Судова Практика ZAKONONLINE (Верховний Суд та ЄСПЛ)

​​✍🏻СКЛАДЕННЯ ПРОТОКОЛУ ЗАТРИМАННЯ НЕ В МОМЕНТ ФАКТИЧНОГО ЗАТРИМАННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО НЕ СВІДЧИТЬ ПРО ПОРУШЕННЯ ОРГАНОМ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ЙОГО ПРАВА НА ЗАХИСТ⚖️Правова позиція ВС у справі № 127/8962/20👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 127/8962/20 від 17.02.2022У касаційній скарзі засуджений стверджував про порушення його права на захист, оскільки після його затримання на нього працівники поліції одягли кайданки і доставили до районного відділення поліції.ККС ВС зазначив, що порушень права на захист обвинуваченого не було з огляду на наступне.Згідно із ч.5 ст.208 КПК України в протоколі затримання, крім часу складання протоколу, має зазначатися місце, дата і точний час затримання відповідно до положень ст.209 цього Кодексу.Факт затримання особи може встановлюватися не лише протоколом затримання, але й іншими доказами, а відомості, зазначені у протоколі, можуть бути спростовані або, навпаки, підтверджені іншими доказами.Те, що протокол затримання було складено не в момент фактичного затримання обвинуваченого, а вже після його доставки до відділення поліції, не свідчить про порушення органом досудового розслідування права на захист затриманого та вимог КПК України, оскільки положення ст. 208 КПК України не вимагають складання протоколу затримання негайно, в ході затримання. Такий протокол має бути складений, як тільки це стане практично можливим.❓Чи було порушено право затриманого на захист?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція

​​✍🏻ПРИ ВИРІШЕННІ ПОЗОВУ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ВНАСЛІДОК ПУБЛІКАЦІЇ У ЗМІ ДИФАМАЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ, СУДИ ПОВИННІ НАЛЕЖНО ВРІВНОВАЖИТИ БАЛАНС МІЖ ПРАВОМ НА ПОВАГУ ДО СВОГО ПРИВАТНОГО ЖИТТЯ, З ОДНОГО БОКУ, ТА ПРАВОМ ЖУРНАЛІСТІВ НА СВОБОДУ ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ, З ІНШОГО🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «REGIONAL AIR SERVICES S.R.L. AND IVAȘCU v. Romania» від 22.02.2022, заяви №№ 76549/17, 76756/17Заявник – акціонер компанії з управління аеропортом – скаржився, що національні органи влади не дотримали своїх позитивних зобов’язань із забезпечення поваги до його приватного життя у зв’язку з відмовою у задоволенні позову про відшкодування шкоди, завданої внаслідок публікації журналістами неправдивої, на думку Заявника, інформації про його зв’язки з колишньою румунською політичною поліцією часів комуністичного режиму.У цій справі Суд встановив наступне.Заявник мав статус публічної особи. Журналісти не писали про інтимні чи інші особисті аспекти приватного життя Заявника, а посилалися лише на його професійну діяльність.Національні суди встановили наявність достатньої фактологічної основи для припущення про те, що Заявник мав зв’язки з цією поліцією; обґрунтували свої рішення здебільшого деталями професійної кар’єри Заявника під час дії комуністичного режиму та вже наявністю в суспільному просторі інформації про це; дійшли висновку про відсутність завданої Заявнику шкоди.Відповідно, Суд дійшов висновку, що національні суди належно врівноважили баланс між правом Заявника на повагу до свого приватного життя, з одного боку, та правом журналістів на свободу вираження поглядів, з іншого, оцінивши їх у світлі критеріїв, що випливають з усталеної практики Суду. Тому немає підстав стверджувати, що, відмовивши Заявникові в задоволенні позову, національні суди не дотримали позитивного обов’язку держави із захисту його права на повагу до приватного життя в розумінні ст.8 Конвенції. Тому порушення цього положення Конвенції не було.❓Згодні з позицією Суду?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #ЄСПЛ #правова_позиція

​​✍🏻ВИСВІТЛЕННЯ ЗМІ ІНФОРМАЦІЇ, ПОВ’ЯЗАНОЇ З НЕПОВНОЛІТНЬОЮ ОСОБОЮ, МАЄ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ ЗА УМОВИ ОТРИМАННЯ ПОПЕРЕДНЬОЇ ЗГОДИ БАТЬКІВ ТА З УРАХУВАННЯМ МЕЖ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ СВОБОДИ🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «I.V.Ț. v. ROMANIA» від 01.03.2022, заява № 35582/15Заявниця, яка на момент подій була неповнолітньою, скаржилася, що в неї було взято телевізійне інтерв’ю щодо смерті її однокласниці під час шкільної екскурсії, в якій Заявниця не брала участі. При цьому була відсутня батьківська згода та не вжито належних заходів для захисту її особи, зокрема таких як спотворення обличчя та голосу.Суд зазначив, що інтерв’ю стосувалося питання суспільного інтересу. Проте Заявниця була неповнолітньою, непублічною особою і не такою, чия особа варта була висвітлення у пресі. Тому вимога наявності батьківської згоди, яку не було отримано, мала б бути із цим урівноважена. У цьому відношенні попередню згоду батьків слід розглядати як гарантію захисту іміджу Заявниці, а не як просту формальну вимогу.Навіть у випадках, коли новинне повідомлення робить внесок до публічних дебатів, розкриття приватної інформації, такої як особа неповнолітнього, який став свідком драматичної події, не має виходити за межі редакційної свободи і має бути виправданим. Репортаж про драматичні події, пов’язані з неповнолітніми або за участю неповнолітніх, вимагає від постачальників аудіовізуальних медіа-послуг виконувати свій обов’язок щодо інформування громадськості, одночасно захищаючи особистість залучених неповнолітніх.У цій справі національні суди лише поверхнево урівноважили питання про право Заявниці на приватне життя з правом телекомпанії на вільне вираження поглядів. Вони належним чином не врахували факт її неповноліття, не виконавши свого обов’язку із захисту приватного життя в порушення ст.8 Конвенції.❓Підтримуєте позицію Суду?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #ЄСПЛ #правова_позиція