NE:Urban

Сьогодні в Чернівцях депутати міської ради зробили велику дурницю — фактично заборонили діяльність прокатних сервісів електросамокатів.На сесії міськради таки підтримали рішення про розірвання меморандумів з операторами. Ініціаторами виступили Олександр Пікулін, Оксана Зубжицька та Олексій Просяний. Відтепер їх сміливо можна вважати головними депутатами-популістами міста.Операторам дадуть 14 днів, щоб прибрати з міста самокати та зарядні станції. Якщо цього не зроблять — обладнання мають примусово демонтувати й вивезти на зберігання за рахунок компаній. Зробити це доручили Департаменту інфраструктури та «МіськШЕПу».При цьому депутатів, схоже, не дуже цікавить питання юридичних підстав для такого вилучення. Оксана Зубжицька у своєму коментарі заявила, що в разі чого доручить вилучення прокатних самокатів Національній поліції. Щоправда, я щось не чув, щоб депутати міськради мали повноваження давати поліції такі доручення.Але головна проблема тут навіть не в самокатах. Це рішення є симптомом значно більшої проблеми — популізму.Проблема з електросамокатами значною мірою надумана. А якщо місто справді хоче зробити пересування на них безпечнішим, потрібно розвивати велоінфраструктуру, впорядковувати рух та розробляти зміни до ПДР, а не забороняти прокат.Наведу трохи статистики.Упродовж 2025 року на вулично-дорожній мережі Чернівецької області зареєстрували 2583 ДТП, з них у Чернівцях — 1503. Лише 7 аварій у місті сталися за участі електросамокатів — і в жодній не загинули люди. Ще 7 ДТП були за участі велосипедистів, в одній з яких загинула людина.Обвинувальний акт за всіма цими випадками був складений лише щодо одного велосипедиста.Тобто ДТП за участі самокатів становили лише 0,47% від усіх аварій у Чернівцях у 2025 році.Так, користувачі самокатів часто порушують ПДР. І це проблема. Але значною мірою вона виникає через відсутність нормальної велоінфраструктури, яка б чітко розділяла простір для пішоходів, велосипедистів, самокатів та автомобілів.І тут виникає просте питання: а що зробили згадані вище депутати для того, щоб ця інфраструктура з'явилася?Спойлер: фактично нічого.То який наступний крок? Вилучення не лише прокатних, а й особистих самокатів? А що робитимемо з велосипедами? Може, заодно скасуємо громадський транспорт, бо він теж заважає приватним автомобілям?І не треба прикривати це питання безпекою.Заборона ≠ безпека.Проблема нікуди не зникне. Індивідуальний транспорт — це нова реальність, з якою містам доведеться працювати, подобається це комусь чи ні.Самокати та велосипеди допомагають розвантажувати вулиці й закривають так звану «останню милю». Люди використовують їх не лише для розваг, а й щоб дістатися на роботу, навчання чи до громадського транспорту. Навіть там, де нормальної велоінфраструктури немає. Наприклад, на Калічанці.Тому сподіваюся, що міський голова Роман Клічук накладе вето на це рішення.Бо воно не просто популістське. Воно ще й виглядає сумнівним з юридичної точки зору — особливо в частині примусового вилучення майна приватних компаній.І наостанок питання до всіх депутатів, які підтримали це рішення…Людям, які пересуваються містом (деяким депутатам) на приватних авто, дуже складно зрозуміти тих людей, в кого його немає. І такі рішення ніяким чином не вирішують транспортну проблему міста.Сумно і прикро. Сумно і прикро, служачи в ЗСУ, бачити, як депутати твого міста займаються таким популізмом.#Україна #Буковина #Чернівці #крінж

