Estadísticas de telegram channel - @tax_time

⚖️ Верховний Суд обмежив формальне застосування презумпції «вручення» податкових повідомлень-рішеньПостановою Верховного Суду від 28 травня 2026 року у справі № 520/22570/25 скасовано рішення судів нижчих інстанцій, справу відправлено на новий розгляд про залишення позову ФОП без розгляду через нібито пропуск 6-місячного строку оскарження ППР до суду.📌 Обставини справи та позиція органу ДПС:Контролюючий орган надіслав ППР рекомендованим листом, який повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Керуючись п. 42.5 ст. 42 ПКУ, суди першої та апеляційної інстанцій визнали день повернення листа датою належного вручення рішень та констатували пропуск процесуального строку. Доводи позивача про неотримання акта перевірки та вимушену евакуацію з м. Харкова через обстріли суди відхилили.⚖️ Правова позиція Верховного Суду:1️⃣ Перевірка поштових правил є обов'язковою. Факт відправки кореспонденції податковим органом згідно з ПКУ не звільняє суд від обов'язку дослідити, чи дотримано АТ «Укрпошта» Правил надання послуг поштового зв’язку (Постанова КМУ № 270) щодо належного сповіщення адресата.2️⃣ Пріоритет принципу офіційного з'ясування обставин (ст. 2 КАС України). Суд зобов'язаний встановити точну дату, коли особа фактично дізналася або об'єктивно мала можливість дізнатися про винесення ППР. Для цього необхідно досліджувати хронологію дій: дату телефонного інформування з боку ДПС, умови договору з адвокатом та дату подання адвокатського запиту, а не обмежуватися припущеннями.3️⃣ Оцінка умов воєнного стану. Обставини вимушеного переміщення особи з зони активних бойових дій та неотримання акта перевірки є істотними факторами, які мають оцінюватися у сукупності для визначення поважності причин пропуску строку.❗️Висновок: Повернення поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання» не є абсолютною підставою для відмови у доступі до правосуддя. Суди зобов'язані досліджувати реальну можливість платника податків ознайомитися з рішенням суб'єкта владних повноважень.⚖️ Постанова Верховного Суду від 28 травня 2026 року у справі № 520/22570/25https://reyestr.court.gov.ua/Review/136925707

Відповідно, якщо діяльність не є продажем підакцизного товару і не генерує акцизного податку для Товариства, правових підстав для заборони перебування на спрощеній системі оподаткування (згідно зі ст. 291 ПКУ) немає. Проте через дефектність викладу ДПС проігнорувала цей зв'язок у першому питанні.ВИСНОВКИ ТА НАСЛІДКИ ДЛЯ ПЛАТНИКА1. Індивідуальний характер ризику: Дана ІПК діє виключно для Товариства, яке її отримало. Проте вона відображає фіскальний підхід ДПС щодо кваліфікації послуг ЕЗС як діяльності, несумісної з єдиним податком.2. Правова безпідставність: Висновок ДПС про заборону спрощеної системи суперечить ч. 5 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п.п. 212.1.13 ПКУ.3. Рекомендація: Платнику доцільно скористатися правом, передбаченим п. 53.2 ст. 53 ПКУ, та оскаржити цю ІПК у судовому порядку як правовий акт індивідуальної дії, що суперечить закону. Наявна судова практика підтверджує, що суди стабільно визнають послуги із заряджання електромобілів саме послугами, а не продажем підакцизного товару, що дозволяє власникам ЕЗС працювати на спрощеній системі оподаткування.🕵Індивідуальна податкова консультація (ІПК) № 2425/ІПК/99-00-04-03-03 від 27.04.2026

⚖️ ОБЛІК ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ ДЛЯ ФОП ЗАЛИШАЄТЬСЯ В СИЛІ, - ПОЗИЦІЯ ШОСТОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУНашумівша справа навколо Наказу Мінфіну № 496 від 03.09.2021, яким затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для ФОП, отримала остаточне (на етапі апеляції) рішення. Шостий апеляційний адміністративний суд повністю став на бік Міністерства фінансів України, скасувавши рішення першої інстанції про визнання Наказу нечинним.