Estadísticas de telegram channel - @lester_rozstanovky

Момент, коли вже не шкода грошей. Шкода СЕБЕ. 🥀Давай просто візьмемо калькулятор і тверезо подивимось на те, що ти називаєш «економією» ⬇️Дивишся на ціну курсу, практикуму чи навіть тих самих туфель, і в голові миттєво спрацьовує автоматизм:✔️ Дорого✔️ Не на часі✔️ Якось потім, зараз є важливіші витратиА потім заходиш в інсту і бачиш, як хтось інший (менш талановитий, менш розумний, але більш рішучий) уже реалізував ТВОЮ ідею, поїхав у ТВОЮ відпустку, живе життя ТВОЄЇ мрії.У цей ⬆️ момент ти відчуваєш не гордість за зекономлені три копійки, а діру в грудях - це і є реальна ціна твого «потім».Математика упущеної вигоди ⬇️Припустимо, твоє бажання (новий проєкт, вихід у блог, підвищення чека) принесло б тобі мінімум +10 000 грн чистого прибутку на місяць. Ти відкладаєш це «на завтра» вже 2 роки.24 місяці × 10 000 грн = 240 000 грн.Вітаю! Ти щойно «зекономила» чверть мільйона, просто нічого не роблячи. Як тобі такий бізнес-план? Не тисне в кишені?Але гроші - то фігня... Гроші можна заробити. А як щодо часу? Ці два роки ти жила в режимі «очікування на краще життя». Твоя енергія на нулі, самооцінка десь там же, а прихована злість на себе росте щодня, як на дріжджах.Який там сьогодні курс валют на фрустрацію? Скільки коштує один день твого життя, в якому ти почуваєшся невдахою, дивлячись на чужі результати?Чому ти так робиш? Наш мозок хитра штука. Він каже: «Слухай, якщо ми не витратимо ці 327 грн зараз, ми будемо в безпеці - не треба буде нічого витрачати далі (час, енергія на дії)».Але це пастка - ти не в безпеці, а в стагнації. Ти платиш за свою бездіяльність найдорожчою валютою - своїм майбутнім, яке просто не настає, бо ти не натискаєш «Старт».Точка невороття. Вона настає тоді, коли ти дивишся в дзеркало і розумієш: мені вже не шкода цих нещасних грошей на марафон. Мені шкода СЕБЕ. Шкода своїх талантів, які гниють. Мрій, які вкрилися пилом. Часу, який пішов на скролінг чужого життя та мрій.Коротше ми можемо ще рік обговорювати «складні обставини», а можемо нарешті витягнути тебе з цього болота. СЬОГОДНІ стартував марафон «МОЇ БАЖАННЯ»Не про «чарівну паличку», а про те, щоб:✅ Вичистити нав’язаний мотлох (мамині мрії, інстаграмні стандарти)✅ Знайти твої реальні «хочу», від яких йде енергія, а не нудота✅ Прибрати внутрішні перепони, які змушують тебе економити на власному щасті• Тривалість: 2 тижні інтенсиву тут, у Telegram• Результат: Ясність, енергія і план дій замість ниття• Ціна питання: 327 грн (Це менше, ніж ти «втрачаєш» за 15 хвилин своєї прокрастинації).Ми починаємо СЬОГОДНІ. Можна намагатися застрибнути в останній вагон до 9 лютого, але навіщо втрачати ще тиждень життя на роздуми?👉 Забрати своє місце на марафоні можна тут

