Telegram statistics channel - @eatabook

Друзі, запрошую вас до участі у спільних читаннях в листопаді!Читаємо «Виголошення лоту 49» Томаса Пінчонав програмі:• лекція про книгу та автора від Макса Нестелєєва• дописи з цікавинками про книгу та автора від Кості Жученка• кіноклуб! Дивимося стрічку, яку часто порівнюють з романами Пінчона (анонс трошки згодом)• а ще фантастичні знижки на лекторій (300 грн замість 500 грн для учасників клубу). В листопаді слухаємо лекції про секс в укр літ та про легендарного Алана Мура Про що книга«Виголошення лоту 49»:Подіїкниги відбуваються влітку 1964 року у вигаданому місті Сан-Нарцисо в Каліфорнії. Домогосподарка Едіпа Маас неочікувано для себе отримує оголошення про те, що вона виконавиця заповіту свого колишнього коханця й вирушає у подорож до іншого міста, аби розібратись із бухгалтерією та документами щодо поточної справи. І сама не помічає як вийшовши за межі звичного життя потрапляє у параноїдальний світ викривленої АмерикиРоман порушує безліч тем, від історичного контексту формування Америки до прихованого фашизму у ній, від бітломанії до ролі мистецтва у культурі загалом, від демона Максвелла до переосмислення історії про царя Едіпа тощо Участь• читаємо з 3.11 по 27.11• дата обговорення 27 листопада о 19:30, google meet• у нас буде зручна тг-група для обговорення книги, спілкування, цікавинок навколо книги та автора, а також на зустрічі буде лекційна частина від літературознавця Макса Нестелєєва• вартість участі:350 грн (тариф «активний читач»: тг чат + стрім засідання / відеозапис засідання) 500 грн (тариф «активний учасник»: тг чат + участь в засіданні / відеозапис засідання) Приєднуйтесь!💚Кількість місць обмежена. Для того щоб доєднатися пишіть в особисті @krilistva

Людина vs система, логіка vs абсурд, Франц К. vs Йозеф К.«Процес»Франц Кафка5/5Одного разу банківського службовця вищої ланки Йозефа К. заарештовують. Причину арешту йому не повідомляють і навіть дають дозвіл надалі жити звичним життям й ходити на роботу. Однак тепер паралельно з його буденністю починається (безнадійний!) судовий процесЦікаво, що тема з’ясування причини процесу майже не обговорюється. Більше того, деякі другорядні персонажі, на відміну від самого Йозефа К., знайомі з його справою, а дехто навіть удає, ніби прагне йому допомогтиІсторія, що розгортається в романі, радше нагадує реалістичний сон, ніж саму реальність: зал судових засідань — це кімната на верхньому поверсі багатоквартирного будинку (така собі небесна канцелярія?), книги чиновників — журнали з порнографією (можливо, тому, що їхня робота доволі брудна), художник продає Йозефові три різні, але однакові картини (як і пропонує три різні, але однаково безнадійні версії розв’язання його справи), а чесний адвокат фактично поневолює свого клієнта, який обирає шлях нескінченного затягування процесу, щоб уникнути покаранняАвтор, з усією увагою до деталей, створює надзвичайно тонкий, абсурдний світ і безжально закидає туди свого, спершу, впевненого в собі героя, якому належить у всьому розібратисяАле чи можна тут хоч у чомусь розібратися і таки «увійти до закону», коли «при брамі стоїть вартовий»?Кафка, здається, натякає нам, що ні. І не лише тому, що бюрократичні кола пекла, можливо, навіть гірші за дантівські, а й тому, що людина схильна так сильно зменшуватись перед обличчям влади, що готова приймати її правила гри й не заглиблюватисьА ми з вами, навпаки, дуже любимо заглиблюватись, тому ось ще кілька варіантів пояснення тексту (все ж таки роман ніби створено для СПГС 🙂):• можливо, ця історія не стільки про провину перед законом, скільки про внутрішнє відчуття провини, яке супроводжує людину протягом життя. І саме ця провина найчастіше здається безкінечною. І навіть довівши свою невинність, суспільство знайде, у чому ще вас звинуватити. Адже, ми народжуємось грішними• можливо, ця історія не стільки про збірний образ жертви системи, скільки про самого Франца К.Йозеф, як і Франц, — крихка натура, яка зрештою мириться з вироком. Однак не всі ж такі, чи не так? Не всі змиряються з безглуздістю спротиву (і я, до речі, на боці непримиренних, пробач, Йозефе!)• можливо, ця історія (трошки конспірологічно, але най буде), написана 1914–1915 року, пророкує майбутній, майже абсурдний, але на жаль реальний тоталітаризм• релігійні інтерпретації залишимо осторонь — їх можна знайти практично всюди (а той, хто вважає, що не практично всюди — нехай перший кине в мене камінь 🌝)Суб’єктивно.Якою б не була правильна інтерпретація, чи яка б із них (а в літературній критиці їх 100500) вам не подобалася найбільше, цей текст насамперед цінний тим, що неймовірним чином віддзеркалює сучасну реальність (або ж наш сьогоднішній «реалістичний сон»).Очевидно, що Кафка випередив свій час, і так само очевидно, що нам, на жаль, ніколи не прочитати цей роман очима людей 1925 року. Ми дивимося на нього розбещеним сучасною літературою поглядом, і, можливо, декому ідеї Кафки можуть здатись не надто оригінальними, але саме його творчість стала прообразом безлічі сучасних текстівКнига — супер. Читати обов’язково! #зк_відгук

