ЛЕСИК

Макс Кідрук. Нові Темні Віки: "Колапс"Ну шо, завершилась моя пригода. Нарешті)Прочитана була довше на 4 дні, ніж "Колонія". Не скажу, що з кимось змагався, ексепт онлі мі😁🟩По плюсах:• Дуже класно, що на самому початку книжка зустрічає читача хрестоматією першої частини. Це зручно. Бакману точно є чому повчитися у Макса• Також перед зануренням в нову частину, читач може ще раз пройтися очима по дійових особах. Катерині Пекур є також чому повчитися у Макса. Дійові особи на початку🔥, в кінці книжки разом зі змістом👎• Це наук- і технопорно для літературних дрочерів• Читати стало хоч трішки цікавіше, якщо порівнювати з першої частиною• Нарешті фігури дійсно почали рухатися• Друга частина розкриває трішки більше тих персонажів, на яких раніше взагалі не дивився🛑По мінусах і дуже субʼєктивно:• Це більшими місцями нудно• Все ще більшість персонажів негативні• Головний антагоніст взагалі не харизматичний• Мейн плот — 10% оповіді• Поріж в 3 рази — нічо не змінитьсяНе в захваті. Але можу зрозуміти фанатів жанру. Мені іноді подобається фантастика, коли сюжету більше, ніж наукових штучєк-дрючєк. Тут же роздратування від читання наукової роботи, аніж фікшн-сатісфаїнгФелікс і НераНайкращі персонажі. В них постійно шось відбувається. І динаміка тільки росте. Від цих розділів було важко відірватися.Кроудер і вся політична елітаТакі ж уєбани. Ну ми це бачимо і в реальному житті😁 Впрочєм, нічіво нового)ЕландонТакий же уйобок. Він не розвивається. Просто не цікаво за ним спостерігати. Ні харизми, ні мотивації, просто псих. (так, я памʼятаю яка в нього мотивація була, але все пішло не по плану, та й фляга засвистіла в парубка😁)ЮніяКласна. Офігезний розвиток персонажки. Її розділи також були одні з найкращих.ВелетЙого розвиток мені сподобався. Не очікував такого.Всі інші персонажіАбо нудні, або нічо не роблять, хоча багато метушаться. узкієНу шо тут скажеш ще? Мають бути хорошими росіянами. Українська діаспораМогла би бути більш жорстокою. І мати яйця, але поки що їх не видно. Сховалися. Чи то від холоду. Чи то за волоссям🤭До речІ, про жорстокість: Бачив декілька коментарів, що іноді вона через міру і не несе ніякого сенсу. І типу нашо вбивати того чи іншого персонажа. Так от шо я вам скажу: в Колапсі все це дуже очікувано. І ніяким чином не дивує. Це Кідрук)) Проте все одно жорстокість не дотягує до сцен по типу: "чавити цуценят заради електорату" або "топити лід в поки що теплому трупі". Оце Кідрук🤌Не хочу продовжувати цей цикл (але все одно прочитаю). І сподіваюсь, після закінчення "НТВ" Кідрук більше не "зациклюватиметься".

