Софос

ЧАСТИНА 2На початку червня я звернувся за коментарем до директора Музею Авангарду Юрія Комелькова. У відповіді від 5 червня було зазначено, що конфліктну ситуацію спровокували представники охорони власника будинку КП «Киівжитлоспецексплуатація» (з контексту діалогу я дійшов висновку, що жінки є представницями саме музею, однак підтвердити цю інформацію наразі не є можливим). Менше з тим, згідно зі статутом вищезгаданого комунального підприємства, воно засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва, яка і є власником споруди. ТГК — первинний суб'єкт місцевого самоврядування, який об'єднує всіх жителів столиці. Отже, нас незаконно позбули права на перебування у приміщенні.Як з'ясувалося, "будівля є адміністративною, в якій окрім музею Авангарду знаходяться 4 установи національного рівня підпорядкованості. У вихідні вони не працюють. Тому вхід у вихідні дні тільки з дозволу власника будинку."Пан Юрій надав некоректну інформацію, оскільки у суботу щонайменше працює Галерея Протестного Мистецтва, яка і потрапила у свіжий скандал через "авангардистів" та Багінського — екрани дизайнера блокували прохід до виставкового простору, де експонуються роботи матерів загиблих і безвісти зниклих учасників Великої Війни. По друге, "вхід з дозволу власника", яким є громада міста — це сильно... "Музей Авангарду орендує декілька приміщень. Вхід в наш музей за квитками. Жодному відвідувачі доступ в музей не забороняється." Що ж, певно "доступ не забороняється" лише тим, хто зможе спочатку подолати хамовиту вахтерку, дійти до орендованих приміщень і не загубити по дорозі бажання витратити 200 гривень на квиток, інакше торкнутися високого мистецтва, що дійсно заслуговує на увагу, не судилося.Висновки робіть самі.

14 червня в межах камерного фестивалю локального мистецтва «Культ Києва. Маніфест» на терасі Малого театру (Гончара, 33) відкриється виставка сучасного мистецтва просто неба. У межах монопроєкту експонуємо роботу «Діалог» сучасного українського митця — скульптора Володимира Семківа (Львів).«Діалог» — це монументальні двометрові дерев’яні ноги, що раніше вже «ходили» Львовом упродовж фестивалю «Львівський тиждень скульптури» 2025 року. Тепер ці ноги ходять Україною та дійдуть і до Києва, у такий спосіб, розпочавши діалог між містами.Кураторами виставки стали арткураторка, організаторка виставок сучасного мистецтва, street art проєктів, лекторка та журналістка Льона Радченко (м. Запоріжжя/ Дніпро) та галерист, колекціонер й засновник артцентрів «Я Галерея» Павло Гудімов (Львів/ Київ). Реалізація виставки стала можливою завдяки меценатській підтримці власника скульптури «Діалог» — Андрія Федоріва.Коли: 14 червня о 18:00.Де: Київ, тераса Малого театру, вул. Гончара, 33.Деталі за лінком. Вхід вільний

В гучній історії зі знесенням пам'ятника Булгакову, що несеться вже другий день, є один показовий момент — сам факт обговорення доцільності демонтажу монумента російському письменнику.Скільки років триває війна, невипадково саме Михаїл Афанасієвич ставав об'єктом бурхливих дискусій, в чому я вбачаю нашу маленьку поразку у інформаційній війні. Росіянам вдалося нав'язати свій порядок денний у питанні, яке не мало би взагалі стояти ребром — в публічному просторі не місце пам'ятникам будь-яким людям з українофобними переконаннями, що виступали проти ідеї нашої незалежності. Крапка.І не важливо, що Булгаков тут народився та писав про Київ (здебільшого в імперіалістичному ключі). А ще він писав про Москву та створив п'єсу "Батум", в якій восхваляв Сталіна. І що тепер? Чомусь "захисників" автора "Записок юного врача", який зізнається в залежності від морфію, не обходить відсутність меморіалів представникам Розстріляного Відродження або Нечуй-Левицькому, який викривав русифікацію міста і етнічну експансію вєлікоросов — саме про таких як Булгакови з міста Орел писав Іван Семенович. Тішить лише те, як відбірні "корєнниє кієвлянє (?)" гірко-патетично оплакують шматок металу з Андріївського узвозу, відкритий за часів мерства Льоні Космоса.Це не єдиний російськомовний літератор, якому встановлювали пам'ятник в столиці. Згадати, хоча б, Анатолія Кузнєцова — автора "Бабиного Яру", що народився на Куренівці, вважав українську рідною і залишив роман-документ про злочини нацистського та радянського тоталітарних режимів. Він теж не був ідеальним громадянином, чоловіком та батьком, але його внесок у розуміння історичних процесів ХХ століття з точки зору киян є беззаперечним. Ворожа пропаганда намагалася розкручувати і цей "кейс" — не вдалося. Надто вже некомпліментарною вийшла до більшовизму книга цензурована (а пізніше заборонена) Москвою, видана вперше у Лондоні, куди емігрував Кузнєцов. На жаль, твір не став серед українців культовим і відомим як "Майстер і Маргарита" зі зрозумілих причин — це не входило у політичні плани Росії, на відміну від розкрутки так само забороненої "булгаковщини", яку з задоволенням читали травмовані колоніалістичною меншовартістю мешканці Києва.

