Практикуючий лікар-інфекціоніст зі стажем понад 10 років. Доктор філософії за спеціальністю "медицина". Медичний блогер. Ветеран війни. Засновник та директор DubrovskyClinic.
🤔🕷Як одне дослідження спотворило профілактику хвороби ЛаймаXIX та XX століття стали тріумфальними для медицини. Все, що винайшло людство за ці двісті років, кардинально змінило наше уявлення про людське тіло, хвороби й здоров’я. Завдяки численним відкриттям ми дійсно стали жити довше й ризик раптової смерті знизився до історичного мінімуму.Однак, в 21 столітті з наукою зіграли жорсткий жарт. Її навчилися підміняти. Робити «зручною» та «кишеньковою». Деякі науковці стали називатися науковцями не за свої визначні глибокі досягнення, а скоріше за свої дуже зручні й вигідні для бігфарми чи страхових мегакорпорацій висновки. Частина з таких дослідників щиро й наполегливо шукали правду в ході своїх експериментів. Але отримані результати мали б змусити замислитись та йти шукати далі, втім...Проміжний висновок виявився настільки вигідним та зручним, що на цьому весь науковий пошук свідомо припинився. На превеликий жаль, на сьогодні це стає практично нормою…▪️︎ У сучасній клінічній практиці широко поширена дуже проста й зручна для всіх рекомендація: після укусу кліща достатньо одноразово прийняти 200 мг доксицикліну для профілактики хвороби Лайма. Цей підхід закріплений у численних міжнародних рекомендаціях і сприймається як стандарт. ▪️︎ Головне правило – прийняти антибіотик в перші 72 години з моменту укусу. Тоді (згідно рекомендації) все буде добре й хвороба не розвинеться.❗️ ОДНАК ЦЯ ТЕЗА – ІСТОРИЧНА ПОМИЛКА ❗️ ЯКА ПРИНЕСЛА ШАЛЕНУ ШКОДУ ЛЮДСТВУ Й ПРОДОВЖУЄ КАЛІЧИТИ ЛЮДЕЙ.▪️︎ В цій нашій статті ми детально розберемо, звідки взялась ця рекомендація, в чому її критична помилка й спробуємо зрозуміти, чому досі не змінюють офіційний протокол.👇Читати далі авторське розслідування щодо найпоширенішого питання профілактики хвороби Лайма: Як одне дослідження спотворило профілактику хвороби Лайма
🕷 Почався масовий кліщопад. І звісно, паніка, особливо в інформаційному полі. Вкушені пацієнти звертаються мало не кожного дня, зазвичай онлайн, питаючи, що робити далі. І більшість з них вже встигли прийняти 200 мг – не 200 г ріденької 🫣 – а саме 200 мг – доксицикліну. Чи правильно це? ❗️ НІ, НЕ ПРАВИЛЬНО ❗️Схоже, прийдеться зробити глибокий екскурс в історію медицини й докладно розповісти, звідки взялися ці НЕПРАВИЛЬНІ 200 мг й чому досі вони не зникли з протоколу. Як тільки трохи розгребусь, підготую про це розгорнутий матеріал. Але поки що повторюю, як неодноразово писав:❗️ ДВІ ТАБЛЕТКИ ДОКСИЦИКЛІНУ, ПРИЙНЯТІ ОДНОКРАТНО – НЕ ПРАЦЮЮТЬ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ БОРЕЛІОЗУ! ЦЕ СТВОРЮЄ ІЛЛЮЗІЮ БЕЗПЕКИ Й ПОТІМ ПРИЗВОДИТЬ ДО НЕСВОЄЧАСНОЇ ДІАГНОСТИКИ Й ЗАПІЗНЬОГО ЛІКУВАННЯ ❗️▪️︎ Отже, як правильно зробити, якщо вас вкусив кліщ:1. Дістати обержно кліща спеціальним гачком або звернутись до травмпункту. Місце укусу обробити звичайним антисептиком. Можна прийняти 1-2 таблетки антигістамінних.2. Профілактика: у випадку високого ризику зараження профілактика доксицикліном для дорослих складає 5 діб, а не одну. Наразі це перевірений та ефективний алгоритм швидкого реагування. Антибіотик для профілактики приймається в випадку, якщо точно відомо, що