books'n'talks

🥳Вчора також був день народження Гарольда Ґарфінкела (1917-2011), американського соціолога, засновника етнометодології - найоригінальнішого напрямку в західній соціології ХХ ст.ℹ️Ґарфінкел наголошував, що в більшості соціальних ситуацій ми опираємося на фонові очікування, тобто неусвідомлюване знання про очікувану поведінку в конкретній ситуаціїℹ️"Ґарфінкелінг" - це порушуючі експертименти, мета яких порушити звичний порядок взаємодії, щоб виявити фонові очікування 🔥Ґарфінкел виявив, що часто мета нашої взаємодії не створити певне враження, а радше не порушити враження, яке люди вже самі про нас створили. Тобто не зруйнувати фонові очікування!❗️Наприклад, шахраю не треба вас в чомусь переконати. Він просто "розміщує" взаємодію в такій ситуації, де ви одразу приписуєте йому певні очікування. Йому ж головне їх не порушити❗️Тому викривання шахраїв (які вам дзвонять "з банку") - це порушуючий експеримент. Ви змушуєте людину озвучити фонові очікування. Шахрай цього ніколи не зробить! Тому одразу "відступає"

🥳Full house!🥳Нарешті зібрав всього Сімака, перекладеного українською!🧐І маю надію, що буде ще!🙃До Сімака я не думав братися, бо в школі він мені видався нудним (за винятком "Міста"). Три з його романів я просто закинув читати🔥Але зараз вирішив перечитати "Місто" і... Ось п'ять творів Сімака, з яких три прочитано - з величезним задоволенням!🧐До речі, зараз вважаю "Місто" найслабшим твором. "Всяке тіло – трава" - це твір, з якого треба починати знайомство з Сімаком. "Транзитна станція" – це сумний шедевр🔥Саме читаючи Сімака я зрозумів: ось він #hopepunk ℹ️Герої Сімака – лузери (так їх називав Сімак), які не здатні на величні діяння. І, тим не менш, їхній героїзм більш щирий і правдивий. Вони нагадують звичайних людей довкола, які в потрібний момент приймають правильні рішення, хоча їм це може коштувати всього🥳Радію, що Сімака переклали українською. І тішуся, що вирішив його пере(до)читати!⚠️Але потрібно пам'ятати, що Сімак народився 1904 року. Жіночі образи в його творах дуже слабкі або й відсутні...

#прочитане #відгук📖Олеся Хромейчук. Смерть солдата, розказана його сестрою (Віхола, 2023)ℹ️Якби не аудіоверсія, яку слухав на Librarius'i, то не знаю, як довго я "гриз" би цю невелику книгу🔵Невелику, але дуже важку🔵Олеся Хромейчук написала текст, який є дуже особистим, але водночас соціологічним (чи антропологічним)🔵Найбільш різкою для мене виявилася частина про некрологи. Авторка щиро і розпачливо водночас описує закономірності укладання некрологів для загиблих в АТО/ООС. З одного боку, вона права: ці некрологи не розповідають про людину, якою вона була. І цим вони суперечать індивідуальній пам'яті. З іншого, йдеться про пам'ять, яку суспільство намагається зберегти про людину🔵Загалом, важко писати про цю книгу саме як про дослідження пам'яті. Вона надто щира, щоб сприймати її як науковий текст (чи автоетнографію). З іншого боку, вона написана науковицею, а тому містить багато важливих спостережень та висновківℹ️Оригінально книга вийшла англійською, а вже потім була перекладена українською

Вчора був день народження Мішеля Фуко та Фрідріха Ніцше🧐Але я хочу написати про позавчорашнього іменинника - Томаса Лукмана (1927-2016)🔵На жаль, українською перекладено лише одну його книгу. Та й то не зовсім його... Лукман впорядкував нотатки Альфреда Шюца і привів їх до вигляду книги🔵Але найбільш прикро, що в соціологічному світі він відомий іншою співпрацею - книгою Соціальне конструювання реальності, яку він написав з Пітером Берґеромℹ️Про цю книгу я розповідав в подкасті "Правила гри"🔵Чому прикро? Бо більшість слави "падає" на Берґера, який був більш плодовитим автором. Хоча сам Берґер зізнавався, що в їх тандемі Лукман був головним генератором ідей🔵Власне, Невидима релігія - це книга Лукмана, яку можна сприймати як доповнення чи продовження Соціального конструювання реальності. Але - оскільки вона про релігію - то з загальної теорії її "перенесли" в соціологію релігії... І так Лукман опинився на узбіччі канону🥳Також 14 жовтня день народження Джорджа Рітцера, але про нього іншим разом

🗓Цього року виповнюється сторіччя від дня народження Збіґнєва Герберта (1924-1998), відомого польського поета, який народився у Львовіℹ️Підозрюю, що з цієї нагоди "Дух і Літера" видали збірку його віршів (і це третій томик поезії Герберта українською, але про це іншим разом)📝Віховою для творчості Герберта є збірка Pan Cogito, яка повністю перекладена у видавництві "Крок". І ось один з віршів, який я для себе в ній відкрив. Хоча в ній є ще кращі. І сильніші. І страшніші.🔵Отже, слово ГербертуЗбіґнєв ГербертПан Cogito про поставу в повний зріст[Перекладач - Валерій Бутевич]ІВ Утицігромадянине хочуть захищатисяу місті спалахнула епідеміяінстинкту самозбереженнясвятиню свободизамінили на блошиний риноку сенаті обговорюють те як не бути сенатомгромадянине хочуть захищатисявідвідують прискорені курсиколінопреклоніннявони пасивно чекають на ворогаулесливі пишуть промовиховають золото в землюшиють нові штандартиневинно білідітей вчать брехативідчинили брамичерез які тепер входитьколона піскуа решта як завждиторгівля і зляганняІІПан Cogitoхотів би бутина висоті становищаце значитьпоглянути доліпрямо у вічіяк Катон Молодший дивись Порівняльні життєписипроте у нього немаємеча і нагодищоб вислати родину за моретому чекає як й іншіходить по безсонній кімнатівсупереч радам стоїківхотів би мати тіло з діаманта і криладивиться крізь вікнояк сонце Республікисідає на західзалишилося йому небагатохіба щовибір позиціїу якій хотів би помертивибір жестувибір останнього словатому не лягаєу ліжкощоб уникнутизадушення уві сніхотів би до кінцябути на висоті становищадоля дивиться йому в очіу місце де булайого голова

