NE:Urban

🌾 Забута зелена зона на куті вулиць Главки та Коцюбинського: як за невеликі кошти внести життя у міський простір?Біля Резиденції митрополитів Буковини та Далмації почалась реалізація мініпроєкту Green Dot, який передбачає унеможливлення незаконного паркування на тротуарі, а також доповнення локації багаторічними зеленими насадженнями (на фото – візуалізація). Дякую КП «Трест зеленого господарства та ПЗР» за консультації, допомогу і активну участь у облаштуванні. Громадський простір, ініційований NE:Urban, стане невеликою локальною інтервенцією прямо під стінами об’єкта Всесвітньої спадщини, продовживши логічний розвиток зелених зон середмістя. Багаторічники забезпечуватимуть постійну зміну вигляду локації, а також допомагатимуть знижувати рівень нагріву вуличних поверхонь. Окрім того, у планах – доповнити простір вуличними меблями, які і перешкоджатимуть незаконному паркуванню на тротуарі. Проєкт реалізується Молодіжним банком ініціатив Чернівців, що впроваджується ГО «Дріада» за ініціативи БО «Національна мережа розвитку локальної філантропії» та за фінансової підтримки Foundation de France.#Україна #Буковина #Чернівці #ГП #озеленення

🚍 Не Чернівцями єдиними: у Львові з 16 по 18 вересня пройде Всеукраїнський форум міської мобільності!Форум є частиною реалізації Плану сталої міської мобільності Львова – стратегічного документа, котрий визначає транспортну політику міста на найближчі 10 років. Ключові питання події наступного тижня👇🔹 Доступність та актуальні виклики українських міст у впровадженні безбар’єрних практик та адаптації міських просторів🔹 Стійкість транспорту та мобільності в умовах дефіциту електроенергії та блекаутівЗа результатами заходу буде сформовано резолюцію із пропозиціями щодо внесення змін до законодавства, яку передадуть на розгляд у Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури. Фінальна програма – вже зовсім скоро. Реєстрація тут. Спочатку – у Чернівці, потім – у Львів, а на початку жовтня – ще в одне місто (сюрприз-сюрприз!).До речі, минулого року NE:Urban був присутній на Форумі міської мобільності. Пролистайте стрічку – і знайдете короткий підсумок події у вигляді кількох дописів. #Україна #Галичина #Львів #захід

Сквер на вулиці Вічевій у Львові: як покращення доступності, освітлення та озеленення впливає на розвиток району? 🔹 Зелені зони малого формату. Часто міські чиновники думають лише масштабними проектами та реконструкціями, хоча насправді покращити життя району та зробити середовище комфортнішим можна і досить незначними по своїй площі інтервенціями у вуличний простір: розчищенням чагарників, висадкою якісного озеленення, встановленням лавок та велопарковок. 🔹 Простір формує поведінку людей навколо. Початково мешканці будинків поблизу цього скверу виступали проти реконструкції, адже у цьому місці довгий час збирались маргінальні групи суспільства. Вони побоювались, що безхатьків тут стане ще більше, проте їхні страхи не справдились: наразі ж асоціальні елементи звідси повністю зникли. Цьому сприяла в тому числі й поява якісного освітлення. 🔹 Успішний кейс бюджету громадської участі. На жаль, у багатьох містах ці програми були призупинені з початку повномасштабного вторгення. Попри заполітизованість деяких проєктів, все ж будь-який бюджет громадської участі – це досить хороший та дієвий інструмент, котрий не тільки покращує вуличний простір, але й виховує у суспільстві розуміння того, що воно є за нього відповідальним.Ремонт був здійснений ще у 2020 році за проектом ГО «Urbanideas».#Україна #Галичина #Львів #озеленення #ГП

