Estadísticas de telegram channel - @tax_time

​​⚖ Верховний Суд поставив крапку у справі, де контролюючий орган намагався донарахувати підприємству понад 13 млн грн ПДВ, ставлячи під сумнів законність процедури реорганізації (виділу).🕵Податківці визнали реорганізацію підприємства «удаваною схемою», аргументуючи це тим, що новостворена компанія не вела активної діяльності, а передача їй ТМЦ на 60+ млн грн — це спосіб уникнення сплати податків.✅ Висновки Верховного Суду:1️⃣ Виділ за розподільчим балансом — це не продаж! Суд підтвердив: передача майна, прав та обов’язків у процесі виділу є універсальним правонаступництвом. Це корпоративна процедура, а не цивільно-правова закупівля. Відповідно до пп.196.1.7 ПК України, такі операції не є об'єктом оподаткування ПДВ.Верховний Суд у постановах від 29 вересня 2025 року у справі № 160/32652/24, від 13 жовтня 2025 року у справі №160/29715/23 зазначав, що реорганізація юридичної особи шляхом виділу полягає у перерозподілі активів і зобов`язань, на базі яких і створюється нова юридична особа, за розподільчим балансом, що не є цивільно-правовим договором, оскільки не передбачає передачу права власності на передане майно, а здійснюється шляхом включення валових активів одного підприємства до складу валових активів іншого підприємства.2️⃣ Економічний ефект («ділова мета») не обов'язково має бути миттєвим. Суд вказав, що будь-яка операція має бути спрямована на отримання позитивного ефекту (приросту чи збереження активів) у майбутньому. Більше того, операція може бути навіть збитковою, і це нормальний ризик підприємництва. Поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.У той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 23 лютого 2024 року у справі № № 813/1777/16.3️⃣ Дані податкових баз — це не докази фіктивності. Податківці будували свої доводи в акті пеервірки на припущеннях з інформаційних систем ДПС щодо «незадовільного стану» нової фірми. Суд нагадав, якщо податкова вважає реорганізацію формальною чи фіктивною — вона має звернутися до суду з позовом про визнання виділу недійсним (пп. 20.1.30 ПК України). Оскільки ДПС цього не зробила, її припущення не мають жодної юридичної сили!В постанові від 4 грудня 2025 року у справі № 520/1537/25 Верховний Суд зауважив, що правильність нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без урахування відомостей первинних документів. У випадку посилання на таку інформацію контролюючий орган має надати докази, зокрема у вигляді винесення відносно таких осіб податкових повідомлень-рішень чи судових рішень, що набрали законної сили, якими встановлено факт порушення податкового законодавства.Отже, онтролюючий орган не навів жодного належного доказу, що свідчив би про фіктивність реорганізації або відсутність економічної доцільності у діях Позивача. У межах розгляду цієї справи суди не встановили жодного факту порушення, які б надавали підстави і для застосування положень пункту 198.5 статті 198 ПК України.⚖ Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2026 року справа № 280/10715/23

👉 Схоже, нас чекають великі зміни в оподаткуванні. Вчора Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Парламенту ухвалити в цілому доопрацьований законопроєкт №1512-Д щодо оподаткування ПДВ у сфері електронної торгівлі, а також підтримав у другому читанні законопроєкт №12360, який стосується оцінки ефективності митних органів та впровадження нових митних процедур для міжнародних посилок.Що пропонують змінити:🔹 Напевно найголовнішою зміною вище згаданого законопроекту є, скасування пільги при ввезені товару до 150 євро. Пропонується, що ПДВ нараховуватиметься на всі товари, замовлені з-за кордону через маркетплейси — навіть якщо їх вартість менше 150 євро. Раніше такі покупки ПДВ не обкладались.- Сплачувати ПДВ до бюджету має сам маркетплейс, а не покупець.- Для покупців процедура отримання посилок не зміниться — ПДВ просто одразу включатиметься у вартість товару.- Нові правила не стосуватимуться алкоголю та тютюну.- Не оподатковуватимуться посилки «від громадянина до громадянина», незалежно від того, що це за товар (крім заборонених до пересилання), вартістю до 45 євро (за умови некомерційного характеру). Окремо Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді України прийняти законопроект 15111-д у другому читанні та в цілому , спрямований на імплементацію Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ (OLX, Prom, Kabanchik, Bolt, Uklon, Airbnb та ін.) , а також запроваджує прозорі умови для оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.Зокрема доопрацьована Комітетом редакція враховує такі ключові положення:🔹 Податки з доходів фізосіб утримуватимуть самі платформи як податкові агенти. Тобто користувачу не потрібно буде самостійно подавати декларацію чи відкривати спеціальний рахунок.🔹 Планується пільгова ставка оподаткування — 10% без окремої сплати військового збору.🔹 Доходи від продажу товарів через платформи до 2000 євро на рік хочуть звільнити від оподаткування.🔹 Для ФОП обмежень не передбачено: якщо особа працює через платформу як ФОП — платформа не утримує ПДФО. Але якщо продажі здійснюються як звичайною фізособою (наприклад, продаж особистих вживаних речей), тоді платформа утримуватиме 10% податку.🔹 Також передбачено можливість блокування платформ, які порушують податкове законодавство. ДПС має вести окремий реєстр добросовісних платформ. ‼️ Законопроєкти ще мають пройти остаточне голосування у Верховній Раді.

