💠 Ми прийшли всі в один час і, розпитавши один одного, дізналися, що ту саму промову Цариці чув кожен із нас, і одні й ті самі послані були за всіма нами. Нарешті, ми побачили Царицю з безліччю воїнів. Ми вклонилися Їй, і Вона сказала: “Я хочу побудувати Собі Церкву на Русі, в Києві, і ось, велю вам це зробити. Візьміть золота на три роки”. Ми ж, поклонившись, запитали: “Пані, Царице! Ти посилаєш нас у чужу країну, до кого ми там прийдемо?” Вона відповіла: “Я посилаю вас ось з ними, з Антонієм і Феодосієм”. 💠 Ми здивувалися: “Навіщо ж, Пані, Ти даєш нам золота на три роки? Їм і накажи піклуватися про нас, що нам їсти і що пити, і нас обдаруєш, чим Сама знаєш”. Цариця заперечила: “Цей, Антоній, тільки благословить і відійде від цього світу у вічний спокій. А цей, Феодосій, відійде після нього через два роки. Отже, беріть золота до надлишку. А щодо того, щоб вшанувати вас, то ніхто не може зробити це так, як Я. Дам вам, чого і вухо не чуло, і око не бачило, і що на серце людині не сходило. Я Сама прийду дивитися Церкву і буду в ній жити”.💠 Вона дала нам також мощі святих мучеників: Артемія, Полієвкта, Леонтія, Акакія, Арефи, Якова, Феодора — і сказала: “Це покладіть у фундамент”. Ми взяли золота більше, ніж нам потрібно було, і Вона сказала: “Вийдіть на подвірʼя, подивіться величину Церкви”. Ми вийшли і побачили Церкву на повітрі. Увійшовши знову до Цариці, ми вклонилися і сказали: “Пані Царице, яке імʼя Церкви?” Вона відповіла: «Я хочу назвати її Своїм Іменем». Ми не сміли запитати, як Її Імʼя, але Вона знову сказала Сама: “Богородицина буде Церква”. І, давши нам цю ікону, сказала: “Вона буде в ній намісною”. Ми вклонилися Їй і пішли у свої домівки, несучи з собою ікону, отриману з рук Цариці».💠 Вислухавши це, всі прославили Бога, і преподобний Антоній сказав: «Діти, ми ніколи не виходили із цього місця. Благообразними юнаками, які кликали вас, були святі ангели, а Цариця у Влахерні — Сама Пресвята Богородиця. А щодо нашого образу і даного ніби через нас золота, то Господь відає, як Він зволив учинити це зі Своїми рабами. Благословенний прихід ваш, добру супутницю ви маєте, чесну ікону Владичиці».💠 Три дні молився преподобний Антоній, щоб Господь Сам вказав йому місце для церкви. Після першої ночі по всій землі була роса, а на святому місці сухо. Другого ранку по всій землі було сухо, а на святому місці роса. Третього ранку, помолившись, благословили місце й виміряли золотим поясом ширину і довжину церкви (цей пояс ще давно приніс варяг Шимон, якому було видіння про будівництво церкви). Вогонь, який зійшов з неба по молитві преподобного Антонія, вказав, що Богові до вподоби почин. Так було покладено початок Божественній церкві.💠 Ікона Успіння Пресвятої Богородиці прославилася чудесами. Одне із них стосувалися двох друзів, Іоанна і Сергія, які побраталися перед нею. Через багато років Іоанн смертельно захворів. Він віддав свою частку майна в Печерський монастир, а частку п’ятирічного сина передав на зберігання Сергієві; йому ж віддав і сина Захарію на піклування. Коли Захарії виповнилося п’ятнадцять років, він захотів узяти майно, яке належало йому, але Сергій наполегливо казав, що Іоанн усе роздав жебракам.💠 Він дійшов до того, що прийшов до Успенської церкви і заприсягся перед чудотворною іконою, що не брав нічого. Коли Сергій захотів поцілувати ікону, то не зміг наблизитися до неї. Він пішов до дверей і раптом закричав: «Святі Антонію і Феодосію! Не веліть вбивати мене цьому немилостивому і моліться до Пані Пресвятої Богородиці, щоб Вона відігнала від мене цю безліч бісів, яким я відданий. Нехай беруть золото і срібло: воно запечатане в моїй кліті». Захарія віддав усе майно до Печерського монастиря, де й сам постригся. Відтоді нікому не давали клястися чудотворною іконою.💠 Ікона не раз захищала країну від навали ворогів. 1677 року, коли турки облягали Чигирин і Києву загрожувала небезпека, її майже протягом усього дня 27 серпня обносили навколо міста. У 1812 році, під час війни з Наполеоном, ікону знову обносили навколо Києва.
