NE:Urban

Цікаві урбаністичні рішення у центрі Мукачева 👀Мінікільця, антикишені, шикани, напрямні острівці, делініатори, антипаркувальні стовпці, пониження бордюрів на пішохідних переходах, безфаскова широкоформатна плитка: весь цей набір рішень справді приємно дивує.Відчувається, що місто намагається працювати з безпекою руху та комфортом пішоходів: заспокоєння трафіку, фізичне відокремлення потоків, зменшення швидкості – не через знаки, а через геометрію вулиці.Що особливо цікаво: частина цих рішень виглядає як така, що виходить за межі чинної нормативки. І тут виникає знайоме питання: як проєктувальники це погоджували? Але то таке...Окрім того, частина речей дискусійні: до прикладу, віднесення пішохідних переходів від перехрестя. Це, очевидно, не найкраще позначається на комфорті пересування історичним центром.Чесно кажучи, у цьому випадку критикувати не дуже хочеться. Бо за цими рішеннями видно головне: запит на якісні зміни і певну «надивленість» на європейські практики. Проте наступний крок — це системність та врахування помилок.#Україна #Закарпаття #Ужгород_обл #Мукачево #добірка #ОДР

Міста України поступово почали підвищувати вартість проїзду в громадському транспорті.Ціна зросла у Львові, Чернівцях, Києві, Івано-Франківську тощо. Передусім це пов’язано зі збільшенням економічно обґрунтованого тарифу, основою якого є вартість паливно-мастильних матеріалів. Вона, своєю чергою, зросла на світових ринках, зокрема через блокування Ормузької протоки.Водночас важливо розуміти: ціна проїзду ≠ тариф. Це різні поняття.Тариф – це економічно обрахована вартість перевезення одного пасажира. Ціна проїзду – це сума, яку фактично платить пасажир.У багатьох містах ця різниця покривається з місцевих бюджетів, тобто фактично дотується громадою.І тут виникає ключове питання:чи готові міста й надалі компенсувати цю різницю, чи поступово перекладатимуть її на пасажирів, аби мати змогу використовувати ці кошти для покращення надання послуг. А разом із цим важливе і інше питання: чи відчувають пасажири покращення у тих містах, які намагаються нівелювати різницю між економічно обґрунтованим тарифом і вартістю квитка (наскільки це можливо)?П.С. Громадський транспорт апріорі є збитковим. Проте наразі бюджети українських міст не є настільки спроможними, аби кожного року покривати зростаючу різницю між тарифом і фактичною вартістю квитка. Харків'яни, звичайно, з цим можуть посперечатись...#Україна #транспорт

🌱 Багаторічне озеленення на меморіальному об’єкті: нова культура міської пам'яті!Часто меморіальні об’єкти в Україні асоціюються з холодним каменем, порожнечею та «цвинтарною» атмосферою. Проте пам’ятник воїнам-афганцям у Чернівцях показує зовсім інший підхід. Подивіться на ці дві світлини. Різниця між ними не лише у порі року, а в тому, як рослини взаємодіють з архітектурою.🍃 Чому це важливо з точки зору урбаністики?1. Пом'якшення монументальності. Важкий бетон і граніт меморіалу виглядають менш агресивно завдяки масивам багаторічників. Високі фіолетові суцвіття створюють м'яку «дику» межу, яка не закриває пам'ятник, а підкреслює його емоційну складову.2. Багатоярусність. Замість нудних однорічних петуній тут використано злакові та кущі. Це створює об'єм. Навіть восени (як на першому фото), коли листя жовтіє, структура зберігається, додаючи місцю особливої динаміки, але при цьому зберігаючи спокій.3. Емоційний комфорт. Рослини роблять цей простір «людяним». Це вже не просто транзитна зона, де хочеться швидше пройти повз, а місце, де приємно зупинитися і подумати. Озеленення тут працює як обрамлення пам’яті.4. Стійкість. Використання багаторічників потребує менше витрат на щорічні висадки, проте дає більше користі для міських екосистем. Наразі ж витрати полягають лише в обслуговуванні комплексу. При цьому меморіальна та естетична функція повністю збережена.П.С. Окрім озеленення, потрібно публічно змінювати сприйняття участі України у війні в Афганістані, проте це вже інша тема.#Україна #Буковина #Чернівці #озеленення

