Харків для Людей | Павло Храмов

На ілюстрації порівняння однакових ділянок розміром 4.2 га:1. харківська індивідуальна забудова;2. англійська доволі розкішна індивідуальна забудова;3. англійська блокована забудова, яка також буває дуже розкішною.Різниця кількості домоволодінь між першим та третім видами майже у 5 разів. Це разом з вулицями. Я навмисно взяв блоковану забудову з невеличким [для нас] двориком, щоб не дратувати вас. Є щільніші варіанти.А тепер найцікавіше. Якщо у третьому варіанті поселити по 3 людини на одне домоволодіння, то на 1 км² можна розмістити 11 286 людей. У нашому найщільнішому районі міста (Салтівка) проживає 13 300/1 км². Так, там ще є школи та інші об'єкти, тому можемо знизити до 8-9 тис./1 км². Комерція, до речі, в англійській забудові є.3 людини на одне таке домогосподарство - це в середньому 50 м² житлової площі на кожного! Це для того, щоб ви не думали, що це якісь англійські нетрі. Це розкішний показник за нашими стандартами.Зазвичай на такі пости наводять аргумент, що у нас ніхто не хоче жити в якомусь "недоприватному" будинку з дуже маленьким двориком. Краще вже нормальна ділянка на 5-10 соток. А я скажу: не сприймайте це як індивідуальну забудову, сприймайте як квартиру на першому поверсі з власним паркомісцем, невеличким двориком та ще й без сусідів знизу та зверху. Чим це гірше за квартиру?Я все ще вважаю, що у нас недооцінено житлову забудову середньої щільності. Вона може врятувати наше місто від порожнеч, які з'явились через перекіс в міському плануванні та в умовах відсутності податків на нерухомість. Через це в місті чимало людей мешкає у фактично садибній забудові та нічого за це не платить.Окрім того, враховуючи те, що щільність Харкова значно знизилась з 2022 року, то ми можемо не відбудовувати багатоквартирні будинки, а розмазувати рівномірніше щільність по місту. Я б взагалі зробив мораторій на будівництво 6+ поверхів на найближчі років 5-10.🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok#щільність #житло

Знаєте, що з цією картинкою не так? Вона занадто примітивно висвітлює проблему видимості пішоходів вночі. Є цілий комплекс причин, пов'язаних з цією проблемою: напрямок фар, сторона, з якою виходить пішохід, якості периферійного зору, вік водія, одяг, стоїть пішохід чи рухається, під яким кутом [навіть з флікером], якого розміру той флікер, позитивний та негативний контраст та інші фактори... Але водіям показують картинку, в якій все просто - ви не бачите пішохода, тому що він не одягнув флікер! 🤦‍♂️Однією з проблем є те, що водії фактично вимушені рухатись "випереджаючи фари", коли гальмівний шлях більший, ніж відстань, на яку світять фари. Іншими словами, водії їдуть частково наосліп та сподіваються на швидку реакцію лише в останню мить, коли об'єкт з'явиться в фокусі їх фар. Цей перелом наступає приблизно на швидкості 55-70 км/г залежно від якості та чистоти фар (40-60 м).Але не переплутайте - водіям треба розповідати не про зниження швидкості для збільшення часу на реакцію, а заспокоювати їх свідомість утопіями про те, що це пішоходи винні, що їх не видно (частково це правда).Якщо цікаво глибше вивчити тему, то рекомендую цю дуже змістовну експертну статтю.🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok#пішохід #швидкість #флікери