‼️МОБІЛІЗОВАНІ ФОП МОЖУТЬ НЕ ПЛАТИТИ ПОДАТКИ І НЕ ПОДАВАТИ ЗВІТИ, ПЕРЕБУВАЮЧИ НА ВІЙСЬКОВИЙ СЛУЖБІ, — ДПС Самозайняті особи (ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які стали на захист України, мають право на податкові пільги.Такі пільги надаються підприємцям, які були призвані під час мобілізації або проходять військову службу за контрактом. Від чого саме звільняються захисники?На весь період військової служби (але не раніше 24 лютого 2022 року) такі особи звільняються від обов’язку:▪️нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір та єдиний внесок за себе;▪️подавати податкову звітність із цих податків.Пільга діє навіть якщо у вас є наймані працівники або ви продовжуєте отримувати дохід від господарської діяльності під час служби.Терміни дії пільги:Звільнення починається з 1-го числа місяця, в якому вас призвали або ви підписали контракт, і триває до останнього дня місяця, в якому відбулася демобілізація (звільнення зі служби).Як скористатися правом на звільнення від податків?❗️❗️Надати до податкової служби зі місцем реєстрації:• Копію військового квитка або іншого документа, що підтверджує призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, копію контракту (за умови відсутності у контролюючому органі відомостей про мобілізацію або укладення контракту).Джерело інформації https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1007818.html

#девіденди#ВЗ#ПДФО#податкиЗбільшення статутного капіталу ТОВ за рахунок нерозподіленого прибутку та оподаткування реінвестованих дивідендів ПДФО, ВЗ і податком на прибуток🧐🧐🧐👉🏻Ситуація📍 Єдиним учасником Товариства було прийнято рішення про спрямування нерозподіленого прибутку за минулі роки на збільшення статутного капіталу без нарахування та виплати дивідендів.📍 Згідно зі Статутом Товариство має право змінювати, зокрема збільшувати або зменшувати, розмір статутного капіталу.❓ Питання платника податків🔹 Чи прирівнюється до нарахування або виплати дивідендів розподіл прибутку Товариства, що спрямовується на збільшення статутного капіталу, якщо відсутнє рішення учасника про нарахування або виплату дивідендів?🔹 Чи виникає податкове зобов’язання зі сплати ПДФО та військового збору, якщо учасник прийме рішення про збільшення статутного капіталу Товариства за рахунок нерозподіленого прибутку без нарахування дивідендів?🔹 Чи виникає дохід в учасника Товариства – фізособи, громадянина України – спрямування нерозподіленого прибутку Товариства на збільшення статутного капіталу, якщо це не змінює відсотковий розмір участі такого учасника?🔹 Які податкові зобов’язання виникають у Товариства при спрямуванні нерозподіленого прибутку на збільшення статутного капіталу?⚖️ Позиція #ДПС1️⃣ щодо прирівняння операції до реінвестиції дивідендів🔸 Збільшення статутного капіталу товариства без додаткових вкладів можливе за рахунок нерозподіленого прибутку Товариства.🔸 При такому збільшенні статутного капіталу склад учасників товариства та співвідношення розмірів їхніх часток у статутному капіталі не змінюються.🔸 Господарська операція, яка передбачає збільшення статутного капіталу за рахунок отриманого від інвестиційних операцій прибутку, який мав бути розподілений між власниками корпоративних прав, є реінвестицією дивідендів.🔸 ДПС посилається на визначення реінвестицій у пп. «в» пп. 14.1.81 ПКУ та визначення дивідендів у пп. 14.1.49 ПКУ, відповідно до якого для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника у зв’язку з розподілом чистого прибутку або його частини.2️⃣ щодо ПДФО та військового збору при реінвестуванні дивідендів🔸 Якщо ЮО – емітент корпоративних прав приймає рішення про нарахування дивідендів на користь власників таких корпоративних прав за рахунок нерозподіленого прибутку та реінвестування їх до статутного капіталу цього емітента, сума нарахованих дивідендів не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податків.🔸 Така сума не оподатковується ПДФО та військовим збором за умови дотримання вимог пп. 165.1.18 ПКУ.👉 пп. 165.1.18 ПКУ стосується дивідендів, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій, часток або паїв, емітованих ЮО – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування не змінює пропорцій участі всіх власників у статутному капіталі емітента та в результаті збільшується статутний капітал емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.🔸 Щодо військового збору ДПС посилається на пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ, за яким звільняються від військового збору доходи, що згідно з розділом IV ПКУ та підрозділом 1 розділу XX ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізосіб, не підлягають оподаткуванню або оподатковуються за нульовою ставкою, крім окремо визначених винятків.3️⃣ щодо податку на прибуток підприємств у Товариства🔸 Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінрезультату до оподаткування за операціями зі збільшення статутного капіталу за рахунок частини нерозподіленого прибутку минулих років.🔸 Такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінрезультату до оподаткування. Джерело: ІПК ДПС від 02.04.2026 № 1934/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК@taxincognito

