Estadísticas de telegram channel - @sashas_reads

Тут я не буду писати дуже багато, бо по суті мої враження від цієї книги мало чим відрізняються від тих, які я мала від першої частини цього циклу — «Вбивайте усвідомлено».Єдине, що цього разу вже нема ефекту неочікуванності, проте чітко зрозуміло, на що чекати від персонажа і в якому напрямку розвиватимуться події.Герой досі не вивозить життя, має проблеми із гнівом, часто горить від поведінки людей навколо і їхнього впертого небажання зважати на його плани, емоції і бажання — дууууже знайомо і дуже відгукається.Ще багато стьобу над сучасним суспільством і надмірною гонитвою за тим, щоб бути ідеально правильним.Звісно, тут багато перебільшень, і так само багато проблем з логікою і реалістичністю, але цій книзі все це пасує.Не розривна, а скоріше спокійна іронічна комедія з легким терапевтично-заспокійливим ефектом.Думаю, я продовжувати у читати нові томи по мірі виходу, бо настрій вони підіймають класно.📖 «Моя внутрішня дитина хоче вбивати усвідомлено»✍️ Карстен ДюссВидавництво Книголав

🏆 Топовим горором цього року за результатами Goodreads Choice Awards став роман Ґрейді Гендрікса «Witchcraft for Wayward Girls» про пʼятнадцятирічну дівчину, що вагітна і не зізнається, хто батько, через що її відправляють до культоподібної комуни для дівчат з тією ж проблемою. Героїня звертається до магії, щоб вибратись із комуни, але їй доведеться заплатити високу ціну за нову силу.Серед номінантів були:📖 Кінг з його новим романом про Голлі Гібні «Never flinch» — чекаємо від КСД 🥰📖 Стівен Грем Джонс і його «The Buffalo Hunter Hunter»— історичний горор про кровну помсту. Певна, що побачимо у Жоржі📖 «The Bewitching» Сільвії Морено-Гарсія — багатопоколіннева горорна сага про відьомство📖 «Play Nice»Рейчел Гарріс про дівчину, що має зіштовхнутися з демонами свого минулого під час спроби відновити дім свого дитинства. Попередній роман авторки, «Чорна вівця», виходив у Старого Лева, тож придивляймося до анонсів від них 😏📖 Роман Кайлі Лі Бейкер з дуже цікавою назвою «Bat Eater and Other Names for Cora Zeng» про прибиральницю місць злочину, що стала свідкою вбивства своєї сестри і почула дивну фразу від вбивці, після чого і в її житті починаються непоясненні події📖 «Hungerstone» Кет Данн — гарячий сапфічний роман, що описують як феміністичне переосмислення «Кармілли»📖 Новинка від Мони Авад «We Love You, Bunny», пріквел-сіквел до «Зайчика» з оптики «зайчиків». Жорж вже анонсував, чекаємо📖«The Possession of Alba Díaz» Ізабель Каньяс про молоду мексиканську жінку, яку переслідує прадавнє зло з недрів землі📖«The Lamb» Люсі Роуз про дівчину, що все життя прожила із мамою в лісі, бо її матір обожнює підгодовувати і розчленовувати бродяг, які іноді ненароком заходять в гості 😱📖«When the Wolf Comes Home» Нет Кессіді про акторку, що випадково знаходить 5-річного хлопчика, який втік з дому, і вже незабаром теж змушена тікати разом із ним від його жорстокого батька📖 «You Weren't Meant to Be Human» Ендрю Джозефа Вайта про виживання і пошук власної ідентичності у розпал вторгнення іншопланетян. Одна з книг автора виходила у Букшеф, тож і цю можемо побачити там📖 Джоанна ван Він з готичним горором про вампірів «Blood on Her Tongue»📖 Надприродній горор про будинок з привидами на березі озера і химерні родинні таємниці «The Haunting of Paynes Hollow» Келлі Армстронг📖 «Lucky Day» Чака Тінгла, якого незабаром почне видавати Жорж📖 «How Bad Things Can Get» Дарсі Коутс про відпочинок мрії, що перетворюється на пекло📖 Лінг Лінг Хуанг (можу помилятися у написанні імені українською 😭) з шокуючим романом про межу між любовʼю і одержимістю «Immaculate Conception»📖 Готична казка «What Hunger»Кетрін Денг про дорослішання і непрості стосунки з родиною📖 «Coffin Moon» Кіта Россона про вампірів і помсту📖 «Breathe In, Bleed Out»Брайяна МакОлі про дівчину, яку переслідує привид її померлого нареченогоХотілося б побачити в анонсах і на полицях книгарень як мінімум ще кілька книжок зі списку 😌

