Лікар Дубровський🥼

▪️ Що робити, якщо з'явився характерний болючий висип? Не панікувати.Швиденько звернутися до лікаря та, якщо є показання, почати приймати в правильних дозах противірусні препарати (ацикловір). Найкраще починати лікування якомога раніше, особливо протягом перших 72 годин від появи висипу. Додати хороше знеболення та правильно доглядати за ділянкою висипу.Зазвичай протягом 7–10 днів елементи висипу підсихають і вкриваються кірочками, а повне загоєння шкіри часто займає 2–4 тижні. І підступний герпес знову ховається по своїх закутках. Чекаючи наступного шансу.Саме головне, це зрозуміти, що ми не так зробили, де помилилися, що імунітет раптом так розгубився й пропустив нахабний герпес. І попри логічні серйозні причини (ВІЛ, онко, стан після трансплантації, затяжні хронічні хвороби тощо) підтверджена дійсно дуже проста банальна причина – це саме сидіння годинами під крижаним кондиціонером чи вузьконаправленим потоком повітря від вентилятора чи навіть сидіння під протягом. Вони реально можуть стати винуватцями такої хвороби, як герпес Зостер.Пояснюється це дуже просто: локальне переохолодження різко пригнічує кровотік в даній ділянці тіла та послаблює локальний імунний захист. Для розвитку чогось страшного цього звісно недостатньо (бо це лише локальне переохолодження), але для активації вірусу вітрянки більш ніж достатньо. Пам’ятаю, як кожне літо регулярно потрапляли в лікарню пацієнти із величезними по площі висипами оперізуючого лишаю й всі розповідали приблизно одну й ту саму історію. Спека, сидіння під вентилятором чи під протягом пару годин і все… Далі різкий біль та поява висипу. ▪️ Тому правило користування кондиціонером чи вентилятором просте: не направляти вузький потік холодного повітря тривало на одну ділянку тіла. Й не робити критичних перепадів температур.До речі, важкий стрес також може призвести до раптового рецидиву вітрянки. Таких випадків більш ніж достатньо зустрічається в практиці…Однак, щоб не сталося, оперізуючий лишай гарно лікується. Головне не панікувати й не затягувати із початком лікування. 👍 Бережіть себе та завжди дотримуйтесь міри та адекватності) 👍 Всім здоров’я! 👍 Будуть питання, пишіть) Самі найцікавіші розберемо окремо)

🤱 Чи захищає грудне молоко від інфекцій? Міфи та реальні факти.Що треба знати: новонароджена дитинка насправді не така вже й беззахисна. Вона після народження має потрійний захист від інфекцій. ▪️ ПЕРШИЙ і самий важливий, це не молоко. А материнські АНТИТІЛА, які передаються ще під час вагітності через плаценту та після народження захищають дитину в перші й самі критично важливі 3-6 місяців. Ці антитіла, на жаль, досить швидко зникають, й через півроку титр материнських імуноглобулінів в крові дитини вже буде не такий високий. Але все рівно ця лінія бар’єру є надзвичайно важливою та ключовою в плані захисту від багатьох неприємних інфекцій. В тому числі, таких інфекцій як кір, краснуха, вітрянка, токсоплазмоз, паротит, кашлюк, правець, грип, ковід та інші. ▪️ А от грудне молоко, це вже ДРУГА лінія захисту. Й воно працює трохи по-іншому. Грудне молоко дає переважно місцевий імунітет на слизових оболонках через так званий секреторний IgA та ще купу важливих елементів – всім відомий лізоцим, лактоферин, олігосахариди, лейкоцити, цитокіни та багато інших захисних факторів. Воно працює як захист «в реальному часі», перешкоджаючи патогенам проникати через слизову оболонку рота, носоглотки та кишківника дитинки. Грудне молоко в першу чергу захищає від кишкових та респіраторних інфекцій (особливо важливо, що також дуже сильно захищає від ротавірусу).Після припинення годування молоком цей тип імунного захисту швидко зникає – науковці пишуть, що ефект зникає вже протягом кількох наступних днів. Однак цінність грудного молока важко переоцінити.