Аліна Глазова «Місто Колишніх»Можете мене зафукать, але я це прочитав. Так, я знаю багато чого про Аліну. Я тут не її конкретно обгорювати збираюся, а книжку.Давайте по пунктах пройдемося спочаткуПлюси:• я такого сюжету ще не бачив ні в кіно, ні в книжках (можливо є, але я не бачив)• весела пригода• події динамічні• вайби «Секс і Місто» (напевно, вже всі про це сказали)• трішки вайбів ще й «Емілі в Парижі», але дуже відносно (і якщо за вуха притягнуть)• з дизайном тексту заморочилися — від чатів до куар-кодів та оформлення інших інтерфейсів — це прикольно)• це було приємно читати — просто як процес — починаючи від ваги і розміру самої книжки до емоцій, які відчував під час читанняМінуси:• як на мене, ціна трішки зависока за дебют (правда, я і не купляв, мені подарували😁)• за таку ж ціну в книжках зустрічається більш якісний папір• дуже жидєнькій фінал• для такого сюжетного задуму замало двіжу• інста-сторінки героїв хотілося б шоб були більш насиченими і відповідали самим героям: у когось дофіга шоб було постів, а у когось ріл мало (як в книжці), а по факту в деяких акаунтах навіть сітка не вся була (не 9 постів, таке шось)Як я вже зазначив, це було приємно читати. Від тактильних відчуттів до емоцій, які відчуває читач. Думаю, що це через якість паперу. Був би дорожчий, книжка була б більш важкою, через що оцей комфорт мінуснувся.Цікавий задум, який наче і фентезі, а наче і ні. Класно було прогулятися по Києву сьогодення, який так добре знаєш. Правда, Аліно, ні стида, ні совісті, ні адреси шавухі!!! Шо ето такоє??😁 Тобто про всі заклади розказала, але класним місцем шавухи не поділилася. Ні діла))Міленіальський гумор. За нього лайк. За багато жартів з книжки, може зараз в соцмережах прилетіти. Аліна не сцикнула і прописала їх. За це лайк-респект!Жива і прикольна персонажка, хоча когось вона точно бісила)) Все ніяк не міг нікого іншого побачити в головній ролі, окрім Аліни, але потім чомусь в голові виникла Сідні Свінні😅 Може це через те, що в перерві між читаннями подивився «Служницю»?🤭 Але загалом це мій типаж персонажок, як Єва. Вона мені сподобалася. І розумію чому вона подобалася чоловікам, навіть попри її всі «недоліки». Єва чарівна чорт вазьмі))Прикольні подружки. Реально створює оцей вайб «Секс і Місто». Але мені не вистачило самої механікі і як це працює. Тобто в кінці є пояснення, але я люблю розуміти механіку. Абстрактними поясненнями мене не купити. Тут незадоволений.Загалом книжка залишила відчуття розгубленості. Таке враження, ніби мене побрілі на 100-150 сторінок. Люблю відкриті фінали, але не люблю невизначеність, а вона тут є. Якщо це затравка на продовження, то важко уявити чим там ще можна добити. Читач по факту не отримав ні феміністичного фіналу, ні якогось конкретного. Єдина емоція: Чіво блять???Пригода сама по собі прикольна. В неї хочеться повертатися. Просто фінал якось не для мене. Або я його не зрозумів.

Поліна Кулакова «Ти не Впізнаєш Мене»Ну це разйоб! Той момент, коли продовження навіть краще за першу частину!Фак, хвалити так важко, але я спробую))Дуже радий, що зʼявилася змога повернутися до Максима з Євою та Володею! Пройшло для мене не так багато часу, але виявилося, що дуже скучив.Цікавий підхід зі сторони Поліни — зробити повернення до них через 6 років. Це ж так і в житті авторки вийшло, та?😅 Отут не проводив ресьорч, тому точно не скажу.