кліщ укусив не пізніше 72-х годин та є зараженим (кліща можна дослідити методом ПЛР. Живий він чи ні – не важливо. Лабораторії все рівно).3. В усіх інших випадках – коли кліщ не досліджений, пройшло більше часу, немає можливості дослідити кліща тощо – на 20-25 день ОБОВ’ЯЗКОВО треба здати кров на аналізи на антитіла. І тоді буде зрозуміло, чи треба лікуватись, чи ні. 4. Імуноблот в гострих випадках НЕ ЗДАЄТЬСЯ. Він не потрібний.5. Вживати НАВМАННЯ антибіотики після кожного укусу не рекомендується. Адже переважна більшість кліщів є незаразними.6. Справжня еритема може з’явитись, може і ні. Згідно статистики вона з’являється лише у 40% випадків заражених. І зазвичай вже на 8-12 день. Тому орієнтуватися лише на цей характерний симптом не варто. Золотий стандарт – зробити антитіла через 3 тижні після укусу. Так ніколи не помилитеся.▪️︎ Як дізнатись, чи відбулось зараження одразу після укусу?Одразу – ніяк. Лише антитілами на третьому тижні. Або перевірити самого кліща методом ПЛР.В соцмережах часто кажуть, що цього обстеження немає за кордоном й він є надуманим. За кордоном його немає, бо страхові компанії не покривають цей аналіз, для них він є критично невигідним й небезпечним в фінансовому стані. Масові звернення укушених здатні розорити страхову компанію. Все дуже просто. За кордоном дуже ретельно рахують гроші. Скажу більше, в багатьох європейських країнах на практиці не рекомендують робити навіть антитіла, якщо немає еритеми. Самі розумієте, що це фактично злочинна рекомендація та навмисне уникання відповідальності з боку страхової компанії. Коментувати далі не бачу сенсу…▪️︎ Насправді клінічна цінність ПЛР кліща на борелію надзвичайно корисна. Так, кожного кліща, який вкусив треба розглядати як потенційно зараженого. Це робиться не для накручування паніки, не для морочення голови пацієнтам. Ні. Просто таким чином можна уникнути пізнього звернення до лікаря, не допустити хронізації бореліозу та, що особливо важливо, запобігти істерії й самопризначення сам собі антибіотиків. 👍 Всім здоров’я! Не хворійте! Докладно можна прочитати більше на сторінці мого блогу: ℹ️ Хвороба Лайма. Детальний розбірℹ️ Сама типова помилка діагностики бореліозу – пряма дорога до антибіотикорезистентностіℹ️ Хвороба Лайма. Незручні питання
Іноді людина проживає довге життя, але про неї нічого не можна розповісти, нічого не можна згадати, а часто люди навіть і не хочеться - якщо ця людина все життя паскудила чи допекала іншим. А буває, що хтось проживає коротке життя, але встигає за цей невеличкий відрізок часу стільки зробити, стільком допомогти й врятувати, що памʼять про неї живе потім вічно… Вчора в Черкасах відбулась зворушлива й важлива подія. Пройшов день памʼяті загиблого під Авдіївкою Героя України Назара Набережного. Цей молодий хлопець, не дивлячись на вік, встиг зробити дуже багато. Війна не спитала, скільки йому років. Вона спитала його тільки одне: «чи ти готовий?»