Важка ніч, важкий день. Вічна пам'ять усім загиблим. Бачив сьогодні наживо як розбирали завали на вул. Братства Тарасівців — буквально сусідній район. В такі моменти думаєш, що на місці убитих ракетою міг би бути ти. Але не цього разу.Коли ми згадуємо про можливий майбутній мир, перед очима мають стояти подібні фото з Бучі, Маріуполя, Бахмута, Харкова та інших міст, що постраждали найбільше. Головне, що усі організатори та виконавці садистськи зловтішаються нашим спільним горем, поки їх аморфна маса під назвою "народ" мовчазно дає на це згоду. Як можна далі "спокійно і мирно" жити по сусідству з мільйонами аморальних виродків? А тим паче вірити, що це можливо в оглядній перспективі? Шовінізм, мізантропія, імперіалізм, ксенофобія та інші характерні ознаки росіян нікуди не випаруються у найближчі десятиліття. А для того, щоб пацієнт одужав, щонайменше потрібно розпочати примусове лікування. І ми поки єдині, хто має гідність та сміливість викривати перед світом справжню огидну мармизу хворого "русского міра"