Canal Лікар Дубровський🥼 - @likar_dubrovskyi - №715
Іноді людина проживає довге життя, але про неї нічого не можна розповісти, нічого не можна згадати, а часто люди навіть і не хочеться - якщо ця людина все життя паскудила чи допекала іншим. А буває, що хтось проживає коротке життя, але встигає за цей невеличкий відрізок часу стільки зробити, стільком допомогти й врятувати, що памʼять про неї живе потім вічно… Вчора в Черкасах відбулась зворушлива й важлива подія. Пройшов день памʼяті загиблого під Авдіївкою Героя України Назара Набережного. Цей молодий хлопець, не дивлячись на вік, встиг зробити дуже багато. Війна не спитала, скільки йому років. Вона спитала його тільки одне: «чи ти готовий?»Назар в 2022 році був випущений досрочно із Академії сухопутних сил, без будь-якого бойового досвіду, призначений простим командиром взводу. І коли в перші ж тижні війни його ротного було важко поранено, Комбат запитав молодшого лейтенанта, чи той прийме, ось так одразу, командування цілою ротою… Назар погодився. І став одним з кращих командирів 3-го батальйону 110 механізованої бригади. Його рота довгі два роки мужньо й стійко захищала Авдіївку. Назар одним з перших сам почав підбивати важку бронетехніку ворога, одним з перших почав розвивати й просувати безпілотні системи в батальйоні, передаючи іншим й масштабуючи свій досвід. Рота Назара стала неймовірно потужною та загартованою в боях. Дуже часто працювала автономно, без настанов «зверху», повністю й цілком керуючись лише польовими командирами. І вийшла з-під оточення з найменшими втратами. Але командир залишився там. Бо скрізь й завжди був до кінця із своїми хлопцями.Загинув Назар 29 січня 2024 року. В останні дні оборони Авдіївки._______Ми з побратимами вчора приїхали в Черкаси, аби вшанувати пам’ять нашого Друга. Та виразити свою неймовірну шану й повагу його чудовій мамі - Тетяна Скляренко. Це неймовірна й сильна жінка. Те, як вона продовжує зараз жити, діяти, як спілкується й обʼєднує навколо себе людей - треба ставити всім у приклад! Ми провідали місця, де вчився Назар, виховувався, де тепер похований. А потім в приміщенні Кінотеатру Україна урочисто провели вечір його памʼяті. На екрані показували знятий про нього документальний фільм, багато згадували, спілкувалися із його друзями та рідними. А потім було вручено директору школи, де вчився Назар, меморіальну дошку. А в Клуб юних морпіхів міста Черкаси, де виховувався Назар десять років, було підписано всіма побратимами й передано декілька примірників книги «Історія, яку варто почути». Відтепер всі вихованці клубу прочитають правдиву історію про оборону Авдіївки та закарбовану в ній памʼять про легендарних її оборонців. Про людей, які в перші дні широкомасштабного вторгнення залишили все й стали на захист своєї Батьківщини. В музеї клубу вже створено куточок памʼяті Назара Набережного. У Назара був девіз життя: якщо хочеш, щоб за тобою пішли люди, йди першим. Таке трапляється на сьогодні нечасто. Але самі такі люди творять історію. Історію нашого дивовижного супротиву та боротьби за Незалежність. 🇺🇦 Героям Слава! 🫡 Спочивай з миром, дорогий Друже! Ти боровся, щоб Україна не зникла. Вона не зникла. І пишається тобою. Честь та повага таким як ти! ____🤝 110 окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка🤝 Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради
5880
26-04-08 05:59