✅Передісторія спору ФОП, який займається роздрібною торгівлею годинниками та ювелірними виробами, звернувся до суду з вимогою скасувати Наказ Мінфіну № 496 від 03.09.2021 року. Ключові аргументи позивача будувалися на процедурних порушеннях Мінфіну під час прийняття акта — зокрема, відсутності обов’язкового додатка «Тест малого підприємництва» (М-Тест) та порушенні хронології планування регуляторних актів. Суд першої інстанції (КОАС) погодився з ФОП та визнав Наказ нечинним.✅Чому апеляція скасувала це рішення? Ключові висновки ШААС:1️⃣ Формальні помилки не дорівнюють протиправності (Критерій суттєвості) Суд зазначив, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень може бути підставою для його скасування ЛИШЕ тоді, коли воно безпосередньо вплинуло на зміст самого документа. Оскільки відсутність М-Тесту не завадила розробнику оцінити загальний вплив акта на бізнес і не спотворила суть регулювання, це порушення є формальним.2️⃣ Наказ не створює нових обов'язків, а лише дає форму Суд нагадав: обов'язок вести облік товарних запасів встановлений не Мінфіном, а пунктом 12 статті 3 Закону України «Про РРО». Ця норма діє і є обов'язковою для виконання. Наказ № 496 лише затвердив форму та правила ведення цього обліку (фіксацію руху товарів за первинними документами).3️⃣ Принцип правової визначеності Якби суд скасував Наказ Мінфіну, виникла б правова аномалія: обов'язок вести облік за Законом про РРО залишається, а законного порядку та форми, як це робити, підприємці б не мали. Це підірвало б стабільність суспільних відносин та створило б додаткові ризики для бізнесу під час податкових перевірок.4️⃣ Збитки бізнесу мають бути доведеними Позивач стверджував, що ведення обліку коштуватиме йому додатково 48 900 грн щорічно. Проте колегія суддів наголосила, що будь-яка господарська діяльність апріорі вимагає витрат (на бухгалтерію, податки тощо), а реальних доказів саме таких додаткових збитків суду надано не було.✅Отже, для ФОП?- Наказ Мінфіну № 496 діє та є законним.- ФОП (зокрема, платники єдиного податку, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами, технічно складними побутовими товарами, лікарськими засобами або є платниками ПДВ) зобов'язані вести облік товарних запасів за встановленою формою та зберігати первинні документи.Постанова апеляційного суду вже набрала законної сили. Строк подання касаційної скарги до КАС ВС закінчився.⚖️ Постанова від 23 квітня 2026 року справа № 640/304/22https://reyestr.court.gov.ua/Review/136060365

📦 Temu та AliExpress можуть почати автоматично стягувати з українців 20% податку під час замовленняПодаток на імпортні посилки можуть додавати до вартості замовлення ще на етапі покупки.❗️Маркетплейси Temu та AliExpress можуть почати автоматично стягувати 20% ПДВ з покупців в Україні під час оформлення замовлення. Такий механізм передбачають оновлені законопроєкти №15112-д та №12360 щодо оподаткування імпортних посилок вартістю до 150 євро.В «Укрпошті» зазначають, що документи передбачають два варіанти сплати ПДВ.Як працюватиме новий механізм оподаткування посилок ?1️⃣ У першому випадку податок сплачуватиметься безпосередньо під час покупки на маркетплейсі. У компанії пояснили, що великі міжнародні платформи, які вже інвестували в український ринок, навряд чи відмовляться від роботи в Україні та зможуть технічно доопрацювати свої ІТ-системи для автоматичного нарахування ПДВ.Після цього маркетплейс передаватиме кошти операторам доставки, які вже сплачуватимуть їх до бюджету. Зараз доставку товарів Temu в Україну здійснюють одразу кілька компаній, серед яких «Укрпошта», «Нова пошта» та Meest Express.2️⃣ Другий варіант передбачає сплату ПДВ безпосередньо одержувачем через поштового оператора. Такий механізм може застосовуватися для менших продавців, які не інвестуватимуть у технічну інтеграцію з українською системою оподаткування.У цьому випадку продавці мають передавати операторам інформацію про переміщення посилок, а оператори зможуть зв’язатися з покупцем ще до прибуття відправлення в Україну та організувати оплату податку. Після цього кошти перераховуватимуться до держбюджету.❗️В Україні хочуть автоматизувати обробку імпортних посилокВ «Укрпошті» також пояснили, що для адміністрування ПДВ використовуватиметься UCR — унікальний код посилки. Це має допомогти працювати з консолідованими відправленнями, коли маркетплейси об’єднують кілька замовлень в одну посилку для економії на логістиці.