Потім до зали суду прибув новий прокурор, повноваження якого не були визнані стороною захисту. До початку засідання сторона захисту подала до суду скаргу на постанову Донецької обласної прокуратури про зміну групи прокурорів.Оскільки до початку засідання троє з чотирьох адвокатів владики Арсенія попросили з об’єктивних причин перенести засідання, а участь прокурора з нової групи прокурорів до розгляду скарги сприймалася б стороною захисту як очевидне порушення загальних засад кримінального провадження, суд погодився відкласти засідання.З огляду на узгоджену позицію сторін і суду, адвокат, який брав участь у засіданні, відмовився від невідкладного розгляду свого клопотання про послаблення зобов’язань, покладених на митрополита Арсенія. Таке клопотання може бути подане пізніше і розглянуте на наступному засіданні.Сторона захисту пішла назустріч суду, беручи до уваги наданий судом митрополиту Арсенію дозвіл відвідати богослужіння в день іменин 21 травня 2026 р., пройти медичні процедури та реалізувати свої права в судових процесах, пов’язаних із захистом його цивільних прав.Наступне засідання Чечелівського суду у справі митрополита Арсенія має відбутися 11 червня. Початок слухання о 13:00.🙏Дорогі брати і сестри просимо не полишати молитов за митрополита Арсенія і братію Лаври!
⛪️14 травня - Вшанування Ікони Божої Матері "Несподівана Радість".💠 Ця ікона Пресвятої Богородиці є дуже шанованою серед православних християн. Вона чудотворна й прославлена великою кількістю чудес.💠 На іконі Божої Матері «Несподівана Радість» зображено людину, що молиться навколішки перед іконою Пресвятої Богородиці. Іконографічним сюжетом для образу послужило переказ про зцілення юнака від плотської пристрасті через святий образ Владичиці Небесної.💠 Цей юнак був одержимий багатьма гріхами і ведучи порочне життя, мав звичай молитися перед образом Пречистої, вимовляючи архангельське привітання: «Радій, Благодатна, Господь з Тобою».💠 Одного разу, збираючись знову на грішну справу, він раптом побачив, що зображення Божої Матері на іконі ожило, а у Божественного Немовля відкрилися і кровоточать виразки на руках і ногах, з Його ребра також текла кров. На запитання враженого жахом парубка: «О, Пані, хто це зробив?» Богородиця відповіла: «Ти та інші беззаконники своїми гріхами знову розпинаєте Сина Мого».⬇️
💠 Так вони поклонялись істиному Богу, але на відміну від іудеїв, богослужіння свої проводили не на тій горі, на якій вказав Господь. І ця жінка запитує у Іісуса Христа: як ти, будучи іудеєм, просиш у мене попити води, коли іудеї із самарянами не спілкуються? Тоді Господь каже до неї: якби ти знала дар Божий, то сама просила б у Мене попити води, тому що та вода, яку даю Я, є вода жива. І той, хто буде пити цю воду, стане сам джерелом води.💠 Звичайно, що тут під словом “вода” Господь має на увазі благодать Святого Духа, яка укріпляє людські немочі, та благодать, яка допомагає людині іти до Царства Божого, до вічного блаженного життя. Як людина не може прожити без води, так само і без Благодаті Божої духовно помирають.💠 Цар пророк Давид говорить, що Господь гордим противиться, а смиренним посилає свою Благодать. Де ми можемо знайти благодать? Звичайно, що це у храмі Божому під час богослужіння. Також людина сповнюється Благодаті Божої, коли вона проживає, виконуючи заповіді Божі, коли людина стає на молитву. Коли читає Священне писання, адже саме Священне Писання є джерелом Благодаті Пресвятаго Духа.💠 Так і ця жінка, самарянка, коли почула, що Іісус Христос може дати їй воду живу, то вона попросила цієї води, але Господь поставив їй одну умову, щоб вона привела свого чоловіка. Жінка відповіла Господу, що немає чоловіка і Господь бачить те, що вона Його не обманула, каже: так, ти правду говориш, бо ти п’ять їх мала, і той, з ким ти сьогодні живеш, він тобі не чоловік.