Varvar Publishing відкрили передзамовлення відразу на 4 книги з всесвіту «Зоряних війн» ✨🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾💫 «Майстер і учень»Це глибока, напружена історія про довіру, обов’язок і спадкоємність, написана майстринею розширеного всесвіту Star Wars Клаудією Ґрей.🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾💫Легендарна трилогія Дарта Бейна — книга 1Історія народження Темного Лорда, який створив Правило Двох і поклав початок новій епосі ситів.🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾💫«Загублені зорі»Панування Галактичної Імперії дійшло навіть до віддаленого світу Джелукан на Зовнішньому Кільці.Там доля поєднала шляхетного Тейна Кайрелла та рішучу Сієну Рі — двох молодих пілотів, яких об’єднує любов до неба й польотів.🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾💫«Темна послідовниця»Війна за галактику палає з новою силою.Колишній майстер-джедай, граф Дуку, занурюється в морок, а його злочини стають дедалі жахливішими.Рада Джедаїв приймає відчайдушне рішення — зупинити Дуку будь-якою ціною.І тепер лицар Квінлан Вос мусить об’єднатися з тією, кого ще недавно вважали ворогом — Асажж Вентресс.🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾🗓 Орієнтовна дата релізу всіх книг: грудень 2025💰 Ціна 600 510 грн за книгу#реклама

🔪Я обіцяла розповісти про 2 трукрайм-епізоди, які виринають на сторінках «Воно», тож саме час, доки я не відійшла від цієї книги надто далеко.Нагадаю, що про перший було тут, а другий має дещо спільне з основним сюжетом, хоча у книзі згадується дуже побіжно — хтось із персонажів (доросла Беверлі, якщо не помиляюся) між іншим згадує його в одній з розмов, і це історія про масові серійні вбивства дітей в Атланті.💀Протягом двох років, у 1979-1981, в американському місті Атланта, штат Джорджія, хтось викрав і вбив щонайменше 29 темношкірих дітей і підлітків віком від 7 до 17 років, переважно хлопчиків.Тіла знаходили через якийсь час після зникнення у безлюдних місцинах — у річці, під мостами, за сміттєвими контейнерами.Ці зникнення були такими регулярними і масовими, що у місті дуже швидко розгорнулась справжня паніка — чого, до речі, у Деррі за схожих обставин не сталося.👁 Діти зникали посеред дня: дорогою до школи, з парків та майданчиків чи просто з вулиці.Через кілька днів після зникнення, тіла більшості дітей знаходили із ознаками задушення, побиття чи ножовими пораненнями, тобто злочинець не дотримувався якогось чіткого паттерну, ніби уникаючи одноманітності і прагнучи просто позбавити своїх жертв життя у будь-який спосіб.Через це та через расову і політичну напругу, злочини не відразу визнали серійними.🔎У травні 1981 року, на одному з місць злочину поліція знайшла докази, що нарешті могла повʼязати із підозрюваним — волосся деяких жертв виявили в автівці чоловіка на імʼя Вейн Вільямс, а волокна, схожі на волокна з килима його автівки, відповідно, були присутні на тілах декого з вбитих.🎩 На радари слідства Вейн потрапив, коли поліцейські влаштували засідку вночі біля річки, де частіше за все знаходили тіла.Доки офіцери ховались у кущах, вони почули гучний сплеск, а за хвилину побачили авто, що стрімко відʼїжджало. За кермом був Вейн, 23-річний темношкірий продюсер-початківець.До речі, я отут якось писала про теорію Вейна.💀 Вейн ніби як дійсно тієї ночі позбавився тіла, але те тіло належало дорослому чоловікові, 27-річному Нейтанові Кетеллу, і знайшли його лише через 2 дні після арешту Вейна.Засудили ж його тільки за це і ще одне вбивство дорослого, Джиммі Рея Пейна.