Саме важливе, і це доводять багато сучасних досліджень, що саме через грудне молоко імунна система дитини отримує надзвичайно цінну підготовку та формування так званої імунологічної толерантності. Це механізм, який вчить імунну систему розпізнавати своє-чуже й не шкодити сам собі. Грудне вигодовування – один серед самих важливих факторів, який захищає в майбутньому організм від важких алергічних та автоімунних захворювань. ▪️ І є ще у новонародженої дитинки є ТРЕТІЙ імунний бар’єр. Це сама імунна система дитини. Імунні клітини починають вироблятися ще під час внутрішньоутробного перебування, приблизно вже на 5–6 тижні вагітності. Дитячий імунітет хоча й незрілий, насправді дає собі раду досить непогано й здатен ефективно захищатися від більшості простих бактерій та вірусів. Однак є перелік, який є дуже небезпечним для немовля. Менінгококк, грип, кашлюк, дифтерія, кір, сальмонельоз тощо. Саме тому так важливі дві перші лінії захисту – материнські антитіла та материнське молоко. Які працюватимуть та захищатимуть дитинку ще до початку планового вакцинального процесу.__________________Отже, підсумовуючи все вищесказане та даючи відповідь переляканим батькам щодо ризику зараження дитинки вітрянкою: Оскільки мама раніше хворіла на вітрянку (це відомо) і має захисний рівень антитіл, частину цього захисту вона передає дитині ще до народження. Саме ці антитіла циркулюють у крові немовляти й перші декілька місяців захищатимуть немовля від тяжкого перебігу вітрянки. Щодо грудного молока – немає прямих доказів, що молоко захищає від вітряної віспи. Але грудне молоко захищатиме від зараження на слизових та посилить першу лінію захисного бар’єру. Боятися сім’ї нічого не потрібно. Все із дитинкою буде добре. 👍 А дідусь, ізольований та під наглядом, успішно лікується від рецидиву вітрянки. Про який ми поговоримо наступного разу. 👍 Всім здоров’я! Не хворійте!

☀️ Сонце безжально пече цілий день. Ви втомлені після важкого робочого дня та довгої дороги й нарешті дісталися до річки, озера чи моря. Там весело граються й плещуться діти, пляж шумить і рухається, немов великий мурашник. Ви підходите до берега, робите кілька кроків, холодна вода приємно обпікає ноги. І хочеться лише одного — швидко стрибнути в прохолоду й змити з себе всю втому, яка накопичилась за цілий день.І лише за мить до стрибка, десь у підсвідомості, раптом виринають знайомі з дитинства слова батьків чи рятувальників: «Не стрибай одразу у воду!» А ще згадуються, ну якось геть недоречно до місця, новини про рекордну хвилю спеки в Європі, яка вже забрала життя понад тисячі людей (станом на сьогодні — понад 1000 лише у Франції), з яких десятки загинули на водоймах, намагаючись охолодитися.🤔 Чи справді різко пірнати в холодну воду так небезпечно?Насправді, ситуація ось в чому: наш організм у цей момент уже багато годин підряд виконує величезну роботу.Під палючим сонцем температура тіла підвищується. Судини шкіри розширюються, щоб віддати зайве тепло, серце працює швидше, посилюється потовиділення. Організм намагається втримати нормальну температуру всередині тіла попри шалену спеку ззовні.І раптом — різкий стрибок у холодну воду.Холод миттєво змушує судини звужуватися. Серцю доводиться дуже швидко перебудовувати свою роботу. А якщо холодна вода потрапляє на обличчя, активується так званий рефлекс пірнання — природна реакція, яка в окремих людей може призвести до різкого уповільнення серцевого ритму.У більшості здорових людей все закінчиться лише короткочасним дискомфортом. Більше того, саме на цьому принципі побудовані багато методик загартовування. Ну хто з нас після сауни не стрибав в крижаний басейн чи ополонку, аби «потренувати судини».❗️ Але є одне велике «але»...Холод різко змушує судини звузитися. Через це змінюється кровообіг, а серцю доводиться буквально за кілька секунд перебудовувати свою роботу. У здорової людини це майже завжди проходить без наслідків. Але якщо серце вже до цього працює з перевантаженням або має хронічні захворювання, зробити це значно складніше. Саме тоді можуть виникати порушення ритму чи ішемія міокарда.Іноді людина навіть не встигає зрозуміти, що сталося.❗️Втрата свідомості або здатності нормально рухатися у воді може призвести до утоплення ще до того, як хтось встигне допомогти.Саме тому під час аномальної спеки ризик подібних ситуацій зростає.