Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - books'n'talks
Añadido 14 jul. 2024

books'n'talks

@booksntalks
Número de suscriptores: 863
Fotos: 1,290
Enlaces: 518
Descripción:
Привіт! Мене звуть Данило Судин, я соціолог (викладач, науковець, дослідник). Автор подкасту "Правила гри" Це канал з дуже суб'єктивною підбіркою книг. Художня література, нон-фікшн, прочитане, недочитане, закинуте. Про людей, ідентичності і так далі ;)

👥 Número de suscriptores

863
Promedio/Día:: +1
Promedio/Tiempo:: -1
Promedio/Mes:: -3

👁️ Vistas promedio por mensaje

422
Promedio/Día:: 441
Promedio/Tiempo:: 442
ERR: 48.9%

📊 Mensajes por Día

0.7
Último día: 0
Promedio semanal: 1.6
Promedio por día: 0.7

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2024-07-14

Muro

Estadísticas de telegram canal

👁 404 26-02-07 20:41
#новинки_2026 📖 Роджер.Скрутон. Я п'ю, отже я є (Темпора, 2026)ℹ️ Видавнича анотація інтригує:На світі є лише дві книжки, присвячені філософії вина. Одну з них ви тримаєте в руках. «Я п’ю, отже, я є» знаного англійського філософа Роджера Скрутона (1944–2020) — це не лише викладені з тонкою іронією поради про те, які вина варто вживати з якими філософськими працями, аби ті праці стали зрозумілішими, а й глибоке проникнення у саму суть вина — цього, за висловом Платона, найкращого і найціннішого дару богів. Ця книжка написана на основі глибокого особистого досвіду. З неї ви дізнаєтеся про те, як мислити вино і якою була і лишається його роль в історії людей. Адже вино — напій такий же давній, як і наша цивілізація. Ба більше, на думку автора, вино і є цивілізацією, і розбіжність між цивілізованими і нецивілізованими країнами – це розбіжність між тими краями, де п’ють вино, і тими, де його не п’ють 🤔 Раніше Скрутона видавав "Наш формат" — про консерватизм🧐 Цікавий факт: Гавел нагородив його орденом!
👁 467 26-01-28 17:19
#прочитане #відгук #ґалбрейт📖 Роберт Ґалбрейт (a.k.a. Джоан Роулінґ). Людина з клеймом (Stone Publishing, 2025)➡️ початок➡️ продовження🔵 Персонажі6️⃣ Роулінґ мінімізувала всіх другорядних персонажів. Як колись в комп'ютерних іграх можна було обрати мінімальні налаштування — і фон раптом перетворювався на доволі простенькі текстури (замість промальованих і деталізованих будинків, NPC, природи тощо). Ось так і тут: наче герої є, але я всю книгу вважав, що Дев і Шах — це різні люди. Настільки їх було невиразно описано, що я був переконаний: різні імена — різні герої. Через це детектив перетворювався на пригоди Страйка та Робін, а інші герої були як NPC: вони "оживали" лише тоді, коли в їх полі зору з'являлися Страйк чи Робін.7️⃣ Найголовніша проблема: стосунки Робін та Страйка. Роулінґ не може їх звести разом. На це є причина: в Роулінґ доволі сумна біографія, якщо йдеться про романтичні стосунки. Тому складається враження, що вона просто не знає, як описати люблячу пару так, щоб це було правдоподібно. Зверніть увагу: всі щасливі пари в книгах зображено дуже побіжно. В більшість з не них або вмерли, або розпалися. Тому Роулінґ тягне і тягне, аби тільки головні герої не були разом!