Цю лекцію ми з учасниками книжкового клубу «Зʼїж книгу» чекали декілька місяців, і ось, нарешті офіційний анонс🔥Запрошую вас послухати лекцію Макса Нестелєєва:«Український літературний декаданс (1880-1910-ті): смерть, еротизм і нерви»Український декаданс почався у 1880-х, коли Франко став писати вірші для збірки "Зів'яле листя", названої "об'явом декадентизму". Втім, сам Франко себе декадентом не вважав, що не завадило молодим авторам його наслідувати. Тоді ж молоді українські письменники чи не вперше пробують писати мистецтво заради мистецтва, надихнувшись європейською літературою і загальним занепадницьким настроєм доби: суїциди, психічні розлади, відчай й меланхолійна еротикаЗанепадництво - це проклятий світогляд українського інтелектуала межі ХІХ-ХХ століть, його не визнавали і намагались викреслити з української літератури. І лекція якраз покликана нагадати про цю ледь не забуту сторінку нашої культури• 23 жовтня (четвер), 19:00• Google meet• 45 хв лекції + 15 хв на наші запитання • участь: 500 грн (та 300 грн для всіх учасників книжкового клубу «Зʼїж книгу»)• буде відеозапис лекціїДля запису пишіть @krilistva🤍

Дуже давно не було #зк_дітям , а тут таке діло, що у Даніеля зʼявилась нова улюблена книга (я сподіваюсь це тимчасово😁 зараз якраз активний період сортирних жартів; тут є батьки дорослих дітей? коли це приблизно закінчиться?🌝)Так ось, улюблена книга чотирирічки — «Детектив Дупка. Загадка пані у фіолетовому»Історія така. До Дупки приходить пані у фіолетовому та просить детектива (а разом з ним і читача, приклад на фото 3💪) допомогти розгадати декілька загадок, щоб дістатися до родинного скарбу. Зрештою, виявляється, що пані — це шахрай, а як про це дізнався Дупка можна побачити на 4 фото. Але насправді Дупка майже Шерлок та звісно одразу знав, що пані брехухаДалі розгортається наступна історія. Дупка розслідує викрадення з його кабінету пудингу (а разом з цим детектив розповідає читачеві про те як працює дедуктивний метод💪). Зрештою, виявляється, що це помічник Дупки інсценував злочин, щоб приховати, що він розбив улюблену чашку боса Отже, книжка, яка з першого погляду може здатися трошки дуркою, насправді несе в собі не тільки розвагу, а й задачки для розуму та повчальні моменти про побрехеньки (чи це я просто себе заспокоюю)💚

Невдовзі після оголошення новини про нобелівського лауреата, в мережі Х понеслись лайки та репости радісних твітів Ласло Краснагоркаї Але зрештою дещо підозрілі меседжі (аккаунт вже видалено, однак там була навіть подяка Орбану) виявились фейком і щорічними приколами італійського журналіста Томмазо Дебенедетті, джерелоМені звісно стало цікаво, що ж це за персонаж і виявилось, що ігрища з Краснагоркаї це ще квіточки. А ось неквіточки (з літ. світу):• у червні 2020 він опублікував фейкове повідомлення про смерть Мілана Кундери через акаунт, начебто колишнього посла Чехії. Цю інформацію надрукувала польська газета Gazeta Wyborcza• у березні 2022 року Дебенедетті повідомив про смерть письменника Кадзуо Ішіґуро, через фейковий акаунт Faber and Faber.Цю історію як правдиву озвучили на радіо RTÉ Radio 1Більше про приколи Дебенедетті є на вікі. Там же зазначено, що метою таких провокацій, за словами Дебенедетті, є бажання показати, наскільки легко обдурити медіа та суспільство в епоху соціальних мережЗ останнім не посперечаєшся, фактчекінг наше все💪