Мені подобається, як Кулакова легко вводить в курс справ, змальовує локації неіснуючого міста та передає динаміку сюжету, від якої втрачається лік часу. Майо увоженіє♥️Вбивцю не вгадав, хоча при цьому Поліна майже кричала зі сторінок про нього. Тільки я не побачив😁 Ну просто було цікаво читати і слідкувати за подіями. Саме той випадок, коли взагалі не хочеться аналізувати — просто кайфуєш!Але от чого не очікував — фіналу. В кращих традиціях Кідрука😁 Поліно, вибачте за порівняння. Це не воно. Всього лише згадка. І камінь в город Макса🤣Бляха, реально не міг заснути після всього того, що ви зробили з героями. Добре, що можна завжди ввімкнути собі мукбанг і заснути під смачне чавкання😁Радий, що взяв собі за задачу на цей рік: «прочитати всю Кулакову». Рухаємось далі. Поліно, я закохався. І це невідворотно♥️ Це ж так?😅

Книжку я не читав, але кіношка мені зайшла))Дізнався про те, що це екранізація аж тільки на перегляді третьої серії😁Еліс Фіні...Шож ти робиш?) Це ж та, яка написала "Камінь. Ножиці. Папір.". До речі, ця книжка дуже сподобалася. Якщо б читав і "Хіз енд Хєрз", думаю, також сподобалася би😁Ото як "Камені", так і тут до кінця взагалі не було зрозуміло хто вбивця. Правда в цьому випадку трішки брешу, тому що нібито "головну" загадку вирішив десь на екваторі сезону. Проте остання серія така: Холд май бір, біг бой😁Хочітє прікол? Рілі розгадку можна було прорахувати ще на початку, але оповідання маячить перед очима зовсім іншим і сильно відволікає від потокового сканування сюжету.Може і дуркуватий фінал загалом, але мені сподобалося))І акторський склад хороший. Вболівав за Прію, шоб вона там всім роздала по горіхах😁Акторка, яка грає Анну: наче і нічо такого в ній, але взяли такі плани, шо прям не відірвати очей іноді було😍Якщо любите детективи на один вечір. І якщо вас так само легко здивувати, як і мене, то адназначна раджу👍

Нін Ґорман, Марі Ангіньйо «День, Коли Сонце Більше Не Зійшло»Шо б я позитивного не сказав би в контексті цього огляду, все одно я буду для вас старим гомофобом, тому про хороше і не будемо. Все одно не допоможе😁 На цьому і порішали))Це добре написано, але мені шкода своїх грошей і часу.Просто та сама історія, що і перша частина. Тільки очима Нейтана. А він не такий вже і цікавий. Це просто стандартна історія підлітка.Звісно, що судьби людей не варто порівнювати, тому що у кожного з нас своя історія. І особисті драми сприймаються набагато болючіше за драми інших, але ми зараз обговорюємо персонажів фікшн-сторі. Тому…вотевер))Життя, побут, оточення і світ, в якому живе Нейтан ніяким чином не можу переплюнути світ Фінна. Ну камон! Люблячі батьки (ну батько консервативний, ладна😁), класний дід, друзі. У Нейтана, вважай є все. Ну да, булять, але його є кому захищати — є підтримка. Він в цьому світі не сам. В такому пиздеці, в якому знаходиться Фінн, я їбав так жити. І коли читаєш після Фінна історію Нейтана, то є відчуття, що це все я вже бачив так багато, що і не так цікаво. І це враховуючи, що загалом події ті самі, що і в першій частині. Якщо б книжка про Фінна була другою частиною, то виглядало би це набагато цікавіше і логічніше — з боку маніпуляції емоціями, з боку здивування читача. Але воно ніколи б таким не було, тому що перша частина просто була написана першою, а друга виникла через фанатів, які почали задавати питання авторкам про Нейтана. Чому? Для мене загадка. «Сонце» так сильно зіпсувала враження від цієї компашки, що я офіційно хороню для себе цей цикл і продовження читати на збираюсь. Задовбали сучасні цикли, де кожна частина — окрема історія якогось другорядного персонажа.