Назар в 2022 році був випущений досрочно із Академії сухопутних сил, без будь-якого бойового досвіду, призначений простим командиром взводу. І коли в перші ж тижні війни його ротного було важко поранено, Комбат запитав молодшого лейтенанта, чи той прийме, ось так одразу, командування цілою ротою… Назар погодився. І став одним з кращих командирів 3-го батальйону 110 механізованої бригади. Його рота довгі два роки мужньо й стійко захищала Авдіївку. Назар одним з перших сам почав підбивати важку бронетехніку ворога, одним з перших почав розвивати й просувати безпілотні системи в батальйоні, передаючи іншим й масштабуючи свій досвід. Рота Назара стала неймовірно потужною та загартованою в боях. Дуже часто працювала автономно, без настанов «зверху», повністю й цілком керуючись лише польовими командирами. І вийшла з-під оточення з найменшими втратами. Але командир залишився там. Бо скрізь й завжди був до кінця із своїми хлопцями.Загинув Назар 29 січня 2024 року. В останні дні оборони Авдіївки._______Ми з побратимами вчора приїхали в Черкаси, аби вшанувати пам’ять нашого Друга. Та виразити свою неймовірну шану й повагу його чудовій мамі - Тетяна Скляренко. Це неймовірна й сильна жінка. Те, як вона продовжує зараз жити, діяти, як спілкується й обʼєднує навколо себе людей - треба ставити всім у приклад! Ми провідали місця, де вчився Назар, виховувався, де тепер похований. А потім в приміщенні Кінотеатру Україна урочисто провели вечір його памʼяті. На екрані показували знятий про нього документальний фільм, багато згадували, спілкувалися із його друзями та рідними. А потім було вручено директору школи, де вчився Назар, меморіальну дошку. А в Клуб юних морпіхів міста Черкаси, де виховувався Назар десять років, було підписано всіма побратимами й передано декілька примірників книги «Історія, яку варто почути». Відтепер всі вихованці клубу прочитають правдиву історію про оборону Авдіївки та закарбовану в ній памʼять про легендарних її оборонців. Про людей, які в перші дні широкомасштабного вторгнення залишили все й стали на захист своєї Батьківщини. В музеї клубу вже створено куточок памʼяті Назара Набережного. У Назара був девіз життя: якщо хочеш, щоб за тобою пішли люди, йди першим. Таке трапляється на сьогодні нечасто. Але самі такі люди творять історію. Історію нашого дивовижного супротиву та боротьби за Незалежність. 🇺🇦 Героям Слава! 🫡 Спочивай з миром, дорогий Друже! Ти боровся, щоб Україна не зникла. Вона не зникла. І пишається тобою. Честь та повага таким як ти! ____🤝 110 окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка🤝 Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради
🤗 Дорогі друзі! Весняний настрій та потепління продовжують надихати й сприяти впевненості – ми відкриємо на Оболоні, поруч із метро Мінська другу філію Клініки! На цій локації відтепер буде приймати Афанасьєва Ганна – наш провідний спеціаліст, лікарка-інфекціоніст вищої категорії, епідеміолог, вірусолог, гепатолог, паразитолог, фахівець Інституту інфекційних захворювань ім. Громашевського, член Асоціації товариства інфекціоністів. Особливо цінне, що ми нарешті відкриваємо для прийому інфекціоніста СУБОТУ. Відтепер на Філії №2 є прийом у вихідний день.Я, разом із лікарем УЗД, неврологом та гінекологом продовжуємо приймати на основному місці, на Дорогожичах, по буднях.Також ця філія працює й як пункт забору аналізів – тут можна здати всі обстеження, всі аналізи крові, слини тощо, які доступні й на основній філії. В тому числі - принести кліщів на ПЛР дослідження щодо хвороби Лайма. Строки виконання – як завжди, один робочий день.🌐 Подивитися на карті: https://dubrovskyi.com.ua/contact/👍 Всім здоров'я!