🤔 Читаючи все це, може скластися враження, ніби холодна вода небезпечна. Але це зовсім не так.Холодна вода сама по собі не є ворогом. Небезпечним стає саме різкий контраст між сильно розігрітим організмом і дуже холодною водою, якщо організм до нього не готовий або має обмежені резерви для адаптації. І цього ризику, насправді, дуже легко уникнути. Не потрібно відмовлятися від купання. Достатньо дати організму одну-дві хвилини для адаптації.Спочатку намочіть руки. Потім ноги. Обличчя. Шию. Дайте тілу зрозуміти, що вода холодна. І лише після цього заходьте глибше або починайте плисти.Насправді ось така простенька, але дуже ефективна профілактика серцевого та судинного стресу займає менше часу, ніж «постояти», «настроїтись» та зробивши одне глибоке вдихання різко стрибнути в воду. І саме така проста корисна звичка вона може вберегти від серйозних наслідків.👍 Бережіть себе. І не хворійте! Гарного й безпечного всім літа!

❄️ Чи справді кондиціонер може бути причиною хвороби?Сам по собі кондиціонер не викликає ні гаймориту, ні синуситу, ні ангіни, ні бронхіту. Їх причиною завжди є віруси або бактерії. Зазвичай, головними винуватцями «кондиціонерних застуд» є саме останні – бактерії. При чому, як би це саркастично не звучало, НАШІ ВЛАСНІ бактерії. Які живуть у нас на слизових носоглотки й легко активізуються, коли щось із нами стає не так. Справа в тому, що неправильне користування кондиціонером створює такі умови, за яких організму буде значно важче захищатися від інфекції.Коли людина заходить із +38 °С у приміщення, де кондиціонер охолодив повітря до +18 °С, слизова оболонка носа та верхніх дихальних шляхів відчуває справжній температурний шок. Через різке охолодження звужуються дрібні судини слизової оболонки, вона пересихає, а війчастий епітелій, який постійно очищає наші дихальні шляхи від пилу, бактерій та вірусів, починає працювати менш ефективно. Захисний слиз стає густішим, і місцевий імунний захист тимчасово слабшає.Якщо саме в цей момент на людину хтось в офісі гарненько накашляє або при чханні сусід рознесе бактерії чи віруси на колег — а влітку їх теж циркулює чимало, — інфекції стає легше закріпитися на слизовій оболонці своєї жертви. Чи навіть простіше: нам вистачає і власних бактерій на слизових.Бактеріальний гайморит, якого всі так бояться, не виникає «від холоду». Через запалення набрякає слизова оболонка носа, порушується вентиляція навколоносових пазух, у них накопичується слиз, і саме тоді бактерії, які й без того живуть у нас у носоглотці, отримують сприятливі умови для розмноження. Отакої... ❄️ Тож, як користуватися кондиціонером правильно?Насамперед не потрібно намагатися перетворити кімнату на холодильник. Це приємно й дає відчуття комфорту й спокою, але насправді в сильну спеку комфортною для більшості людей є температура близько 24–26 °С, а різниця між температурою на вулиці та в приміщенні бажано НЕ ПОВИННА перевищувати 5–8 градусів. Саме різкі перепади температури створюють найбільше навантаження для організму.І дуже важливий момент: НЕ ВАРТО сидіти або спати під прямим потоком холодного повітря. Це одна з найпоширеніших помилок. Потік повітря має проходити повз людину, а не бути спрямованим у обличчя, шию чи спину. Це може стати це причиною іншого дуже неприємного захворювання – рецидиву герпесу 3 типу – вітрянки. Виникне так званий оперізуючий лишай: дуже болючі висипання, для лікування купа ліків, для літніх людей взагалі може бути необхідною госпіталізація. І все – із-за вузьконаправленого потоку холодного повітря на обличчя чи спину… Я таких пацієнтів надивився дуже багато, повірте…▪️ Отже, висновок:❄️ Кондиціонерів не варто боятися. У періоди сильної спеки вони допомагають уникнути перегрівання організму, знижують ризик теплового виснаження та теплового удару, а для літніх людей, дітей і пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями іноді буквально стають питанням безпеки. ❄️ Проблема не в самому кондиціонері. Проблема — у неправильному користуванні. Тож, дотримуйтесь декількох простих правил й все буде добре! 👍 Бережіть себе й не хворійте!

