Говори – тебе почують!

🕯Про одного нашого журналіста. Володимир Андрусенко (29.11.1985 – 17.03.2024) – чоловік зі складною долею, який зрештою обрав шлях захисту України і загинув як воїн.Колись у нього була судимість. Після одного епізоду його звільнили умовно-достроково. Пізніше стався інший тяжкий злочин – він убив тещу. Суд спочатку призначив довічне, Верховний Суд переглянув вирок і дав 15 років. Він відбув строк повністю, «до дзвінка».Під час ув’язнення Володимир став нашим журналістом. Він стояв в опозиції до «злодіїв у законі», не хотів жити за їхніми поняттями і вважався «правильним». Збирав інформацію, робив фото і передавав нам відомості про те, як частина вертухаїв барижила наркотиками. Це був свідомий вибір – залишатися порядним навіть за ґратами.Після звільнення він міг би не йти на війну. Коли Володимиру залишався рік до кінця строку, його дружина померла, залишилася донька, і він був батьком-одинаком. Колектив «Говори!» та юристи допомагали, щоб дівчинку не забрали до дитбудинку, а віддали родичам. Формально Володимир мав підстави для відстрочки. Але не скористався. У січні 2024 долучився до війська, та його направили до військової частини А 3321. Служив кулеметником 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону.Воював. Був у тій «м’ясорубці», про яку всі знають. Спочатку вважався зниклим безвісти. Пізніше стало відомо: 17 березня 2024 року Володимир Андрусенко загинув поблизу н. п. Орлівка Донецької області, виконуючи військовий обов’язок. https://skvyrska-gromada.gov.ua/news/1776430323/ Ось чому ми наполягаємо: засудженим (тим, хто вже відбув покарання або має право на службу) треба давати можливість брати участь у захисті нашої країни. Серед них чи не кожен має, за що помститися кацапам. До того ж, людина може обрати інший шлях – захищати країну, а не ховатися за відстрочками. Володимир це зробив. Він пішов, хоча міг залишитися. І загинув як Герой.Вічна пам’ять.