👏 В нашій команді знову поповнення! Раді вітати в Клініці досвідченого та дуже фахового спеціаліста, пані Ірину, лікаря гінеколога вищої категорії, із стажем, як практикуючий лікар вже більше 20 років, яка має додаткову спеціалізацію по онкогінекології. Саме в цьому напрямку Ірина Петрівна довго й глибоко розвивалася, поглиблювалася, зробуваючи досвід та необхідні навички. Основний спектр її лікувально-діагностичного напрямку – це ведення пацієнтів із передраковими захворюваннями шийки матки та вульви, лікування доброякісних захворювань матки, яєчників, таких як фіброміома, ендометріоз, доброякісні пухлини яєчників, лікування запальних захворювань. Звісно, дуже важливий та ключовий момент – це профілактика. Спроба не допустити появи багатьох неприємних станів. Саме тому онкоскринінгу та своєчасним комплексним обстеженням у жінок різного віку на сьогодні в світі приділяється велика увага. Ми також не стоїмо осторонь. Маючи на місці потужну лабораторію, УЗД, кольпоскоп й все необхідне, втілюємо кращі напрацювання й переваги в своїй клінічній практиці. Це зручно для пацієнта, швидко й максимально ефективно.🤝 Ми дуже раді нашому поповненню. Та сподіваємося, що досвід, знання та енергія шановної Ірини Петрівни стане в нагоді й багатьом допоможе. ℹ️ Докладніше про нашого нового лікаря: https://dubrovskyi.com.ua/melnyk-iryna/
🫣 Сьогодні, під час прийому, в двері кабінету постукалась жінка й попросила приділити їй всього 5 хвилин. Вона зайшла, широко посміхаючись та радісно вітаючись. По моїм очам вона зрозуміла, що я її не впізнав.– Ви не пам’ятаєте мене?– Ні, вибачте. – широко посміхнувшись, я чесно відповів, запрошуючи жінку зайти в кабінет.– Зараз я вам нагадаю свою історію, й ви одразу згадаєте.– Добре. – я напружився, намагаючись все ж таки здогадатися, обличчя наче трохи знайоме… Але ні, я не пам’ятаю.– Я та сама пацієнтка із ВІЛ, яку сильно образили в жіночій консультації 12 років назад, я тоді прийшла вагітна із дитиною та мене на весь коридор почали обзивати повією…– Точно! Ну звісно! Але я вас не впізнав, ви виглядаєте ну просто… Приголомшено! Ми зустрічались давно, десь…– Влітку. – підсказала вона. – Зараз я все вам розповім. Ще більше посміхаючись, жінка сіла на стілець й розповіла, чим продовжилась її історія.▪️︎ Пам’ятаєте, трохи більше ніж півроку назад, минулого літа, до мене на консультацію звернулась молода пацієнтка, яка випадково, на першому триместрі отримала позитивний результат ВІЛ. Я розповідав ту трагічну й неприємну історію. Молода вагітна жінка, звернувшись до лікаря, в шоці й величезному розпачі, в результаті на весь коридор поліклініки грубо й жорстко була висміяна та ображена медпрацівниками. Після чого вона впала в страшний ступор, злякалась, закрилась й більше 10 років не зверталась до лікарів та нікому не казала про свій страшний діагноз. Коли стан її здоров’я почав стрімко погіршуватись й вона почала часто хворіти, в розпачі вона прийшла до нас в клініку. Тоді говорили довго й про все: про життя, здоров’я, медицину. Вона гірко плакала й не знала, що робити далі. Кількість її CD4 клітин було не більше 20 (це означає глибинне порушення імунітету й практично повну беззахисність перед інфекціями). Тоді я намагався її переконати, що нічого не втрачено, є лікування, є надійний протокол й що не всі медики грубі й цинічні. Що є багато добра й поваги в медицині та направив її в надійні руки своїх колег в Інститут Громашевського…👉 Слово, яке може вбити... - про той випадок, півроку назад.