У компанії навели статистику: якщо у 2021 році перевезли близько 4 млн кг міжнародних відправлень, то минулого року — вже 12 млн кг, хоча кількість самих посилок суттєво не зросла.У Держмитслужбі заявили, що митниця готова з нового року обробляти всі посилки в автоматичному режимі у разі ухвалення законопроєкту.Представники бізнесу своєю чергою закликають якнайшвидше ухвалити документ. Вони вважають, що чинна система створює нерівні умови для українських виробників та стимулює компанії переносити склади електронної комерції за кордон, зокрема через ризики повітряних атак в Україні.«Судово-юридична газета» повідомляла, що профільний комітет Верховної Ради рекомендував парламенту ухвалити пакет законопроєктів №15112-Д та №12360.Документи передбачають, що в межах гармонізації українського законодавства з нормами ЄС Україна покладе обов’язок адміністрування ПДВ на іноземні маркетплейси, а також запровадить автоматичний обмін інформацією про продажі товарів через онлайн-платформи.Джерело інформації: «Судово-юридична газета»

🏛️ Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23. Постанова містить важливий прецедентний висновок щодо процедури розблокування податкових накладних (ПН) після змін у законодавстві, які набрали чинності 8 березня 2023 року. 👇🏻Нижче наведено детальний юридичний аналіз та ключові висновки ВС.🏛️ Суть спору та позиції сторінПозивач: Приватне підприємство «УКР-ПЕТРОЛЬ».Відповідачі: ГУ ДПС у Волинській області та Державна податкова служба України.📌 Предмет позову: Скасування 54 рішень податкового органу про відмову в реєстрації ПН ГУ ДПС та зобов'язання ДПС України зареєструвати їх датою подання.❗️Обставини: Реєстрацію накладних було зупинено через нібито ризиковість платника за Пунктом 8 Критеріїв ризиковості. Надалі підприємство виключили з переліку ризикових, але обласна податкова відмовила у реєстрації накладних. Частині ПН передували письмові «Повідомлення про необхідність надання додаткових документів», які платник проігнорував; щодо іншої частини (7 накладних) обласна податкова одразу винесла відмову без надсилання таких повідомлень.🏛️ Ключовий правовий висновок Верховного СудуВерховний Суд сформував нове тлумачення механізму взаємодії платника та податкової відповідно до Порядку № 520 (із змінами від 08.03.2023): Якщо обласна податкова надіслала «Повідомлення» з конкретним переліком додаткових документів, платник зобов'язаний відреагувати протягом 5 робочих днів (надати документи або письмове обґрунтування, чому це неможливо).Ігнорування повідомлення є самостійною підставою для відмови у реєстрації ПН. Незгода платника з переліком витребуваних документів не звільняє його від обов'язку надати відповідь. Суд назвав це «відсутністю належної сумлінності у користуванні правами».Якщо податкова НЕ надсилала «Повідомлення», а одразу відмовила у реєстрації на підставі первинних квитанцій (де перелік документів завжди загальний і неконкретний), така відмова податкової є протиправною, оскільки вона позбавила платника права знати, яких саме документів не вистачає. 🏛️ Результат розгляду справи (Резолютивна частина) Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які раніше повністю задовольняли позов підприємства, та задовольнив касаційну скаргу обласної податкової частково:❌ Скасовано рішення на користь платника (Податкова виграла):Щодо 47 податкових накладних, за якими податкова надсилала додаткові Повідомлення, але підприємство на них не відповіло, рішення судів скасовано. У задоволенні позову в цій частині відмовлено, дії ГУ ДПС визнано законними.Залишено в силі на користь платника (Підприємство виграло):Щодо 7 податкових накладних (№44, 45, 46, 47, 48, 49, 51 від лютого 2023 року) та ще 2 накладних (№1 та №35 від січня 2023 року), за якими податкова винесла відмову одразу без надсилання Повідомлень про додаткові документи, рішення судів залишено без змін. Податкова зобов'язана зареєструвати ці 9 ПН в ЄРПН.