Софос

📽 Документальний фільм-розслідування "Офіційне пограбування". Враження та роздумиВчора у кінотеатрі "Жовтень" відбувся відкритий показ сьомої стрічки з документального циклу розслідувань російських злочинів від українського англомовного видання The Kyiv Independent. Глядачі мали змогу побачити хроніку вивезення окупаційною владою Херсону десятків тисяч культурних цінностей та історичних артефактів з двох музеїв — художнього і краєзнавчого. Тема втрати кращих зразків мистецької спадщини внаслідок війни безперечно варта уваги через неабияку актуальність і водночас її замовчування на рівні державної і міжнародної політики. Масова необізнаність щодо проблеми зникнення експонатів і знищення культури, найбільш тендітної та незахищеної сфери нашого життя, неодмінно призводить до подальшої деградації соціальних інститутів. Однак обнадіює, що представниками громадянського суспільства, зокрема журналістами, юристами, дослідниками ведеться активна робота над пошуком та поширенням інформації, необхідної для підвищення шансів на реституцію національних скарбів у майбутньому.На жаль, уроки історії українцями не було засвоєно, ані після 2СВ, коли нацисти безперешкодно грабували унікальні колекції, ані після окупації Криму та Донеччини. З 2014 року під контролем росіян опинилися десятки музеїв, де зберігалося понад 480 000 пам'яток. Причини, які призвели до такої ситуації, полягають у недалекоглядності як можновладців, так і простого народу, що досі несерйозно сприймає справжнє багатство спадку попередніх поколінь, не розуміючи ролі soft power мистецтва у формуванні ідентичності та репрезентації країни крізь культурну призму у світовому масштабі.Мистецтво завжди було предметом елітарних змагань, коли вкрадені внаслідок війн найцінніші твори осідали у приватних руках, як і у державних збірках для демонстрації величі та могутності правителів. Інтелігентний цвіт українського народу систематично русифіковували, асимільовували, а незгодних з ідеями імперського шовінізму знищували. Як наслідок, протягом останніх століть ми поступово втрачали не лише головні знахідки та важливі національні символи, але й національну еліту, що мала продукувати, збирати та захищати спільні надбання.Процес грабунку України почався задовго до 2014 року, що добре ілюструє ця стаття на Вікіпедії. Відсутність яскраво вираженої тяглості традицій формування ідеологічно неангажованих інституцій, загальна інертність системи та патерналізм населення — родючий ґрунт для загарбників, які роздирають на шмаття дизорієнтовану жертву. Пізно думати про збереження високого мистецтва, коли ти вступив у боротьбу за збереження власного життя. Боротьбу з варварами, що не цураються красти з нашої землі навіть прах історичних постатей Ярослава Мудрого чи Потьомкіна, аби вдовольнити свій некрофільський фетиш.Врешті, зробити свій висновок про причини та наслідки давньої проблеми охорони культурної спадщини ви можете переглянувши фільм за посиланням. Повірте, ця детективна історія вас точно не лишить байдужими.

📽 Прем’єра фільму-розслідування «Офіційне пограбування»Восени 2022 року, перед тим як утекти з Херсона, росіяни пограбували два місцеві музеї — художній і краєзнавчий. Вони вивезли цінні твори мистецтва та археологічні артефакти, зокрема й золото скіфів, готів і сарматів. Це пограбування стало наймасштабнішим у Європі із часів Другої світової війни. З української сторони майже не залишилося свідків цього злочину, а офіційна Москва тримає в секреті всі його деталі.Команда відділу розслідувань воєнних злочинів Kyiv Independent вирішила з’ясувати, хто організував незаконне вивезення цінностей і де зараз зберігаються колекції з херсонських музеїв. Тож Євгенії Моторевській, авторці цього розслідування, довелося перевтілитися, щоб випитати секретні деталі пограбування та встановити імена організаторів і виконавців злочину.Коли? Четвер, 23 січня, о 18:30 у кінотеатрі «Жовтень» (зала «Гегемон»). Мова показу та дискусії — українська. Кількість місць обмежена. Вхід вільний! Реєстрація за посиланням

