху, а Кендіс постійно вкидає дегенеративну конспірологію, яка ганьбить весь рух.Як приклад він навів її спроби звинуватити у вбивстві Чарлі Кірка, почергово, уряд Франції, Моссад і навіть його дружину Еріку.Рамасвамі заявив, що у правому русі США не може бути місця тим, хто поклоняється Сталіну або Гітлеру і тим, хто вітає дискримінацію за ознакою раси, як "позитивну", так і негативну.Можна сказати, що індусько-іудейське крило американського республіканізму в цей день атакувало ісламо-гройперське крило. Як би дико це не звучало.Нинішній правий фланг США завдячує своєю перемогою надширокій коаліції людей, які в нормі не можуть бути в одному русі. Довго триматися на спільному ворогові така строката компанія просто не може.Виключення хайпожерів, конспірологів та відверто куплених РФ, Китаєм та Катаром проксі є життєво важливим не тільки для майбутнього республіканської партії та американського консерватизму, але й для майбутнього США.via Borys MorozОстанній Капіталіст | MonoBase | Співпраця по рекламі
Історія без міфів
1 серпня 1944 року Армія Крайова розпочала Варшавське повстання проти нацистських окупантів. У цей саме час передові частини Червоної Армії вийшли на правобережжя Вісли в 10 км від Варшави й здавалося, невдовзі захоплять місто. Метою поляків було встановити там свою владу до приходу більшовиків.Фактично, Совєти провокували початок антинацистського повстання. Такий заклик транслювала підконтрольна НКВС радіостанція імені Костюшка, з літаків над Варшавою розкидували листівки. Однак на початку серпня німці силами групи армій "Центр" (Вальтер Модель) розгромили 2-гу танкову армію генерала Радзієвського зі складу 1-го Білоруського фронту й не дали їй прорватися у Варшаву. В подальшому СССР заявляв, що польське повстання виявилося несвоєчасним і авантюрним, а допомогти йому буцімто не було можливості. Водночас, він заборонив американським і британським літакам після скидання вантажів для Армії Крайової сідати на совєтській території, що значно підвищило би ефективність таких місій. Новий наступ на Варшаву Червона Армія не починала аж до січня 1945 року. Іншими словами – цілком в інтересах Сталіна було спочатку придушити опір Армії Крайової руками нацистів, а потім розбити нацистів і встановити контроль над Польщею.В умовах нерівності сил та ізоляції Варшавське повстання тривало понад два місяці – до 2 жовтня 1944 року. Під час боїв було знищено 25 % житлового фонду Варшави, після них – ще 35–40 %. Нацисти систематично підривали та спалювали будинки, оскільки вони хотіли стерти Варшаву на порох і залишити тільки як залізничний вузол. Враховуючи, що місто ще до повстання було зруйноване на чверть, сукупні руйнування сягнули 85–90 %. Варшава стала однією з найбільш спустошених столиць Європи, а Польща на 45 років потрапила під вплив Кремля.▶️ Детальніше про Варшавське повстання - у нашому відео
Історія без міфів
https://www.youtube.com/watch?v=KtT3Rfvoa2sПівденний Судан являє собою один з найбільш вражаючих парадоксів сучасного світу. Наймолодша держава на політичній карті, що отримала незалежність лише у 2011 році, мала всі передумови стати історією успіху. Її територія буквально нашпигована багатствами — величезні запаси нафти, родовища золота й діамантів, поклади залізної руди, міді, вольфраму, цінні лісові ресурси й родючі землі. Здавалося б — ідеальний стартовий капітал для молодої країни. Але реальність виявилася прямо протилежною очікуванням.Сьогодні Південний Судан — це не просто бідна країна, а одна з найбідніших у світі.Ситуація з корупцією виглядає ще гіршою — країна впевнено утримує останнє місце в глобальному рейтингу. Це катастрофічний результат, який демонструє, що сама наявність багатих ресурсів не лише не гарантує процвітання, але може навіть заважати йому.Випадок Південного Судану — це унікальна можливість зрозуміти глибинні механізми, що призводять до таких парадоксальних ситуацій у постколоніальних суспільствах. Чому країни, щедро обдаровані природою, часто не можуть конвертувати це багатство в добробут громадян? Які фактори перетворюють ресурсне благословення на прокляття? Які уроки можна винести з цього драматичного досвіду для інших країн, що розвиваються?Дивіться у відео наших колег з каналу Ціна Держави