Що цікаво знати про новоспеченого лауреата Ласло Краснагоркаї, коротко в тезах• що по ставленню до війни в Українівсе чисто, угорець засуджує і погляди Орбана, і вторгнення Росії в Україну, ось інтервʼю (побачила у Тані)• що почитати українською?ось тут можна почитати есеї автора з книжки «Світ іде»• що скоро можна буде почитати українською?наприкінці року має вийти «Меланхолія опору» Краснагоркаї від Комори. Сьогодні про це всім нагадав у fb перекладач цього тексту Олександр Вешелені. В прикріпленому обкладинка • про що буде «Меланхолія опору»сюрреалістичний роман про дивні події в неспокійному угорському містечку, де апокаліптичну атмосферу створює приїзд цирку із загадковою виставою, детальніше тутЦікаво, що після того, як Сьюзен Зонтаґ прочитала цей роман, вона назвала автора «майстром апокаліпсису» сучасної літератури (джерело)• ще преміїнасправді багато, з найважливіших — міжнародний букер 2015• інші книги(там все звучить цікаво, напишу про останній роман!) Herscht 07769 (2021) — роман на +-400 сторінок, написаний одним реченням про героя, що переконався в тому, що скоро наступить глобальний катаклізм та тепер намагається в цьому переконати Ангелу Меркель🙃Загалом письменник пише антиутопічні притчі про світ позбавлений перспектив• екранізаціїЙого перший роман «Сатантанго» (1985) був екранізований режисером Бела Тарром в 1994 році, до речі, 8,2 на imdb, ось трейлер.Крім того режисером були екранізовані й інші тексти автораВисновок: треба знайомитись з текстами автора, натомість обовʼязково🔥

Що варто знати перед початком читання книги Франца Кафки «Процес» • роман посмертно опублікований у 1925 році у Німеччині. Тож цього року відзначається сторіччя з дати його виходу• «Процес» вважається одним з найважливіших романів XX століття, який мав значний вплив на літературу та культуру загалом, і регулярно входить до списків найкращих книг усіх часів• книга писалась нелінійно. Спершу Кафка написав перший і останній розділи, а вже потім працював над іншими одночасно• Рукопис складався зі 161 сторінки, вирваної із зошитів, які Кафка згрупував, але не вказав чіткого порядку. Макс Брод, редагуючи текст після смерті Кафки, змушений був самостійно визначити послідовність дій, спираючись на попередні розмови з автором• Кафка заповідав спалити цей роман разом з іншими своїми творами, але виконавець заповіту Макс Брод пішов проти волі автора й друга та зберіг текст• у книзі розповідається історія звичайного банківського службовця Йозефа К., якого одного ранку несподівано заарештовують, не пред’явивши жодних звинувачень. Зображуючи маленьку людину під тиском владної системи, автор іронізує над державною бюрократією та правовою системою загалом• попри досить похмурий сюжет, друзі Кафки розповідали, що він навпаки сприймав роман комедією й сміявся вголос, коли читав уривки з твору• книга має три екранізації: «Процес» Орсона Веллса (1962), частково екранізована у фільмі Стівена Содерберга «Кафка» (1991) і «Процес» Девіда Джонса (1993). Також є радіопʼєси, театральні постановки, адаптація у формі графічного роману й багато іншогоВ жовтні читаємо культовий роман в книжковому клубі «Зʼїж книгу», що приєднатися пишіть @krilistva

Друзі, запрошую вас до участі у спільних читаннях в жовтні💚Читаємо«Процес» Франца Кафкив програмі:• лекція про книгу та автора від Богдани Романцової• дописи з цікавинками про книгу та автора від Макса НестелєєваПро що ця книга:Тут розповідається історія звичайного банківського службовця Йозефа К., якого одного ранку несподівано заарештовують, не пред’явивши жодних звинувачень. Зображуючи маленьку людину під тиском владної системи, автор іронізує над державною бюрократією та правовою системою загаломКрім того цього місяця для культурної спільноти «Зʼїж книгу» будуть такі факультативи:• спільне читання «Подорож доктора Леонардо…» Майка Йогансена• кіноклуб (фільм обираємо разом шляхом голосування)Участь• читаємо з 1.10 по 30.10• дата обговорення 30 жовтня о 19:30, google meet• у нас буде зручна тг-група для обговорення книги, спілкування, цікавинок навколо книги та автора, а також на зустрічі буде лекційна частина від літературознавиці Богдани Романцової• вартість участі:350 грн (тариф «активний читач»: тг чат + стрім засідання / відеозапис засідання) 500 грн (тариф «активний учасник»: тг чат + участь в засіданні / відеозапис засідання)Приєднуйтесь!💚Кількість місць обмежена. Для того щоб стати членом книжкового клубу «Зʼїж книгу» пишіть в особисті @krilistva

