Одразу перепрошую за не дуже ілюстративне фото, але яке маю. На ньому ви бачите латку асфальту приблизно розміром 3x3 м. Цю латку поставили цього року, коли поруч робили ремонт. Її було дуже добре помітно, адже поставили її поверх розмітки, тому вона привернула мою увагу. Тоді я не встиг сфоткати, тому є лише це фото, коли додали нову розмітку. Що ж привернуло мою увагу? Ділянка, на яку не мають право заїжджати автівки, чомусь ремонтується. І якщо навіть взяти офіційні ціни 2023 року на укладання асфальту, то 9 м² — це 11 тис. грн. Для міста небагато, звісно, але це гроші на вітер. Паркуватися не можна, їздити не можна. Але паркуються та їздять, бо у нас повна безкарність. Виникає питання — навіщо ремонтувати асфальт для порушників? Коли нарешті нанесли цю розмітку та промаркували зайвий асфальт, то я тішився, бо хоча б зрозуміло буде під час ДТП, хто там винний, а головне — місто краще бачить, де у нас зайвий асфальт.Такого зайвого асфальту чимало в масштабах міста. Нещодавно я показував Вірменський провулок. Подивіться на проспект Героїв Харкова біля Турбоатому — це взагалі клінічний випадок. Там 23 метри для 5 смуг в одну тільки сторону! І ось ці 9 м² переростають в десятки тисяч, а 11 тис. грн стають десятками мільйонів гривень, які ми викидаємо на вітер. І все це в умовах, коли в Харкові є кілометри популярних доріг, на яких досі немає нормального ремонту, а іноді й асфальту взагалі.Треба було не ремонтувати латку, а ставити делінеатори та закривати лазівку для порушників, як це зробили біля переходу на Центральному ринку. Та навіть якщо нічого не робити, то порушники не помруть через те, що заїхали в яму Локація: https://maps.app.goo.gl/RasCEnATw6szqg276🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#скільки #ваші_гроші #бюджет
У Харкові пляж на Журавлівці, так званий «Акважур», роблять безплатним і тут є про що поговорити.У нас склалася дивна парадигма: люди вважають, що чистий та доглянути пляж — це привілей для тих, хто готовий платити та чистий та доглянутий парк — це базова потреба громади. З другим я б навіть не сперечався, але йдеться не просто про чистоту та доглянутість, а про дуже дорогий тип ландшафту з величезними площами штучних газонів та різноманітними інсталяціями та ілюмінаціями. Чув, як в особистих розмовах кияни не можуть зрозуміти: А чому ці харків'яни так хизуються повсюди своїми фотками з цими прикрасами? Невже вони думають, що в Києві такого немає? Чимало всього, просто треба трохи заплатити. Кому треба таке, той їде. Доступ до чистого пляжу — це так само як доступ до парку в місті. Та чомусь у Харкові, коли ми говорили про доступ до пляжу, чимало хто захищав модель шлагбаума, щоб там прибирали сміття та не було бомжів. Сьогодні ця парадигма зсувається. Йде оздоровлення. Обіцяють підтримувати чистоту на пляжі. І якщо так і буде, то мешканці Салтівки, а згодом і всього міста, зрозуміють, що для якісного відпочинку їм не треба їхати в Центральний парк на таксі. У мене дуже позитивні очікування щодо цих змін. 🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись#парк #пляж #вода
Друзі, це просто треш! Вдень не заходив у фб та Тредс і дуже тішуся цьому, бо у мене там десятки тисяч переглядів та сотні коментарів. Все через пости про дітей, БДР та електросамокати. Мене вже сприймають як обличчя, яке захищає дітей-порушників. Як врятуватися від цієї небажаної популярності?А тепер до справи!Ось місцеві фотки прислали цього перехрестя. Діти рухалися з протилежної сторони. Тут відповіді тим, хто каже, що вони не мають рухатися проїзною частиною і крапка. А де вони мають тоді рухатися? Пропоную цим розумникам поїхати у звичайні села та повідомити підліткам та їх батькам про це в обличчя. Подивлюся я на їх реакцію! Це говорить нам про те, що питання насправді доволі непросте. Є shared space та нідерландські дороги з однією смугою для авто та велодоріжками, звісно, та поки це будуть втілювати потрібне правило, яке дозволить пересуватися велосипедистам та ЛПТ в малих громадах по житлових вулицях без тротуарів. А ще на фото бачимо піднятий перехід. Ненавиджу, коли їх роблять такими кривими. Тут маємо пастку — робити треба було з 4 сторін. А ще краще — підіймати все перехрестя вже. Знак головної зіграв злий жарт. Також багато хто питав, як я порахував швидкість? Я вирішив, що писати десятки коментарів — це занадто складно, тому зробив пост на Medium, в якому пояснив, звідки береться оцінка 55+ км/год.Все! Своє відпрацював, дайте трохи відпочити від цього.🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись#діти #БДР #вело