​​⁉️ БЕЗОПЛАТНЕ КОРИСТУВАННЯ ТОРГОВОЮ МАРКОЮ = ДОХІД!?⚖️ Постанова Верховного суду від 27.07.2023р. у справі №560/9332/22 1️⃣ Суди визнали безпідставними доводи ДПС про збільшення доходів позивача внаслідок використання торгових марок ««Pollardi», «Ida Torez», «Daria Karlozi wedding wear», вказавши на те, що ці доводи базуються на припущеннях податкового органу про популярність цих торгових марок через присутність в мережі Інтернет.2️⃣ Також суди зазначили, що відповідно до пункту 21 П(С)БО 15 «Дохід», доходи можуть визнаватися лише у випадку безоплатного отримання активів, проте стандарт не містить жодних підстав для нарахування доходу у випадку отримання безоплатних послуг.3️⃣ Крім того, суди попередніх інстанцій зазначити, що податковий орган не є суб`єктом оціночної діяльності, тому не уповноважений здійснювати оцінку майнових прав інтелектуальної власності. Суди зазначили, що розрахунок грошового зобов`язання з податку на прибуток не може вважатися правомірним, оскільки метод роялті застосовано контролюючим органом неправильно: ставка роялті відповідачем не визначалася, належний аналіз ринку подібних об`єктів права інтелектуальної власності не проводився.4️⃣ Аналізуючи норми податкового законодавства щодо визначення «звичайна ціна», суди зауважують, що законодавство не містить вимог щодо обов`язкової оцінки прав користування торговою маркою. Тобто, звичайна ціна в операції з безоплатного надання права користування торговою маркою має визначатися за загальним правилом, тобто сторонами договору, та у даному випадку може дорівнювати нулю, оскільки сторони погодили відсутність будь-яких платежів, зокрема у вигляді роялті, за право користування торговими марками.5️⃣ Згідно з пунктом 5 П(С)БО 15 «Дохід», дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.6️⃣ Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що в межах спірних правовідносин установлено і підтверджено матеріалами справи, що позивачу надано безоплатний дозвіл на використання у своїй господарській діяльності знака для товарів і послуг «Daria Karlozi wedding wear». Суд зазначає, що безоплатне отримання виключних майнових прав на торгову марку не створює виникнення активів в бухгалтерському обліку підприємства та не призводить до виникнення доходів. При цьому в податковому обліку підприємства не виникає податкових різниць з податку на прибуток.7️⃣ Аналогічна правова позиція Верховного Суду висловлена у постанові від 22 вересня 2021 року у справі №826/6155/17, а тому підстави касаційного оскарження, визначені податковим органом відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, не знайшли свого підтвердження.