Мені вже в коментарях раніше закидали, що погляд на ті ж події очима іншого героя — класика. Так-то воно так, але коли це відбувається в межах однієї книжки або цілого циклу в контексті історії — для обʼємності конфлікту або сцени тут і зараз — ок; коли для цього пишеться окрема книжка, для мене це просто тупа викачка бабла і висмоктування із нічого — катлєта із паштєта.Авторки все ще класно пишуть. Спробую реанімувати для себе Ґорман у вигляді другої частини «Попелу». Якщо правильно зрозумів, то це буде продовження історії. Нарешті хоч десь стабільність😁

Хіт початку 2026 року!Але це не точно, тому що памʼятаю, про нього говорили ще минулого року, а хайп почався тільки заразІ то. Хайпом не назвеш)У конкретного продавця не продалося навіть і 500 штукXTEInk X4Маленький рідер. Розміром зі старий Iphone 4. На борту, окрім прошивки майже нічо не має, тому варто одразу докупити картку памʼяті. Магнітиться до задньої кришки Iphone, проте виробник не гарантує, що до кожного підійде😅По факту створили для тих, хто хоче випрацювати в собі звичку читати. Тошо читати довго на такому маленькому екрані — постріл в голову. Якщо зір не дуже добрий, то доведеться збільшувати кегль шрифту, що може призвести до швидкості скроллінгу сторінок — 3кліки на секунду.Перед кожним розділом йде завантаження його. Тобто треба почекати, а почекати доведеться не 2-3 секундиВай-фай є, але він для оновлення прошивки і синхронізації з ВіЧат, якого окрім як в Китаї ніде більше немаПідтримує epub та txt. Коли ви останній раз читали txt?😅 Ще непогано було б fb2, проте такої інформації я не бачу. Синхронізації з будь-якими акаунтами нема🤷Автономність 40 годин. Це плюс. Аде й Кіндли так само живуть)Ціна, звісно, приємна. Всьго лише 50 баксів. Але при цьому на вторічці можна взяти Кіндл або Покет, які житимуть ще років 5-7 точно 😅Кому потрібен мобільного формату рідер, той вже взяв або планує Онікс Палма. Так, він дорожчий в 5 разів, так і функціоналу буде в 5 разів більше, ю ноу))Не розумію для кого цей продукт. Чисто погратися — мейбі. Людина, яка любить читати, все одно читає з будь-чого (я знаю шо таке літературна ломка); людина, яка не любить читати, не полюбить читати з такого девайсу чисто через розмір і маленький набір функцій. Це прям девайс зі бородатих часів, коли треба було шось качати собі на комп, а потім через кардрідер собі це шось кудись закидувати. Я би взяв на затест. Чисто заради нього. На 30 днів. І показати, шо він ніхуя не вартий, але краще я на 50 баксів наберу собі книжок в гугл букс.

Олег Краюхін «Вітер в Голові»Сірьожа думав, що фістінг це не боляче. Абманулі дурачка на чітирі кулачка😁Саме так я почуваюся після прочитання твору Краюхіна. І я не можу сказати, що якось страждаю від цього🤣Можливо я сильно скучив за містом Лева, але як же був радий проїхатися на ровері разом з Максимом та Дредом. Навіть попри весь пиздець, який тягнеться за останнім😁Анотацію прочитав давно, тому книжку починав майже в первозданному стані, проте все одно якісь відголоски залишалися. Залишалося і попереднє враження, що історія приблизно має нагадувати в результаті шось по типу кінострічок «Область Темряви» з Бредлі Купером або «Адреналін» зі Стейтемом. Ви мене, канєшна, вибачайте, але ні. Оці здогадки — чістой води найобка читацького і глядацького досвіду😁Краюхін разом зі своїми героями проведе вас крізь божевільний тиждень, але до самого кінця ви не будете розуміти абсолютно нічіво😁І знаєте, а це прикольно! Я нереально кайфанув від динаміки, сюжету, діалогів, раптових рандомних подій, від яких серце стукотить сильніше. І як же Олег описує романтику і софт еротику🤌 Я чуть не завагітнів🤭Олеже, хочу ще!!! І обовʼязково придбаю збірку оповідань «Зимний»🤝Дуже дякую за такі чудові пригоди!!♥️