🤔 Але фактично не було переконливих доказів ані того, що Вейн Вільямс вбив цих чоловіків, чиї травми, до речі, істотно відрізнялись, ні тим більше доказів його причетності до вбивств дітей.🩸 Та після суду над Вейном, усі справи тихо закрили, і розслідування більше не велося, хоча викрадення і вбивства не припинились, а одне з них сталося буквально відразу після затримання чоловіка.Тож багато хто, включаючи батьків жертв, досі переконаний, що відповідальність за ті вбивства лежить не на Вейнові.👁 Більш того, злочини дійсно могли не бути серійними, бо відрізнявся і спосіб вбивств, і типаж жертв, і локації викрадення.🔒 Втім, Вейн Вільямс отримав 2 пожиттєві терміни. Наразі йому 67 років, і він досі відбуває покарання. В умовно-достроковому звільненн йому відмовили.У 2019 справу відкрили знов, проводиться повторний аналіз ДНК, але результати цих тестів досі не оприлюднили.#запеклий_трукрайм

🦇 Невеличка казкова історія, переосмислення «Сплячої красуні» у чарівному незрівнянному стилі Кінгфішер — легке, але в міру темне, просочене тонесеньким влучним гумором і чарами, хоча й приземлене до реалістичності.🌹 Дуже сподобалась частина, де осмислюється субʼєктивність краси і те, що краса само по собі є соціальним конструктом.🦋 Дуже захоплює те, яка авторка бере традиційні і вже давно і ретельно досліджені теми і сюжети, але розглядає їх під геть нетрадиційним кутом, знаходячи найцікавіше саме там, куди зазвичай ніхто не дивиться.😈 Дуже зачепив ракурс, під яким історія подається — при всій властивій авторці легкості, основний сюжет доволі темний і моторошний. Тематично, це мій улюблений троп у горорних текстах, бо йдеться про дитячу жорстокість чи навіть психопатію.❤️ І дуже класно авторка переосмислює традиційну казкову любовну лінію — її герої далеко не ідеальні, не закохуються одне в одного сліпо і з першого погляду, не втрачають від кохання розум, тож їх історія надзвичайно правдоподібна і не перетягує на себе всю увагу.👄 Я дуже люблю Кінгфішер за її оригінальний погляд і особливий та впізнаваний стиль оповіді. Її тексти емоційно чіпляють, але не виводять з рівноваги — скоріше, навпаки розслабляють і приземлюють, викликаючи легку посмішку і лишаючи приємний післясмак.Рекомендую.📖 «Колючий живопліт»✍️ Т. КінгфішерВидавництво Жорж

І тут зненацька — допис-знайомство😄 Бо, по-перше, вас тут останнім часом стало значно більше, а я давно не розповідала, шо я / хто я, а по-друге, коли як не сьогодні 🥳🍷Тож я Саша, і краще звертатись до мене саме так, а не повним іменем 😌Вже 10+ років живу в Києві з двома дітьми-підлітками і трьома котами різного віку, але приїхала сюди з Донецька, а по дорозі ще кілька місяців пожила в Ужгороді.👩‍🌾 Віднедавна ще іноді живу в селі неподалік Білої Церкви, і тут до мене в гості приходять ще три кицьки😸 Про досвід сільського життя розповідаю тут і тут, якщо вам раптом цікаво.🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾📚 На цьому каналі розповідаю, що читаю, іноді трохи копаю в бік теорії темних жанрів, а ще пишу про трукрайм, тим чи іншим чином повʼязаний із книжками.😈 В основному тут про горори, трилери, іноді трохи комедій, драм або фентезі, а трапляється і всрате порно, коли у мене є на те настрій 😜Ще часом бувають згадки про кіно і анонси.🔪 Я авторка трукрайм нонфікшену «Вбивчі письменники» про (неочікувано) письменників-вбивць. Отут можна придбати книгу, а тут — мій авторський мерч до неї.🪶 Зараз непишу ще два трукрайм нонфіки, один з яких — у співаторстві з кількома дуже цікавими людьми. Про це скоро розповім більше, щойно дійдуть руки знов зайнятись цим проектом😄📱 У справжньому житті працюю UX-дизайнеркою у міжнародній компанії. Люблю це страшно, але розповідаю про це рідко😅 Але про роботу в мене теж є канал, який я майже не веду👀Із жодним видавництвом не повʼязана, хоча і ширились такі чутки. Ну, хіба на півшишечки😅 — зробила дизайн для вже двох обкладинок видавництва Жупанського: шикарної збірки «Скотомогильник» Дімки Ужасного і ще однієї збірки, яку незабаром анонсують.