Ось вам недільний пост про церкву та... паркування!Дві схожі за масштабом мега-церкви: американська Willow Creek Community Church та корейська Yoido Full Gospel Church.Щонедільне відвідування:- в американській - 7,7 тис.- в корейській - ~150-200 тис. на 7 зібраннях, зала на 25 тис.Отже, в корейській одночасно буває значно більше людей. Одначе якщо ми подивимось на те, як організовано парковку, то складається враження, що американська церква значно більша. В ній парковка займає 12.1 га, в той час в корейській - лише 2.2 га [є ще підземний паркінг]. Порівняйте розміри в картинках - там масштаб однаковий. Парковка WCCC настільки велика, що з однієї ділянки навіть курсує спеціальний шатл, який забирає людей з 2 зупинок!То чому така різниця між цими двома функціонально дуже схожими просторами? Одній церкві потрібна величезна парковка, а іншій - ні. Ні, це не тому, що американці можуть собі дозволити більше. Різниця в контекстах. Поруч з корейською церквою дуже добре розвинутий громадський транспорт. Прямо поруч з кварталом декілька автобусних зупинок, а за 500 метрів станція метро. Сусідні квартали дуже щільні.Натомість в США біля церкви навіть немає тротуару, який би вів в сусідній район. Бо навколо райони з низькою щільністю, які змушують американців користуватись автомобілем. Тому й парковку розраховано під американців на авто.Отже, кількість необхідних паркомісць залежить не від кількості людей, та навіть не від попиту (він в Кореї також високий), а від щільності та доступу до громадського транспорту. Якщо будувати нескінченні субурбії, то ви будете змушені будувати безглузді паркінги, які ефективно використовуються лише один раз на тиждень та забирають чимало землі.🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok#парковка #скільки #простір #досвід_інших_міст

Німці отримали перші 6-секційні трамваї Škoda ForCity Smart 38T, які тепер будуть найдовшими у світі - 58,7 м. До цього рекордсменом був 9-секційний CAF Urbos 3 - 56 м. Новий чемпіон має 144 сидячих місця!І тут найцікавіше. Стандартний вагон нашого метро має довжину 19,2 м. Кожний з вагонів має 48 місць. 3 вагони - це 57,6 м та 144 місця відповідно, що майже точно дорівнює цьому трамваю. Таке собі дніпровське метро на поверхні.Одначе в трамваї є деякі відмінності. Перше - комфортніше поперечне розташування сидінь. Друге - місця для людей на кріслах колісних. Якщо вони не зайняті, то можна використовувати ще 12 відкидних сидінь.В чому секрет - як на однаковому просторі розмітилось значно більше? Коштом зменшення простору між сидіннями. У вагони метро більше влізає пасажирів, тому що більше простору для стоячих місць. Так, це ефективніше, але чи комфортніше? В нашому метро майже немає приватної території для сидячих пасажирів. Стоячі пасажири буквально дивляться на тебе згори, тому навіть посидіти в телефоні комфортно не вийде. А коли пасажирів забагато, то стоячі починають буквально влізати сидячим між ніг. В запропонованому трамваї чимало сидячих місць розташовано над візочками, тому вони трохи вищі, ніж в метро. Стоячим пасажирам вже не настільки комфортно зазирати в умовний телефон. А ноги не впираються. Отже, хоч така Skoda перевозить менше пасажирів, але забезпечує вищий рівень комфорту та інклюзивності. Враховуючи зменшення щільності у Харкові, легкорейковий наземний транспорт міг би забезпечити на багатьох напрямках необхідний обсяг пасажирських перевезень та кращий комфорт. А головне - все це значно дешевше та реалізується швидше, ніж метро. 🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok#транспорт #досвід_інших_міст

Прочитав коментарі до поста та реакції мене здивували. Перечитав ще раз свій пост та зрозумів, чому мене могли неправильно зрозуміти - я не все сказав. В останні часи намагаюсь боротись з графоманством, але відсутність повноти аргументації призводить до непорозумінь.Друзі, я не звинувачую пішоходів, які не кидаються під колеса! Боже, збав! Якщо ви тривалий час підписані на мене, то знаєте, що я чимало звинувачую водіїв, які створили таку культуру. А найбільше тих, хто допускає таку поведінку на дорозі (муніципалітет та поліція). Мене дратують пішоходи, яких я вже остаточно пропускаю, але вони не переходять. Власне в цьому випадку після мене до обрію інших авто не було, я стояв та чітко давав знати, що пропускаю, але людина вперто не хотіла відмовлятись від обраної тактики. Таке у мене вже не вперше.Чому вони дратують мене? Тому що я намагаюсь пропускати завжди. Спробуйте поїздити так та ви зрозумієте, про що йдеться. Не я винний, що у нас більшість водіїв сприймають ПДР не буквально, а як "а що мені за це буде?"