📎 Практичне значення прецеденту для платників податків Ця постанова кардинально змінює захист прав платників ПДВ у судах. Відтепер підприємства не можуть ігнорувати додаткові запити (Повідомлення) податкової, посилаючись лише на те, що «первинного пакету документів було достатньо» або «вимоги податкової незаконні». Навіть якщо запит податківців здається абсурдним, на нього необхідно надати мотивовану відповідь протягом 5 робочих днів, інакше суд автоматично прийме сторону податкової служби.🏛️ Постанова КАС ВС від 24 березня 2025 року справа №140/32696/23 адміністративне провадження №К/990/27980/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/126071572

❓Що зміниться для ФОПів та клієнтів банків?Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас у себе в Фейсбук повідомив:«Менше тижня тому Асоціація Українських Банків - АУБ, Національна асоціація банків України та більше 25 фінансових установ підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Про те, як вплине цей документ на ринок розрахунків, я розповів в етері «Єдиних новин». Отже, пояснюю головне: - Для ФОПів 1 групи встановлено ліміт до 400 тис. грн на місяць. Однак річний дозволений дохід за податковим законодавством — 1,44 млн грн. Навіть якщо рахувати ліміт за 12 місяців — виходить 4,8 млн. Тобто законослухняний підприємець цієї межі просто не досягне.- ФОПи 2 групи мають ліміт до 3 млн на місяць у перші три місяці, далі — до 1 млн. Податкове законодавство дозволяє 7,2 млн на рік. ФОПи 3 групи — ліміт 1 млн на місяць при дозволених 10 млн на рік.- Для фізичних осіб нічого не змінюється. Ліміт переказів з картки на картку залишається 100 тис. грн на місяць — це більш ніж утричі перевищує середню зарплату в Україні.Наголошую: моніторинг спрямований лише проти схем ухилення від податків — множинні ФОПи на одній адресі, спільні термінали, фіктивні директори. Як зазначив голова НБУ Андрій Пишний, коментуючи підписання Меморандуму, чесний бізнес жодних змін не відчує — обмеження стосуються виключно тих, хто веде нечесну гру».https://www.facebook.com/share/p/18vKR6XpGQ/?mibextid=wwXIfr

🔵 Банки оновлюють правила фінмоніторингу та контролю платежів 14 травня банківський сектор підписав оновлену редакцію Меморандуму про забезпечення прозорості ринку платіжних послуг. До ініціативи вже приєдналися понад 50 банків ( АТ "Ощадбанк", АТ "Райффайзен Банк", АТ КБ "ПриватБанк", АБ "УКРГАЗБАНК", АТ "ПУМБ", АТ "УКРСИББАНК", АТ "ТАСКОМБАНК", АТ "А-БАНК", ПАТ "МТБ БАНК", АТ "БТА БАНК" та інші) та фінансових установ.‼️ Для окремих категорій ФОП банки запроваджують прямі ліміти на перекази, мова йде про нових ФОП (до 6 місяців) і "сплячих" ФОПів.🔴 Етап 1 — стартує через три місяці після підписання Меморандуму, приблизно з серпня/вересня:• ФОП 1 групи — до 600 тис. грн/міс планують ліміт ;• ФОП 2-3 групи — до 3 млн грн/міс ліміт 🔴 Етап 2 — ще через три місяці, орієнтовно листопада/грудень:• ФОП 1 групи — до 400 тис. грн/міс планують ліміти• ФОП 2-3 групи — до 1 млн грн/міс.📌 для фізосіб ліміт у 100 тис. грн/міс вже діє з 2024 року.🔵 НБУ також навів перелік критеріїв, за якими ФОП та юридичні особи можуть бути віднесені до групи пов’язаних компаній. Йдеться, зокрема, про такі ознаки:▪️ спільна адреса місцезнаходження юридичної особи та ФОП;▪️ спільне місце реалізації товарів або послуг (магазин, офіс, інтернет-сайт);▪️ наявність спільних власників, представників, бухгалтерів, довірених осіб тощо;▪️ відсутність у ФОП достатніх ресурсів для ведення самостійної діяльності;▪️ значні надходження на рахунки ФОП від юридичної особи або інших компаній групи;▪️ оплата юридичною особою послуг ФОП, вартість яких складно об’єктивно оцінити (маркетинг, реклама, інформаційні послуги, оренда тощо);▪️ надання юридичною особою фінансової допомоги ФОП;▪️ значний обсяг фінансових операцій по рахунках новоствореного ФОП;▪️ проведення ФОП великих оборотів протягом короткого часу (2–3 місяці) на суми, близькі до річного ліміту обраної групи єдиного податку;▪️ використання одного платіжного терміналу кількома суб’єктами господарювання.🖇 Додатково прикріплю в коментарях оновлений Меморандум для роздумів.