Все ще історія Кормака Маккарті чи вже Ману Ларсене?Графічний роман«Дорога»Ману Ларсене за однойменним романом Кормака МаккартіЧитачі оригінального роману очікуватимуть історію про батька й сина, яким доводиться виживати у злому постапокаліптичному світі й символічно нести вогонь, себто добро. Герої Ману Ларсене вогонь не несуть (чи як мінімум про це не говорять), а те, що точка «Б» їхньої мандрівки — це океан, розкривається лише наприкінці історії. Автор створює ще похмуріший світ, ніж у Маккарті, що для ідеї «нести вогонь» там наче й не залишається місця (хоча дуже цікаво, що на першій сторінці під назвою є ілюстрація, де рука запалює лампу). Якщо книжка Маккарті все ж таки нагадує своєму читачеві про світло, то графічний роман — це суцільна темрява і безвихідьЗ огляду на мінімалізм Маккарті, діалогам батька й сина вистачило б місця і в графічному романі, однак автор свідомо робить акцент на візуалі, позбавляючи тексту безліч сцен. Що Ларсене вдається напрочуд добре, так це:• герої. Худі, виснажені, з обвислою шкірою, часто символічно дуже маленькі на тлі розгорнутих пейзажів. Автор не романтизує образи, як, наприклад, це робить Джон Гілкоут у своїй (до речі, чудовій!) екранізації. Цікаво, що наприкінці син буквально мімікрує під свого батька — дуже тонкий і точний прийом (фото 2— батько, фото 3 — син)• морок. Якщо Кормак дозволив собі описати немовля на рожні, то Ларсене ще й «прикрашає» історію живою дитиною зі з’їденою рукою (фото 4). Світ Ларсене ще страшніший, ніж можна собі уявити, читаючи книжку• символізм. Ларсене наче навмисно відмовляється пхати у кожну сцену біблійні алюзії (хоча кілька таких сцен, звісно, є). Художник натомість у мертвий світ гармонійно вплітає смерть попкультури у вигляді, умовно, похованих Гомера Сімпсона і Міньйона (фото 5)Проте, сказати, що візуал містить стільки ж прихованих сенсів й алюзій, як у Кормака, було б перебільшенням. Можливо, це свідоме рішення художника, можливо, його головним завданням якраз було передати атмосферу й жах постапокаліптичного світу (який, як би сумно це не звучало, місцями особисто мені нагадав дейлі пекло в Україні (фото 6)), і з цим завданням він справляється на всі 100%Суб’єктивно.Мені, як шанувальниці цієї історії, звісно трохи шкода викинутих сцен (снів, історії матері героя тощо), однак це однозначно дуже гідний графічний роман! Раджу до прочитання (але спершу все ж таки раджу читати книжку — для більш об’ємного розуміння історії)#зк_відгук 134 (37)

(початок вище⬆️⬆️⬆️)3. Що там із «суб’єктивно»?Можливо, у вас є такий друг, про якого ви не завжди можете зрозуміти: він серйозно чи жартує. От книга «Джеймс» — це саме такий друг. Якщо іронія з лицемірними філософами однозначно зчитується, то деякі драматичні сцени лишають сумнів: чи треба тут плакати, чи сміятися. Тому у читанні дуже важлива інтонація внутрішнього голосу чи «кінематографічна оптика», крізь яку ви візуалізуєте текст (дивіться крізь призму Тарантіно)Крім того, варто зазначити, що цей текст досить цікаво побудований (шкода що тільки в українському перекладі не передано використаних діалектів), та для більш обʼємних вражень бажано орієнтуватися в Твені, а для 4D-ефекту не завадить прочитати «Кандід» Вольтера та трактати ЛоккаНа цьому все 💚#зк_відгук 142 (36)* Марк Твен у своїй історії описує події між 1842 і 1845 роками — до Громадянської війни в Америці лишалося щонайменше 16 років. У романі Еверетта події розгортаються, вочевидь, теж у цей час, проте у фіналі є явний натяк на початок Громадянської війни