▪️︎ Вчора вона повернулась. Зрозуміло, чому я її не впізнав. Бо різниця між блідою, худою, змученою, із синцями під заплаканими очима жінки та впевненою усміхненою красунею була просто неймовірна…Блискавично гарна, із посмішкою та неймовірною впевненістю в собі. Виявилось, вона таки пішла до Інституту, там її дуже чемно й людяно прийняли, поставили на облік, дали безкоштовно ліки та налаштували весь процес лікування й контролю. Ефект лікування виявився блискавичним. Дуже скоро вірус СНІДу зник з її крові, а вже через пару місяців рівень її імунних клітин піднявся більше ніж в 10 разів, стан здоров’я покращився, хворобливість зникла, а життя заграло справжніми яскравими барвами. Вона впевнено виховує свою донечку, щаслива в сім’ї, працює й живе на повну далі…Коли пацієнти почали стривожено стукати в двері, ми зрозуміли, що пройшло не 5 хвилин, а добрі півгодини. На останок, ми дружньо обійнялись й обоє раділи, що все так склалося й життя продовжується, не дивлячись ні на що.▪️︎ Такі моменти надихають та вкотре підтверджують прописну істину – немає безвиході. Немає ситуацій, які неможливо виправити. А от людська злоба та байдужість руйнують та калічать іноді сильніше за кулі…🤗 Бережіть один одного, поважайте й підтримуйте в непростих ситуаціях! 🤗 Всім здоров’я!
Колись, одразу після звільнення із лікарні ще в 2021 році, мені невідома жінка написала в коментарях, щоб якщо в мене будуть проблеми, вона юридично допоможе й захистить від грубого свавілля. Я тоді щиро подякував, однак не придав цьому особливого значення. Вирішив перегорнути сторінку свого життя й рухатися далі. Втім, це було дуже приємно. І зворушливо.Ми трохи згодом поспілкувалися й якось непомітно розуміючи все з півслова, подружились. У нас виявилося багато спільного. Пані, яку звали Ольгою, була також звільнена з державної служби, коли Янукович прийшов до влади, й довгі чотири роки судилася із державою та… на диво, блискавично виграла справу. Була сама собі адвокатом та юристом. Втім, на роботу її вже не повернули. Ольга не впала в відчай, а також впевнено перегорнула сторінку свого життя й почала насичено й цікаво жити далі. З того моменту пройшло багато часу, й вже коли я повернувся з фронту й написав книгу, пані Ольга знову написала мені, й запропонувала зробити цікаве відверте інтерв’ю. Виявилось, що за цей час вона стала головним редактором міжнародного журналу й веде дуже активну дипломатичну та громадську діяльність. Представляє Україну по всьому світові, протидіє дезінформації та активно розвиває культурні ініціативи, а ще пише книги та статті. Я здивувався, але надихнувся такою можливістю. Наша співпраця закрутилася. Я написав не одну статтю. Декілька. Й всі вони були опубліковані в міжнародному журналі декількома мовами. Протеліло два роки...І ось зараз у Варшаві ми нарешті зустрілись. За душевною розмовою пролетіло декілька годин. Малючок мирно спав та дав нам можливість сповна поговорити про світові події, власні новини, обстановку та й взагалі життя. Прощаючись, вже йдучи до машини, вона дістала з сумки щось схоже на гаманець й протягнула мені. Я здивувався. Дивний подарунок. Навіщо мені чужий гаманець? Однак коли розгорнув, не знав що й сказати… Ольга простягнула мені посвідчення офіційного журналіста міжнародного журналу Амбасадор/Ambassador. Ще й сертифікат із подякою…🫣 Мене взяли в команду! З правом тепер самому проводити інтерв’ю та зустрічі із визначними людьми, хто захищає Україну та допомагає їй на всіх фронтах та на всіх площадках… З правом представляти журнал на офіційних зустрічах… Зрозумівши, що, з одного боку, відповідальної роботи в мене додалося й вільного часу буде ще менше… насправді я був просто шокований довірою. Тепер не знаю, що з цим робити )))Скажу поки одне – коли всі навкруги кажуть, що одна людина нічого не може змінити, й відчай та розпач накриває десь з глибини, я постійно натрапляю на непересічних людей. Які сміливо й невпинно йдуть вперед, щоб нести добро та світло. Й це дає надію. Що майбутнє ще не втрачено. Хтось нічого не робить, а хтось створив з нічого крутезний міжнародний журнал, який потрапляє без державного сприяння на стіл посольств більшості країн Європи…🇺🇦 Слава Україні!👍 Вже сьогодні потяг доставить нас на рідний кордон й з наступного тижня знову відкривається активний прийом в клініці та медична робота. Всім радий допомогти! До зустрічі в Києві!