📬 Податкові повідомлення та пошта: коли документ вважається врученимВідповідно до постанови Верховного Суду від 05.03.2026 у справі №120/12990/25 належне вручення податкових документів (податкові повідомлення рішення, накази, акти і тд.) впливає на строки оскарження📮 Як податковий орган надсилає податкові документиПодаткові документи надсилаються рекомендованим листом на податкову адресу платника. Відповідно до ПК України, документ може вважатися врученим не лише при фактичному отриманні, а й у випадку його повернення поштою.⚖️ Коли документ вважається врученимСуд підкреслив, що мають значення не лише дії податкового органу, а й процедура поштового оператора. Вручення може відбутися у двох базових ситуаціях:📌 фактичне отримання листа адресатом;📌 повернення листа з відміткою про неможливість вручення (наприклад, «за закінченням строку зберігання»).📦 Строк зберігання поштових відправленьЗа правилами поштового зв’язку:✔️поштові відправлення зберігаються у відділенні визначений строк;✔️цей строк не може бути меншим ніж 1 місяць;✔️протягом цього часу адресат має право отримати лист;✔️після закінчення строку відправлення повертається відправнику.📌 Суд звернув увагу на важливі моменти, а саме:✔️якщо лист повернуто раніше встановленого строку зберігання, це може впливати на належність повідомлення;✔️платник податків має реальну можливість ознайомитися з документом лише протягом усього строку зберігання;✔️передчасне повернення обмежує цю можливість.🧾 ВисновокУ постанові суд фактично підтвердив підхід, що:➖ належне вручення — це не лише відправлення листа;➖ важливо, щоб було дотримано процедуру його зберігання;➖порушення поштових правил може впливати на момент, з якого обчислюються строки оскарження.Механізм вручення податкових документів залежить як від дій податкового органу, так і від дотримання правил поштового зв’язку.Саме тому строк зберігання та належне повідомлення адресата мають юридичне значення, а не є технічною деталлю.Матеріали проаналізувала та підготувала юрист Катерина ГринякПро нас | Послуги | Відгуки

📌 Головні новини квітня для ФОП, які варто знати!🔹 Відтермінування ПДВ для ФОПУ квітні багато говорили про ПДВ для ФОП. Вимогу не скасували — її просто перенесли ще на рік. Тобто питання нікуди не зникло і згодом до нього повернуться.🔹 Військовий збір ще 3 роки після завершення воєнного стануВійськовий збір у нинішніх розмірах залишиться і після скасування воєнного стану. Для ФОП 3 групи — 1% від доходу, для ФОП 1 та 2 групи — 10% від мінімальної зарплати, для фізичних осіб — 5% від доходу тощо. Відповідно, додаткове податкове навантаження збережеться.🔹 Оподаткування цифрових платформ Рада підтримала у першому читанні другий законопроєкт із пакету МВФ щодо оподаткування цифрових платформ. Йдеться про те, що платформи на кшталт Rozetka, Prom, OLX та інші маркетплейси передаватимуть до податкової інформацію про обсяги продажів продавців, у тому числі ФОП. Також вводять нове поняття — фізична особа-продавець. Тобто продавати товари можна буде і без реєстрації ФОП, але з таких доходів доведеться сплачувати 5% ПДФО та 5% військового збору. Це лише перше читання. Проєкт може бути доопрацьований та змінений у подальшому.🔹 Продовжуємо звітувати за І квартал та сплачувати податкиФОП на 3 групі 5% продовжує звітувати за календарний квартал, до 11.05.2026.▪️За формую декларації - F0103309▪️Сплачуємо єдиний податок за I квартал до 20 травня.▪️Сплачуємо військовий збір за I квартал до 20 травня.🔹 «Хаос» з об’єднаною звітністю Мінфін так і не впровадив нову форму звітності, і схоже вже ніхто її не встигне нам дати до 11.05.2026. Тому податкова у своєму роз’ясненні зазначає, що звітність можна подати окремо за кожен місяць І кварталу — за січень, лютий та березень.

