Зʼїж книгу

Красива композиція з багатошарових творів. Є мистецтво, любов та руйнація упереджених поглядів «Вежа з чорного дерева»Джон Фаулз10/10Про що (трошки фабули, перед враженнями)В збірці представлено 4 новели1. «Вежа з чорного дерева» — центральна новела збірки, розповідає історію, як молодий художник Девід Вільямс приїжджає до 80-річного художника Генрі Бреслі, щоб взяти інтерв‘ю для написання передмови альбома з репродукціями Бреслі2. «Елідюк» — це переказ кельтської легенди 12 ст., яку написала Марі де Франс. Ця легенда є своєрідним протиставленням мораньним ситуаціям «Вежі з чорного дерева». Тож перші дві новели читаються у зв‘язці3. «Бідолашний Коко» — про письменника інтелектуала, що натрапляє на грабіжника (не інтелектуала) та опиняється у нього в заручниках4. «Загадка» — детективна історія, про те як слідчий Майк Дженінгс намагається розкрити зникнення політика ФілдінгаПерша ідея для назви цієї збірки була «Варіації». Бо, як можна побачити з коротких описів вище, деякі мотиви дуже схожі на мотиви попередніх романів Фаулза, новела «Вежа з чорного дерева» навіть має посилання в тексті на «Мага», а зустріч інтелектуала-митця з викрадачем в «Бідолашному Коко» сильно нагадує «Колекціонера»Назва «Вежа з чорного дерева» — це відповідь на стале словосполучення «вежа з білої кістки», назва походить ще з Біблії, але в ХІХ столітті так називали прихисток для «справжніх» митців, які не відволікали себе буржуазною повсякденністю. Фаулз, в свою чергу сильно не підтримував такі ідеї (а також ідеї абсурдності людського існування і сумнівався в екзистенціалізмі) та попри свою безперечну інтелектуальність, він любив свого читача та був гуманістом. Тож ця збірка — це, в якомусь сенсі відповідь, всім снобам на їх снобізм🙂Таким чином• коли молодий Вільямс приїжджає до старого бунтаря Бреслі, який не цурається життєвих проблем, він вдихає дух свободи та змінює свої погляди на мистецтво та своє місце в ньому• коли письменник стає жертвою культурного вандалізму та втрачає рукопис, над яким працював 4 роки, він починає інакше розуміти тему свободи й несвободи, а може також й визнає себе заручником «вежі з чорного дерева»• коли самовпевнений старанний слідчий через свій снобізм і упереджене ставлення до людей не може розкрити мотивів таємничого зникнення, вільна та відкрита молода дівчина розкриває діло за декілька хвилин (окремо хотілось би зазначити, що в своїх текстах Фаулз наділяє жінок багатим внутрішнім світом та волелюбністю, це відчувається як мінімум у тьох новелах)І ще, дуже важливе. При складності тем, які порушує Фаулз та багатошаровості сюжетів, його тексти неймовірно легко читаються (справжній гумініст!). Тож раджу абсолютно всім до прочитанняНа цьому все💚