І також обкладинку для своєї книги ☺️З усіма іншими видавництвами співпрацюю як незалежна оглядачка або спікерка на подіях — мабуть, із більшістю, але найчастіше із Жоржем і КСД, бо так😅💀 Але, здається, повʼязана із Бабаєм — ну, у всякому разі, вони не заперечують, а часом і підтверджують😅 Це найбільша і дуже крута горорна спільнота, якщо ви раптом не в курсі, і саме зараз у них йде прийом робіт на новий конкурс оповідань. 📖 Ще веду два регулярні книжкові клуби — один на Борщагівці для місцевих і відчайдушних, інший — загальний міський. Про нього більше розповідала тут.🤫 А скоро запущу ще один офлайн проект у «запеклій франшизі», тож стежте за анонсами.❓Це ніби все, але якщо вас щось цікавить — питайте в коментарях. Жодних табу 😁І останнє, для тих, хто питав і хто не питав 😅 — мій вішліст отут ☺️Дякую, що читаєте, всіх люблю, ви бусінкі 💋

Коли перечитувала «Воно», замислилась, що оця тємка з конкретним містом як головним або як мінімум значущим персонажем — прям цікава і визначна фішечка американських горорів чи близьких до горору жанрів.Це я про те, що для нас умовні топоніми типу Деррі (і інші містечка авторства Кінга), Ґотем, Саннідейл, Амітивілль, вже не кажучи про Твін Пікс чи Сайлент Гілл — такі ж впізнавані і промовисті, як і імена персонажів, які за ними стоять.Я тут зараз буду теоретизувати і дивитись на різні ймовірні причини цього феномену, але майже впевнена, що про щось таке йшлося у нонфіку «Анатомія жаху» Серафими Білої, який незабаром вийде у Жоржі, хоча точно вже не пригадаю, бо моя памʼять — мій ворог😄Так от, оця ідея локалізованого горору, коли ми не просто говоримо про абстрактне прокляте місто, а коли саме назва цього конкретного міста стає синонімом зла і злочинності, коли це зло не можна викорінити, не знищивши саме місто — це дуже американський троп, не надто притаманний іншим культурам.Навіть коли він просочується у європейський горор, наприклад, відмінності все одно лишаються — головним чином у тому, що ці «імена» не стають достатньо гучними, виразнішими за імена героїв і лиходіїв.Причин цьому феномену може бути декілька, але здебільшого вони коріняться в історії самої Америки.👶 Це відносно молода країна, тож горор тут більше привʼязаний до географії, а не до часу.Простіше кажучи, у Європі зло частіше «успадковують» — наприклад, за якісь давні родові гріхи або типу того, тоді як в Америці воно «оселяється».Точніше, давно оселилось і жило собі, нікого не чіпаючи, аж доки люди не вторглись на його територію і не потурбували його.💀 До того ж, багато американських «проклятих міст» виросли буквально на кістках — на місці старих індіанських поселень, що були винищені; на їхніх же кладовищах і могилах.І так, це, звісно ж, не тільки про Америку, але тут йдеться про колоніальну провину і страх помсти, яка знаходить своє відзеркалення у горорі.Можливо, інші колонізатори цю провину відчувають не так сильно, а можливо, корінне населення Америки просто спромоглося сильніше налякати своїх завойовників і створити потужніший міф про свою кровожерливу і мстиву магію.Або ж ми знов повертаємось до тези, що Америка занадто молода, щоб боятись чогось сильніше за зло, що походить з самої землі.А може, тут йдеться про заперечення ідеї, що зло може коренитися у людині і бути безпричинним — воно натомість приходить іззовні, отруює місто, ґрунт, середовище, і тільки тоді вже просочується в людські серця.Загалом, що б за цим не стояло, мені це спостереження видалось дуже цікавим. Раніше я якось не дуже на це зважала, аж доки не почала пригадувати всі ці «злі» американські містечка.У нас, до речі, є як мінімум один автор, що намагався створити щось подібне — я говорю про Данила Клочка з його Холодним полем. Але не думаю, що такий підхід приживеться в українському горорі, бо він відчувається чужорідним і не дуже відповідає нашому світосприйняттю і історичному контексту.Думаю, у цю пʼятницю ми із Товариством Опівнічників обов’язково поговоримо про це детальніше ☺️🤡 До речі, вже дивились першу серію Welcome to Derry?Фото — з оцього шикарного артпроєкту, де прихильниця Кінга на псевдо Kassiopeya відтворила топографію Деррі у мініатюрі на основі книги 🤩#темнатеорія