👆 В продовження попереднього посту Розібравши вище, стає зрозумілим, що перевіряючи слину на EBV, насправді ніякої відповіді пацієнт не отримує. Це не ознака активної хвороби. Не причина скарг. EBV у слині можна знайти в величезної кількості цілком здорових людей. ▪️ Тому виникає логічне питання: а де тоді шукати вірус?Якщо лікаря дійсно цікавить питання, чи немає у пацієнта рецидиву й активації Епштейна-Барра, треба здавати КРОВ на наявність чи відсутність вірусної ДНК, а не слину. Саме кров показує, чи є ознаки неконтрольованого розмноження вірусу та його виходу поза допустимі межі в організмі. Це стається на тлі нездатності імунної системи стримувати вірус. І ось тоді дійсно часто треба починати лікування. 😔 На жаль, я дуже багато разів бачив, коли пацієнти роками лікували «активний вірус Епштейна–Барр» лише тому, що в них знову і знову знаходили ДНК вірусу в слині або високі титри IgG. При цьому ніхто не ставив просте запитання: а чи доводять ці аналізи, що дійсно має місце хронічний Ештейн-Барр? Може варто було б подивитися кров…Провідні міжнародні рекомендації для діагностики інфекції Епштейна–Барр радять визначати різні класи антитіл та КІЛЬКІСНУ ПЛР КРОВІ. Про аналіз слини в серйозних наукових роботах та клінічних рекомендаціях й не згадується. ▪️ Тим не менш, коли дійсно треба здавати слину? Практично ніколи. Це сфера науковців-епідеміологів, яким цікаво досліджувати особливості передачі та розповсюдження EBV в популяції. Є цікава класична наукова робота, де показали, що після гострого мононуклеозу в слині вірус залишався високим аж до 180 дня, тоді як в плазмі швидко зникав. Тобто дитина здорова, ніяких скарг вже немає, але вона продовжує виділяти вірус. Ця інформація для роздумів всім, хто наївно питає: «Коли після мононуклеозу можна в школу чи дитячий садочок» ))) Шуткую. Звісно, ніхто із-за мононуклеозу не буде тримати дитину три місяці вдома. Саме тому, поки ми виростаємо до дорослого віку вже практично стовідсотково маємо всі шанси познайомитися із EBV. Це життя. До цього треба ставитися спокійно.👍 Всім здоров’я! Не хворійте!