Як «В дорозі» — є потоком свідомості Керуака, так і цей відгук я писала, відразу, як перегорнула останню сторінку книги (відверто скажу, що через 3 тижні я цей текст все ж таки відредагувала, прибрала нецензурну лексику та додала структури) «В дорозі»Джек Керуак8/10Про що.Про нескінченні подорожі Америкою та пригоди двох друзів, письменника Сала Парадайза та романтизованого злочинця Діна Моріарті, прототипами яких є сам автор Джек Керуак та його друг Ніл Кессед (є і інші персонажі, що мають знаменитих прототипів). Є автостоп, вечірки, секс, наркотики. Є свобода, пошуки американської мрії та БогаВраження.Коли з'явився квадрат Малевича та й не тільки квадрат, а взагалі супрематизм, люди його приймали/не приймали з умовними думками: «а так взагалі можна було?» і це був своєчасний прорив у мистецтві. Сьогодні, коли у мистецтві було вже все, таким квадратом нікого не здивувати.Ось для мене ця книга (божевільна, смілива, що передає якийсь неймовірний безперервний потік) — це як своєчасний квадрат Малевича, тобто прорив. Швидше за все, люди в свій час були шоковані таким текстом, а якщо вирвати цю книгу з історичного контексту, то сьогодні вона б, швидше за все, нікого не здивувалаСам сюжет (він взагалі є?) мене трохи загіпнотизував. Спочатку я намагалася вловлювати сюжетну лінію, потім таки дала тексту себе загіпнозувати, іноді втрачала нитку, іноді її знову знаходила. Думаю, що цю книгу краще читати запоєм, упіймавши певний потік. Наприклад, сьогодні [писала цей текст 7-го липня] я прочитала сторінок 250 за день і це було круто, я вловила ритмМаю зазначити, що книга може сильно не сподобатися сучасному читачеві (знову ж таки, якщо її вирвати з контексту часу), тому що в ній досить багато натяків і не тільки натяків на сексуальний потяг до неповнолітніх та про толеризацію вживання наркотиків. У 2024 такі фрагменти тексту вже здаються неприйнятними (особисто мені з цим було окей, бо тримала в голові час написання книги)Чи треба читати цю книгу сучасній людині? Дивлячись для чого• книга не є інтелектуальним або філософським романом. Тут більше феномен у самій появі тексту, який висвітлює «аморальне» життя ще й у формі потоку (читати «В дорозі» — як слухати джаз) думок• книга не є розважальною. Так, попри теми «пускання берегів», книга не завжди легко читається, є моменти, де текст просто засмоктує у трясовину• книга відображає  культуру біт-покоління, несе у собі дух свободи, вседозволеності, відсутність кордонів, іноді морально-етичних цінностей. Якщо таке цікаво — потрібно читати, якщо ні — книга може розчаруватиНе можу сказати, що книга принесла мені аж дуже велике задоволення під час читання, мені швидше було цікаво познайомитися з цією культурою і з життям відбитого на всю голову Джека Керуака (плюс цікаво було уявляти не абстрактних персонажів, а реальних людей). Ні про що не шкодую🤍На цьому все💚#ЗК_відгук 81 (36)

Видавництво «Вавілонська бібліотека» в інстаграм-сторіз анонсувало майбутні додруки деяких своїх видань. 5 книжок чекаємо восени!«Двійник» Жузе СарамагуВикладач історії, переглядаючи фільм, в одному з героїв впізнає себе. Він вирішує залишити своє нудне життя та знайти актора, який є його двійником. Історія про втрату ідентичності у глобалізованому світі «Глибокий сон» Реймонд ЧендлерНуарний детектив. США, Велика депресія, Філіп Марлоу розслідує випадок шантажу зі сторони доньки прикутого до візка генерала до її тата. Для цього Марлоу спускається в пекло грішного Лос-Анджелеса«Вайнсбурґ. Огайо» Шервуд АндерсонПотаємні сповідання, мрії та страхи, якими діляться жителі маленького містечка з місцевим репортером. Історія про самотність — духовну, емоційну, творчу, — яка панує в провінційному житті «Сніданок чемпіонів» Курт ВоннеґутПро маловідомого письменника-фантаста Кілґора Траута, що от-от має зустрітися з відомим бізнесменом Двейном Гувером після чого другий має повністю збожеволіти.Сатирична історія про те, як влаштовано світ та як він працює«Божої вам ласки, містере Роузвотере або Перли перед свиньми» Курт ВоннеґутМультимільйонер Еліот Роузвотер їде до свого рідного містечка заради експерименту — він буде давати гроші в необмежених кількостях тим, хто зайде до нього в офіс.Історія, що розкриває в людях темну сторону#ЗК_списки

Книга, читання якої — немов читання поезії, слухання джазу, куштування найсмачніших французьких страв, дотик до м‘якого хутра. Претендент на топ 10 кращих книжок року!«Шумовиння днів»Борис Віан10+/10Уявіть собі маленьких кухонних мишок, які «полюбляли пускатися в танок і наздоганяти невеликі кульки, на які, впавши на підлогу, розбивалися проміння».Уявіть собі інструмент, який за мелодією може готувати унікальні коктейлі.Уявіть собі латаття, яке проростає прямо всередині тіла.Сьогодні, я починаю цей відгук не з фабули та метафор, а з фізики та краси всесвіту, яку нам пропонує Борис Віан. Це той самий випадок, коли як написано набагато важливіше ніж що написано. Хоча, зміст також вартий увагиКнига розповідає просту та знайому, ніжну та трагічну історію кохання під джазовий акомпанемент Дюка Еллінґтона (одну з головних героїнь навіть названо на честь мелодії Еллінґтона «Хвоя»). На тлі подій, разом з героями  розмірковуємо про свободу/несвободу людини в капіталістичному світі, кепкуємо з екзистенціалізму, шукаємо богаЯкщо звичайний простір має три осі xyz, у вигляді прямих променів, то світ Віана має хвилясті та закручені xyz. В такому просторі Жан-Поль Сартр стає Жаном-Солем Партром, «Нудота» стає «Блювотою», а найпалкіший шанувальник Партра стає схибленим колекціонером. Так Віан висміює «моду на екзистенціалізм» у Франції в 1940-ві роки, завдяки якій Сартр перетворився майже на ідола. Попри іронічні та саркастичні висловлювання в сторону письменника, Сартр схвально оцінив твір ВіанаКнига написана всього через пару років після закінчення Другої світової. Тут немає поствоєнної рефлексії у прямому вигляді, але є поклик до мрійливості та любов Це неймовірно красивий текст, що змушує малювати в уяві сюрреалістичні картини. Запрошую вас до паралельного всесвіту Бориса Віана, раджу всім до прочитання. На цьому все💚#ЗК_відгук 80 (35)

