📽 Документальний фільм-розслідування "Офіційне пограбування". Враження та роздумиВчора у кінотеатрі "Жовтень" відбувся відкритий показ сьомої стрічки з документального циклу розслідувань російських злочинів від українського англомовного видання The Kyiv Independent. Глядачі мали змогу побачити хроніку вивезення окупаційною владою Херсону десятків тисяч культурних цінностей та історичних артефактів з двох музеїв — художнього і краєзнавчого. Тема втрати кращих зразків мистецької спадщини внаслідок війни безперечно варта уваги через неабияку актуальність і водночас її замовчування на рівні державної і міжнародної політики. Масова необізнаність щодо проблеми зникнення експонатів і знищення культури, найбільш тендітної та незахищеної сфери нашого життя, неодмінно призводить до подальшої деградації соціальних інститутів. Однак обнадіює, що представниками громадянського суспільства, зокрема журналістами, юристами, дослідниками ведеться активна робота над пошуком та поширенням інформації, необхідної для підвищення шансів на реституцію національних скарбів у майбутньому.На жаль, уроки історії українцями не було засвоєно, ані після 2СВ, коли нацисти безперешкодно грабували унікальні колекції, ані після окупації Криму та Донеччини. З 2014 року під контролем росіян опинилися десятки музеїв, де зберігалося понад 480 000 пам'яток. Причини, які призвели до такої ситуації, полягають у недалекоглядності як можновладців, так і простого народу, що досі несерйозно сприймає справжнє багатство спадку попередніх поколінь, не розуміючи ролі soft power мистецтва у формуванні ідентичності та репрезентації країни крізь культурну призму у світовому масштабі.Мистецтво завжди було предметом елітарних змагань, коли вкрадені внаслідок війн найцінніші твори осідали у приватних руках, як і у державних збірках для демонстрації величі та могутності правителів. Інтелігентний цвіт українського народу систематично русифіковували, асимільовували, а незгодних з ідеями імперського шовінізму знищували. Як наслідок, протягом останніх століть ми поступово втрачали не лише головні знахідки та важливі національні символи, але й національну еліту, що мала продукувати, збирати та захищати спільні надбання.Процес грабунку України почався задовго до 2014 року, що добре ілюструє ця стаття на Вікіпедії. Відсутність яскраво вираженої тяглості традицій формування ідеологічно неангажованих інституцій, загальна інертність системи та патерналізм населення — родючий ґрунт для загарбників, які роздирають на шмаття дизорієнтовану жертву. Пізно думати про збереження високого мистецтва, коли ти вступив у боротьбу за збереження власного життя. Боротьбу з варварами, що не цураються красти з нашої землі навіть прах історичних постатей Ярослава Мудрого чи Потьомкіна, аби вдовольнити свій некрофільський фетиш.Врешті, зробити свій висновок про причини та наслідки давньої проблеми охорони культурної спадщини ви можете переглянувши фільм за посиланням. Повірте, ця детективна історія вас точно не лишить байдужими.