У мене в Threads весіннє загострення. Я просто попросив фотки перехрестя, де збили дітей, та вже маю понад 3 сотні коментарів. Найбільше мене веселять коментарі, в яких люди серйозно посилаються на білу пляму в ПДР щодо дітей з 8 до 14 років. Люди дійсно переконані, що це не прогалина, не помилка, яка з'явилась через некомпетентність чи якусь іншу дурну причину, а свідомо створена норма — діти з 8 до 14 років мають кататися тільки в парках.Тобто вийшов з будинку, пішки пройшовся з велосипедом хвилин 15 до парку Перемоги та катайся там. До цього момент — ніяк не можна. Не можна по типовій алеї шириною 4 м з ідеальним асфальтом, на якій на 500 метрів 5 людей. Там же не намалювали велодоріжку дорослі розумні дядьки, які подбали про безпеку для всіх, тому тягни свого двоколісного друга до парку. А деякі буквально так і розуміють, що треба велосипед везти до парку на авто і там кататися, якщо немає можливості біля двору. Як ми до такого опустилися?І, звісно, ці всі дорослі дядьки та тітки, не бачать особливої проблеми в тому, щоб їздити 70 км/год по місту. Це не біла пляма, не помилка, а прямо заборонено ПДР. Але тут ми самі здатні вирішити, що безпечно, а що ні. А от для дітей — суворі «норми» ПДР. Як це лицемірство смішить та водночас дратує! Як можна не помічати таку колоду у своєму оці?🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись#діти #БДР #вело
Хочете прикол? Це карта вбиралень Києва.Скільки разів я бачив цю фразу — «а у Харкові туалети круті та ще й безплатні». Насправді майже завжди йдеться про пару десятків туалетів, які розташовані в основному в декількох центральних парках. Так, є декілька непоганих вбиралень на районах біля урбан-парків та оновлених парків, але це все. Парадокс в тому, що у Харкові в рандомному місці доволі складно знайти туалет. Навіть за гроші. І, даруйте, коли вже треба, то не шкода і 15 грн заплатити за послугу, а послуги нема. Платні чи безплатні туалети — це майже вічна дискусія. З однієї сторони, це якась базова послуга, яка каже про гідне ставлення до людини в місті. З іншої, нічого безплатного не буває, тому надавати гідний сервіс безплатно з гарним покриттям — це фактично утопія. Зазвичай це призводить до великої кількості туалетів, але з дуже низькою якістю. В Будапешті, туристичному місті, вони майже всі платні (навіть в ТРЦ). Багатьох це дивує, тому навіть в путівниках про це попереджають. Проте основний аргумент — ви платите за чистоту.Тому маємо дилему: безплатний, але недоступний та часто брудний або платний та відносно доступний та відносно чистий. Звісно, плата — це не гарантія. У Харкові є чисті туалети в центральних парках та були платні, але брудні. І, треба сказати, Харків показує приклад гідного ставлення до людей, що прийшли погуляти в парк — всі мають доступ до чистого туалету. Це справді гарний приклад. Та водночас Харків не рухається далі, адже забезпечити покриття такими дорогими туалетами хоча б основні громадські простори — це утопія. Знов той випадок, коли «харківський перфекціонізм» шкодить. Краще — ворог доброго. Тому коли хизуються харківськими туалетами, я нагадую про цей нюанс — ви не знайдете доступний туалет, навіть платний, в будь-якій рандомній точці Харкова. Та якого Харкова? Навіть в центрі міста!В Києві, як я розумію, пішли шляхом модульних туалетів по 15 грн. Можна розплатитись карткою. І можна співати оди харківським туалетам з рибками, але наявність пафосної вбиральні до якої треба їхати на авто та шукати її десь в центрі великого парку ніяк не допоможе при потребі.🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись
Другий день поспіль харківський депутат Олександр Бакумов критикує з трибуни Верховної ради наше місцеве самоурядування. Говорить без прізвищ, але меседжі дуже чіткі та принципово правильні. Наче цей канал читає!Перший день він говорив про борги та соціальний популізм. Ну, про це ми вже багато чули останнім часом.А от на другий день він зосередився на іншій засадничій, хоча не такій популярній, темі — відсутність секретаря міської ради у Харкові аж з 2021 року. Нагадаю, що там схема дуже проста — у нас постійно проходять ПОЗАчергові сесії для того, щоб не обирати секретаря. Депутат влучно оцінив роботу ХМР:Фактично одна спільна комісія в онлайн режимі за кілька хвилин проганяє десятки й десятки проєктів та рішень міської ради. Без аналізу, без дискусії, без відповідальності. Це не робота комісії, це імітація. А потім натякнув, що військова адміністрація працює прозоріше, а це вже замах на легітимність…Не знаю, що це за атака на Терехова, але наративи цілком правильні та справедливі. Якщо в Харківській міській раді не вистачає демократії та депутатів, які готові говорити (окрім декількох виключень), то воно виплескується ззовні — у Верховній раді. Та й проблема настільки перезріла, що давно мала отримати національний рівень уваги.Про військову адміністрацію скажу у наступному пості.Відео: вчора, сьогодні🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись#прозорість #бюджет
Випадково натрапив на інтерв'ю Павла Макова. Там багато про естетику та Харків. Рекомендую.Це правда, і ці зміни відчуваються і в соціальному, і в інтелектуальному плані. Скажімо, у Харкові було дуже багато айтішників — вони практично всі виїхали і навряд чи повернуться. Я абсолютно не хочу проводити якусь сегрегацію чи знецінювати тих людей, які приїхали на їхнє місце, але це об’єктивно люди з іншим рівнем освіти. На жаль, зараз Харків втрачає рештки тієї ідентичності, яку до цього роками винищував Радянський Союз.
Але тут мова навіть не про гроші, а про те, що ці мавпи — це ж як плювок харків’янам в обличчя. Я за складом особистості взагалі не активіст, але коли дізнався, що цих мавп повернуть, виникло бажання стати там з пікетом. І навіть спровокувати поліцію, щоб мене ще й побили. Бо побитий академік і лауреат Шевченківської премії — з цього можна вже зробити такий скандал, що, може, і владу поміняють (сміється). Але найбільше мене хвилює, що, можливо, більшість харків’ян не сприймуть цей протест, бо насправді їм подобаються ці мавпи.
Інтерв'ю 2024 року. Але я помітив це коли прочитав половину. Актуальність не втратило!
Не зовсім коректно записувати всі витрати на громадський транспорт в ціну «безплатного громадського транспорту». Коли говорять, що #безплатний_транспорт обходиться місту 2-3 млрд, то це трохи несвідома маніпуляція.Нібито «безплатний» споживає 3 млрд, а платний — нічого. Насправді ціна за «безплатний» — це різниця між витратами на «платний» та «безплатний». Тобто, якщо до введення «безплатності» місто витрачало ₴200, а після — ₴300, то ціна за «безплатність» буде складати ₴100, а не ₴300. Таким чином, реальна плата за «безплатність» у Харкові складає зараз приблизно ₴0,8 млрд додаткових витрат. На стільки зросли витрати відносно загального бюджету. Будьмо чесними, це не такі вже й значні кошти в перерахунку на кількість мешканців. Одначе є важливий нюанс — якість падає, а частка витрат відносно бюджету поступово зростає. До 2022 — 12%, зараз — вже 16% (3,4 млрд з 21). В кінці 2026 року може бути понад 18%, адже за перший квартал вже витратили 1 млрд.Отже, я вважаю, що плата за безплатний транспорт — це оті 4-6% відносно бюджету, на які зросли витрати. Але ще раз наголошую, що тоді значно більше коштів йшло на розвиток, оновлення рухомого складу, а зараз — більше затикають дірки в діжці, що тече. Якість при цьому сильно не покращується, а подекуди навпаки — погіршується. І чим довше ця деградація буде відбуватися, тим дорожчим буде повернення до нормальності, коли є плата за проїзд та стратегічний план розвитку. Хоча тут радше треба говорити не про розвиток, а про відновлення.
