✍🏻ПРАВОМ НА ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ З ПОЗОВОМ ПРО ЗАБОРОНУ ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКОГО ОБ’ЄДНАННЯ НАДІЛЕНИЙ САМЕ ОРГАН З ПИТАНЬ РЕЄСТРАЦІЇ⚖️Правова позиція ВС у справі № 160/10251/20👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 160/10251/20 від 16.02.2023Виконавчий комітет міської ради звернувся до суду з позовом до громадського формування з охорони громадського порядку (далі – ГО), у якому просив припинити його діяльність шляхом примусового розпуску на підставі ст.8 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні цього позову.У касаційній скарзі Позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли хибних висновків про те, що правом звернення до суду з позовом про заборону діяльності ГО наділені лише органи з питань реєстрації.КАС ВС відхилив зазначені доводи касанта з наступних мотивів.Ст.8 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», ст.28 Закону України «Про громадські об’єднання» встановлено право звернення органу з питань реєстрації до суду з позовом про заборону діяльності ГО.Є безпідставними доводи Позивача як підстави правомірності звернення до суду з цим позовом, що він мав статус реєструючого органу на час створення ГО, оскільки правова норма ст.8 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» надає таке повноваження саме реєструючому органу, а не органу, який реєстрував у минулому.Тому правильним є висновок судів про те, що Позивач не є тим уповноваженим реєструючим органом, який станом на дату звернення до суду з цим позовом наділений повноваженнями реєструвати діяльність Відповідача. У зв'язку із цим у Позивача відсутнє право подання позову про примусовий розпуск ГО у порядку ст.8 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».❓Підтримуєте позицію ВС?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Адміністративний_процес #правова_позиція
✍🏻ГПК УКРАЇНИ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАЛУЧЕННЯ ДО УЧАСТІ У СПРАВІ ЗА ВЛАСНОЮ ІНІЦІАТИВОЮ СУДУ ІНШОГО ПОЗИВАЧА У СПРАВІ АБО ЙОГО ПРАВОНАСТУПНИКА⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/14422/15👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/14422/15 від 02.02.2023 ТОВ-2 у касаційній скарзі стверджує про безпідставну відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою як особи, яка не брала участі у справи, однак є правонаступником ТОВ-1 – позивача у справі.КГС ВС констатував, що внаслідок неповідомлення ТОВ-1 та ТОВ-2 суду про укладення між ними договору про відступлення права вимоги, судом, як передбачено положеннями ч.3 ст.52 ГПК України, не було залучено до участі у справі ТОВ-2 і відповідна ухвала суду щодо залучення такої особи не виносилась. У зв'язку з чим, ТОВ-1 фактично залишило за собою обсяг прав та обов'язків позивача у справі.ВС наголосив, що господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.Положеннями ст.45 ГПК України, зокрема, визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст.4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.Отже, ГПК України не передбачено залучення до участі у справі за власною ініціативою суду іншого позивача у справі або його правонаступника, оскільки, вказана дія залежить виключно від волевиявлення позивача. Суд не вправі ініціювати залучення до участі у справі іншого позивача, оскільки звернення до суду з позовом і пред'явлення вимог до відповідача є правом особи, яким вона розпоряджається на власний розсуд.❓Погоджуєтесь з позицією ВС?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Господарський_процес #правова_позиція
✍🏻ТРИВАЛЕ УТРИМАННЯ МАЙНА ЯК РЕЧОВОГО ДОКАЗУ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ПОКЛАДАЄ НА ЙОГО ВЛАСНИКА НАДМІРНИЙ ТЯГАР🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «AKSHIN GARAYEV v. AZERBAIJAN» від 02.02.2023, заява №30352/11Власник приватної компанії скаржився на те, що постійне і тривале утримання майна, що належить його компанії, в якості речових доказів у кримінальному провадженні, порушувало його право на мирне володіння своїм майном.У цій справі ЄСПЛ зазначив, що оскільки утримання майна Заявника як доказу є заходом, який тимчасово обмежує користування та розпорядження майном, цей захід має бути передбачений національним законодавством, переслідувати законну мету та бути їй пропорційним.Водночас також повинно існувати розумне співвідношення пропорційності між засобами, що застосовуються, і метою, яку прагнуть досягти будь-які заходи, що застосовуються державою, в тому числі заходи, спрямовані на контроль за використанням майна приватної особи. Ця вимога виражається в понятті "справедливого балансу", який повинен бути досягнутий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав особи. Для того, щоб визначити пропорційність відповідного заходу, необхідно враховувати його тривалість, а також його необхідність з огляду на хід кримінального провадження, наслідки його застосування для відповідної особи та рішення, прийняті органами влади у зв'язку з цим.