🥳Сьогодні ювілей - 1⃣5⃣0⃣ років! - Макса Шелера, німецького філософа та соціолога🔥Ще 1924 року він застерігав Німеччину про загрози нацизму (в книзі Межі спільноти)🔥Крім того, він відомий дослідженнями соціології знання. Зокрема, він виокремив три типи знання:1⃣позитивне, яке дозволяє досягати прагматичних цілей. Його носієм є науковець2⃣сутнісне, яке дає особистісний розвиток. Його носієм є наставник3⃣метафізичне, яке дозволяє збагнути сенс буття. Його носієм є святий🔥Як можна легко здогадатися, кожен з цих видів знань виконує свою функцію. Тому вірити, що поступ науки приведе до секуляризації, за Шелером, є помилкою. Просто замість релігії метафізичне чи сутнісне знання будуть пропонувати інші соціальні інститути чи актори. В принципі, Спартак Суббота - яскраве цьому свідчення. Попри скандал, у нього лишилися прихильники. Тому що він пропонує не позитивне знання, а сутнісне...🔥Ще в Шелера є цікава робота про ресентимент. Та про це іншим разом 🙂😢На жаль, жодну книгу Шелера українською не переклали

🤔Вчора завершився збір коштів на видання 11 черги книг від Комубук🧐І цікаво дивитися, який нон-фікшн українські читачі готові підтримати гривнею🤔Орієнталізм Едварда Саїда стрімко обігнав Волю до знання Мішеля Фуко. Можна було б поіронізувати, що учень перевершив майстра, адже у вступі до своєї книги Саїд щиро і прямо покликається і опирається на Фуко🤔Але я думаю, що справа в тематиці: Саїд пише про колоніалізм - і його культурний вимір: як колонізатори створюють образ підкоренихℹ️Коротко про це я розповідаю в цьому епізоді подкасту Правила гри🤔А от Мішель Фуко пише про зв'язок влади та знання, які сплітаються в одне ціле, але на прикладі соціального конструювання сексуальності ℹ️Воля до знання - перша частина чотиритомної Історії сексуальності. Четвертий том вийшов після смерті Фуко, хоча сам Фуко заповів спалити його, бо текст був дуже "сирий". Що ж, Франція вирішила, що текст Фуко важливіший за його заповіт🤔Втім, в нас Фуко програє Саїду. І шкода, бо це текст, який також варто було б перевидати

🥳Сьогодні день народження Стенлі Мілґрема - відомого американського психолога. Відомого, перш за все, своїм експериментом з покори авторитету🧐Я про нього розповідав в цьому епізоді подкасту Правила гри🥳Хороша новина: ця книга перекладена українською! Погана: тираж давно розійшовся, а електронку вже не продають. Вся надія на барахолки та букіністів🧐Також є фільм про Мілґрема:📽Експериментатор (2015)🔵Вперше я його подивився в аматорській озвучці - і він видався дуже нудним. Вдруге - з оригінальною звуковою доріжкою. І наче зовсім інший фільм переглянув: музика та голоси акторів створюють заворожуючий ефект🧐І кумедний факт: книгу Мілґрема про експеримент, де людей били струмом, я раз побачив в секції "Менеджмент" в одній з книгарень. Після того задумався, як виглядало б управління персоналом у версії Мілґремаℹ️Ще Мілґрем відомий принципом шести рукостискань: ви можете достукатися до будь-якої людини на світі завдяки ланцюжку з шести знайомств: 1 знайомить вас з 2, 2 - з 3... А 6 - це той, кого ви шукаєте🤯

➡️ початок📖Альбер Камю. Спід і лице. Шлюбний бенкет. Літо (Фоліо, 2022)📝Перекладачі: Роман Осадчук, Олег Жупанський, Євген Марічев☀️Спід і лице - це негативна сторона Шлюбного бенкету. Шлюбний бенкет - світла сторона Споду та лиця. Їх не розділити. Вони, як зізнається Камю, містять ключові теми та ідеї його наступних творів. І я б додав: в концентрованій та щирій формі. Щирій та наївній. Деколи - з максималізмом та епатажем юнака. Але Спід і лице розповідає, як здобути свободу, а Шлюбний бенкет - що з нею далі робити.☀️Камю не жаліє читачів. Його висновки песимістичні. Якщо ви вже читали Міф про Сізіфа, то нічого надзвичайно нового не дізнаєтесь. З іншого боку, ви зануритеся в атмосферу Середземномор'я 1930-х років. В чомусь Камю дуже колоніальний. В чомусь - надзвичайно універсальний. ☀️Ці дві збірки не залишать байдужими☀️Натомість Літо - своєрідне прощання з текстами 1930-х. В них більше настрою, ніж ідей. А сам настрій більш вмиротворений. Від цього есе не стають більш оптимістичними. Вони просто менш нервові. І в цьому теж є свій шарм. ☀️Що ж, я радий був дізнатися, що Камю - неймовірний есеїст. І тепер з більшим нетерпінням поглядаю на Щоденники та Вигнання та царство (збірку оповідань)