⚖ Відсутність у фіскальних чеках обов’язкових реквізитів позбавляє такі документи статусу розрахункових. Проведення розрахункових операцій з видачею покупцям чеків невстановлених форми та змісту прирівнюється до невидачі розрахункового документа встановленої форми і є підставою для застосування фінансових санкцій згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»ОБСТАВИНИ СПРАВИПід час фактичних перевірок на п’яти автозаправних комплексах податковий орган виявив видачу покупцям фіскальних чеків невстановленої форми та змісту. Зокрема, у чеках були відсутні обов’язкові реквізити під час безготівкових розрахунках (рядки 11–18), неправильна ставка ПДВ, відсутній QR-код тощо. За результатами перевірок до платника було застосовано фінансові санкції на загальну суму понад 38 млн грн. Платник оскаржив податкові повідомлення-рішення до суду, указавши на технічні збої програмного забезпечення РРО з огляду на відключення електроенергії та воєнні дії, а також на те, що чеки видавалися і відсутність окремих реквізитів не впливає на сутність операцій.Суди неодноразово розглядали справу.Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 04 березня 2024 року задовольнив позов. Рішення суду першої інстанції було, зокрема, мотивоване тим, що відсутність у фіскальному чеку під час безготівкових розрахунках з використанням платіжних засобів (карток), за даними Системи обліку даних РРО відповідача, рядків 11-18, не перешкоджає можливості підтвердити виконання розрахункової операції та встановити її сутність, та не має впливу на правильність визначення, реальність здійснення господарської операції за її суттю та на формування показників податкової звітності.Восьмий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції уточнив, що відсутність обов’язкових реквізитів у розрахункових документах зумовлює неприйнятність таких документів як розрахункових. Розрахункова операція, проведена без видрукування розрахункового документа і без видачі такого покупцю, утворює склад правопорушення, визначеного пунктами 1, 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і є підставою для притягнення платника до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 цього Закону.Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення — без змін.⚖ ОЦІНКА СУДУЗакон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» закріплює для суб’єктів господарювання обов’язок проводити розрахункові операції через РРО та видавати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми і змісту. Відсутність в фіскальному чеку хоча б одного з обов’язкових реквізитів (на відміну від незначного технічного недоліку) позбавляє такий документ статусу розрахункового. Це означає, що покупцеві видано документ, який не відповідає вимогам закону, що прирівнюється до невидачі розрахункового документа. Видача фіскальних чеків невстановленої форми та змісту є порушенням пунктів 1, 2 статті 3 цього Закону та зумовлює застосування фінансових санкцій, визначених пунктом 1 статті 17 цього Закону.Технічні збої в програмному забезпеченні, перебої з електропостачанням чи проблеми з сервісним обслуговуванням РРО не звільняють платника від відповідальності. Обов’язок забезпечити належне функціонування РРО та видачу правильних чеків встановлено безпосередньо для суб’єкта господарювання.Інформація з Системи обліку даних РРО є належним доказом під час проведення фактичних перевірок.⚖ Постанова Верховного Суду від 09 квітня 2026 року у справі № 380/20009/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/135567403