Ціна втрачених дерев на Теремках: чого не враховує «відновна вартість»?У Голосіївському районі Києва прокладають резервну тепломережу для мікрорайонів Теремки-1 та Теремки-2. Її необхідність в умовах постійних атак ворога на енергетичну інфраструктуру очевидна. Однак обраний варіант реалізації проєкту передбачає масштабне втручання у зелену зону.Для будівництва зрізають 606 дерев та 54 кущів, серед яких — великі та вікові дерева. Відновну вартість насаджень визначили у 20,4 млн грн.Але чи означає сплата цієї суми, що втрату дерев справді компенсовано? І чи можуть молоді саджанці замінити сформовані дерева з великими кронами?У новому матеріалі разом з Експертно-консультаційним центром з розвитку громад і територій географічного факультету КНУ розбираємо:🌿 чим відновна вартість відрізняється від реальної екологічної цінності дерева;🌧 які екосистемні послуги щороку забезпечують сформовані зелені насадження;📊 як ці послуги можна вимірювати за допомогою i-Tree Eco;🌳 чому компенсаційна висадка не рівноцінна відновленню втраченого зеленого масиву.Читайте повний матеріал за посиланням.Одна з головних цілей дослідження екосистемних послуг і поширення цих методик – зробити цінність зелених насаджень видимою та вимірюваною. Щоб під час планування інфраструктурних проєктів і за наявності альтернатив міста більше не ухвалювали рішень, які передбачають знищення сформованих зелених масивів лише тому, що такий варіант є простішим, чи створює менше тимчасових незручностей.

ГО «Кроківня» відкриває набір нових членів команди! 🌿🏙Ми шукаємо людей, які хочуть долучитися до змін у громадах і разом працювати над розвитком комфортного, доступного та сталого міського середовища.ГО «Кроківня» досліджує міську мобільність, безбар’єрність, реалізовує екологічні та освітні ініціативи, організовує публічні заходи та залучає жителів до обговорення важливих для громад рішень. Серед наших останніх проєктів — дослідження системи електротранспорту Білої Церкви, освітній проєкт «Зелена школа» та встановлення велопарковок в кампусі в межах «ВелоКНУ». Для їх реалізації ми співпрацюємо з органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, експертами, бізнесом і міжнародними партнерами.Запрошуємо долучитися, якщо вам цікаві:🚎 громадський транспорт і стала мобільність;🌳 озеленення та екологічні проєкти;♿️ безбар’єрність та інклюзивність;🏙 урбаністика і розвиток громад;📊 аналітика, дослідження та робота з даними;📸 дизайн, фотографія та комунікації;📑 написання грантових заявок, пошук партнерств та організація заходів.Ми відкриті до людей без попереднього досвіду, однак очікуємо відповідального ставлення, готовності навчатися, працювати в команді та брати активну участь у реалізації спільних проєктів. Членство в Кроківні передбачає участь у діяльності організації, командних зустрічах, підготовці та реалізації проєктів. У межах проєктної діяльності передбачається оплачувана робота.📌 Щоб долучитися, заповніть коротку анкету за посиланням:Кроківня шукає нових членів команди! 🏙Або надішліть мотиваційного листа на електронну пошту: [email protected]Давайте разом змінювати наші громади крок за кроком! 🤍

Українська урбаністична платформа розпочала всеукраїнське дослідження урбаністичного сектору🙌 Громадська організація «Українська урбаністична платформа» запускає всеукраїнське опитування архітекторів, урбаністів, планувальників, дослідників, експертів, представників муніципалітетів та ГО, які працюють із темами міського розвитку.Мета дослідження — сформувати карту дієвців урбан-сектору, дослідити взаємозв'язки між ними та з'ясувати, чи є запит на створення спільного професійного майданчика.«Десятки команд щодня працюють над розвитком міст. Водночас ми досі мало знаємо, як це середовище взаємодіє між собою, де виникають партнерства, а де є бар'єри. Це дослідження — перша спроба комплексно зафіксувати поточний стан сектору в Україні», — Марічка Закалюжна, директорка УУП.🔗 Онлайн-опитування триватиме з 1 до 31 липня 2026 року. Долучитися до нього та заповнити опитник можна за посиланням. Дослідження здійснюється за підтримки Британської Ради в межах програми «Розвиток креативної економіки» та інституційного партнера Фундації ЗМІN.#Україна #анонс