📽 БЕЗКОШТОВНИЙ КІНОПОКАЗ "Я ПРАЦЮЮ НА ЦВИНТАРІ" + МІНІ ПРОГУЛЯНКАКінозал "Софоса" запрошує усіх охочих до перегляду другого за популярністю фільму на сервісі Takflix! Хай назва стрічки вас не лякає — справжня українська трагікомедія не лишить байдужим жодного глядача, змінюючи ставлення до такого місця як цвинтар.Правдивість зображеного на екрані забезпечена есеями письменника та військовослужбовця ЗСУ Павла Белянського, який кілька років працював у сфері ритуальних послуг, а потім написав про це книгу. Саме за мотивами твору і було знято однойменний фільм.Мета події: привернути увагу до збереження оригінального паркану (1876-1909 р.) пам’ятки національного значення — комплексу «Байкове кладовище». Історичну огорожу нині активно розбирають замість реставрації.Після показу прогуляємося до вулиці Байкової, аби побачити вцілілі фрагменти стіни, дізнатися про її минуле та вплинути на майбутнє, підписавши петицію.⏰ Субота 18 січня, 12:00. Вхід вільний. Реєстрація обов'язкова! Кількість місць обмежена!

🛸 "Летюча тарілка" Флоріана Юр'єва поступово перетворюється на "плазуючу" По перше, будівля Інституту інформації (1971 р.) з корпусом у формі книжки та космогонічною залою кольоромузичного театру на 49 років перейшла в оренду забудовнику Mandarin Plaza, який початково мав намір розмістити у тарілці казино, а тепер черговий ТРЦ. По друге, модерністський символ футуристичних знань вже давно став пам'ятником плазування органів міської влади та державних інституцій перед приватним інвестором — росіянином Вагіфом Алієвим. Знищення оригінальної архітектурної спадщини продовжується просто зараз, на третьому році великої війни. Для цього не потрібні прильоти ворожих ракет і дронів, як у випадку з Миколаївським костелом. Достатньо давати жирні відкати, дружити з мером Києва та чхати на усі закони — на заваді вашим планам не стануть навіть відкриті кримінальні провадження.Фото №1 - радянські часи, №2 - сучасність, №3 - бажання інвестораПетиція проти одоробла з рендеру. Без голосу громади все буде значно гірше.

🔔 Підсумки 2024 від "Софоса"Україна продовжує стояти і ми маємо бути вдячні за це Силам Оборони, усім полеглим і тим, хто надалі боронить нашу волю до існування та спільної творчості!Цей проєкт був би неможливий не тільки без ЗСУ, але й без вас, наші любі прихильники, донатори, активні підписники! Спасибі за підтримку та відданість! Культурно-просвітницька справа має жити, надихати на звершення, наповнювати любов'ю до себе та рідного краю — саме задля цього ми, автори ініціативи, вкладаємо час, сили і знання."Софос" поступово еволюціонує, працюючи не над кількістю, а над якістю. Та крок за кроком протягом року разом ми досягли наступних результатів:🔹 116 405 грн перераховано на армію та культурні ініціативи (у 2023 році було 85 400 грн, у 2022 р. було 29 000 грн)🔹 1 лекція про Київський некрополь 🔹 1 чайна церемонія🔹 7 прем'єр нових маршрутів🔹 1-а вечірня аудіоекскурсія Бабиним Яром🔹 2 кінопокази про Київ🔹 2 виїзні Дружні Подорожі Київщиною🔹 6 індивідуальних прогулянок🔹 15 різних самобутніх екскурсій містом, що не повторювалисьВ цьому сезоні вдалося реалізувати всього 21 подію, що сумарно відвідало понад 400 осіб. Сподіваємось, новий рік дозволить нам продовжувати дарувати вам щирі емоції, дивувати цікавими неординарними заходами та долучатись до спільних корисних справ. Ви найкращі! Любимо вас. Бережіть себе і пам'ятайте задля чого ми є! Побачимось у 2025 році!