💠 Цими словами Іісус Христос показує, що він знає, хто як живе, справи кожної людини і навіть її думки. Що Він є Всевідаючий Бог, Який знає про людину все. Після таких слів Іісуса Христа жінка-самарянка побачила, що перед нею сидить не простий чоловік. Вона назвала Його пророком і запитала: де ж правильно поклонятися Богу: на тій горі, де вони поклоняються, чи на тій горі, де встановлений і збудований Єрусалимський храм.💠 І Господь відповів, що настає той час, коли справжні поклонники Богу будуть поклонятись в дусі І істинні. Що таке поклоніння Богу? Це покірне йому служіння і не просто віра в Бога, а довіра Богу у всьому. І поклоніння в істинні – це життя по Євангелії. Тому що Євангеліє – це слово Боже.💠 І тут усім нам Господь показує через жінку самарянку, що той, хто шукає істину, то її обов’язково знаходить. Незважаючи на те, що ця жінка не належала до іудейського народу, від якого приходить спасіння, вона шукала істину і спасіння, і знайшла.💠 Маючи просте серце, ця жінка змогла побачити в Іісусі Христі Месію, Спасителя всього світу. Залишивши свої доноси, швиденько побігла у своє місто і розповіла усім жителям того міста, що вона знайшла Месію. Люди, вийшовши до Нього назустріч, попросили, щоб Він завітав у їхнє місто і Господь пробув там декілька днів.💠 Ця Єавангельська розповідь навчає нас безперечно вірити Богу, який щоденно через свою Церкву кличе нас до Себе, дає нам можливість пережити радість покаяння і відновлення, лише від нас залежить чи використаємо ми цю можливість, чи переживемо ми знову чудо відновлення, як пережила його жінка-самарянка, щоб земні розваги та мирська суєта не вабили нас, щоб ми відчули щось більше, важливіше, найкраще і в цьому житті, і в житті вічному.
⚜️ 18 вересня 1405 року бортник, який шукав у лісі вулики диких бджіл, побачив на дереві образ Богородиці, оточений сяйвом, і почув слова: «Хай буде збудована на цьому місці церква Пресвятої Богородиці». Бортник поспішив до Путивля зі звісткою про незвичайне явлення.⚜️ Духовенство і безліч народу негайно вирушили на вказане місце, і всі побачили ікону, яка випромінювала дивовижне світло. Багато хто тут же отримав зцілення від різних хвороб. Згодом на цьому місці був побудований Молченський чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці, названий через численні печери, що були навкруги, печерним.⚜️ 1605 року монастир пограбували поляки. Ігумен з братією були змушені залишити розорену обитель та перебратися до міського Путивльського монастиря. Оскільки до монастиря було перенесено і чудотворну Молченську ікону, то Путивльський монастир став також називатися Молченським. Під час однієї із пожеж чудотворна ікона загинула, але, на щастя, зберігся древній список ікони, який також прославився багатьма дивами.⚜️ 1653 року занедбаний Богородично-Різдвяний монастир було відновлено стараннями будівничого Софронія, тож обитель отримала ще одну назву — Софронієва.За часів радянської влади монастир було зруйновано, а ікону втрачено.⚜️ У дев’яності роки ХХ століття обидва Молченські монастирі були відновлені. Був знайдений і втрачений образ. Виявилося, що ікону ховали, рятуючи від наруги, місцеві жителі. 7 травня 1995 року хресним ходом ікону було перенесено до Спасо-Преображенського собору Молченського Путивльського монастиря.⚜️ Існує також чудотворний список Молченської ікони Божої Матері, явлений у селі Бусиново під Москвою. Нині ця Молченська ікона Богородиці перебуває в храмі преподобного Сергія Радонезького в Бусиновму. За переданням, цю ікону в XIX столітті принесла до храму сліпа дівчина, яка жила в селі Бусиново.⚜️ Перед іконою Пресвятої Богородиці «Молченська» моляться про захист від нападу ворогів, від скорботи, смутку та зневіри, про зцілення хвороб, про захист від пожежі, про настанову та покров відходячих у життя вічне.⚜️ По молитві перед цією іконою отримують зцілення хворі нервовими захворюваннями і психічними розладами.