В цьому романі це доходить до абсурду. "Роялі в кущах" перетворюються на "Роялі з неба", бо вони звалюються на героїв саме в ту мить, коли вони готові вже зізнатися один одному в почуттях! І щоб "роялі" були дійсно поважними причинами, Роулінґ піднімає ставки. Вона просто убиває та травмує всіх довкола Страйка та Робін. Та й самих героїв теж. Страйк отримує лопатою, ножем і навіть укус зубами. Робін теж зазнає фізичної травми, яка провокує психологічну. Мерфі — з щедрої руки Роулінґ отримує серйозні проблеми зі здоров'ям. Роулінґ не стримується — і новонароджений племінник Робін при пологах отримує ушкодження нерву в руці. На цьому авторка не зупиняється! Заради сюжету доводиться вмерти дядькові Страйка, собаці Робін. Навіть старий лендровер Робін "вмирає", хоча це не фінал. В приступі авторського шаленства авторка вбиває одну акваріумну рибку, хоча ця смерть була вже зайвою... І все для того, щоб тільки в Робін та Страйка виникає момент, де вони можуть зізнатися в коханні, контекст просто не дозволяв.Крім того, Роулінґ наче не знає, як виглядають справжні романтичні стосунки. Робін 32, Страйку 42, але їхні "залицяння" виглядають як в школярів у восьмому класі. Довгі пристрасні погляди — але так, щоб ніхто не помітив! Тривалі роздуми, чи він / вона мене любить. Ці "муки" головних героїв займають ⅓ тому, нікуди не ведуть і під кінець виглядають настільки абсурдно, що аж комічно. 🫠 Підсумуємо. Детектив тримається на двох принципах "рояль в кущах" та "шлях найбільшого спротиву". Без них текст розгортався б швидше. Романтична лінія відповідає жарту: "Заради тебе, кохана, я перепливу океани, здолаю найвищі гори, перейду найстрашніші пустелі. Чекай мене в гості в п'ятницю — якщо не буде дощу, тоді я просто зателефоную". Ось цей дощ лопотить весь том... Тому з 950 сторінок могло бути 300 — і тоді це був би цілісний детективний роман. А так...
👁 414 26-01-04 14:56
🗓 На календарі неділя, а тому в ефірі традиційна рубрика: #що_читаєте_сьогодні, дорогі підписники та підписниці? 😅 Я читаю другий том оповідань Філіпа Діка, з яким у мене трапилася Діківська історія. Я був прочитав його частину, але загубив закладинку — і не пам'ятав, доки ж я дочитався. Тому я вирішив погортати оповідання — і згадати, де я зупинився. Що ж, в якийсь момент я зрозумів, що жодного з них не впізнаю. Крім першого. «Що ж, — вирішив я, — тоді читаю від початку!»🤯 І далі ловив себе на думці, що я вже читав ці оповідання... Але як? Нехай деякі читав, бо дивився серіал "Електричні сни Філіпа Діка". Але інші... І чому я впізнаю зав'язку, але не пам'ятаю фінал? Що відбувається?!😅 Як виявилося, я прочитав половину збірки, але читав в такий стресовий час, що моя пам'ять вирішила не ганьбитися і вдавати, що я нічого не читав з цього тому. А далі вдавати, що я випадково знаю ідеї оповідань... А що читаєте сьогодні ви?📝 Діліться в коментарях фото чи назвами книг!❤️ Забагато цікавих книг не буває!
👁 369 26-01-03 16:39
#толкін🥳 Сьогодні 134-та річниця від народження Джона Роналда Руела Толкіна, більш відомого у вузьких колах шанувальників та шанувальниць як Професор😍 Моя улюблена історія: як він "познайомився" з Крістофером Лі — виконавцем ролі Сарумана. Оскільки обоє британці, то познайомилися вони... в пабі! Але не так, як можна було б подумати: Лі випивав з друзями, аж тут в кімнату Інклінгів пройшов Толкін — на зустріч їхнього товариства. Лі аж завмер від захвату: він був студентом перших курсів, а тут — жива легенда. Аж раптом друг Лі каже: — Тю, та я в нього пишу дипломну роботу. Хочеш, я вас познайомлю?Лі, ясна річ хотів. Так і сталося. За хвилину Професор вийшов до бару і спитав Лі: що вивчаєте? Лі щось пролепетав у відповідь, на що почув: "Славно, молодець". А далі Толкін вернувся до свого товариства.😅 Втім, цю історію скорочують до: Лі був знайомий з самим Толкіном! А ви читали Толкіна? Дивилися екранізації? Як ставитеся до творчості Професора? Який Ваш улюблений його твір?📝 Пишіть в коментарях!