​​⚖ У Постанові Верховного Суду від 07 січня 2026 року у справі № 200/470/23 розглянуто спір між ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС» та податковим органом щодо правомірності формування податкового кредиту з ПДВ у період воєнного стану.❗Обставини справи та суть спору✅Предмет позову: Позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення, якими було збільшено зобов'язання з ПДВ та зменшено від’ємне значення ПДВ.✅Причина нарахувань: Податковий орган провів камеральну перевірку декларацій за березень та травень 2022 року. Контролюючий орган вважав, що Товариство неправомірно включило до податкового кредиту суми ПДВ за операціями з ПАТ «Укртатнафта», оскільки відповідні податкові накладні не були зареєстровані в ЄРПН.✅Аргументи податкової: Платник мав обов'язок привести у відповідність свій податковий кредит після того, як було відновлено обов'язок реєстрації накладних (до 15 липня 2022 року), але не зробив цього.❗Ключові правові висновки Верховного СудуВерховний Суд залишив касаційну скаргу податкового органу без задоволення, підтримавши позицію платника податків на основі наступних доводів:✅Спеціальний режим воєнного стану: Законодавство (п. 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України) дозволило платникам у період лютого-травня 2022 року формувати податковий кредит на підставі первинних (розрахункових) документів, якщо постачальник не міг зареєструвати накладні в ЄРПН. Аналогічний правовий висновок був викладений Верховним Судом у постанові від 28.02.2024 у справі № 200/466/23.✅Підтвердження операцій: Суди встановили, що позивач надав усі необхідні первинні документи (договори, рахунки, акти, платіжні доручення), які підтверджують реальність поставок нафтопродуктів.✅Неможливість виконання обов'язку контрагентом: Важливим фактором стало те, що щодо постачальника (ПАТ «Укртатнафта») податковим органом було прийнято офіційне рішення про неможливість своєчасного виконання податкового обов'язку з реєстрації податкових накладних.✅Відсутність відповідальності за дії третіх осіб: Суд наголосив, що позивач не може нести відповідальність за нереєстрацію податкових накладних контрагентом через незалежні від нього обставини.❗Верховний Суд підтвердив, що Товариство правомірно сформувало податковий кредит на підставі первинних документів, оскільки скористалося спеціальним податковим режимом, запровадженим на період воєнного стану. Рішення судів попередніх інстанцій про скасування податкових повідомлень-рішень залишено в силі.

⚖️ Аналіз справи № 560/15913/24: Чому оренда з пальним — це не «реалізація» підакцизного товару.1. Суть спору: ГУ ДПС оштрафувала ТОВ на загальну суму понад 40 млн. грн. Претензія податкової полягала в тому, що компанія нібито здійснювала «реалізацію пального» без реєстрації платником акцизного податку та без відповідної ліцензії.2. Позиція ГУ ДПС: Оскільки Товариство передавало в оренду транспортні засоби вже заправленими пальним, а орендар згодом відшкодовував його вартість, податківці розцінили це як продаж (реалізацію) пального.3. Позиція Верховного Суду: Суд підтримав позицію платника податків, розмежувавши поняття «постачання послуг» та «реалізація товару»:✅ Оренда — це послуга: Передача заправленого авто в оренду є наданням послуги, де пальне є лише складовою частиною цієї послуги, а не об'єктом продажу.✅ Відсутність переходу права власності: Пальне споживалося в процесі надання послуг оренди, а не відвантажувалося як товар іншим особам.✅ Первинні документи мають вирішальне значення: Податкова проігнорувала акти списання ТМЦ та умови Меморандуму про співпрацю, де чітко вказано, що витрати на пальне є прямими господарськими витратами орендодавця.4. Результат справи: Касаційну скаргу ГУ ДПС залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін.⚖️ Постанова Верховного Суду від 31 березня 2026 року справа № 560/15913/24https://reyestr.court.gov.ua/Review/135376382

❓Помилки у податковій звітності: коли штрафи не загрожують?💬 Згідно з п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України, за порушення у сфері оподаткування передбачено фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність.👉 Важливо:Якщо під час перевірки (документальної або камеральної) виявлено помилки у податковій звітності, які не призвели до заниження податкових зобов’язань, — фінансові штрафи не застосовуються.❗️ Проте це не означає, що відповідальності взагалі не буде⚠️ Якщо такі помилки містять недостовірні дані або перекручення показників обліку, можливе притягнення до адміністративної відповідальності (ст. 163-1 КУпАП).💸 Розміри штрафів:• від 85 до 170 грн — за перше порушення• від 170 до 255 грн — за повторне протягом року📌 Отже, навіть якщо помилка не вплинула на суму податків, важливо дотримуватися коректності обліку та звітності. Помилка без заниження податку не завжди минає «без наслідків». Фінансового штрафу може не бути, але адмінвідповідальність — цілком реальна.Матеріали проаналізував та підготував юрист Михайло ОртинськийПро нас | Послуги | Відгуки