▪️ Чому це так важливо?Тому що гепатит D — найагресивніший серед усіх вірусних гепатитів. Він здатний значно швидше призводити до цирозу, печінкової недостатності та раку печінки, ніж звичайний гепатит B чи С. Багато років лікарі фактично були обмежені лише інтерферонами, ефективність яких залишалася дуже далекою від ідеальної.Сам вірус гепатиту D — унікальний. Він не може існувати самостійно. Для розмноження йому обов'язково потрібен вірус гепатиту B. Простими словами: без гепатиту B не буде й гепатиту D. Саме тому дельта-інфекцію називають «вірусом-паразитом».Комбінація гепатиту В та Д є найгіршою, практично не виліковується та є прогностично дуже поганою. За різними оцінками, у світі живуть від 12 до 20 мільйонів людей із хронічним гепатитом D. Багато з них навіть не знають про свій діагноз, оскільки тестування на дельта-гепатит проводиться далеко не завжди.Результати досліджень виглядають дуже солідно. Булевіртид працює зовсім не так, як більшість противірусних препаратів. Він блокує спеціальний рецептор NTCP на поверхні клітин печінки та буквально не дозволяє вірусу проникати всередину гепатоцитів. Образно кажучи, вірус залишається «за зачиненими дверима».Лікування дає змогу повністю пригнічувати активність вірусу й значуще покращення лабораторних показників майже у 50% пацієнтів, тоді як у контрольній групі — лише приблизно у 2%. І хоча наразі про повне одужання у всіх мови ще немає, вже є пацієнти, які закінчили терапію й протягом двох років у них ідеальні аналізи. Вірус не визначається. Залишаються ще певні технологічні моменти (як покращити ефективність до ще вищого рівня) і… Звісно, основні фінансово-бюрократичні питання: скільки коштуватиме цей унікальний препарат, через скільки часу його буде впроваджено в широку клінічну практику та чи стане від таким же доступним, як ліки від гепатиту С?Втім, прогрес та прорив в лікуванні найстрашнішого гепатиту Д – просто шалений. Наше покоління медиків схоже, що встигне потримати в руках ще один історичний препарат. А справжня радість це те, що мільйони пацієнтів у всьому світі отримають бажаний спокій та справжнє одужання. І це прекрасно!👏 Взагалі, травень подарував багато медичних наукових подарунків: новий проривний препарат Аmivantamab в терапії раку… Тепер ліки від гепатиту Д… Дива)))👉 Всім здоров’я!

🤔 Взимку чоловік із важким грипом потрапив в лікарню. Паралельно, у нього повністю й цілком вийшов з ладу кишківник. Загострилися й раніше присутні скарги на біль в животі, закрепи, проноси та інш. В лікарні його обстежили, підтвердили кілька хронічних захворювань, трохи підлікували й виписали. Але як на зло, саме в цей період, втомлений та виснажений чоловік прочитав в інтернеті про лямбліоз. Й переніс на себе всі симптоми, які описані для цього виду паразитозу. Далі почався справжній медичний треш: попри те, що всі різноманітні аналізи не підтверджували присутність лямблій в організмі, чоловік впевнено й дуже настирливо почав його в собі лікувати. Пропив він таку купу різноманітних ліків, що від одного їх переліку стає погано. Йому ставало тільки гірше. А він продовжував прийвати все інші й інші таблетки... На хронічні проблеми із кишківником наслаювалися побічні дії ліків, й згодом розібратися стало практично неможливо – де першопричина. Чоловік схуд більше ніж на 20 кг, втратив все волосся, майже нічого не може їсти, відчуває шалений свербіж по всьому тілу, біль й тривалі запаморочення. Ми відверто й серйозно поговорили. Я спробував його переконати, що насправді ніяких лямблій в нього немає. Що він себе накрутив. Начитався зайвого. Що приймати пачками серйозні протипаразитарні ліки й вірити всьому, що пише інтернет вже не просто глупо. Це небезпечно. Що треба звернутися в лікарню та нормально дообстежитись: зробити колоноскопію, гастроскопію, подивитися на роботу жовчного й т.п. Але те, що він відповів, мене вкотре глибоко засмутило: виявляється, він намагався потрапити в лікарню. Неодноразово. Але в одній лікарні йому сказали, що положать лише в психушку. В іншій просто відверто набрехали, що місць немає. В третій просто послали подалі. Зрештою, я все рівно його переконав, він послухався та знову поїхав в лікарню. Із моїм направленням та направленням сімейного лікаря на госпіталізацію. І його знову не прийняли. Відбрехалися, що немає місць…Проблема самонавіювання дуже серйозна. Вона присутня й я часто зустрічаю пацієнтів, які роками лікують те, чого немає, шкодять й псують собі здоров'я. Однак, сумна правда полягає в тому, що часто це замкнене коло породжує відверто цинічна байдужість – люди ображаються, зневірюються в медицині й шукають альтернативи. І попадають або в цупкі пазурі всіляких жуліків та шарлатанів, пожиттєво приймаючи казна що й вірять, що це їх врятує. Або повільно вбивають самі себе самолікуванням по інтернету… 🫤 Геть трошки емпатії та уваги, добра й поваги, й можна уникнути стількох проблем… Аби тільки було бажання…👍 Всім здоров'я! Бережіть себе!

