Нін Ґорман, Марі Ангіньйо «День, Коли Сонце Більше Не Зійшло»Шо б я позитивного не сказав би в контексті цього огляду, все одно я буду для вас старим гомофобом, тому про хороше і не будемо. Все одно не допоможе😁 На цьому і порішали))Це добре написано, але мені шкода своїх грошей і часу.Просто та сама історія, що і перша частина. Тільки очима Нейтана. А він не такий вже і цікавий. Це просто стандартна історія підлітка.Звісно, що судьби людей не варто порівнювати, тому що у кожного з нас своя історія. І особисті драми сприймаються набагато болючіше за драми інших, але ми зараз обговорюємо персонажів фікшн-сторі. Тому…вотевер))Життя, побут, оточення і світ, в якому живе Нейтан ніяким чином не можу переплюнути світ Фінна. Ну камон! Люблячі батьки (ну батько консервативний, ладна😁), класний дід, друзі. У Нейтана, вважай є все. Ну да, булять, але його є кому захищати — є підтримка. Він в цьому світі не сам. В такому пиздеці, в якому знаходиться Фінн, я їбав так жити. І коли читаєш після Фінна історію Нейтана, то є відчуття, що це все я вже бачив так багато, що і не так цікаво. І це враховуючи, що загалом події ті самі, що і в першій частині. Якщо б книжка про Фінна була другою частиною, то виглядало би це набагато цікавіше і логічніше — з боку маніпуляції емоціями, з боку здивування читача. Але воно ніколи б таким не було, тому що перша частина просто була написана першою, а друга виникла через фанатів, які почали задавати питання авторкам про Нейтана. Чому? Для мене загадка. «Сонце» так сильно зіпсувала враження від цієї компашки, що я офіційно хороню для себе цей цикл і продовження читати на збираюсь. Задовбали сучасні цикли, де кожна частина — окрема історія якогось другорядного персонажа.Мені вже в коментарях раніше закидали, що погляд на ті ж події очима іншого героя — класика. Так-то воно так, але коли це відбувається в межах однієї книжки або цілого циклу в контексті історії — для обʼємності конфлікту або сцени тут і зараз — ок; коли для цього пишеться окрема книжка, для мене це просто тупа викачка бабла і висмоктування із нічого — катлєта із паштєта.Авторки все ще класно пишуть. Спробую реанімувати для себе Ґорман у вигляді другої частини «Попелу». Якщо правильно зрозумів, то це буде продовження історії. Нарешті хоч десь стабільність😁