Усім привіт! На зв'язку Богдан. Останні три дні були доволі насиченими, тому я до вас з новинами, що накопичилися:1. По перше, вітаю вас з Днем Києва! Хоча особисто для мене він щодня і щоразу як проводжу екскурсії рідним містом. І ні, йому не виповнилося 1544 роки — це популярний міф, який поширювати не варто. Київ на кілька століть молодший)2. В суботу був гарний маршрут Липками, що почався бадьоро і сонячно, а завершився зливою і вигнанням групи з особняка Уварової працівницями одного з музеїв — ледь не дійшло до скандалу. Перш ніж розповісти на широкий загал історію, що трапилася з нами, я спробую обговорити ситуацію з директором інституції. Розраховую на адекватний зворотній зв'язок — триматиму вас в курсі справи.3. Мета екскурсії була благородна — підтримка 87 річної керамістки Людмили Мєшкової, яка втратила житло через росіян. Завдяки небайдужим добродіям вдалося зібрати рекордну суму пожертв, що склала 27 513 грн! Окрема повага топ-донатерам, особливо таємничому коту, який надіслав аж 15 000 грн.4. На Липках я тізернув наступну Дружню Подорож 8.0 від "Софоса". Ми з Поліною знаємо, що чимало людей очікують на анонс теми, маршруту і дати поїздки, тому вже незабаром завіса таємничості літньої мандрівки спаде. Також дуже скоро ми розповімо про новий кількаденний формат дозвілля і анонсуємо ще одну цікавезну липневу подію.5. Заплануйте 13 червня разом з нами. Буде благодійна екскурсія неординарним промисловим районом, що став місцем трагедій, революцій та пригодницьких історій.6. Вчора команда "Софоса" взяла участь у вікторині про Київ від Лесі Квартиринки. Результати оголосимо щойно будуть фото з події, а поки можете спробувати вгадати яке місце ми посіли з 13 команд.7. А як у вас минули вихідні?

На суботній прогулянці Липками будемо збирати кошти для Людмили Мєшкової — української народної художниці і архітекторки, що також є засновницею нової мистецької течії — керамічного живопису. Авторка понад 350 робіт. Оформлювала своїми панно готель "Київ", ресторан готелю "Русь", Будинок кіно, Будинок архітекторів, Головпоштамт, храми та могили, зокрема на Байковому цвинтарі. Персональні виставки проходили у різних містах світу, серед яких — Вільнюс, Лейпциг, Брюссель, Париж.У 2016 році її виселили з майстерні на території Софії Київської у приміщення на Липках, але через невідповідні умови довелося зберігати роботи у власній квартирі, яку мисткиня планувала перетворити на музей.1 січня 2025 року її помешкання у житловому будинку по Інститутській, 10/1 потрапило під обстріл російськими ракетами і було частково зруйновано вибуховою хвилею.21 червня художниці виповниться 88 років — вона потребує коштів на лікування та оренду житла, а ще мріє повернутися у майстерню, аби продовжувати творити.

Сьогодні вночі після обстрілу була ушкоджена низка столичних театрів та музеїв.НХМУ, що до великої війни перебував у стані ремонту в рамках президентської "Великої Реставрації", тимчасово призупиняє діяльність для ліквідації наслідків прильотів, які добре видно на попередніх фото. Музею Чорнобиля "пощастило" значно менше — установа після повного оновлення експозиції пропрацювала менше місяця. На жаль, падіння уламків спричинило пожежу, внаслідок якої будівля колишньої пожежної станції вигоріла практично наполовину.Вірогідно, були знищені майже усі цінні та цікаві експонати, що розповідали про наслідки катастрофічних рішень ухвалених у Москві і загалом проливали світло на зло колонізаційної політики.Сьогодні ми отримали чергове підтвердження того, що для розмиття ідентичності та викорінення національної пам'яті варто починати з ліквідації культури на всіх рівнях: від мовного питання до руйнації музеїв, архівів та фондів. Бути українцем в Україні — це складний вибір і шлях. Якщо будемо ігнорувати підтримку культурних інститутів, митців та загалом освічену високоінтелектуальну еліту, то втратимо і себе, і державу, навіть не зрозумівши ким ми насправді були, є і могли би стати...