Кейт Стюарт «Халепа Перед Різдвом»Ойййййй, як же харашо!!!Може і класно би пасувало прям перед Різдвом, але при всьому цьому так добре написано, що, думаю, навіть у пекучому липні твір здатний подарувати сімейне тепло і морозну свіжість.Жива, весела і динамічна історія з, за класикою жанру, трішки бісячими персонажами. А нашо тоді оце все, якщо вони не підштовхуватимуть читача кричати вгаласіну «тануйобжештваюналіво!!!!»😁Можна триста разів обговорювати логічність і поведінку головних героїв; наскільки Ілай редфлег чи ні, але точно в одному зійдемося, що сімейка у Вітні настільки прикольна, що й самому хочеться таку. Це капець як комфортно))Іноді детальні сцени сексів виглядають трішки недоречними в цих милих закоханих суперечливих сценах — все одно не псує ламповості та кіношності історії🥰Багато жінок не сприймає секс як зброю. Але це неозначає, що вони не ображаються. Це означає, щовони збираються забрати своє, поки розлючені.Можливо, вона і скористалася коробкою передачмого брата, але гарантую, за кермом була вона.Фу-у.Навіть якщо й так, бери своє, сестричко. Якщо ще не читали, а витримки вистачить притримати книжку до наступного Різдва, то обвіоуслі раджу!#засніженаполиця

Марʼяна Копачинська "Княгиня Пітьми"Ну ось нарешті і прийшов той час, коли і я прочитав цю книжку також. До речі, нещодавно вийшла ще й з чорним зрізом. Виглядає сексуально🌚 Та і загалом внєшка книжки дуже приваблює. Дизайнер красавчік. Той випадок, коли читач більше по інших жанрах, але дуже було цікаво прочитати. Невже крутість «інтерʼєру» настільки відповідає «екстерʼєру»?А тут не тягнутиму Руту за котячій хвіст. Нє. Не настільки. Я взагалі не зрозумів твору і для кого він написаний.Недостатня кількість описів і пояснень. Читачу пропонується уявляти щось, чого не існує, чого не існує. Думаєте у мене тут клавіатура залипла?😁 Нє. Ну, це ж фентезі. Багато чого не існує в реальному житті….Ой, та ладна! Ви понялі, а якщо ні, то зрозумієте))І навіть якщо недостатність пояснень хоч якимось чином можна виправити в голові — а це важко, на секундочку; мені і так не розповідають, натякаючи, шоб я сам собі там шось науявляв — а що, якщо я не знаю що саме, ю ноу? Відчуваєте це замкнуте коло?😅Напевно, ні. Для цього вам доведеться прочитати твір. Олрайт зен. Поїхали далі.Для кого написана історія, також не розумію. Тут достатня кількість доволі жорстких сцен, але в цілому продукт сприймається дитячим. Десь приблизно на 12+. Якось мені важко уявити собі дитину, яка читала би сцени, де героїв штрикають в живіт, перерізають горлянки, (майже) ґвалтують або прям конкретно (з евфемізмами) натякають на секс. І це при тому, що і самі герої себе поводять по-дитячі. Чесно, діти мене не збуджують. І не викликають чуйство кавайності в такому контексті. Сидиш з обличчям таким: huh?Окей. Давайте швиденько пройдемося по основних героях. Без розробу психологічних портретів. Чиста субʼєктивщина.