😢 Сьогодні ми згадуємо Дениса Пашевіна - людину, яка працювала в Інституті Фізіології ім. Богомольця, була улюбленцем студентів та колег, є справжнім вченим та одним з тих, хто рухав й потужно розвивав українську науку та готував не одне покоління медиків та майбутніх науковців. Його забрала війна… Навчаючи тактичній медицині й тренуючи сотні українських солдат, він не зміг пережити й винести болю від втрат й загибелі своїх курсантів. Які його дуже любили й цінували… Занадто вразливе, емоційне та чуйне до людського болю та справедливості у нього було серце... У Дениса розвинувся важкий ПТСР, який зрештою і підірвав його здоров’я. Денисові було всього 44 роки… Коли розумієш, яку ціну та який жахливий кривавий слід залишає по собі ця кровожерлива війна, задаєшся тільки одним питанням - чому Небо досі не спепелило з лиця землі цю кляту недолугу ненаситну імперію зла та досі дає їй можливість вбивати й знищувати найкращих українців… Хоча, це вже питання філософії та теології… Відповіді на них частково є… Але вони занадто сумні й песимістичні, як на мене… Або я ще не знайшов для себе правильних… Можливо, ми колись дізнаємося ці відповіді. А поки горе та біль продовжують розривати наші серця від втрати близьких й рідних нам людей…

🤝 Спочивай з миром, Денисе. Дякую тобі за все, що ти встиг для нас зробити!