Важка ніч, важкий день. Вічна пам'ять усім загиблим. Бачив сьогодні наживо як розбирали завали на вул. Братства Тарасівців — буквально сусідній район. В такі моменти думаєш, що на місці убитих ракетою міг би бути ти. Але не цього разу.Коли ми згадуємо про можливий майбутній мир, перед очима мають стояти подібні фото з Бучі, Маріуполя, Бахмута, Харкова та інших міст, що постраждали найбільше. Головне, що усі організатори та виконавці садистськи зловтішаються нашим спільним горем, поки їх аморфна маса під назвою "народ" мовчазно дає на це згоду. Як можна далі "спокійно і мирно" жити по сусідству з мільйонами аморальних виродків? А тим паче вірити, що це можливо в оглядній перспективі? Шовінізм, мізантропія, імперіалізм, ксенофобія та інші характерні ознаки росіян нікуди не випаруються у найближчі десятиліття. А для того, щоб пацієнт одужав, щонайменше потрібно розпочати примусове лікування. І ми поки єдині, хто має гідність та сміливість викривати перед світом справжню огидну мармизу хворого "русского міра"

Коли Софос, запрошуючи вас на чергову прогулянку, між рядків пише: "Встигніть побачити старий Київ, що зникає" — це не пафосна драматизація. Щомісяця доводиться констатувати про нові втрати матеріальної спадщини, особливо фонової забудови, яка цікава хіба що міським божевільним та ентузіастам.Трагічна доля спіткала і будинок залізничників на Батиєвій горі за адресою вул. Кондукторська №40. Його ви могли бачити під час весняної екскурсії минулого року. Тепер замість 100 річної хати руїни, як символ невігластва, жадібності і байдужості. Хтось скаже, що "всю стару архітектуру врятувати неможливо". Та мені було достатньо відвідати Брюгге, Дрезден і Варшаву, аби побачити ставлення мешканців до історичної забудови в центрі міста, часто зруйнованої війною. У Києва гроші на реставрацію є, фахівці теж — була б культура і політична воля. Але поки бачимо лише правовий безлад і особистий інтерес наживи на "туалетних схемах", що дозволяють незаконно зводити котеджі в зсувонебезпечній зоні просто на схилах Батухи.

✨Гурт SO радий знову зустрітися зі своїми слухачами в Squat 17b! Цього разу вони повертаються не самі, а розділять сцену з талановитими друзями. Запрошуємо вас у музичну подорож, де кожен звук має значення.Вже завтра для вас звучатимуть:🎸 Гурт SOУ музиці митців переплітаються поп, інді та блюз. Це філософські тексти, ніжність та вишуканий інструментал. Виступ відбудеться у повному складі, тож ви зможете сповна насолодитися об’ємним звучанням наживо. Готуйтеся підспівувати: «Слово», «Море», «Бережи своїх людей» та «Не ти».🎸Підтримає вечір SHERSTIUK — сайд-проєкт Володимира Шерстюка, бас-гітариста гурту «Kozak System».Також на сцені ви почуєте кілька композицій разом із Sofiya Moysey — виконавиця, яка через музику розповідає про шлях жіночої душі до зцілення.🆓 Вхід вільний з можливістю задонатити комфортну для вас суму на збір. Всі кошти будуть надіслані на збір на детектори відео для підрозділу в складі роти ФПВ батальйону Щедрик.Коли: 29 квітня, 18:30Де: Squat 17b (Терещенківська, 17б)

👁 ПРЕМ'ЄРА БЛАГОДІЙНОЇ СПЛІТ-ЕКСКУРСІЇ ВІД СОФОСА "ЛУК'ЯНІВСЬКИЙ ТРИКУТНИК & НЕВИДИМА ГАЛЕРЕЯ"Вперше "Софос" проведе спліт-екскурсію одним районом, але двома різними маршрутами. За тиждень у суботу запрошуємо на велику прогулянку Лук'янівкою, а в неділю на вас чекає коротке знайомство з "Невидимою Галереєю" — пройдемося стежками пам'яті відомих українських художників, похованих на місцевому некрополі.🔸СУБОТА (2.05, 12:00). Як не загубитися у містичному трикутнику вулиць, де сидить "дід Лук'ян", блукають екзотичні птахи, а поруч живуть нащадки чекістів та козаків? А ніяк! В мереживо історичних хитросплетінь, архітектурних експериментів та легенд про місцевих диваків слід пірнати з головою!🔹НЕДІЛЯ (3.05, 12:00). Що ми знаємо про тих, хто творив українське мистецтво світового рівня? Богомазов, Кричевський, Мурашко — неповний перелік імен 12 видатних талантів, чиї історії ви почуєте на Лук'янівському цвинтарі. Участь free donate. Від 50% пожертв на ЗСУ. ➡️ Реєстрація обов'язкова за посиланням