Вітаю новоприбулих!Вчора вперше взяв участь у квізі про Київ від Лесі Квартиринки. Наша збірна команда неочікувано зайняла призове третє місце серед 26 колективів. Неочікувано, бо я йшов на захід з допитливості, ні на що не розраховуючи, тому перемога стала приємним сюрпризом.На івенті була приємна дружня атмосфера — 2,5 години промайнули дуже швидко. Вдячний Соні, Анастасії, Олексію, Анні та капітану Микиті за компанію, активність та любов до міста. Цікавий факт: усі учасники команди живуть на лівому березі.До речі, "Софос" виступив партнером вікторини, надавши в якості одного з призів сертифікат на індивідуальну екскурсію будь-яким районом столиці на вибір колективу. Результати співпраці з Квартиринкою покажу у наступних публікаціях. 🔥 Нагадую, дізнатись про проєкт "Софос" та його діяльність можна тут. І принагідно запрошую у неділю об 11:00 на безкоштовний перегляд чеської документальної стрічки "Яма" про родину Юрченків з села Позняки, яка опинилася у "проваллі" серед щільної міської забудови.

БЛАГОДІЙНИЙ ПЕРЕГЛЯД ФІЛЬМУ "ЯМА"🐐 В глибині Позняків, столичного спального району, є зачароване місце, що називається Ямою. Це одна з останніх оаз колишнього села, де на неіснуючій вулиці Батуринській у пошарпаних часом хатах досі мешкають люди, тримаючись за сталий спосіб життя. Навіть сьогодні родина Юрченків на своєму зеленому острівку площею в 60 соток розводить кіз і кролів, тримає кульгаву вівцю, вирощує розсаду та продає сир з молоком, надихаючи інших на творчість.Наступної суботи 30 листопада запрошую вас на перегляд "Ями" — дебютної документальної роботи чеського режисера Іржі Стейскала про неймовірну дивакувату сім'ю, невиправний оптимізм та боротьбу за рідну землю. Зйомки фільму, що виборов приз глядацьких симпатій на кінофестивалі DocuDays 2015, тривали довгих 5 років, ретроспективно висвітлюючи проблеми сучасної України.🆘 Стрічка сподобається людям зі здоровим почуттям гумору!ВХІД БЕЗКОШТОВНИЙ! Кількість місць обмежена. Від 50% пожертв на ЗСУ➡️ Реєстрація обов'язкова за посиланням⬅️

На кінець листопада припало багато пам'ятних дат. Це і 1000 днів від початку Великої війни, і День Гідності та Свободи з річницями Помаранчевої революції та Євромайдану, і День вшанування жертв Голодомору. Як бачите, приводів для святкувань нема, натомість майже щоночі нас атакують ударними безпілотниками та ракетами. Кожна з подій має бути нагадуванням про те, в яких реаліях українці існують останні 100 років і задля чого. Східний фронт Першої Світової, національно-визвольні змагання УНР, ЗУНР та Гетьманату, селянські повстання проти більшовиків, Холодний Яр, геноциди, Червоний Терор, Розстріляне Відродження, ГУЛАГ, Биківня, польська/німецька/радянська окупація, нищівні фронти Другої Світової, "спалена земля", репресії, депортації, боротьба з УПА, замовні політичні вбивства, каральна психіатрія, ідеологічні кампанії, політичні справи та процеси, ув'язнення опозиціонерів, Афганістан, злидні, тотальний дефіцит, Чорнобильська трагедія, Революція на граніті, хаос бандитських 90-х, ядерне роззброєння, планомірне знищення армії, олігархат, тотальне хабарництво, Тузла, культурна русифікація, мирна революція 2004 р, глобальна економічна криза, Янукович, побиття студентів, Небесна Сотня, Крим, АТО/ООС і от тепер ми тут... Невже хтось ще має сумніви щодо намірів Росії? Невже у когось є утопічні надії на "заморозку конфлікту" та втихомирення сусідки? Вона тримає нас в лещатах вже кілька століть і точно не відчепиться, якщо не дати їй відсіч зараз. Коли мова заходить про символізм роковин, їх історична значущість має наштовхувати нас на осмислення і окреслення власної ролі в процесі становлення української ідентичності нації та держави. Вкрай небезпечно сприймати трагізм минулого і сьогодення як чергове надокучливе нагадування про тяжку долю України — так відбувається девальвація пам'яті. Несвідоме уникнення негативних емоцій перетворює важливе на рутинне, а першочергове на другорядне, відкидаючи на дальній план усе, що спонукає міркувати і переживати стани духовної трансформації, необхідні для якісних змін. Тільки продовження боротьби може стати запорукою для виживання. Жодні угоди, домовленості, альянси не є гарантією спокою. Мир — це лише перерва між війнами, тому або ми адаптуємось, або загинемо (політично, морально, фізично). І єдиний вихід з ситуації, що склалась, прийняти її в усіх проявах та жахливих гранях, усвідомлюючи персональну відповідальність за країну і те, що ми здатні зробити для неї тут і зараз. Бурхливу річку перепливе лиш той, хто ще може грести.Нам потрібні сили для спротиву. Нам потрібні ресурси. І якщо ви не в строю, допомагайте. Займайтесь волонтерством. Підтримуйте морально воїнів. Робіть пожертви — їх ніколи не буде забагато. Давати кошти на армію — найменший з наших обов'язків. Врешті, кожен внесок це інвестиція у спільне вільне майбутнє. І якщо ви бачите своє майбутнє тут, захистіть тих, хто захищає вас.Підтримайте збір на авто для 31 ОМБР. Це буде найкращою подякою військовим за службу українському народу.