🤔 Подзвонила донька пацієнтки, щодо своєї мами. Хворій, літній жінці, треба робити гінекологічну операцію, але здаючи пакет аналізів, випадково, як знахідку, у неї виявили антитіла до гепатиту В. Лікарі відмовилися робити оперативне втручання й направили жінку до інфекціоніста. Питання, можна чи не можна робити операцію при гепатиті, вирішує лікар-хірург індивідуально. Зазвичай це обговорюється на консиліумі, взважуючи масу деталей. Тому про це зараз говорити ми не будемо. А от як правильно зорієнтуватися й не лякати пацієнта даремно – чи це дійсно гепатит В чи ні – знають навіть не всі лікарі. Й дуже поспішають виносити непідтверджений діагноз, часто доводячи пацієнтів до розпачу.▪️︎ Гепатит В дуже підступний та хитрий вірус. Його задача не вбивати людину. А оселитись в ній на довгі-довгі роки й заразити якомога більше інших осіб. Для цієї задачі вірус використовує купу хитрощів, щоб наш організм його не помітив й заражав всіх навкруги. Втім, якби вірус гепатиту був би як герпеси, ну і ладно з ним. Хай живе. Однак він не може спокійно сидіти в печінці. Він її дуже повільно, але впевнено й цілеспрямовано руйнує. Цироз або рак – трагічний фінал такого співіснування. Саме тому, за століття тренувань й загартувань, наш імунітет намагається не допустити такого непомітного співіснування й робить все, аби знищити вірус на самому початку. Це дається важкою ціною – разом із вірусом гинуть і клітини печінки. Скарги відповідно не дуже приємні – страшенна інтоксикація, нудота, рвота, жовтяниця, лихоманка, така слабкість, що не станеш із ліжка тощо. Втім, дорогою ціною та страждаючи, людина все ж одужує. Навіть без специфічного лікування. Гострий гепатит В лікується лише симптоматично. Якщо зробити помилку при лікуванні гострого гепатиту (дати, наприклад, гормони для полегшення стану) – вірус може вижити. Однак найчастіше вірус гепатиту виживає, якщо імунітет слабкий, лінивий чи просто неуважний. Або вірус занадто хитрий та має корисні мутації. Таке буває. Не часто, але буває. І з кожним роком таких пацієнтів стає все більше. Пацієнти, які стають хроніками по гепатиту В.▪️︎ В реальному житті це виглядає так – здають люди аналізи, часто вже в поважному віці, а тут випадково приходять позитивні антитіла, і здивування – коли? Як? Звідки?▪️︎ І ось тут важливо не помилитись й не поспішати.❗️ По-перше, антитіла на гепатит В бувають дуже різні. І «позитивні» ще не означає, що людина хвора. По-друге, без визначення ПЛР ДНК віруса в крові взагалі НЕ МОЖНА казати про остаточний діагноз. А зазвичай так і роблять багато колег – побачили позитивні антитіла й одразу діагноз в обличчя пацієнту: «ТИ ХВОРИЙ». Так не можна. Ще не факт, що це активний хронічний гепатит. Адже є антитіла, які просто вказують на перенесений раніше гепатит або… вакцинацію. Яка, до речі, є дуже ефективною й в сучасному світі, повному косметологічних та медичних маніпуляцій, стає однією із найголовніших в усьому переліку щеплень.▪️︎ Хронічний гепатит В лікується дуже довго. Іноді пожиттєво. Однак, ефективні ліки є. Які пригнічують вірус та не дають йому шкодити печінку. Тому навіть позитивний результат аж ніяк не є вироком. Дивуюсь, як на сьогоднішній день стало модно й популярно лякати пацієнтів з самого першого знайомства. Це дивно, адже всі медики знають, що важкий стрес, панічний страх та надумана безнадія – найпотужніші вбивці імунітету та здоров’я людини… Потім навіть лікування не здатне цілком повернути людину до нормального життя, й закінчується все антидепресантами. Таке відчуття, що комусь це дуже вигідно…👍 Всім здоров’я! Бережіть себе, не хворійте й ніколи не впадайте у відчай. Все можна вирішити!