Сиджу в Ірпені в локальному парку та дивлюсь на своїх дітей та їх двоюрідних братів, які прийшли погратись на майданчик. Але звичайний м'яч та просто доступний газон виявився цікавішою опцією для гри разом. Як же це прикольно, коли газон доглядають для гри, пікніків та інших активностей, а не для картинки. В локальному парку, до якого місцеві ходять пішки, а не їдуть спеціально на авто. В той же день попадається мені в Тредс пост нашої людини, яка розказує, що її вигнали з газону у Харкові. Я кидаю фотки з Ірпеня і починається цікавий діалог, в якому мені пояснило декілька людей, що таке газон, а що таке «звичайна трава». Знаєте, в чому прикол? В Ірпені також доглянутий газон з автополивом та іншими принадами. Витоптаний так сильно він тільки біля дитячого майданчика. Та якщо подивитися, як виглядає газон біля дитячого майданчика в харківському саду Шевченка, то якось там також не пахне «газоном з картинки».Кажуть мені також, що заборона ходити по газонах виправдана, адже «за харківськими стандартами» газон має виглядати в першу чергу, а не виконувати функції. І тут я подумав, що ось це дурне рішення на Одеській, коли вони замість трави зробили зелений пластиковий килим, є цілком адекватною відповіддю на естетичні вподобання таких харків'ян. Якщо все, що нам потрібно від газону — це вічнозелений покрив, то треба замінити живі газони на штучні. Їх і поливати не треба і функцію фону на інстафотки вони нормально виконують…Додам ще декілька фото з Ірпеня з різних сезонів, щоб ви розуміли, як виглядає адекватний газон. Там давно звикли, що газон для людей, а не для фоток. 🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись#трава #газон #простір #парк #діти #біорізноманіття
Мабуть, не найкраще фото для демонстрації, але треба це сказати, поки період цвітіння не закінчився.Може я вже такий старий та став як мій тато, який кожної весни як дитина радіє цвітінню фруктових дерев, але дивлюсь на всі ці різноманітні дерева та бачу красу стриманості. Квітки здебільшого білі з відтінками рожевого, зеленого чи інших ледь помітних барв. Вони не нав’язливі, а стримано демонструють кожен свій одяг. Ще одна риса цвітіння - його тимчасовість. Ми добре знаємо, що є короткий період, коли можна впіймати таку красу. Потім буде інша краса - літня, осіння та зимова. Але в цьому прекрасність моменту - зазвичай ви не можете створити постійне цвітіння. Та й приваблювати воно так не буде. В сучасному міському дизайні (особливо харківському) чимало штучності. Ми намагаємось спотворити вічну весну, коли робимо траву такою, якою вона буває лише весною - короткою та яскраво-зеленою. Ми ще до природного цвітіння витягуємо квіти з пластику під лозунгом "весна вже прийшла у Харків". На клумбах використовуються переважно селекційно виведені декоративні форми, які мають більш виразні кольори порівняно з природними видами. Дерева здебільшого висаджують декоративні - давайте нам сосни з підсвіткою!Природа не може дарувати такий фастфуд. Її краса більш делікатна. Мені здається, що через оцей штучний маскарад багато харків'ян забули, що таке радуватись простій красі, яку дарує Бог через цей природний дизайн-код. Він занадто складний для нас. Занадто невиразні відтінки. Польові квіти - це ж бур'ян. Давайте щось яскравіше. Не кажу, що проблема суто харківська, але, здається, підхід наших озеленювачів значно впливає на смаки та викривляє сенс "стриманої естетики". #філософське #біорізноманіття #трава #дерева #несмак
TGLIST.COM.UA