🚌 Інформуємо вас щодо реєстрації на Дружню Подорож 2.0. Станом на зараз група набрана (повна посадка у автобусі), з чим вітаємо усіх, хто вчасно забронював місця і зробив благодійний внесок!Другий sold out поспіль свідчить про високий рівень інтересу до формату виїзних подій, і щоб виправдати очікування учасників команда "Софоса" плідно працює над створенням необхідних умов для комфортної та пізнавальної подорожі, яка подарує незабутні враження і яскраві спогади.Маємо бажання у перспективі проводити такі мандрівки щокілька місяців (принаймні раз на квартал). Не лише аби щоразу досліджувати незвідані місця поблизу Києва і сусідніх областей, а й поринати у атмосферу кожної пори року, розширюючи межі нашого сприйняття довкілля. Ми щасливі, що у "Софоса" є постійні шанувальники та з'являються нові поціновувачі. Завдяки вашій підтримці проект продовжує існування. Як можна було помітити, частота івентів знизилась, але ми докладаємо багато зусиль для підвищення їх якості і отриманий фідбек підтверджує, що старання не даремні (чого тільки вартий перформанс на ДВРЗ). Найближчий захід, доволі незвичний, проведемо 21 вересня, після чого наступна екскурсія Києвом запланована аж за місяць у неділю 20 жовтня.Тому важливо, аби ви і далі приходили, незважаючи на примхи погоди, фінансовий стан чи настрій. Найцікавіше попереду!

⚡️Сьогодні мені написав давній добрий знайомий Дмитро з часів театру Лемент, в якому ми грали імерсивні вистави ще до локдаунів. Спонуканням до контакту став попередній допис-крик душі дворічної давнини, який відгукнувся і породив слова підтримки, що так цінні для тих, хто займається культпросвітницькою справою. Я вдячний усім, хто приходить на події, донатить, репостить або бодай ставить лайки. Виявилося, що проект "Софос" надихнув Дмитра заснувати книжковий клуб "Абзац", де він з товаришем формує ком'юніті, яке допоможе залучати молодь до читання книг та обговорення важливих тем/ідей, що в результаті спонукатиме кожного з нас бути більш проактивним громадянином. Кожен охочий може взяти участь у зустрічах, які проходять щомісяця на Подолі у кафе "Плекай" — це безкоштовно. Немає значення як слухач або спікер, головне, аби вам була цікава література. Щоразу розглядають два різнопланові твори, тому завжди можна обрати те, що ближче вам за духом. Чесно, мені дуже хочеться, аби більше людей читало і дискутувало на різні актуальні теми, навчаючись акцептувати чуже сприйняття і розуміння закладених авторами книг ідей. Рефлексія у колі інтелектуалів дає зовсім інший ефект, ніж коли ви на самоті, тож запрошую приєднатись до клубу віртуально і реально. Анонси наступних зустрічей за посиланням: https://t.me/abzac_par