💠 Почувши одного разу на суді черговий нелюдський вирок щодо знищення християн, майбутній великомученик пройнявся співчуттям до них. Передбачаючи, що його теж очікують страждання, святий Георгій роздав своє майно бідним, відпустив на волю своїх рабів, прийшов до Діоклетіана і, оголосивши себе християнином, викрив його в жорстокості та несправедливості. 💠 Слово святого Георгія було сповненим сильних і переконливих аргументів проти імператорського наказу переслідувати християн.💠 Він так звернувся до римських сановників:«Не захоплюйтесь брехнею! Ідоли ваші – не боги. Іісус Христос – єдиний істинний Бог, єдиний Господь у славі Бога Отця, котрим усе створене і все існує Духом Його Святим. Ви ж бо самі пізнайте істину і навчіться благочестю, або ж не турбуйте безумством вашим тих, хто пізнав істинне благочестя».💠 Від цих його слів захвилювалося усе зборисько. Тоді Діоклетіан почав вмовляти Георгія відступитись від своїх переконань. На що святий Георгій відповів категоричною відмовою. 💠 Розгніваний Діоклетіан наказав підвісити Георгія і бити палицею. Потім його кинули до в’язниці, забили ноги у колодки і поклали на груди великий камінь. Мучителі Георгія почали змагатися в жорстокості, вигадуючи різноманітні тортури.💠 Вони били святого воловими жилами, колесували, кидали в негашене вапно, примушували бігати в чоботях із гострими цвяхами всередині. Георгій переносив усі муки з великим терпінням і дякував Господеві. 💠 Коли ж після тортур його залишили розтягнутим на колесі, з’явився ангел Господній і зцілив його. Кати розбіглися, тремтячи від жаху, а Георгій пішов до храму Юпітера, у якому Діоклетіан справляв жертвоприношення, і ще раз назвав ідолів фальшивими богами. 💠 Побачивши після страшних тортур неушкодженого Георгія, у Христа увірувало багато присутніх, у тому числі й імператриця Олександра та воєначальники Анатолій і Протолеон.💠 Святий мученик терпляче переносив усі муки й надалі. Зрештою, імператор наказав обезголовити його. 💠 Великомученик відійшов до Христа в Нікомідії у 303 році.Великомученика Георгія за мужність і за духовну перемогу над мучителями, які не змогли змусити його відректися від християнства, а також за чудодійну допомогу людям у небезпеці – називають ще Побідоносцем. 💠 Мощі святого Георгія Побідоносця покладено в палестинському місті Ліда, у храмі, що має його ім’я, чесна глава великомученика зберігалася у Римі, в храмі, теж присвяченому йому.💠 На іконах святий Георгій зображується верхи на білому коні, вражаючи списом змія. Це зображення засноване на переданні та належить до посмертних чудес святого великомученика. 💠 Розповідають, що неподалік від місця, де народився святий Георгій, у місті Бейрут, в озері жив змій, що часто викрадав і пожирав людей з тієї місцевості. Що це була за рептилія – удав, крокодил чи великий ящір – невідомо. Забобонні місцеві жителі, щоб угамувати ненажерливого хижака, регулярно, за жеребом, віддавали йому на поживу юнака або дівчину. 💠 Одного разу жертвою стала дочка правителя того поселення. Її відвели до берега озера і прив’язали, де нещасна, тремтячи від жаху, стала чекати появи змія.💠 Коли ж звір став наближатися до неї, раптом з’явився на білому коні світлий юнак, який списом вразив змія та врятував дівчину. Цим юнаком був святий великомученик Георгій. Своєю дивовижною появою він припинив знищення юнаків і дівчат у межах Бейрута і навернув до Христа мешканців тієї країни, які до цього були язичниками.💠 Можна припустити, що явлення святого Георгія на коні для захисту жителів від змія, а також описане в житії оживлення єдиного вола селянина, послужили приводом до шанування святого Георгія як покровителя скотарства і захисника від хижих звірів. ⬇️
⛪️БУКОВИНА⛪️🙏3 травня 2026 року, у неділю четверту після Пасхи, про Розслабленого, митрополит Почаївський Володимир з пасхальним візитом відвідав парафію на честь святих Архангелів Михаїла і Гавриїла в селі Валя Кузьмина Глибоцького благочиння. Владиці співслужили настоятель парафії ієрей Димитрій Гаїна, диякони з парафії села Молодія та монастиря Гореча, а також ієродиякони з Почаївської лаври.Своїм співом архієрейське богослужіння прикрасили хористи Почаївської лаври.У молодості митрополит Володимир разом із батьками відвідував богослужіння на парафії в селі Валя Кузьмина. Деякі парафіяни й досі пам’ятають ті часи, коли майбутній архієрей молився разом із ними в цьому храмі.Наприкінці богослужіння митрополит Володимир виголосив проповідь, у якій згадав про найвеличнішу подію в історії людства — Воскресіння Господа нашого Іісуса Христа, а також подарував кожному почаївські календарі. Насамкінець настоятель парафії подякував Його Високопреосвященству за візит і звершене богослужіння.