🧐 ФОП 1 групи та OLX/Prom: чи можна надавати побутові послуги через маркетплейси?📉 ДПС в індивідуальній податковій консультації №2119/ІПК/99-00-24-03-03 підтвердила, що ФОП на 1 групі, які надають побутові послуги населенню, можуть використовувати інтернет маркетплейси, зокрема OLX та Prom.ua, а також поштових операторів для приймання та виконання замовлень.💡Податкова аргументує це просто: Податковий кодекс не містить прямої заборони на такий спосіб надання побутових послуг.👇 Звучить позитивно, але тут є важливий нюанс ❗ Це лише індивідуальна податкова консультація (ІПК), а не загальне правило. Тобто така позиція захищає лише того платника, який звернувся за консультацією.👉 Більше того, пп. 1 п. 291.4 ПКУ дозволяє ФОП 1 групи або:— здійснювати роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках, або— надавати побутові послуги населенню.📌 І хоча щодо побутових послуг прямої заборони на онлайн-формат немає, використання маркетплейсів, дистанційне приймання замовлень, доставки та онлайн оплати можуть викликати питання у контролюючих органів щодо фактичного формату ведення діяльності та відповідності умовам перебування на 1 групі.⚠️ Отже, формально податкова наразі допускає таку модель роботи, однак з точки зору податкової безпеки для системної онлайн-роботи ФОП 1 групи залишається спірною моделлю. Інколи перехід на 2 групу — значно дешевший, ніж податковий спір після перевірки.Матеріали проаналізував та підготував юрист Михайло ОртинськийПро нас | Послуги | Відгуки

Вже завтра у ВРУ повинні голосувати за податкові зміни!! 12 травня Верховна Рада розглядатиме законопроєкти щодо онлайн-торгівлі та поштових відправлень.Масштаб змін — без перебільшення значний. І цього разу мова не лише про ФОПів: нововведення фактично зачеплять кожного, хто хоча б раз продавав або купував щось онлайн, або через платформи на кшталт OLX.Будуть голосувати за наступні законопроєкти:1. №15111-д — оподаткування доходів через цифрові платформиПочну з дійсно корисної норми для звичайних людей. Бо зараз продаж речей через цифрові платформи фактично нормально не врегульований, а це дає податковій можливість трактувати такі доходи як заманеться.Що пропонують:✔️ доходи фізосіб від продажу товарів через платформи до 2000 євро на рік хочуть звільнити від оподаткування.Також важливо звернути увагу на наступні пункти:✔️ Доходи отримані через цифрові платформи планують оподатковувати автоматично — платформа сама буде утримувати податки як податковий агент. Без додаткових рахунків і декларацій для користувача;✔️ Цифрові платформи самі утримуватимуть 10% податку з доходу без окремої сплати військового збору;✔️ Якщо людина працює через платформу як ФОП — податки платить самостійно, а платформа нічого не утримує. Але якщо це звичайний продаж особистих речей як фізособою, тоді платформа утримуватиме 10% податку.2. №15112 — скасування пільги на посилки до 150 євро:✔️Напевно одна з найважливіших змін — це ПДВ на імпортні товари фактично з 0 євро. Тобто ПДВ хочуть нараховувати на товари, які люди купують через електронні платформи за кордоном.Зараз товари вартістю до 150 євро, які замовляються із закордону, ПДВ не обкладаються.Для некомерційних посилок, пільгу збережуть. Це мають бути відправки від «від людини до людини» і сума не більше 45 євро.✔️ Маркетплейси хочуть зробити відповідальними за сплату ПДВ. Для покупця це виглядатиме просто — товар стане дорожчим на суму ПДВ(податок у вартості товару), але сама процедура отримання посилки не зміниться. 📌 Якщо законопроєкти підтримають, нові правила мають запрацювати з 1 січня 2027 року. Щоправда, залишається питання, чи готові до цього самі маркетплейси. Адже цілком можливо, що частина платформ, аби уникнути додаткових складнощів, просто обмежить роботу для окремих продавців. Наприклад, можуть пропонувати реєструватися як ФОП і вже здійснювати продажі в цьому статусі — тим більше, що більшість платформ уже мають таку можливість.