Зʼїж книгу | Якщо б ці оповідання були живописними полотнами, то їх би написав Рене...

Якщо б ці оповідання були живописними полотнами, то їх би написав Рене Магрітт в стилі Анрі Матісса за ескізами Герлуфа Бідструпа«З нами житиме еласмотерій»Роман Голубовський 7,5/10Про що.Збірка оповідань від сатиричних скетчів на побутові теми до абсурдних історій з викривленою реальністю Враження.Гостро, іронічно, сатирично, абсурдно, сміливо, місцями дуже знайомо. Тут є медійний бум навколо лику Діви Марії, що магічним чином з‘являється на дереві, є дід, який перед смертю ділиться своєю мудрістю, є чоловік, який застає свою дружину з коханцем, але впевнений, що не все так однозначно, є ШІ, який позбавляє людей роботи та заробітку, є полковник, який наживається на війні, а ще є два тексти, які разом утворюють диптих з картонними персонажамиЄ два оповідання, в яких особисто мені хотілось би пожити довше (Роман, може напишете роман?🙂), причому всередині тексту «Регіон», я б навіть хотіла побувати в реальності, це така ода мистецькому снобізму про світ, в якому є люди, які живуть виключно мистецтвом і зовсім не цікавляться технологіями та наукою, де люди «не знають, хто такий Алчевський… Все, що їх цікавить — це якісь буденні етичні та екзистенційні питання, нескінченна діалектика про сакральне й профанне, реальне й символічне, урбаністичне й рустикальне, модерне й патріархальне, патетичне й іронічне». КласЯк стендап коміки під кінець свого виступу розповідають найгарячіше, так і Роман Голубовський закінчує свою збірку достатньо сміливим сатиричним оповіданням «Вечірка». Далі два слова, про що це оповідання, але приховую, бо це частково-спойлер: розповідається про те, як на пафосному благодійному вечері починається перформанс, який занурює у воєнні події України. Сміх крізь сльози, але класПідсумок.Якщо б ця книга була виставкою картин, то експозиція була б ефектною та гармонічною, а на відкритті всіх би пригощали не шампанським, а абсентомНа цьому все🤍#ЗК_відгук 77 (32)