☘️ Корецький монастир – єдина обитель, яка так і залишилася православним центром і куди звідусіль стікалися люди, які зберегли віру своїх предків. ☘️ Однак у 1622 році в турецький полон потрапив місцевий князь – ревний сповідник православної віри. Його брат, під тиском поляків, прийняв католицтво і передав їм частину жіночої обителі. Іновірці підговорили князя-розкольника віддати їм також плащаницю Богородиці і чудотворний образ Цариці Небесної «Споручниця грішних».☘️ Божим промислом, преподобній Серафимі, вдалося повернути святині і того ж року хресною ходою їх було перенесено в обитель. Зрадника віри Христової не оминула кара Господня: Всевишній не дав йому нащадків і рід князів Корецьких на ньому перервався.☘️ За час свого керування монастирем блаженна ігуменя повністю відновила обитель, заснувала притулок для дівчаток-сиріт, відновила роботу майстерень з живопису та позолоти куполів. ☘️ Також подвижниця почала будівництво нового великого монастиря, оскільки Свято-Вознесенський не вміщав усіх черниць, які прагнули нести послух в обителі. Головним благодійником будівництва став святитель Петро Могила. Так був заснований монастир на честь Пресвятої Трійці, який діє і понині.☘️ Після плідних подвигів на благо Церкви Христової преподобна Серафима мирно спочила у 1633 році.
⚜️ Коли авва Григорій пішов від авви Сергія, я запитав старця:– Чи знаєш ти, отче, що я спокусився, бо багатьох єпископів, пресвітерів та інших отців приводив я до тебе і ти нікому з них не вмив ніг, тільки авві Григорію?⚜️ На ці слова старець відповів мені:– Я не знаю, хто такий Григорій, але знаю, що я прийняв патріарха в мою печеру, бо я бачив, що він носить омофор і тримає в руках Євангеліє.⚜️ Це авва Сергій говорив про авву Григорія в пророчому дусі, тому що через п’ять років, за долею Божою, авву Григорія було поставлено патріархом у місті Антіохії.⚜️ Про цього авву Григорія, патріарха Антіохії, деякі зі старців передавали, що він мав особливо такі чесноти: милостиню, незлопам’ятство, покаяння, смиренність. Він мав також і велике співчуття до тих, хто грішить, придбав і багато інших чеснот. ⚜️ Святіший Софроній, патріарх Єрусалимський, дає про нього таке свідчення:– Такий муж, як антіохійський патріарх, блаженний Григорій, гідний причислення до лику святих і преподобних: він проти волі був узятий на патріаршество і проводив святе життя у Христі Господі нашому, Йому ж слава на віки вічні. Амінь.
⚜️ Однак згодом, коли до Константинополя прибули мусульмани із Трікали та знову порушили питання про його віросповідання, юнак відчув, що так Господь відповідає на його жагу до мучеництва. ⚜️ Він твердо заперечував факт навернення в іслам у будь-який період свого життя. На Великдень 1546 року, зійшовши на мінарет, голосно заспівав великодній тропар: “Христос воскресе…” ⚜️ Голос його розносився вулицями міста. Його схопили, посадили до в’язниці і засудили. Того ж дня турецькі солдати розпалили величезне багаття і кинули в нього Іоанна. ⚜️ Господар сусіднього будинку, злякавшись, що вогонь може перекинутися на будівлі, які належали йому, зажадав загасити його. Солдати витягли мученика із вогню і розпалили трохи віддалік нове багаття. ⚜️ Іоанн був сильно обпалений, але ще живий. Він побіг і кинувся в друге багаття. Греки, які були свідками його мук, зі співчуття підкупили солдатів, щоб ті швидко відрубали йому мечем голову. ⚜️ Після всіх цих подій християни зібрали вугілля та обгорілі останки – чудотворні мощі мученика Іоанна – і поховали їх у Константинополі. Його глава покоїться зараз у Варлаамському монастирі Метеори. ⚜️ Невелика частинка його мощей є ще в монастирі Панагіа Елеуса, а в монастирі Філантропос зберігається ікона з його зображенням. Обидва ці монастирі розташовані на острові на озері Яніна.
