Telegram statistics channel - @eatabook

Видавництво «Вавілонська бібліотека» в інстаграм-сторіз анонсувало майбутні додруки деяких своїх видань. 5 книжок чекаємо восени!«Двійник» Жузе СарамагуВикладач історії, переглядаючи фільм, в одному з героїв впізнає себе. Він вирішує залишити своє нудне життя та знайти актора, який є його двійником. Історія про втрату ідентичності у глобалізованому світі «Глибокий сон» Реймонд ЧендлерНуарний детектив. США, Велика депресія, Філіп Марлоу розслідує випадок шантажу зі сторони доньки прикутого до візка генерала до її тата. Для цього Марлоу спускається в пекло грішного Лос-Анджелеса«Вайнсбурґ. Огайо» Шервуд АндерсонПотаємні сповідання, мрії та страхи, якими діляться жителі маленького містечка з місцевим репортером. Історія про самотність — духовну, емоційну, творчу, — яка панує в провінційному житті «Сніданок чемпіонів» Курт ВоннеґутПро маловідомого письменника-фантаста Кілґора Траута, що от-от має зустрітися з відомим бізнесменом Двейном Гувером після чого другий має повністю збожеволіти.Сатирична історія про те, як влаштовано світ та як він працює«Божої вам ласки, містере Роузвотере або Перли перед свиньми» Курт ВоннеґутМультимільйонер Еліот Роузвотер їде до свого рідного містечка заради експерименту — він буде давати гроші в необмежених кількостях тим, хто зайде до нього в офіс.Історія, що розкриває в людях темну сторону#ЗК_списки

Книга, читання якої — немов читання поезії, слухання джазу, куштування найсмачніших французьких страв, дотик до м‘якого хутра. Претендент на топ 10 кращих книжок року!«Шумовиння днів»Борис Віан10+/10Уявіть собі маленьких кухонних мишок, які «полюбляли пускатися в танок і наздоганяти невеликі кульки, на які, впавши на підлогу, розбивалися проміння».Уявіть собі інструмент, який за мелодією може готувати унікальні коктейлі.Уявіть собі латаття, яке проростає прямо всередині тіла.Сьогодні, я починаю цей відгук не з фабули та метафор, а з фізики та краси всесвіту, яку нам пропонує Борис Віан. Це той самий випадок, коли як написано набагато важливіше ніж що написано. Хоча, зміст також вартий увагиКнига розповідає просту та знайому, ніжну та трагічну історію кохання під джазовий акомпанемент Дюка Еллінґтона (одну з головних героїнь навіть названо на честь мелодії Еллінґтона «Хвоя»). На тлі подій, разом з героями  розмірковуємо про свободу/несвободу людини в капіталістичному світі, кепкуємо з екзистенціалізму, шукаємо богаЯкщо звичайний простір має три осі xyz, у вигляді прямих променів, то світ Віана має хвилясті та закручені xyz. В такому просторі Жан-Поль Сартр стає Жаном-Солем Партром, «Нудота» стає «Блювотою», а найпалкіший шанувальник Партра стає схибленим колекціонером. Так Віан висміює «моду на екзистенціалізм» у Франції в 1940-ві роки, завдяки якій Сартр перетворився майже на ідола. Попри іронічні та саркастичні висловлювання в сторону письменника, Сартр схвально оцінив твір ВіанаКнига написана всього через пару років після закінчення Другої світової. Тут немає поствоєнної рефлексії у прямому вигляді, але є поклик до мрійливості та любов Це неймовірно красивий текст, що змушує малювати в уяві сюрреалістичні картини. Запрошую вас до паралельного всесвіту Бориса Віана, раджу всім до прочитання. На цьому все💚#ЗК_відгук 80 (35)

На Сенсор медіа вийшло велике інтерв'ю з власником видавництва «Вавілонська бібліотека» (це якраз те саме видавництво, яке видало «Синю Бороду» та інші книги Воннеґута) Романом МалиновськимДекілька цікавинок з інтерв’ю, в тезах, дуже коротко (але краще прочитайте матеріал повністю, там цікаво)• «Коли приходиш у гості до людини, яку ти не близько знаєш, є два маркери, які можуть багато про неї сказати. Перший — чи є у просторі мистецтво і яке воно. Друге — це бібліотека і що в ній.» [краще і не скажеш]• Роман називає підручник зарубіжної літератури антиестетикою і додає, що ніколи б не хотів читати після такого підручника• на момент видачі «Бойні номер п‘ять» вже існував переклад цієї книги, але він був зроблений з російської• на обкладинках книжок Вавілонської бібліотеки немає анотацій, це принципова позиція на користь простору для дизайну• книга видавництва, яка продається найслабше — «Спадкоємці» Вільяма Ґолдінга [треба купити!]• в Європі стандартним гонораром письменника за оповідання є 100-150-300€, найбільше, що отримував Роман, як письменник за оповідання — 1000$, але це не є стандартом• стікерпак до книги «Сніданок чемпіонів» коштує, як половина книги [прикріпляю]• є анонс, що видавництво готує для нас один з романів Джона Кутзее та детектив Раймонда Чендлера• в тексті є багато про дизайнерські рішення, наприклад, у видавництва є книга Воннеґута, яка має обкладинку, що навмисно має затертися, є книги, де кольоровий текст тощо• також Роман розповідає, що читає 30-40 книжок в рік та часто це перечитування, а ще він має вдома бібліотеку, де ~900 книжок, але дає почитати книги тільки близьким(фото взяте зі статті)

Якщо б ці оповідання були живописними полотнами, то їх би написав Рене Магрітт в стилі Анрі Матісса за ескізами Герлуфа Бідструпа«З нами житиме еласмотерій»Роман Голубовський 7,5/10Про що.Збірка оповідань від сатиричних скетчів на побутові теми до абсурдних історій з викривленою реальністю Враження.Гостро, іронічно, сатирично, абсурдно, сміливо, місцями дуже знайомо. Тут є медійний бум навколо лику Діви Марії, що магічним чином з‘являється на дереві, є дід, який перед смертю ділиться своєю мудрістю, є чоловік, який застає свою дружину з коханцем, але впевнений, що не все так однозначно, є ШІ, який позбавляє людей роботи та заробітку, є полковник, який наживається на війні, а ще є два тексти, які разом утворюють диптих з картонними персонажамиЄ два оповідання, в яких особисто мені хотілось би пожити довше (Роман, може напишете роман?🙂), причому всередині тексту «Регіон», я б навіть хотіла побувати в реальності, це така ода мистецькому снобізму про світ, в якому є люди, які живуть виключно мистецтвом і зовсім не цікавляться технологіями та наукою, де люди «не знають, хто такий Алчевський… Все, що їх цікавить — це якісь буденні етичні та екзистенційні питання, нескінченна діалектика про сакральне й профанне, реальне й символічне, урбаністичне й рустикальне, модерне й патріархальне, патетичне й іронічне». КласЯк стендап коміки під кінець свого виступу розповідають найгарячіше, так і Роман Голубовський закінчує свою збірку достатньо сміливим сатиричним оповіданням «Вечірка». Далі два слова, про що це оповідання, але приховую, бо це частково-спойлер: розповідається про те, як на пафосному благодійному вечері починається перформанс, який занурює у воєнні події України. Сміх крізь сльози, але класПідсумок.Якщо б ця книга була виставкою картин, то експозиція була б ефектною та гармонічною, а на відкритті всіх би пригощали не шампанським, а абсентомНа цьому все🤍#ЗК_відгук 77 (32)