👁 331 25-12-30 10:30
😅 Оскільки goodreads вже прислав інфографіку мого читання в 2025 року, то годі намагатися ще там щось дочитати, навіть якщо до кінця книги залишилося 65 сторінок пора публікувати #підсумки_читацького_року⚠️ Насправді, я прочитав 45 книг, але дані для інфографіки goodreads розраховує в середині грудня, тому маємо, що маємо🤓 Більш розлогі підсумки будуть в наступному дописі😅 А в цьому зосереджуся на кількісних показниках🤔 Середній обсяг прочитаного тримається на рівні: в 2025 р. — в середньому прочитана книга мала 327 сторінок, а протягом 2022-2024 рр. — 329, 315, 314 сторінок😅 Книга з найвищим рейтингом — Греція — усміх життя (Піраміда, 2024) Михайла Посацького. Щоправда, в неї всього дві оцінки. Тому вибірка нерепрезентативна🧐 Найтовстішою виявилася книга Руаля Амундсена Південний полюс (Бородатий Тамарин, 2025) — 680 сторінок. Але радості вона принесла набагато менше...😍 Цьогорічні "відмінники" також є на слайді😅 І три найбільш читані мною жанри. Хоча найкращі книги — зовсім не звідти 🤔
👁 416 25-12-11 08:03
🔥 The Ukrainians Publishing перевидають книгу Віри Курико🤔 І хоча про неї логічніше було б писати в моєму каналі про нон-фікшн — Соціолог і книжки, але, на мою думку, це книга, яку має прочитати якомога ширше коло людей1️⃣ Книга написана як захоплюючий детектив! Віра Курико "розслідує" справу: хто доніс на Левка Лук'яненка, коли він вернувся зі свого першого заслання до рідного Чернігова? Лук'яненко, якби що, побув на свободі трохи більше року! А далі на нього швидко відкрили нову справу!ℹ️ Перше ув'язнення — 15 років. Далі знову 10 років...🔥 І от Віра Курико шукає сліди — говорячи з сусідами, колегами та друзями Лук'яненка🔥 Важливо, що йдеться про події сорокарічної давнини!2️⃣ Але ця книга також про інше. Віра Курико паралельно намагається з'ясувати: а чому мешканці саме тієї вулиці, де і жив Лук'яненко, проти того, щоб на його честь назвали вулицю?❤️ Це дуже сильна і страшна книга!😍 Я радий, що її перевидали. З новим розділом — про те, як все-таки в Чернігові з'явилася вулиця Лук'яненка!
👁 446 25-11-18 07:28
#новинки_2025😅 Вже кілька тижнів, як приїхала ця книга, але я не мав часу про неї написати📖 Ніл Прайс Діти ясена і в'яза (Локальна історія, 2025)❤️ Одна з найновіших книг про історію вікінгів. Її перевага: автор є археологом, а тому опирається не лише на літературні джерела, які часто були записані кілька століть після описаних подій — та ще й з усної традиції! Використовує матеріальні артефакти, які дозволяють реконструювати події і, в першу чергу, побут минулого. скандинавські саги використовує як доповнення та пояснення археологічних знахідок😅 Як завжди в Україні ця книга не обійшлася без скандалу: видавництво затримало її вихід на кілька місяців. В тім причина була поважна: недоліки перекладу, які довелося виправляти і переробляти. 🤔 Чи виправлення перекладу вартувало трьох місяців? На мою думку — так. Аж в Україні нон-фікшн часто має лише один переклад, який згодом просто перевидають. Тому, нмд, краще зачекати на кілька місяців довше, ніж потім десяток років читати книгу в хибному перекладі.