Почнемо з найкласнючого — Мак. Він мені сподобався одразу ж. З нього починається історія, і одразу віддає відьмаковськими вайбами, що наштовхує на думку: скоро буде мясо, скоро будуть танці! Веселий, цікавий, легкий парубок, але зі своєю драмою. Всі його розділи були моїми. Їх ковтав із задоволенням.Рута. З самого початку здається таємничою, але під кінець стає все більш явною безпомічною потєряшкою. !!!Княгиня Пітьми!!! З таким званням хочеться бачити ахтунг чувіху, яка розкидатиме всіх направо і наліво. По факту….Не знаю…Якось…Недостатньо😅Туди ж і Веселик. Простачок, від якого нічого такого не очікуєш, але вже знаєш, що сильно впливатиме на сюжет. Так і вийшло. Проте не віє від нього беззаперечною і стовідсотковою потребою. Суто заради любовної лінії? Мейбі. Але хочете прікол?Любовна лінія. Вона вся відбувається за кадром. Тобто нам показують шось, але всі оці доторки, погляди, посмішки, діалоги — все це залишається за ширмою. Ми бачимо Руту та Веселика вже в якихось конкретних сценах, де просто потрібно їх показати і кинуть печенюшку читачу, але при цьому нема хімії, нема і відчуття щирості цих стосунків. Вони ніби існують одне для одного суто заради галочки.Герої в одній сцені поводять себе по-дитячому, в наступній — ніби вже років 20 разом; потім всьо па-новай. Не повірив.Не повірив і загалом в історію. Після перших 15-20% книжки почало все розсипатися і перестало існувати. Дуже класний і щільний початок, а розвиток пройшов крізь пальці. Сумно. Я би дуже хотів написати позитивний-позитивний відгук, але не вийшло. Проте я хочу відзначити, що у Марʼяни добре виходить придумати саму ідею сюжету. Як на мене, потрібна більш детальне пропрацювання і сцен, і персонажів — для кого вони, для чого вони, психологія поведінки і стосунків тощо. Не вистачило фундаменту.Якшошо, наприклад, у Паланіка також був не найпростіший шлях;) Марʼяна вже з дебютом одразу в видавництві, навіть без етапу самвидаву, а це вже щось значить. В неї є команда. І я їй зичу тільки найкращого.

📚Мій Книжковий Рік🗓️🎖Виклик Року:✅Дочитати всього Бакмана✅Прочитати 100 книжок❌Закинуто: М.Л.Ріо «Ніби Ми Злодії»; Володимир Єрмоленко «Ловець Океану»🏆Найкраще Року:Бакман «Чоловік на імʼя Уве»Марієнн Кронін «Сто Років Ленні та Марґо»Бакман «Що Мій Син Має Знати Про Світ»Лариса Денисенко «Сарабанди Банди Сари»Нін Ґорман «Ніч, Коли Згасли Зорі»Аліна Сарнацька «Хто Любов та Мужність Поєднав»Марі Берд «Жінки та Влада»Марина Манченко «Гіркі Апельсини»Тейлор Дженкінс Рід «Світанок Малібу» та «Сім Чоловіків Евелін Гʼюґо»Ольга Карі «Компот із Патисонів»Енн Тайлер «Плетений Колосок»Іван Байдак «НеПомітні»Ірина Славінська «Повітряна й Тривожна Книжка»Анастасія Левкова «За Перекопом є Земля»Саша Козлов «Кубик»Кирило Половінко «Лімб»Макс Кідрук «Небратні»Карстен Генн «Книгоходець»Кулакова — Будь-якаАльона Рязанцева «Афера»👎Найгірше Року:Кейт Стюарт «Ватага»Катерина Пекур «Пісня Бризів»Сергій Сингаївський «Дорога на Асмару»Пані Лань "Секс — Дар Божий"🤬Бісяче Року:Вся ДугласПерші дві частини ТомфордРебекка Кван «Вавилон»Бенджамін Стівенсон «Усі в Моїй Родині — Вбивці»Сара Пірс «Санаторій» та «Ретрит»🫠Розчарування Року:Бакман трилогія «Ведмеже Місто»Брінн Вівер «Мʼясник і Чорна Пташка»🤣МегаКЄК Року:Паркер Хантінгтон «Мій Темний Ромео» ("Побулькай"🤭)🥰Любов Року:Емілі Генрі💊Наркоманія року:Мона Авад «Зайчик»🙏Повернулась віра в автора:Х.Д. Карлтон «Де Моллі?»🤩Відкриття Року:Поліна КулаковаАльона РязанцеваКирило ПоловінкоСаша КозловДаян ЧемберленЮлія Лаба