♿️ Рада безбар’єрності: як пройшло сьогоднішнє засідання?Подія відбувалась під головуванням прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко. Здавалося б це мав би бути, головний майданчик країни, який має задавати золотий стандарт доступність… Проте реальність виявилася настільки іронічною, що це схоже на сюрреалізм.Короткий список факапів прямо з «епіцентру» доступності👇🔹 Дизайн проти логікиМіністр розвитку громад Олексій Кулеба презентував слайди у форматі «жовтим по білому». Це не просто поганий смак: це фізична неможливість прочитати текст навіть для людей зі 100% зором, не кажучи вже про людей з порушеннями рефракції.🔹 Глухий кутНа засіданні були присутні нечуючі учасники, але… Переклад жестовою мовою не передбачили. Тобто люди прийшли послухати про безбар’єрність у повній тиші та ізоляції.🔹 Візуальний шумЧастина слайдів інших учасників була настільки перевантажена, що нагадувала «стіну тексту» з нульових.Безбар’єрність — це не про те, щоб зібрати поважних людей у залі. Це про процес. Якщо на профільному заході топ-рівня ігнорують базові принципи контрастності та комунікації, то що ми очікуємо від умовного ЦНАПу в райцентрі?Це соромно. Це непрофесійно. Це вимагає, як мінімум ,публічного визнання помилок. Що скажете? Це «дитячі хвороби» системи чи свідома імітація?П.С. Весь текст я написав сам, але кинув в Chat GPT, щоб він структурував його. Це не просто так: багато виступів спікерів теж генерував ШІ, тож їх слухати було дуже важко.#Україна #Київ #подія #доступність

✝️ Ідеальне коло пам’яті: військовий цвинтар у ЗвенячиніНа Буковині, у селі Звенячин, є місце, яке вражає своєю архітектурною лаконічністю. Цей цвинтар, закладений ще у 1916 році, спроєктований у формі ідеального кола діаметром 30 метрів. Всередині нього — доріжки, що утворюють чіткий хрест, та рівні ряди однакових кам’яних хрестів, що символізують не людей, а селища та міста, звідки вони родом. У цій землі лежать воїни різних національностей, що полягли у кривавих боях на теренах Буковини. У 1937 році сюди перепоховали останки сотень солдатів із навколишніх сіл (зокрема з Онута), створивши велику братську могилу. Існують дані, що загальна кількість похованих може сягати 11 тисяч, хоча історики досі ведуть дискусії щодо цієї вражаючої цифри.За радянських часів цвинтар занепав, але на початку 90-х отримав нове життя. Завдяки зусиллям товариства «Австрійський Чорний Хрест» та місцевих активістів, територію повністю реставрували. У червні 1992 року відбулося велике освячення, яке об'єднало людей навколо спільної історії.Такі об'єкти — це не просто «пам'ятники». Це частина нашого культурного ландшафту, який в контексті сьогоднішньої війни вчить нас меморіальним практикам, які варто продовжувати, повторювати або ж переосмислювати.#Україна #Буковина #Чернівці_обл #Звенячин #кладовище

Як виглядає вокзал Мукачева після реконструкції?Широкоформатна плитка, велоінфраструктура, кільцева розв’язка, лавки, трохи озеленення, тактильна плитка та єдиний дизайн. Я вважаю, що це один з хороших прикладів ремонтів привокзальних площ: тут застосовані правильні підходи, непогані матеріали та комплексний підхід. Проте, перебуваючи у цій локації, в мене виникло кілька закономірних питань…🔹 Як закарпатська поліція погоджує схеми ОДР, що порушують чинну нормативку? Наприклад, паркомісця на переходах чи неправильну табличку способу постановки авто. Як поліція погоджує кільце, яке порушує чинні ГБН?🔹 Чому під час такого ремонту залишають непотрібні сітілайти перед фасадом, а дерева висаджують в кашпо, а не у відкритий грунт? 🔹 Чи правильним є розміщення перед входом 5-ти паркомісць та віднесення зупинки громадського транспорту на сусідню вулицю? 🔹 Чи правильно у таких локаціях виділяти «транзитну» велодоріжку, а не робити спільну зону?П.С. Тут встановлена велопарковка, що порушує ДСТУ, а також неправильно нанесена розмітка велодоріжки (в Мукачево лівосторонній рух). Окрім цього, відсутні знаки 5.93.1 «Суміжні пішохідний перехід та велосипедний переїзд».Через те, що більшість привокзальних площ міст України виглядають дуже погано, подібні реконструкції (навіть з помилками) виглядають як значна перемога. І вони, напевно, нею і є. Проте, очевидно, нам ще є куди рухатись в констексті якості проектування.#Україна #Закарпаття #Ужгород_обл #Мукачево #площа #вокзал #велоінфраструктура #ГП