У Великобританії в графстві Кент сталася трагедія. Небезпечний штам менінгококу вже вбив 2 студентів, 11 зараз у важкому стані. Взагалі захворіло 27 чоловік - всі з групи, які відвідували нічний клуб (всього було біля 2000 студентів у клубі). Влада розцінила це як небезпечну ситуацію й було розгорнуто негайні протиепідемічні заходи - більше 8 тисяч осіб, в тій чи іншій мірі контактних, отримали антибіотики й вже сотні людей було екстрено щеплено. Зрозуміло, що ЗМІ негайно відреагували на цю подію й шпальти найпопулярніших світових видань майорять найстрашнішими заголовками. Як завжди, навколо сіється паніка. А тепер давайте відійдемо в сторону, й спробуємо розібратися, що дійсно там могло статися й наскільки все серйозно. ______Це справді великі цифри на таку вибірку людей. Менінгокок - це небезпечна бактерія, яка може вбити цілком здорову молоду людину. І дійсно, щось там трапилось. По-перше, це дивно. Адже менінгокок дуже розповсюджений в людській популяції. До 25% населення можуть бути носіями тих чи інших штамів менінгококку. Й ми зустрічаємось із менінгококом постійно. Але спалахи є вкрай рідкими, а небезпечні форми менінгококової інфекції - менінгіт та сепсис, є ще більш рідкісними. ▪️ Якщо менінгокок завжди поруч, чому стільки студентів захворіло одночасно? Відповідь є достатньо очевидною: стався фатальний збіг обставин. Щоб померти від менінгококу має статися зараження небезпечним штамом, а імунна система не впоратись й не встигнути його зупинити на слизових. Таке трапляється, якщо у конкретної людини є прихований імунодефіцит - і не просто імунодефіцит, а дефект комплементу - специфічна мутація в дуже важливій ланці імунного захисту від подібних менінгококу бактерій. Про це я докладно писав в великій розлогій статті. 🌐 https://dubrovskyi.com.ua/blog/smertelnyj-meningokok-shho-treba-pro-nogo-znaty/❗️ Отже, хтось із важко захворілих міг бути із порушенням імунітету й серед цього натовпу студентів отримав у рази більше шансів зустрітися із носієм менінгококу. Однак, все рівно це дуже рідкісні випадки. Й такого спалаху не сталося б.❗️ Тому, на мою думку, друга більш правдоподібна причина такого спалаху, що у більшості захворілих сталося раптове зниження імунітету й «прорив» барʼєрного захисту. ▪️ Тут можна виділити одразу декілька принципових моментів. Стан слизової був порушений із-за масового використання вейпів, насиченого тютюновими парами сухого повітря. Слизова оболонка в таких умовах різко втрачає свою стійкість. Відсутність свіжого повітря та сонця додатково зробили сприятливі умови для виживання менінгококу в навколишньому середовищі. Великі дози алкоголю могли бути одним із найважливіших факторів, які різко знизили опірність організму до інфекційних захворювань. Якщо хтось із студентів ще й вживав наркотичні засоби (про це невідомо, тільки припущення) - тоді цей стан різкого імунодефіциту став ще в рази глибшим. На додачу до всього цього величезне сукупчення людей в тісному й закритому приміщенні дало змогу легко передавати збудника від носіїв до людей, які не мали сформованого імунного захисту та були в цей момент вкрай вразливими. 🤔 Тому те, що сталося, це не катастрофа світового масштабу й не початок епідемії менінгіту у молодих людей. Це поєднання купи несприятливих факторів, в одному місці й в один час. 🤔 Про профілактику варто поговорити окремо. Це вже інша тема.