«Мені зробили дорогий подарунок, якого раніше ніколи не дарували...» 🎁 Це цитата учасниці практикуму «Віднови свою енергійність». Хтось скаже «Ого, диво!», а я скажу «Ні, не диво. Це просто змінився стан, а з ним прийшли нові можливості та розширення».Знаєте в чому прикол? Коли ти «вичавлений лимон», світ тебе просто не бачить. Твій чоловік, партнери, клієнти, гроші, можливості - вони наче проходять повз фантом, у якого на лобі написано «Не чіпайте мене, я зараз здохну».Можете пити магній відрами, колоти колаген і заливати в себе літри кави, але якщо всередині «діряве відро» - енергія витікатиме швидше, ніж її заливаєш.Вам пора на практикум «ВІДНОВИ СВОЮ ЕНЕРГІЙНІСТЬ», якщо:✔️ Ранок починається з ненависті не тільки до будильника, а й до всього живого✔️ Ви кричите на дітей і чоловіка не тому, що вони «погані», а тому, що у вас немає ресурсу навіть каву випити✔️ До обіду ви ще людина, а після зомбі і мрієте тільки про подушку✔️ Ваше головне відчуття по життю «Мене просто все з@їбало»Ми не будемо вчити афірмації. Ми підемо глибше і знайдемо ті процеси, які роками висмоктують соки.Що на вас чекає всередині практикуму:✅ Голосові пояснення (слухаєте, коли зручно)✅ Відео з діагностичними вправами (побачите свої «дири» наочно)✅ Чат зі мною - задаєте питання, отримуєте розбірРезультат?Він не про «стати електроніком та встигати все». Він про те, що зникає тривога, з’являється імпульс діяти, а робота перестає висмоктувати до краплі. І так, «побічний ефект» у вигляді грошей та неочікуваних подарунків - це норма, коли всередині з’являється життя.💰 Вартість: 760 грн (це менше, ніж курс вітамінів, які не допомогли).⏳ Формат: У записі в Telegram, доступ назавжди. Проходите у своєму темпі, без жодного тиску.Досить бути тінню самої себе, забирайте доступ за кнопкою нижче і починайте жити, а не виживати ⬇️https://secure.wayforpay.com/button/b70eb723290be

Я теж цим грішила, поки не зрозуміла правду...Зараз читаю одну книгу і там підіймалась тема про пояснення терміну норма в психології та психотерапії, і я задумалась над цим визначенням. Зараз звідусіль кишить «це нормально» ➡️ «ти саботуєш діяльність - нічого страшного, це нормально», ➡️ «ти скролиш стрічку- і це нормально», ➡️ «все розумієш, але нічого не змінюється - і це нормально». Та бляха, яке ж це нормально???? Було б це нормально, тобі б з цим було нормально, але ж тобі з цим не нормально, тобі ж цим дискомфортно, тебе цей стан дратує, тисне, давить та обтяжує. Це стандартний спосіб поводження психіки (ізбєганіє називається), але це виживаюча стратегія, а не «нормально». Оцим «нормально» виводять із злості на себе, із почуття провини або сорому - приписуючи мніму нормальність тому, що з людиною відбувається. Так, комусь це може допомогти і стає легше, створює відчуття «так у всіх, значить я нормальна, а не ку-ку» - формує приналежність до групи «нормальних». Але ж є нюанс - хтось розуміє що це виживаюча стратегія і насправді це не нормально, а хтось сприймає за справжню норму і нічого далі з цим не робить так і залишаючись у цій виживаючій стратегії життя. Тому НІ, це ,бляха, не нормально і з цим потрібно розбиратись далі, а не зупинятись. І, так, я теж грішила цією нормалізацією допоки не задумалась глибше над цим питанням. Що думаєте з цього приводу?