Кілька думок про новобудову у Львові, яка викликала дискусії По-перше, якщо оцінювати саме нову будівлю, то вона справляє позитивне враження. Мені подобається, як її інтегрували в історичне середовище: використані матеріали, масштаб і об'ємно-просторове вирішення виглядають доречними. Ліва частина фасаду на перших фото здалася мені дещо стриманою, однак загалом вона підтримує ритміку правої частини, тому композиція сприймається цілісною.По-друге, сам факт знесення історичної будівлі важко назвати позитивним. Це рішення викликає багато запитань і навряд чи може не засмучувати. Водночас, якщо говорити саме про архітектурну та історичну цінність втраченої споруди, а також загальний контекст, то, на мою думку, вона не була настільки значною, щоб її неможливо було замінити за жодних обставин. Це не скасовує того, що подібні рішення мають бути винятком, а не нормою. І, по-третє, Львів, схоже, вкотре повторив помилку з комунікацією. Як і у випадку з готелем на площі Адама Міцкевича, у медіа широко поширився один проєкт (перможець архітектурного конкурсу), тоді як у підсумку фасади реалізували за іншим проєктом. Відкритого пояснення, що плани були змінені і якими саме вони стали, фактично не було. Через це багато людей порівнюють очікування з реальністю, навіть не знаючи, що порівнюють різні проєкти. Така комунікаційна помилка лише підсилює недовіру та створює зайві конфлікти навколо архітектури.Не хочу робити якихось остаточних висновків — радше було бажання порефлексувати над цією історією в блозі. Розумію, що з другою думкою багато хто може не погодитися, і це абсолютно нормально. Я розумію вас, і напевне теж мав би мати іншу позицію. До речі, архітектурна пропозиція бюро MODUS (3-тє фото) мені особисто імпонує більше.#Україна #Галичина #Львів #ЖК #офіс

У Рівному завершився архітектурний конкурс на ревіталізацію парку «Єврейка» — одного із тих міських просторів, де під шаром звичного зеленого благоустрою лежить складна і не до кінця проговорена історія міста.У межах міжнародного проєкту REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину — архітектори працювали не лише з формою парку, а й з пам’яттю про місце: колишній єврейський квартал Рівного, сліди якого сьогодні читаються радше в дослідженнях, ніж у міському просторі.На конкурс подали 24 концепції: від майже музейних підходів до меморіалізації до більш «повсякденних» сценаріїв: парк як простір відпочинку, подій і щоденного користування. Переміг проєкт команди архітекторів, який журі відзначило як найбільш цілісний у роботі з контекстом. Колектив-переможець: Юрій Столяров, Михайло Кузьмич, Юлія Тимофійчук, Катерина Розенберг, Юлія Тиндик, Меланія Яцків та Діана Савельєва.Сам факт такого конкурсу — є важливим сигналом: міста поступово починають говорити про складну спадщину не тільки через таблички й пам’ятні знаки, а через саму логіку простору. #Україна #Волинь #Рівне #конкурс #парк #проект

📢 Якщо працюєте на перетині урбаністики, історії та цифрових технологій — вам це може бути цікаво!Центр міської історії у Львові відкрив прийом заявок на конференцію «Численні цифрові життя міської історії», яка відбудеться 22–24 жовтня 2026 року.Організатори пропонують поговорити про те, як цифрові інструменти змінюють дослідження міста: від картування пам'яті, нерівності та культурної спадщини до роботи з великими масивами даних, цифрових архівів і візуалізацій. Серед тем конференції: 🔹 цифрові методи в дослідженні міської історії;🔹 міська пам'ять, гендерні та квір-історії; 🔹 цифрове збереження культурної спадщини; 🔹 стандарти даних та інтероперабельність цифрових проєктів; 🔹 критичний погляд на цифрові наративи та їхні обмеження.До участі запрошують як досвідчених дослідників і практиків, так і тих, хто лише починає працювати у сфері цифрової гуманітаристики чи міської історії.📌 Для участі потрібно до 30 червня подати англомовний опис доповіді (до 500 слів) та CV: [email protected]Якщо ви працюєте з міськими даними, історичними картами, цифровими архівами чи іншими інструментами осмислення міста — це гарна нагода представити свій досвід і познайомитися з практиками з різних країн.#Україна #Галичина #Львів #захід #анонс