😢 Трагедія, якої могло не бути… 😥 Дзвонять вчора вранці налякані пацієнти й із невимовною надією та болем питають, як врятувати їхній мамі… ногу… Кажуть, сказали лікарі, що ймовірніше буде ампутація…Я питаю, що трапилося? І вони розповідають трагічну, але таку типову й поширену ситуацію…▪️ Жінка захворіла на бешиху. Лікар намагався лікувати її амбулаторно, але краще не ставало. Нога стрімко набрякала, біль і зона ураження ставали все більшими, антибіотики вже не допомагали. Через два тижні пацієнтку госпіталізували в гнійну хірургію, адже на нозі вже почали з’являтися вогнища некрозу. Хірурги планують термінову ампутацію…А жінка плаче й каже: як же так — я ногу відчуваю, можу нею рухати, чому ж її не врятувати…Я довго говорив із родичами — це дуже тяжка розмова. Така, що відлунює болем через вкрай непросту ситуацію та прогноз.▪️ Під час розмови з’ясувалося, що проблеми з ногою почалися ще рік тому. Жінка скаржилася на періодичний біль, дискомфорт у нозі, ледь помітні виразки та зміни на шкірі.На питання, чи є у жінки цукровий діабет, родичі відповіли: ні. Але цукор у крові — близько 7 ммоль/л…❗️Але це не дрібниця…▪️Насправді, найімовірніша причина такої ситуації в тому, що пропущений і нелікований метаболічний синдром поступово руйнував судини в нижніх кінцівках.Надмірний рівень цукру в крові серйозно пошкоджує судини, особливо дрібні на периферії. Через це живлення тканин і доставка імунних клітин та ліків у місця запалення стають ускладненими.Коли жінка поранилася, вкололася чи просто розчухала шкіру, і туди потрапив стрептокок, розпочався небезпечний процес, який швидко перетворився на замкнене смертельне коло:стрептокок руйнує тканину → виникає набряк → ще більше погіршується кровопостачання → ще гірше працює імунна відповідь.Час починає грати проти пацієнтки. І як тільки кровопостачання майже припиняється — розвивається некроз тканин.Наразі життєздатність кінцівки та загалом стан жінки цілком залежать від хірургів, особливо судинних. Ногу можна врятувати лише за умови відновлення кровопостачання.▪️Що треба знати, щоб не потрапити в таку ситуацію?Перш за все — уважно стежити за метаболічними процесами в організмі. Надмірна вага, атеросклеротичні зміни, порушення толерантності до глюкози (навіть незначні відхилення щодо рівня цукру в крові та глікованого гемоглобіну) — це серйозні сигнали. І сигнал до дії.❗️ Дуже важливо не ігнорувати такі симптоми, як погане загоєння ран на ногах, зміни шкіри, дрібні виразки, варикозне розширення вен тощо.👍 Сучасна медицина має цілий арсенал засобів для покращення кровообігу в кінцівках.👍 А своєчасна профілактика тромбозу, варикозу та діабетичної ангіопатії — це ключ до запобігання небезпечним ускладненням і передчасній смерті.👍 Бережіть себе. Всім здоров’я!