Бути в «залі очікування» роками це окремий вид мазохізму ☕️Знаєте цей стан, коли якесь велике бажання (переїзд, х2 в доході, нормальні стосунки) висить у списку справ роками? Ви його вже і в карту бажань клеїли, і в блокнотах писали, і «дихали» чим тільки можна… а віз …ну корочє понятно 😏І от на третій рік очікування в голову підселяються дуже стрьомні сусіди-бабайки:* «Я тут застрягла назавжди». Здається, що фінансова стеля - це вже не просто перепона, а нова реальність в якій потрібно жити. Ви починаєте вірити, що «оцей мій сьогоднішній максимум», це і є фініш. Далі нічого не буде, розходимось.* Параліч вибору «крок вперед-два назад». Краще стояти на місці, ніж зробити крок і облажатися. Будь-яка дія здається занадто ризикованою, тому безпечніше просто… нічого не робити. Помилка - це катастрофа всєлєнского масштаба.* Страх розчарування. Ви вже стільки разів пробували, що мозок каже «Слухай, давай не будемо знову, а? Зараз надихнемося, спробуємо, знову не вийде і знову збирати тебе по шматочках півроку… Давай просто подивимося серіал».Це ⬆️ все ваші внутрішні страхи, які працюють як ідеальна система безпеки. Тільки ця безпека схожа на болото, яке затягує і відбирає сили.Якщо вам набридло боротися з невидимими перепонами або чекати коли «само розсмокчеться», приходьте на марафон «Мої бажання». Будемо розчищати ці завали без драми, але з ясністю, розумінням та конкретними результатами.Як все буде (максимально комфортний формат):* Старт: 2 лютого.* Тривалість: 2 тижні інтенсивної роботи.* Де: Прямо тут, у Telegram (окрема група для близького спілкування).* Контент: Теорія у голосових та текстах (можна слухати по дорозі на каву) + мої розстановочні вправи у відеоформаті (це те, що реально «рухає» пласти психіки).* Зворотний зв'язок: Онлайн-зустрічей не буде (я знаю, як важко підлаштовувати графіки особливо зараз в Україні), але я буду з вами в чаті цілий місяць! Допоможу, підкажу, докручу ваші усвідомлення.* Доступ: Усі матеріали залишаються у вас на 2 місяці.Ми не просто поговоримо та послухаємо. Марафон про те, щоб нарешті вийти з цього клятого залу очікування і почати жити те життя, яке ви собі напланували.Посилання на марафон тут

5 причин, чому бажання роками не реалізуєтьсяСправжня проблема рідко в тому, що ви мало стараєтесь (хоча і це також можлива причина). Ось що я найчастіше бачу у практиці1️⃣ Бажання не вашеБажання може звучати правильно, красиво, «як треба», але у вас з ним нема контакту.Приклад:«Хочу 100 тис. у місяць» - бо наставник сказав поставити амбітну ціль, а «менше якось соромно».Психіка не рухається до чужих цілей, вона або саботує, або «гасить енергію» (привіт апатія).2️⃣ Бажання не переходить у цільБажання - це образ, розмитий силует. Ціль - це конкретна, чітка точка.«Хочу більше грошей» - це бажання, але психіці незрозуміло, куди саме йти.Приклад: на скільки більше? за який час? звідки ці гроші? Поки цього немає грошей теж.3️⃣ Усередині є конфлікт: хочу і боюсяОдна частина хоче змін, а інша боїться їхніх наслідків.Приклади:більше грошей - більше відповідальностіуспіх - заздрість близькихновий рівень - сором не витримати і впастиПсихіка завжди обере безпеку, навіть якщо свідомо ви дуже «за».4️⃣ Дії не відповідають рівню бажанняБажання вже про інший рівень життя, а дії зі старого.Приклад:хочу більше заробляти - просто працюю більше годин.Але бажання не про кількість зусиль, а про інші рішення, ролі, масштаб.5️⃣ Є внутрішній стоп, який не видно головоюЦе найчастіше і найболючіше (чотири попередні в стані поринутості в ситуацію, доречі, теж не дуже видно😏).Це можуть бути:- внутрішні заборони- родові лояльності- старі рішення після втрат- несвідоме «мені не можна»Головою це не знайти, повторюсь про залученість в ситуацію і автоматичні дії та реакції.Подітожим 😄Якщо бажання роками не реалізується - це не завжди про слабку дисципліну (але і її не виключаємо!). Це про те, що рівні бажання та дій не співпадають.Коли з’являється ясність в цьому, то стає зрозуміло, які дії справді потрібні, а не «треба ще трошки потерпіти і почекати».Саме з цим ми і будемо працювати на марафоні «Мої бажання».Не з мотивацією і не з планами «через силу». А з ясністю: • що саме тримає • де бажання стоїть, а дії буксують • і на якому рівні воно насправдіЩоб перестати ходити по колу і почати реалізовувати свої мрії та бажання🔹 Передпродаж відкритий посилання на оплату тут