“Збір для Супергероїв” – об’єднувальний фанатський збір коштів в межах проєкту фонду “Повернись Живим” – Дронопад, у партнерстві з Фанконом, видавництвом КСД та телеканалом 1+1 Україна. Всі зібрані кошти будуть спрямовані на підтримку бригади “Азов”.💥 ЯК ВЗЯТИ УЧАСТЬ?Донатити та/або відкрити допоміжну банку і підсилити збір своєю аудиторією!💥 ДОЛУЧИТИСЬ ДО РОЗІГРАШУ.🔹 Донать на монобанку від 200 грн (кожні 200 грн = 1 шанс)🔹 Більше донатів — більше шансів! (400 грн = x2, 2000 грн = x10)🔹 Для інших банків: обов’язково лишай контактні дані у коментарі🔹 При великих донатах став не рівну цифру (наприклад, 2817 або 10004). Так ми зможемо визначити найбільший донат (іноді бувають однакові суми).🔗Посилання на банку за лінком у біо🎁 І серед усіх, хто підтримає збір, ми розіграємо унікальні призи:📖 нові книги Анджея Сапковського з автографом + повний комплект видання Відьмака;🎮 PlayStation 5 в ексклюзивному “відьмацькому” дизайні;📚 Комплекти коміксів що розповідають про пригоди Білого Вовка та артбук Світ Відьмака.🎲 Настільна гра Відьмак. Шлях призначення - ДелюксЗа найбільший донат від видавництва @ksd_bookclub 📚Даруємо стільки книжок, скільки тисяч гривень у найбільшому донаті!🔹 10 000 грн = 10 книг🔹 50 000 грн = 50 книг🔹 100 000 грн = 100 книгІ так далі, все залежить від ваших донатів!⚡️А бонусом переможцю стане екскурсія за лаштунки програми “Сніданок з 1+1” і знайомство та фото з ведучими. Ну і звичайно ж VIP квиточки на FANCON 2026!Поспішайте, адже 1 жовтня ми закриваємо збір та оголосимо переможців 🎁🔗Посилання на банку:https://send.monobank.ua/jar/AEcTQmsUmXГроші автоматично йдуть на рахунок «Повернись живим» (не мені). Справжні супергерої теж потребують допомоги. Об’єднуємось заради перемоги.Долучайся і ти. Разом ми творимо силу! 💛💙

🩸 Одного дня 19-річна Лінда Велфорд зустріла на вечірці у барі Міккі Калві, що саме святкував своє звільнення після 8-річного увʼязнення за збройне пограбування, і це було шалене й палке кохання з першого погляду.🔪 За три роки вони одружились, а ще за кілька років Лінда Калві і сама розпочала свою, так би мовити, блискучу кримінальну карʼєру, яка зрештою зробить її найвідомішою ґанґстеркою Британії на прізвисько «Чорна вдова».🪶 Спершу водійка для втечі, Лінда зрештою «заробила» мільйон фунтів стерлінгів грабунком, та у рубриці #вбивчіписьменники ми зосередимось на тому, що вона здобула імʼя і як літераторка — але вже після того, як декого вбила.У шлюбі із Міккі, Лінда народила доньку і сина, але сімейна іділія тривала недовго — чоловіка застрелила поліція під час спроби втекти з чергового місця злочину. Лінда, якій сьогодні вже 77, досі намагається довести, що правоохоронці тоді перевисили свої повноваження.❤️ Через деякий час Лінда вступила у нові стосунки із іншим членом їхньої банди, Ронні Куком, що довго домагався її уваги і, за її словами, спершу ставився до неї мов до принцеси, хоч і був одружений з іншою.💀 На відміну від Міккі, Ронні був не тільки грабіжником, але і вбивцею.Більш того, Ронні якось навіть сказав Лінді, що це саме він винен у смерті її чоловіка, бо навмисно замкнув двері автівки у день його смерті, щоб той не встиг втекти з місця злочину. Таким чином він хотів позбутися конкурента, бо вже був закоханий у Лінду.