У справі Заявника Суд взяв до уваги, що кримінальне провадження залишалося призупиненим понад 25 років без проведення активних слідчих дій та без можливості переоцінити подальшу необхідність збереження речових доказів. При цьому Суд врахував значну вартість цього майна. Як наслідок, ЄСПЛ констатував, що у цій справі не було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та інтересами Заявника, оскільки він був зобов'язаний нести надмірний тягар внаслідок тривалого утримання його майна як доказу.❓Згодні з висновком ЄСПЛ?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #ЄСПЛ #правова_позиція
✍🏻ДОСТАТНЬОЮ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ Ч.3 СТ.538 ЦК УКРАЇНИ Є НЕВИКОНАННЯ ІНШОЮ СТОРОНОЮ СВОГО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/12671/21👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/12671/21 від 31.01.2023ТОВ-Виконавець звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ-Замовника з приводу невнесення попередньої оплати за договором про надання послуг. У свою чергу, ТОВ-Замовник подало зустрічний позов, обґрунтований неналежним наданням послуг ТОВ-Виконавцем. При цьому ТОВ-Виконавець акцентувало увагу на наявності у нього права зупинити виконання зобов’язання на підставі ч.3 ст.538 ЦК України.ВС підтримав позицію ТОВ-Виконавця і зазначив, що відповідно до ч.3 ст.538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов’язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ-Замовник не виконало свого зустрічного зобов’язання з попередньої оплати за договором, у ТОВ-Виконавця виникло право зупинити виконання свого кореспондуючого обов'язку, передбаченого ч.3 ст.538 ЦК України.Водночас посилання, що виконавець не повідомив замовника про неможливість виконання договору у зв'язку із будь-якими його діями або бездіяльністю, є необґрунтованими, оскільки норма ч.3 ст.538 ЦК України не передбачає такого обов'язку сторони зобов'язання. Достатньою підставою для застосування норми ч.3 ст.538 ЦК України є невиконання іншою стороною свого зобов'язання.❓Згодні з висновком ВС?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Господарський_процес #правова_позиція
✍🏻НАДАННЯ ДОСТУПУ ДО МАТЕРІАЛІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ МАЄ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ ВСІМ БЕЗ ВИКЛЮЧЕННЯ УЧАСНИКАМ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЗІ СТОРОНИ ЗАХИСТУ⚖️Правова позиція ВС у справі № 607/21493/20👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 607/21493/20 від 27.12.2022Не погоджуючись із закриттям кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у касаційній скарзі прокурор зазначив, що підозрювана була повідомлена про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення, оскільки таке повідомлення було вручене її захиснику.ККС вказав, що така позиція прокурора не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.Повідомлення про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження для ознайомлення у порядку ст.290 КПК України є процесуальною дією, яка має прямий індивідуальний характер, тобто стосується конкретного учасника кримінального провадження, і не може делегуватися захиснику.Надання доступу до матеріалів кримінального провадження має здійснюватися всім без виключення учасникам кримінального провадження зі сторони захисту, тобто окремо підозрюваному, окремо законному представнику, окремо захиснику.Таке право кожного учасника кримінального провадження є абсолютним, та може не здійснюватися виключно за їх власним волевиявленням (наприклад відмова від такого ознайомлення). Процесуальний закон містить застереження лише щодо обмеження строку для ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ у порядку ст.290 КПК України, і таке обмеження допускається на підставі ухвали слідчого судді, якою встановлюється певний строк, а не заборона на ознайомлення.❓Згодні з висновком ВС?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція
✍🏻САМЕ НА СУД ПОКЛАДЕНО ОБОВ’ЯЗОК ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЗБАЛАНСУВАННЯ ПРАВА ПРАЦІВНИКА НА ПОВАГУ ДО ЙОГО ПРИВАТНОГО ЖИТТЯ З ПРАВОМ РОБОТОДАВЦЯ НА НАЛЕЖНЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ СВОГО ПІДПРИЄМСТВА🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «FLORINDO DE ALMEIDA VASCONCELOS GRAMAXO v. PORTUGAL» від 13.12.2022, заява № 26968/16Заявник скаржився на те, що обробка геолокаційних даних, отриманих з системи GPS, встановленої роботодавцем в його службовому автомобілі, та використання цих даних як підстави для його звільнення порушили його право на повагу до приватного життя.Суд зауважив, що зібрана системою геолокації інформація становить персональні дані, а тому охоплюється сферою приватного життя.Саме національні суди повинні забезпечити, щоб застосування роботодавцем заходів спостереження, які порушують право на повагу до приватного життя, було пропорційним і супроводжувалося адекватними і достатніми гарантіями проти зловживань. Для цього суди повинні керуватися критеріями, визначеними Судом у справах Bărbulescu і López Ribalda and others.У цій справі апеляційний суд, розглядаючи питання законності звільнення Заявника, постановив, що геолокаційні дані, отримані компанією для моніторингу роботи працівників, становили дистанційне спостереження, заборонене трудовим законодавством, а отже, були незаконними. З іншого боку, суд визнав дійсними не всі геолокаційні дані, а лише ті, на підставі яких здійснювався моніторинг відстаней, які проїжджав Заявник на службовому автомобілі. Тим самим, апеляційний суд обмежив обсяг втручання у приватне життя Заявника, що було необхідним для досягнення законної мети, а саме контролю за витратами компанії.Отже, національний суд ретельно збалансував право заявника на повагу до його приватного життя з правом роботодавця на забезпечення належного функціонування компанії.Відповідно, порушення ст.8 Конвенції не було.❓Чи порушено права Заявника?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #ЄСПЛ #правова_позиція
✍🏻РЕЄСТРАЦІЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ, У ВІДПОВІДНОСТІ ДО ІПОТЕЧНОГО ДОГОВОРУ, БЕЗ ПОПЕРЕДНЬОЇ ЗГОДИ ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ НЕ Є БЕЗУМОВНИМ ПІДТВЕРДЖЕННЯМ ІСНУВАННЯ ПІДСТАВ ДЛЯ ВИЗНАННЯ ПРАВОЧИНУ НЕДІЙСНИМ⚖️Правова позиція ВС у справі № 753/17582/19👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 753/17582/19 від 21.12.2022У цій справі КЦС ВС досліджував питання щодо можливості визнання недійсним договору іпотеки та скасування державної реєстрації права власності на іпотечну квартиру. Суд відхилив доводи касанта про приховання іпотекодержателем при поданні документів державному реєстратору відомостей стосовно зареєстрованих у квартирі малолітніх дітей.ВС наголосив, що реєстрація права власності, у відповідності до іпотечного договору, без попередньої згоди органу опіки та піклування не є безумовним підтвердженням існування підстав для визнання правочину недійсним. Правочин може бути визнано недійсним, якщо його вчинено батьками без попереднього дозволу органу опіки та піклування і це призвело до порушення існуючих майнових прав дитини щодо житлового приміщення.На момент укладення іпотечного договору, який містить застереження про перехід права власності, неповнолітніх дітей у спірній квартирі зареєстровано не було. Реєстрація права власності у позасудовому порядку не є правочином, а є наслідком укладеного договору та порушення зобов'язання - актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин.Отже, відсутність дозволу органу опіки та піклування на проведення реєстраційної дії з реєстрації права власності на нерухоме майно не вказує на протиправність вчинення реєстраційних дій та порушення прав малолітньої дитини, та відповідає нормам матеріального права.❓Чи відсутні підстави для недійсності іпотечного договору?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Цивільний_процес #правова_позиція
✍🏻ЗАКОНОМ УКРАЇНИ «ПРО АГРАРНІ РОЗПИСКИ» НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНОЮ АГРАРНОЇ РОЗПИСКИ ВНАСЛІДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДОГОВОРУ, В ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ УМОВ ЯКОГО ТАКУ РОЗПИСКУ ВИДАНО⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/430/21👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/430/21 від 23.06.2022 У цій справі для КГС ВС предметом дослідження стало питання про те, чи підлягає визнанню недійсною товарна аграрна розписка, яку було видано боржником згідно із Законом України «Про аграрні розписки», на тій підставі, що після видачі такої аграрної розписки до договору поставки, на забезпечення якого боржником було видано відповідну аграрну розписку, були внесені зміни. Відповідаючи на це питання, Суд погодився з доводами Кредитора про те, що видана позивачем аграрна розписка та договір поставки є за своєю правовою природою двома окремими правочинами. Її виконання не залежить від факту оскарження чи недійсності положень забезпечуваного договору. Суд зазначив, що Законом України «Про аграрні розписки» не передбачено визнання недійсною аграрної розписки внаслідок внесення змін до договору, в забезпечення виконання умов якого таку розписку видано.Отже, внесення змін до договору поставки не впливає на юридичну силу аграрної розписки і зобов'язання боржника щодо виконання її умов до внесення змін до самої аграрної розписки.Відповідно висновки суду апеляційної інстанції про те, що у зв'язку зі зміною умов договору зобов'язання, передбачене аграрною розпискою, припинилось та виникло нове зобов'язання (змінено обсяг, ціну та строки поставки), а тому у позивача відсутнє зобов'язання, визначене аграрною розпискою, що є підставою для визнання її недійсною, є помилковими.❓Чи відсутні підстави для недійсності аграрної розписки?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Господарський_процес #правова_позиція