Життя змінюють три кроки:1. Зрозуміти й прийняти, а отже впустити в себе інформацію, привласнити її, дозволити їй подіяти на себе. Не залишати побачене, почуте, сприйняте десь зовні, ніби ви людина, що їде в потязі й дивиться на вулицю крізь скло. Поїзд мчить швидко, картинки миготять, ви бачите пейзаж, але не маєте до нього жодного стосунку. Ви за склом, у поїзді, окремо. Саме так повз нас проходить більшість інформації.2. Зафіксувати, помітити, що ви відчуваєте в момент розуміння. Саме це і є та ниточка, яка поєднує зовнішнє й внутрішнє - наші почуття. Ви не просто подивилися крізь скло - ви зупинилися, вийшли з поїзда і зрозуміли, що навколо тепло й приємно. Ви відчули запахи, температуру, це викликало радість або спокій, благоговіння чи захоплення. Ви доторкнулися до того, що зрозуміли глибоко й по-справжньому. Почуття поєднали вас із тим, що було усвідомлено. Завжди помічайте свої почуття щодо того, що відбувається, що ви чуєте й бачите. Якщо ви нічого не відчуваєте значить, те, що сталося, вас не зачепило. І за цим нічого не послідує.У навчальних закладах найбільше люблять викладачів, які викликають почуття своїми виступами. Нам важливі й потрібні ті, хто не просто читає підручник, а викликає захоплення й подив, ніби до кожного слова й поняття нас приєднують ниточками з почуттів і відчуттів.Згадуючи почуття, ми згадуємо і поняття. Почуття неможливо забути - так влаштована людина: події, пов’язані з почуттями, залишаються всередині нас.3. Діяти. Коли ти зрозумів і відчув - хочеться щось зробити на тій прекрасній станції, де пахне пиріжками, дитинством і жасмином, де хочеться гойдатися на гойдалках, піти до моря або купити морозиво. Інформацією, яка викликала подив і захоплення, хочеться поділитися з іншими, обговорити її в групі або почитати згадану книжку. Нам хочеться робити те, чого ми навчилися, пробувати, досліджувати зрозуміле і тоді ми бачимо, що все змінилося.Лише ці три кроки ведуть до змін. Жоден із них не працює сам по собі. Тільки разом, лише один за одним. Це просто і водночас неймовірно складно: не просто думати, знати, розуміти; не просто бути переповненим почуттями щодо зрозумілого чи пізнаного, а знаходити цьому застосування. Ми люди, і нам потрібно знаходити практичну користь своїм навичкам і навіть своїм почуттям. Ми вміємо перетворювати одне на інше: тугу на пісню, смуток на вірші; злість на досягнення, а безпорадність на добру роботу.

Бо насправді ми… розкидані, не цілісні, наче розбиті на часточки. Психіка колись, для виживання, розщепилась і ці частинки себе ми лишили по всьому життю.🔹 У стосунках із колишніми - де любили, надіялись, обпеклись, вирішили «я більше ніколи…» і саме в цей момент залишили ту понівечену частину себе там.🔹 У розмовах із бабусею чи дідусем, яких втратили, але з якими було тепло.🔹 У тій сварці з батьками, коли на вас кричали, і ви «відщепнули» те, що їм не подобалось.🔹 У розлученні, коли дитина намагалася вмістити в собі біль обох батьків.🔹 На попередній роботі, де залишили свою лідерську частинку, а тепер чомусь ніяк не можете стати керівником.🔹 У проєкті чи продукті, з яким злилися настільки, що продавати його стало боляче - бо ніби продаєш себе.🔹 У токсичному колективі, де ви притихли, щоб вижити.🔹 У дружбі, де постійно «були зручними», і відщепили свою силу говорити «ні».🔹 У стосунках, де були «мамою» для партнера, і витіснили свою жіночність.🔹 У першому бізнесі, який не пішов і там залишилась ваша віра в себе.І таких частинок багато. Ми виглядаємо цілісно іззовні, а всередині наче розкол і втрата себе. Хочете дослідити, де ваші частинки залишилися - приходьте на діагностичну чи бізнес-розстановку.Це той випадок, коли «знайти себе» - це не фігура мови, а конкретний процес, який відбувається в розстановці.

