Зʼїж книгу | Крик з-під землі«Джонні отримав гвинтівку»Далтон Трамбо5/5Молодий амер...

Крик з-під землі«Джонні отримав гвинтівку»Далтон Трамбо5/5Молодий американський солдат Першої світової війни приходить до тями після поранення й поступово виявляє, що він втратив руки, ноги і обличчя, включно з очима, вухами, носом, зубами та язиком. Проте його мозок лишився неушкодженим. Таким чином Джонні залишається сам на сам із власними думками, спогадами та ще й бажанням знайти спосіб хоч якось комунікувати зі світомГерой порівнює своє становище з ув’язненням у материнській утробі (у нього, як у плода, навіть є трубка, крізь яку він отримує їжу) з однією тільки різницею — він ніколи не вибереться назовні. Герой Трамбо, перебуваючи в клаустрофобній тиші та будучи «мертвою людиною, яка живе» або «живою людиною яка є мертвою», звучить (навіть кричить!) як збірний голос солдатів з-під землі, за яких несправедливо говорять живі, мовляв, яке це щастя — померти за батьківщину, за свободу, за демократію. Але«чи воскрес хоч хтось із мертвих, бодай один-єдиний із мільйонів убитих», щоб сказати, що він радий умерти за все це? (Ні)Трамбо розглядає війну, висуваючи на передній план інтереси маленької людини, яку фактично позбавляють її особистої свободи заради (якоїсь незрозумілої) загальної свободи та ще незрозумілішої демократії. А у найгіршому випадку — позбавляють власного життя заради (якогось незрозумілого) іншого життя.«Вони кажуть — людина має померти, щоб смертю відстояти своє життя. Раз, мовляв, ти погодився битися, значить, погодився померти. Померти, щоб захистити своє життя! Але ж тебе вже не буде! То в чому сенс таких міркувань?»Цікаво, що історія Джонні звучить як збірний образ історії звичайного солдата: його мобілізують умовно під пропагандистські патріотичні мотиви «Over There», де звучать рядки: «Johnny, get your gun, get your gun. Take it on the run, on the run, on the run…» (власне звідси й назва книги); потім він отримує поранення, несумісне з нормальним функціонуванням і тоді він в обмін на життя отримує медаль; а коли наприкінці герой (у всіх сенсах цього слова) хоче, щоб про його історію дізналося якомога більше людей, йому в цьому відмовляють (звісно, бо це невигідно владі)Але ми з вами знаємо історію Джонні, і насправді за нею стоять два реальні випадки, на основі яких (як зазначено в деяких джерелах) Трамбо й писав свій роман. Крім того, деякі ранні спогади головного героя засновані на автобіографічних фактах автора. Але найцікавіше — роман вийшов у 1939 році, за два роки до того, як США вступили у Другу світову, і зрештою книга стала об’єднавчим орієнтиром для лівих, які виступали проти участі США у війні. Однак після того, як Америка все ж вступила у війну, перевидання книги призупинили і Трамбо вважав це правильним (бо як то кажуть, не на часі) Суб’єктивно.Одразу хочу зазначити, що загалом ідеї героя роману місцями перегукуються з ідеями Біллі Пілігрима (з «Бійні номер п’ять») та Йосаріана (з «Пастки-22»). Також важливо зазначити, що всі ці три герої — американці, які воювали не на своїй землі.«Джонні отримав гвинтівку» — прекрасний і водночас жахаючий роман, про який хотілося б сказати, що він гіперболізований і карикатурний, але, на жаль, абсолютно реалістичний. Щиро раджу до прочитання (до речі, незабаром має вийти перевидання українською мовою)На цьому все💚#зк_відгук 147 (42)