🤔 Сьогодні читаємо в усіх новинах :"На сході Конго повідомили про нові ймовірні летальні випадки, пов’язані з лихоманкою Ебола. Загальна кількість смертей, які можуть бути пов’язані зі спалахом, вже сягнула 131”.“За останніми даними, у країні зафіксовано 516 підозр на зараження та 33 лабораторно підтверджені випадки інфекції, викликаної штамом Бундібуджйо. Ще два підтверджені випадки виявили на території сусідньої Уганда”.“Як повідомляють американські епідеміологи, один громадянин США отримав позитивний тест на Еболу. Чоловік перебував у складі християнської місіонерської групи. Його разом із ще шістьма американцями, які могли контактувати з вірусом, евакуювали до Німеччина для подальшого лікування та медичного спостереження”.“Ситуацію ускладнює те, що проти штаму Бундібуджйо наразі немає офіційно схвалених специфічних препаратів чи вакцини. Це суттєво відрізняє його від більш відомого штаму Заїр, для якого вже існують засоби профілактики та терапії”.“Всесвітня організація охорони здоров’я визнала спалах у Конго та Уганді надзвичайною ситуацією міжнародного значення у сфері громадського здоров’я. У ВООЗ наголошують: ризик поширення інфекції на сусідні країни залишається високим, хоча говорити про пандемію поки що передчасно."ℹ️ Як і обіцяв вчора, розбирамаємо докладно лихоманку Ебола та відповідаємо на важливі актуальні питання:☣️ Лихоманка Ебола — «страшилка», чи справжня глибока африканська трагедія?

Але перед тим, як поговорити безпосередньо вже про лихоманку Ебола та новини, які зараз відбуваються в Африці, треба для початку відійти трохи в сторону, згадавши та проаналізувавши ключові моменти співіснування людини та віруса. Зазвичай, ми вважаємо, що вірус – це страшний монстр, який хоче нас реально вбити та загнати все людство назад в середньовічні часи. Однак це не зовсім так. Віруси (говоримо про них так, наче вони можуть мислити та щось планувати🤭) не хочуть вбивати людину. Це їм НЕ ПОТРІБНО. Задача та головна мета будь-якої паразитарної форми життя – заразити якомога більше організмів, щоб безупинно розмножуватися та поширюватись у природі. Якщо всіх вбити, то вірус і сам зникне. Не буде людини (чи тварини) – вірусам прийде кінець. Саме тому еволюційно віруси вже давно відійшли від «смертельних» методів поширення, вибравши шлях м’якого співіснування в тваринній та людській популяцій, безсоромно заражаючи мільйони людей по багато разів за життя. Але, що важливо, не викликаючи катастрофічної летальності🫣 Я знаю, ви вже готові сперечатися, висувати купу контраргументів та фактів, які суперечать цим тезам. І будете праві. Але лише частково. Як виключення, віруси дійсно здатні вбивати імунно-скомпрометованих, із несприятливими генетичними мутаціями та вродженими поломками імунної відповіді, людей. Або ослаблених та виснажених тяжкими хронічними захворюваннями, хронічним стресом чи несприятливими умовами життя. Такі люди є вразливими й отримують із-за вірусів або пряму ушкоджуючу дію або небезпечні ускладнення. В тому числі, часто бактеріальні. Наприклад, кір. Після появи антибіотиків та сучасної підтримуючої терапії смертність від кору різко знизилась, адже лікарі отримали можливість ефективно контролювати небезпечні бактеріальні ускладнення. Та ефективно контролювати поширення вірусу через вакцинацію.