Я хочу змінити своє майбутнє 💫Нещодавно на діагностиці клієнтка сказала цю фразу«Я хочу змінити своє майбутнє» І ніби нічого такого, правда? Звучить логічно, красиво, навіть надихаюче, але саме тут криється помилка мислення.Майбутнього ще немає - як ми можемо змінювати те, що не настало?Ми можемо змінювати тільки теперішнє, свої дії тут і зараз. А коли людина каже «хочу змінити майбутнє», вона вже вирішила, яким це майбутнє буде і воно їй вже не подобається.По факту - ми не знаємо свого майбутнього!І що відбувається в даному випадку⬇️Мозок починає працювати не з нинішніми можливостями, а з прогнозами, створеними на минулому досвіді. Ми не бачимо нових шансів - ми бачимо старі травми й помилки, які проецуємо вперед. Ми ніби не майбутнє змінюємо, а намагаємося переписати минуле - направляємо свою енергію не в майбутнє, а в минуле. А потім дуже страшно чого ж в нас енергії не вистачає і срочно треба її збільшити.Якщо ви хочете дослідити свої запити, побачити, звідки росте нерозуміння, вагання чи тривога - вам на діагностичну розстановку. Запис в особисті повідомлення.Якщо ви впізнали себе в цьому стані «вичавленого лимону» та постійного виснаження - для вас практикум «Віднови свою енергійність». Посилання в закріпі каналу.

А поговоріть….Є люди, яким не потрібне рішення - їм потрібно просто пожалітись. Вони можуть годинами розповідати, як усе погано, як «не виходить», як «усе складно», їм не потрібне рішення. Більше того - вони часто навіть не розуміють чого хочуть. Їм просто потрібна ваша увага.Такі люди не злі й не погані, просто вони звикли жити в позиції жертви. Вони наче упиваються цим станом, своєю безпомічністю, своєю слабкістю - їм потрібен свідок їхнього болю. А якщо поруч знайдеться той, хто почне рятувати, то він швидко опиниться виснаженим.Він може щиро хотіти допомогти, але насправді просто зливаєтиме власний ресурс у чужі потреби. А потім дивуватися - чому менше сил, менше натхнення, менше бажання діяти?Тут важливо мати межу та розуміти, коли людина справді готова до змін, а коли їй просто потрібно поговорити.Якщо спілкування з кимось спустошує - це знак, що енергія йде не туди.На практикумі «Віднови свою енергійність» ми розбираємось, куди саме витікає сила і як перестати підживлювати чужі історії за рахунок себе. Приєднатись можна за посиланням в закрепі каналу

Коли людині потрібен скандалСьогодні у просторі багато злості та агресії. Війна нікого не залишає байдужим. Не всі мають можливість (хоча скоріше навички) проживати агресію здоровими способами. Тому частина людей неусвідомлено шукає місце, де можна «випустити пару». І знаходить - у коментарях, чатах, плітках.Скандал - це спосіб прожити злість та агресію, яка не має виходу, яка заблокована соціальними нормами, правилами, власними внутрішніми заборонами. Злість - це почуття, агресія - це дія.Але чомусь ми звикли, що агресія - це коли хтось когось б’є. Чомусь асоціюється вона у нас тільки з цим, а здорових проявів ми не знаємо і не бачимо. Насправді агресія - це також проявлення, продаж, створення.Коли ми робимо сторіс, коли продаємо свій продукт чи товар, то теж проявляємо агресію, просто у здоровій формі.Але продавати страшно, бо це ж потрібно заявити та встояти, взяти відповідальність за свої дії. А сваритися в чаті чи хейтити значно простіше - не знайома людина, в очі не потрібно дивитись, відповідати за слова також. Але, якщо по чесному, то куди ця енергія агресії йде? Просто зливається в нікуди, просто профукується власний потенціал, а потім злість від власної нереалізованості, знесилення, апатія, відсутність грошей (вони дуже залежать від власного стану)Якщо зараз ви відчуваєте, що енергії мало, що ви швидко вигораєте, що без кави не можете прокинутись, а вже в обід знову хочеться під ковдрочку - то практикум «Віднови свою енергійність» саме для вас. Посилання в закріпленому повідомленні вгорі каналу.