👁 465 25-11-11 07:49
#екранізація Переглянув я нарешті серіал 2020 р. Station Eleven, який є екранізацією однойменного роману Емілі Сент-Джон Мандел❤️ Її Море спокою мені дуже сподобалося, а тому я вирішив, що бракує мені терпіння чекати українського перекладу її роману Станція Одинадцять — і я просто змушений подивитися серіал😅 Це було не найкраще рішення. Серіалу бракує внутрішньої логіки: "Пророк", який на початку твору виявляє риси демонічні, під кінець виявляться дорослим, якому дали замало батьківської любові в дитинстві. І коли я кажу "демонічний", то я не перебільшую: він вербує в свою "секту" дітей, а потім змушує їх ставати терористами. А психологічний терор, який він влаштовує акторам? А маніпуляції? І раптом ось такий фінал?!🤨 Я вже не кажу про прямолінійність деяких референсів...🤔 Але роман читатиму, бо не знаю жодної екранізації, яка відповідала б творові❗️ До речі, поділіться своїм враженнями від екранізацій: що краще в середньому? І чи існують екранізації, які відповідають вашим враженням від книги?
👁 360 25-10-18 12:17
#новинки_2025🥳 Vivat відкрив передпродаж на книгу, яку виглядають в Україні ще з 2022 року!📖 Аркаді Мартін. Пам'ять під назвою імперія🏆 Роман 2019 р., який отримав Hugo. І це був дебют авторки! В 2021 Мартін видала продовження, яке, сподіваюся, також перекладуть українською🔥 Пам'ять під назвою імперія — "космічна опера", яка піднімає питання особистої ідентичності (минуле "Я" і майбутнє "Я" — різні чи ні?), колоніалізму (в романі колонізовані ненавидять імперію, але рівняються на її культуру, бо в ній їх виховували — а тому іншої культурної системи координат вони не знають), політики пам'яті (як інституції зберігають нашу пам'ять про минуле)🔥 Авторка — професійна історикиня, яка досліджувала історію Вірменії і її відносин з Візантією в ХІІ ст. Тому в романі є ретельно продумана backstory (адже в її основі — історія Візантійської експансії). Але також авторка використовує елементи історії імперії ацтеків та Британської імперії❤️ Анотація захоплює. Відгуки критиків — зачаровують. Тому чекаю виходу!
👁 361 25-10-16 07:23
#відгук #прочитане #корнвелл📖 Бернард Корнвелл. Останнє королівство [Саксонські хроніки 1] (Ранок, 2022)[Перекладач — Борис Превір]➡️ початок➡️ продовження🟢А чому Данило Галицький? О, його дорога до галицького престолу - ще покрученіша, ніж в Альфреда Великого. Данило втратив престол в дитячому віці - здається в 4-5 років. Він жив біженцем в польського князя, потім зміг "вигризти" невелике князівство на Волині, звідки намагався повернути і галицький, і волинський престоли. А потім... А потім Данило мусив битися пліч-о-пліч з узурпатором проти монголів на річці Калка. Та якщо зараз всю його біографію переказувати, то буде окремий допис. Фактично, боротьба за владу над Галицьким князівством тривала з 1205 до 1245 р. Так, посеред неї з'явилися монголи та Тевтонський орден. 🟢Тому роман мене захопив - і тішуся, що вже видана друга частина. І щойно прийшло сповіщення від видавництва, що вони вже відправили третю та четверту частини, які мали вийти з друку 21 серпня [2022 року]PS. Станом на сьогодні вже п'ять томів (з тринадцяти!) є українською. І до кінця року має вийти шостий том. Тому якщо видавництво не втратить темп, за 3 роки будемо мати весь цикл українською!