Численні герпеси, віруси гепатитів А, В, С, Д та Е, більше ніж 200 респіраторних вірусів, кишкові віруси (норвовірус, ротавірус, вірус Коксакі тощо), кір, краснуха, паротит, навіть ВІЛ – все це приклади такого співіснування. Не завжди приємного, звісно, але не смертельного в короткій перспективі. Але дійсно, є ще зовсім інша група вірусів. На протилежному боці цієї «м’якої» популяції патогенних для людини «команди», є зовсім інші «гравці». Смертельно небезпечні, які чомусь «не еволюціонували» за стільки часу й продовжують робити страшні епідемії та вбивати велику кількість людей. Перелік їх не такий великий: вірус натуральної віспи (який вже зник з популяції), небезпечні мутантні штами вірусу грипу, вірус кліщового енцефаліту, вірус сказу та віруси, які викликають тропічні лихоманки. Один з них, про якого буде далі йти мова – вірус лихоманки Ебола. Людство відчайдушно намагається знайти порятунок – шукає все кращі та ефективніші ліки або вакцини. Десь виходить, десь не дуже…Але логічно постає провокаційне питання яке вже звучало вище: чому ці віруси не втратили своєї патогенності та продовжують вбивати людей? Від чого насправді помирають люди? Точно від віруса?👍 В останньому питання криється пісказка на правильну відповідь. Але не все одразу. До цього прийдемо. Спочатку поговоримо про Ебола. 👍 Чекайте завтра на розлогий та насичений матеріал про лихоманку Ебола. Будемо разом відповідати на всі питання, перераховані вище. І можете додати своїх, що цікавить особливо почути. За необхідністю, я доповню це до свого матеріалу.

Ключова новина минулого тижня — немає неконтрольованих ланцюгів передачі. Світові редакції чекали другого акту: нових десятків заражених. Передачі в аеропортах. Масових госпіталізацій. Поширення між країнами. ❗️ Але цього не сталося. Навпаки — кількість нових підтверджених випадків дуже мала. Історія перестає бути «катастрофою», а стає просто серйозним інфекційним інцидентом. І тому для ЗМІ миттєво стало скучно й не цікаво. Більше хантавірус нікого не цікавить.▪️ Свіжа офіційна статистика: Підтверджених випадків — 8; ймовірних — 2; непереконливий — 1; загальна кількість випадків під наглядом — 11. Смертей — 3. Нових смертей за останні дні — 0. Нових підтверджених випадків за останню добу — 0; ▪️ І тепер найголовніше питання: все закінчилось?Скоріш за все — глобально так. Якщо за найближчі дні не виникне нових вторинних випадків поза лайнером — історія про хантавірус остаточно згасне.Але сама подія продемонструвала неприємні тенденції: після подій навколо COVID людство дуже боляче та панічно реагує на будь-яку новину про віруси, які мають хоча б натяк на передачу між людьми. Цим досі гарно користуються та легко маніпулюють: інколи достатньо одного корабля посеред океану, щоб суспільство знову перейшло у режим тривоги, а світові ЗМІ з усіх боків закричали про «апокаліпсис». Втім, навколо всієї цієї історії все ж таки є й багато позитиву. Цього разу ВОЗ спрацювало набагато краще та оперативніше. Провівши багатонаціональну біобезпекову операцію "на випередження", з координацією багатьох держав, ВОЗ спокійно та авторитетно постійно понижувало градус паніки та всіляко намагалося «закрити» панічні роти багатьох ЗМІ. Що безумовно вплинуло на подальші події та припинило накручування тривоги в суспільстві. В принципі, можна було б вже поставити приємну жирну крапку та віднестись до цього як гарного показового тренування на випадок дійсно серйозної небезпеки, але... Свіжа новина щодо чергового круїзного лайнера із 1700 пасажирами на борту та спалахом класичного банального кишкового захворювання (думали від норовіруса, який зрештою не підтвердився) та знову карантином… Чи це масова паніка на тлі подій із хантавірусом, чи хитрі взаємодомовленості між страховими та круїзними компаніями? Чи справді це – нове майбутнє для всіх круїзних подорожей? Коли кожен спалах будь-якого вірусного захворювання означатиме карантини на борту суден як в середньовічні часи? Подивимося. Думаю, нас чекає ще багато «цікавих» новин.👍 Однак головне – зберігати спокій та тримати голову холодною.👍 Всім здоров’я!