🎩 Через якийсь час Ронні потрапив за ґрати, але приставив до Лінди приятеля, щоб той стежив, чи зберігає вона йому вірність.Та Лінда Ронні не кохала і чекати на нього не збиралась, тож завела інший роман. Після смерті Міккі, чоловіки її цікавили лише як спосіб добре провести час, сама ж вона повністю зосередилась на криміналі і поставила собі за мету стати видатною злочинницею, щоб реалізувати мрії коханого.🔪 Не вдаватимусь в деталі надто сильно, але зрештою Лінда теж потрапила до вʼязиці за грабіж, а після свого звільнення спробувала найняти кілера, щоб вбити Ронні, бо якось той погрожував життю її сина, якщо вона його зрадить.🩸 Тим кілером був новий коханець Лінди, і план полягав у тому, щоб вбити Ронні, коли той прийде до будинку Лінди — та хлопець нібито промазав, тож жінка вихопила в нього зброю і прикінчила Ронні власноруч.Втім, хоч зрештою її і відправили до вʼязниці за це вбивство, Лінда досі стверджує, що ця кров не на її руках, і що насправді Ронні зʼявився на порозі її будинку несподівано, а коханець пристрелив його, захищаючи Лінду.🚬 У вʼязниці Лінда провела 18,5 років, де, до слова, познайомилась із Майрою Гіндлі, коханкою і напарницею вбивчого письменника Ієна Брейді, про яку відгукалась як про «дуже розумну жінку», хоча їхня перша зустріч ледь не завершилась бійкою, бо Лінду сильно обурювала участь Майри у вбивстві дітей.📕 А після звільнення Лінда кардинально переглянула свої погляди на світ та власне минуле і відкрила у собі письменницький талант.Спочатку видала автобіографію під назвою «Чорна вдова» — це прізвисько вона отримала тому, що всі її чоловіки або вмерли, або потрапили за ґрати.Тоді стала працювати над кримінальними трилерами — наразі пише вже сьомий і сподівається, що її твори зможуть деромантизувати кримінальний світ і відвернути людей від бажання чинити злочини.

Мабуть, мої почуття після прочитання цієї — це найдивніше, що сталося зі мною за рік.🪶 Текст абсолютно шикарний; переклад — взірцевий і неймовірно вражає тим, яка робота за цим стоїть; сюжет надзвичайно складно сплетений, нетиповий і досконалий.Але, на жаль, з самою історією ми точок перетину так і не знайшли, і мене спантеличують ці мої суперечливі враження. 🚬 З одного боку, я зачарована тим, як створена ця книга, та з іншого — мені було страшенно нудно і нецікаво її читати.Це вийнятково крутий мікс жанрів, але якби треба було приблизно визначити ключовий, я б сказала, що це інтелектуальна міжчасова фантастика, що стартує у не надто далекому минулому і, перестрибуючи через рандомні часові відрізки, сягає дуже далекого майбутнього.👁 Усі розділи написані у різних стилях, жанрах, темпах і формах: пригодницький роман, модерністський текст, шпигунський детектив, абсурдистська сатира, кібернитична антиутопія і постапокаліптичний фольклор.⏳ Історія не цілісна і складається з кількох епізодів, які ніби і не повʼязані безпосередньо ані сюжетами, ані жанрами, але мають спільний мотив насилля та боротьби за свободу і ніби накладаються одна на одну, перетинаючись буквально і приховано.Структура дуже цікава і нестандартна. Книга мов пазл, який збираєш з кутиків, але повну картинку не розгледиш, доки не дійдеш до центру — хоча поступово щось більш-менш зрозуміле вимальовується.У книзі 6 епізодів, і перші 5 обриваються на пів слові, перетікаючи один в інший. Центральна оповідь, яка в якомусь сенсі є ключем до всього і, можливо, єдиною справжньою історією, відразу подається у повному вигляді, а тоді у зворотному порядку починає збиратись решта замальовок.Я однозначно вражена, але історія не зачепила мене ані емоційно, ані атмосферно — хіба інтелектуально. А цього, на жаль, мені замало, щоб отримати від книги справжнє задоволення🫠Втім, книга таки однозначно варта уваги, і певна, багато кому вона може сподобатись по-справжньому.📖 «Атлас хмар»✍️ Девід МітчеллВидавництво Жорж