✍🏻НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ПОВИННО МІСТИТИ ПОЛОЖЕННЯ, ЯКІ Б З НАЛЕЖНИМ СТУПЕНЕМ ТОЧНОСТІ ВКАЗУВАЛИ НА ДОЛЮ ІНФОРМАЦІЇ, ОТРИМАНОЇ В РЕЗУЛЬТАТІ ТАЄМНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА АДВОКАТАМИ, ЯКА МОГЛА Б ВПЛИНУТИ НА МАТЕРІАЛИ, НА ЯКІ ПОШИРЮЄТЬСЯ АДВОКАТСЬКА ТАЄМНИЦЯ🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «EKIMDZHIEV AND OTHERS v. BULGARIA» від 11.01.2022, заява № 70078/12Заявники в цій справі – двоє адвокатів та дві неурядові організації, що з ними пов’язані, скаржилися, що характер їхньої діяльності піддає їх ризикові таємного спостереження з боку органів влади на підставі відповідного законодавства. Заявники не стверджували, що вони фактично перебували під таємним спостереженням.Розглядаючи скаргу, Суд, серед іншого, надав оцінку спостереженню у контексті його впливу на адвокатську таємницю.Таємна система стеження повинна містити ефективні гарантії – особливо механізми перевірки та нагляду – які захищають від властивого їй ризику зловживань та обмежують втручання, яке така система тягне за собою, у права, захищені ст.8 Конвенції, на те, що є «необхідним у демократичному суспільстві».Суд зазначив, що розпорядження Генерального прокурора про надання інструкцій щодо таємного спостереження за адвокатами є внутрішнім актом, і сумнівно, що його можна розглядати як «закон» для цілей п.2 ст.8 Конвенції. Крім того, це розпорядження не містить достатніх гарантій щодо матеріалів, отриманих у результаті випадково перехопленого спілкування між адвокатом і клієнтом. Його єдине положення, яке стосується цього питання, просто говорить, що якщо органи влади перехоплюють розмову адвоката з клієнтом або іншим адвокатом, і ця розмова стосується захисту клієнта, вони не повинні готувати доказовий матеріал на його основі, якщо спостереження не виявить, що адвокат сам бере участь у злочинній діяльності. Це залишає відкритим питання про те, як саме мають бути знищені будь-які такі матеріали перехоплення. Акт також не охоплює всі види комунікацій між адвокатом і клієнтом.Отже, Суд встановив відсутність законодавчих положень, які б з належним ступенем точності вказували на долю інформації, отриманої в результаті таємного спостереження, яка могла б вплинути на матеріали, на які поширюється адвокатська таємниця.Відповідно було порушення ст. 8 Конвенції.❓Чи актуальне це Рішення Суду для українського законодавства?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #ЄСПЛ #правова_позиція
✍🏻СКЛАДЕННЯ ПРОТОКОЛУ ЗАТРИМАННЯ НЕ В МОМЕНТ ФАКТИЧНОГО ЗАТРИМАННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО НЕ СВІДЧИТЬ ПРО ПОРУШЕННЯ ОРГАНОМ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ЙОГО ПРАВА НА ЗАХИСТ⚖️Правова позиція ВС у справі № 127/8962/20👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 127/8962/20 від 17.02.2022У касаційній скарзі засуджений стверджував про порушення його права на захист, оскільки після його затримання на нього працівники поліції одягли кайданки і доставили до районного відділення поліції.ККС ВС зазначив, що порушень права на захист обвинуваченого не було з огляду на наступне.Згідно із ч.5 ст.208 КПК України в протоколі затримання, крім часу складання протоколу, має зазначатися місце, дата і точний час затримання відповідно до положень ст.209 цього Кодексу.Факт затримання особи може встановлюватися не лише протоколом затримання, але й іншими доказами, а відомості, зазначені у протоколі, можуть бути спростовані або, навпаки, підтверджені іншими доказами.Те, що протокол затримання було складено не в момент фактичного затримання обвинуваченого, а вже після його доставки до відділення поліції, не свідчить про порушення органом досудового розслідування права на захист затриманого та вимог КПК України, оскільки положення ст. 208 КПК України не вимагають складання протоколу затримання негайно, в ході затримання. Такий протокол має бути складений, як тільки це стане практично можливим.❓Чи було порушено право затриманого на захист?ZakonOnline - швидкий пошук судової практики #Кримінальний_процес #правова_позиція