Що означає проєктувати в умовах, де запит ще не визначений до кінця? Зазвичай архітектура прагне бути остаточною відповіддю. Але Харківська школа архітектури пропонує інший погляд і запрошує на свою щорічну Виставку року 2026.Цьогоріч фокусною темою стала НЕ→визначеність. Це не про брак відповідей, а про продуктивний стан, у якому змінюються припущення, уточнюються питання та переглядаються позиції. Через свої проєкти студенти ХША фіксують стан пошуку, в якому сьогодні перебувають і архітектура, і освіта, і сама Україна.Ця подія є знаковою та історичною для спільноти — виставка стане останньою у поточному просторі школи перед переїздом.🏛 Що на вас чекає:- Дослідження трансформації ідентичності та роботи з контекстом, що стрімко змінюється.- Студентські проєкти середовищ, які наразі не мають однозначного майбутнього.- Жива дискусія про те, чи може сама невизначеність стати умовою для появи нового.📅 Коли: з 6 до 20 червня📍 Де: Львів, Кубійовича 35а🎟 Вхід: вільний за попередньою реєстрацією#Україна #Галичина #Львів #анонс #захід

Просто розбір цікавого кейсу, який встиг попасти на Регіоналіті: в Чернівцях розгорівся скандал через платну пісочницю в парку для дітей… 🔹 Провальна комунікаціяМісто саме підставило себе. У перших повідомленнях про облаштування нової локації ніде не згадувалося, що кошти на неї виділяє бізнес і що мова йде про платну послугу.🔹 Відсутність відповідейЯ кілька разів намагався з'ясувати, для чого потрібен цей паркан. Лише після початку скандалу стало зрозуміло, що його функція доволі проста — не допустити безплатного доступу до локації. 🔹 Люди вимагають безплатного доступуНа перший погляд ця вимога виглядає дивною, адже бізнес не зобов'язаний безкоштовно надавати свої послуги. Проте тут є проблема, про яку я писав вище: місто від самого початку не пояснило, що це не міський об'єкт. Тому в уявленні пересічного мешканця виникає цілком логічне питання: «Відколи це мерія почала будувати платні дитячі майданчики за бюджетні кошти?»🔹 Опозиція хоче виборівБудь-який скандал опозиційні депутати використовують у власних політичних цілях, тому ситуація лише додатково підігрівається. Останнім часом вони настільки активізувались, що не проходять повз будь-якого інфоприводу.До чого я це все пишу?Коли ми говоримо про благоустрій, ремонти чи реконструкції, величезне значення має саме комунікація. У цьому випадку, мабуть, не варто було робити від імені міськради гучні анонси про звичайну пісочницю в парку, яку облаштовує приватний бізнес для надання платної послуги. А якщо вже й комунікувати про такий проєкт, то одразу чесно пояснювати, хто його реалізує, за чиї кошти та якою буде вартість користування.#Україна #Буковина #Чернівці #дитмайданчик

Безбар’єрність «для галочки» біля Пенсійного фонду України в Хмельницькому!Припускаю, що ситуація виглядає так: комусь у міністерстві спадає на думку облаштувати паркомісця для осіб з інвалідністю біля кожного управління Пенсійного фонду. Регіонам дають термінову вказівку все зробити та прозвітуватися — і більше нічого: ні коштів, ні експертизи.Очевидно, грошей на необхідні капітальні роботи на місцях не передбачено. Тому регіональні управління намагаються виконати вказівку якомога дешевше: кількома знаками, розміткою та новою схемою організації дорожнього руху.Але є проблема. В одних випадках для створення доступного паркомісця потрібні капітальні роботи, а в інших — такої можливості біля конкретної будівлі взагалі немає. Проте у звіті не напишеш, що завдання виконати не вдалося. Начальство хоче бачити результат.І тоді з’являються такі рішення, як те, що ви бачите на фото. Раніше я писав про цю проблему в дописі «Погіршуємо доступність в погоні за доступністю». Як бачимо, нічого не змінюється. #Україна #Хмельницький #парковка #доступність