У Львові відбулася подія від проєкту «Підсвітити ліхтар», присвячена переосмисленню нічного міста. Головна мета — адаптувати освітлення міста до нових викликів. Серед спікерів: нейробіологиня Ольга Маслова, головний архітектор міста Антон Коломєйцев, французький світлодизайнер Роже Норбані, Микола Каблука (Expolight), Ігор Сметана (Luminal), Черненко Роман (Unbroken) та Дмитро Мойсеєнко.🔹 Правильне освітлення допомагає підтримувати синхронізацію біоритмів і покращує здоров'я🔹Світло формує атмосферу й підкреслює архітектуру, зберігаючи унікальність простору. Більше світла ≠ краще🔹Розробка і впровадження єдиного світлового майстер-плану є ключовим завданням для забезпечення екологічності, енергозбереження, безпеки, комфорту та інклюзивності освітлення🔹 Львову потрібен архітектурний конкурс на дизайн-вирішення ліхтарів🔹Впровадження теплого світла у міське освітлення сприяє створенню комфортного середовища🔹Світловий майстер-план повинен бути максимально практичним та зрозумілим. Його цінності будуть інтегровані в інструмент на основі ШІ🔹Збереження місцевої спадщини та усвідомлення контексту – фундаментальне для якісного освітлення. Цінні ліхтарі Львова невдовзі отримають захисний статус.Ця зустріч — лише підготовчий етап. Кінцевою ціллю є Світловий майстер-план Львова. Це стратегічний документ, над напрацюванням якого працюватимуть на великому воркшопі вже влітку цього року.Запис події та реєстрація на воркшоп буде невдовзі на сторінці проєкту.#Україна #Галичина #Львів #світло #захід

Коротка рефлексія після поїздки на 1 день кілька годин в Ясси. Місто має значний шар історичної архітектури, в реставрацію якої інвестують немалі кошти. Водночас ця спадщина не формує цілісного ансамблю — її суттєво фрагментують вставки другої половини ХХ століття. Втім, бруталістські споруди тут справді захоплюють і заслуговують на окрему увагу.Чудово виглядає громадський транспорт у вигляді автобусів та трамваїв. Місто має кошти на будівництво складних і коштовних розв’язок: до прикладу, тунелю під транспортним кільцем, через яке по поверхні проїжджає трамвай. Проте, якщо абстрагуватись від усього перерахованого, стає сумно від благоустрою. Вуличне озеленення переважно представлене туями в горщиках; велоінфраструктура заставляє… Та нічого вона не заставляє. Її не варто називати велоінфраструктурою. Фізична доступність в Яссах не грає жодної ролі: ні на переходах, ні при вході до приміщень.П.С. Можливо у місті є і сучасніші підходи до міського проєктування, проте за кілька годин обійти все місто мені не вдалось.#Румунія #Ясси #добірка

Я не маю відповіді ні на питання про фактичне енергоспоживання цих лавок, ні про те, чи працюють вони зараз у обмеженому режимі освітлення. Так само залишається незрозумілим, який реальний фінансовий ефект місто отримує від розміщення на них реклами: ці цифри у відповіді на звернення надані не були. На цьому тлі сумнівів стає дедалі більше, особливо якщо дивитися на ці об’єкти крізь призму загальної енергетичної ситуації та рішень, які ухвалюються на рівні міста і держави.«Перший віцепрем’єр – міністр енергетики Денис Шмигаль закликав бізнес в Україні максимально зменшити використання електроенергії для освітлення зовнішньої реклами»«З 16 січня в Києві обмежать використання електроенергії на зовнішнє освітлення. Таке рішення ухвалила Рада оборони міста Києва з огляду на складну ситуацію в енергосистемі через російські атаки» І тут виникає просте, але незручне питання: чи є доречною яскраво підсвічена рекламна лавка в публічному просторі саме зараз? Мова йде не просто про дизайн чи благоустрій. Сьогодні це вже про пріоритети в місті під час кризи, прозорість рішень і цифр, а також баланс між комфортом, рекламою і відповідальністю.Зміст цього допису не обов’язково відображає офіційну позицію NE:Urban. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності ГО «Хейтери Кличка» #Україна #Київ #реклама

🚆 Зміни в залізничному сполученні: що чекає на Чернівці наприкінці січня?Наприкінці січня Укрзалізниця коригує графік руху потягів. І цього разу, на щастя, новини для чернівецького напрямку – швидше стримано позитивні.🔹 Чернівці – Кривий Ріг. З’являється черезденне сполучення. В дорозі – майже 18 годин, у складі купейні та плацкартні вагони.🔹 Чернівці – Запоріжжя. Потяг курсуватиме через день (замість щоденного), проте кількість вагонів, ймовірно, зросте вдвічі. Плюс: додали жіночі купе.🔹 Чернівці — Дніпро. Ще один новий черезденний потяг із доволі зручним графіком: виїзд із Чернівців о 17:11, прибуття в Дніпро — о 12:07 наступного дня. У підсумку Чернівці зберігають щоденне пряме сполучення з Дніпром.🔹 Чернівці — Харків. Черезденне сполучення залишається без змін.🔹 Чернівці — Одеса. Замість щоденного курсування — через день. Натомість збільшується кількість вагонів, з’являються дитячі та жіночі купе. Цей же потяг забезпечить зручне ранкове сполучення Львів — Чернівці: виїзд зі Львова о 6:40, прибуття до Чернівців — близько 11:00.❗️Головний мінус. Склад потягу Чернівці — Київ не збільшують, хоча дефіцит квитків на цьому напрямку — хронічний. Загалом — не прорив, але й не крок назад. Та питання сполучення зі столицею так і залишається відкритим.#Україна #Буковина #Чернівці #потяг