Давайте всі закриємо складне питання з простою відповіддю: чи треба розміщувати меморіали у пам’ять про загиблих воїнів на центральних площах міст? Ні, не треба! Центральні площі міст – це місця для відпочинку та прогулянок. Це місця, де завжди буде велика кількість людей та дітей. Вони будуть сміятись, відпочивати, бігати, їздити на роликах, скейтах чи самокатах. І досить неправильним є розміщення на таких локаціях меморіалів щодо трагічних подій, адже це буде провокувати багато обмежень, що стосуватимуться поведінки людей. Наслідком цього будуть конфлікти! В Садгорі, одному з крупних районів Чернівців, наразі закінчують реконструкцію центрального скверу, а деякі ініціативні групи вже пропонують розмістити тут алею пам’яті за загиблими. Очевидно, тут будуть проводити різдвяні ярмарки і святкування. Для чого тут меморіал, який передбачатиме створення певних правил поведінки, що прямо суперечать тим заходами та подіям, які тут будуть у мабутньому? В часи СРСР могили любили розміщувати посеред площ та скверів. Як показала практика, це було неправильним рішенням. На площах люди переважно збираються не для вшанування пам’яті, тому суспільство швидко почало ігнорувати меморіальний аспект подібних об’єктів. П.С. Є винятки з цього правила: в окремих випадках мають місце меморіали в центрі площ чи інших публічних локацій, якщо трагедії сталась саме на них. Проте це стосується окремих випадків, які повинні індивідуально обгорюватись усіма представниками громадськості, а не бути ініціативою кількох осіб.П.П.С. Також винятками є стихійні тимчасові меморіали, які теж наразі мають місце бути. П.П.С. Звертаю увагу, що мова йде ЛИШЕ про центральні площі міст та районів. А не про невеликі тихі ділянки та сквери, де меморіали гарно вписуються як в навколишнє середовище, так і у функціональне призначення території.#Україна #Буковина #Чернівці #парк #меморіал #монумент #війна

Цінною історичною спадщиною є не тільки декоративні архітектурні елементи будівель, але й об'єкти транспортної інфраструктури!Львів – місто, у якому збереглося чи не найбільше в Україні історичних кронштейнів контрактної мережі трамваю. Вони тримали її над пантографом – від самого початку існування системи й донині!У Львові існує 4 типи декоративних кронштейнів рідних типів. Одні з них мають форму примітивної циліндричної пластини, інші ж – є справжнім витвором модерної інженерної думки. Усі вони здатні витримувати навантаження до 1 тонни.Цікавим виявився напис на одному з кронштейнів: «AUF WIDERRUF». Він перекладається як «з можливістю зняття». Таким чином підкреслювався факт того, що кронштейн не був функціональною частиною будівлі.Найбільшим балансоутримувачем кронштейнів є ЛКП «Львівелектротранс». Підприємству обов'язково потрібно зберегти цей цінний історичний спадок, який здатен посісти гідне місце у культурному пласті міста.Дослідження кронштейнів провели Дмитро Мойсеєнко та Владислав Муравський.#Україна #Галичина #Львів #транспорт #трамвай

🤔 Яка вулиця більше схожа на вулицю столиці європейського міста? Видається, що підходи до проектування у Києві мають бути чи не найбільш передовими. Столиця має на це як фінансовий ресурс, так і людський. Знайти хорошого проектувальника в регіонах складніше, ніж у Києві. Проте, практика показує, що столиця лише імітує людиноцентричний дизайн при проектуванні тротуарів. Звичайно, поява велоінфраструктури – це чудово, але чому це єдиний плюс реконструкції?🔹 Луцьк: фізично відділена велодоріжка, що знижує ймовірність виходу на неї пішоходів.🔹 Чернівці: об’єднані в одну велику зону лунки дерев, доповнені кущами.🔹 Київ: П+П, просто велодоріжка та епілептична плитка.Найсмішніше, що минулого року я чув наступне: «в Києві просто місця немає на фізичне відділення велодоріжки».Ніхто не каже, що в Чернівцях чи Луцьку інфраструктура ідеальна і всі реконструкції хороші, проте дивно бачити, що Київ зі своїми ресурсами на більшості вулиць не здатен досягти навіть рівня цих міст.#Україна #Київ #Луцьк #Чернівці #порівняння