На Сенсор медіа вийшло велике інтерв'ю з власником видавництва «Вавілонська бібліотека» (це якраз те саме видавництво, яке видало «Синю Бороду» та інші книги Воннеґута) Романом МалиновськимДекілька цікавинок з інтерв’ю, в тезах, дуже коротко (але краще прочитайте матеріал повністю, там цікаво)• «Коли приходиш у гості до людини, яку ти не близько знаєш, є два маркери, які можуть багато про неї сказати. Перший — чи є у просторі мистецтво і яке воно. Друге — це бібліотека і що в ній.» [краще і не скажеш]• Роман називає підручник зарубіжної літератури антиестетикою і додає, що ніколи б не хотів читати після такого підручника• на момент видачі «Бойні номер п‘ять» вже існував переклад цієї книги, але він був зроблений з російської• на обкладинках книжок Вавілонської бібліотеки немає анотацій, це принципова позиція на користь простору для дизайну• книга видавництва, яка продається найслабше — «Спадкоємці» Вільяма Ґолдінга [треба купити!]• в Європі стандартним гонораром письменника за оповідання є 100-150-300€, найбільше, що отримував Роман, як письменник за оповідання — 1000$, але це не є стандартом• стікерпак до книги «Сніданок чемпіонів» коштує, як половина книги [прикріпляю]• є анонс, що видавництво готує для нас один з романів Джона Кутзее та детектив Раймонда Чендлера• в тексті є багато про дизайнерські рішення, наприклад, у видавництва є книга Воннеґута, яка має обкладинку, що навмисно має затертися, є книги, де кольоровий текст тощо• також Роман розповідає, що читає 30-40 книжок в рік та часто це перечитування, а ще він має вдома бібліотеку, де ~900 книжок, але дає почитати книги тільки близьким(фото взяте зі статті)

Якщо б ці оповідання були живописними полотнами, то їх би написав Рене Магрітт в стилі Анрі Матісса за ескізами Герлуфа Бідструпа«З нами житиме еласмотерій»Роман Голубовський 7,5/10Про що.Збірка оповідань від сатиричних скетчів на побутові теми до абсурдних історій з викривленою реальністю Враження.Гостро, іронічно, сатирично, абсурдно, сміливо, місцями дуже знайомо. Тут є медійний бум навколо лику Діви Марії, що магічним чином з‘являється на дереві, є дід, який перед смертю ділиться своєю мудрістю, є чоловік, який застає свою дружину з коханцем, але впевнений, що не все так однозначно, є ШІ, який позбавляє людей роботи та заробітку, є полковник, який наживається на війні, а ще є два тексти, які разом утворюють диптих з картонними персонажамиЄ два оповідання, в яких особисто мені хотілось би пожити довше (Роман, може напишете роман?🙂), причому всередині тексту «Регіон», я б навіть хотіла побувати в реальності, це така ода мистецькому снобізму про світ, в якому є люди, які живуть виключно мистецтвом і зовсім не цікавляться технологіями та наукою, де люди «не знають, хто такий Алчевський… Все, що їх цікавить — це якісь буденні етичні та екзистенційні питання, нескінченна діалектика про сакральне й профанне, реальне й символічне, урбаністичне й рустикальне, модерне й патріархальне, патетичне й іронічне». КласЯк стендап коміки під кінець свого виступу розповідають найгарячіше, так і Роман Голубовський закінчує свою збірку достатньо сміливим сатиричним оповіданням «Вечірка». Далі два слова, про що це оповідання, але приховую, бо це частково-спойлер: розповідається про те, як на пафосному благодійному вечері починається перформанс, який занурює у воєнні події України. Сміх крізь сльози, але класПідсумок.Якщо б ця книга була виставкою картин, то експозиція була б ефектною та гармонічною, а на відкритті всіх би пригощали не шампанським, а абсентомНа цьому все🤍#ЗК_відгук 77 (32)