От наївний я іноді думаю собі - поїдуть наші люди в Європу, побачать, як воно там та захочуть такі ж вулиці у нас.Реальність на цьому відео... Дивіться, у них на переходах немає розмітки та якщо пішохід вискочить, то йому будуть величезні штрафи. Велосипедистів гальмують, пішоходів штрафують, на трасах нема переходів. Яка гарна країна для водіїв!Насправді...1. Це не перехід. Просто в Німеччині дозволено без пріоритету переходити вулицю не по зебрі.2. Очевидно, якщо пішохід вискочить не на переході під авто, то йому буде високий штраф у випадку ДТП.3. Одначе штрафи для пішоходів значно нижчі, ніж для водіїв - 5-10 євро. Лише одне виключення - 350 євро, якщо перетинати закритий залізничний шлагбаум. При цьому штрафи для авто значно вище. Для прикладу - за ненадання дороги пішоходу на переході 80 євро + 1 штрафний бал.4. Каже, що зебр начебто мало там, типу вони на колах та світлофорах тільки. По-перше, зебри - це нерегульований перехід, а на світлофорах зазвичай зебри не малюють. По-друге, переходів там чимало в місцях, де вони потрібні! Автор, як я розумію, пересувається по житлових пустих вулицях, де є обмеження 30 км/год. В таких умовах переходи дійсно не завжди потрібні.5. "Тут немає такого дебілізму як переходи на житомирській трасі" - це топ. Людина порівнює трасу та урбанізований спокійний район та робить висновок, що на трасі не має бути переходів.Почитайте коментарі, я не перебільшую. Там саме так все й зрозуміли та почали виливати, що наболіло - а у нас нахабні пішоходи, думають, що праві, якщо на переході. Просто жах!Та нібито це просто ТікТок відео, можна проігнорувати, але оті коментатори сядуть завтра за кермо та будуть вважати, що вони теж цивілізовані - це ж нормально не пропускати на переходах, я бачив, що в Німеччині усе таке.Окрім того, у цього автора там ще декілька відосів такого характеру, де він розповідає, як гарно прибирають велосипедистів з вулиць, щоб автівкам краще було. Саме тому людям треба фахово пояснювати Європу. Бо ось такі невігласи роблять хибні висновки та набирають чимало переглядів. 🤦‍♂️🏃‍♀️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok

Сьогодні, 5 серпня, міжнародний день світлофора. Світлофор - це щось вже буденне для нас. Колись він увірвався у відносини між різними учасниками руху та став арбітром. Сучасні світлофорні об'єкти бувають дуже складні. Не тільки автоматизовані системи, які оптимізують автомобільний трафік, але й велосипедні чи трамвайні, які надають перевагу за допомогою GPS-трекінгу.А знаєте, в якому місті з'явився перший світлофор в Україні? У Харкові! У 1936 році десь в районі Південного вокзалу. До речі, пишуть, що його поставили для регуляції трамваїв. Я не знайшов в мережі точну локацію. Інформація дещо суперечлива. Кажуть, що ніхто вже точно не знає. Але було б цікаво хоча б дізнатись, де та як він виглядав. Можливо, це вартує пам'ятної таблички та навіть реставрації. Доволі цікавий туристичний об'єкт - перший світлофор в Україні. Та ще й біля вокзалу. Ось деякі фото світлофорів біля вокзалу. Це начебто 1963 рік. Але пишуть, що перший світлофор був механічним, а електричний вже з'явився у 1970-му. Тому це питання вартує ретельнішого вивчення.P.S. Зверніть увагу на те, як виглядав перехід у 60-х на 2 фото.Кадри з цього відео (28 хв).🚦 Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok#історія

Пишу, бо потім просто забуду - думка про Безлюдівку, Акважур та інші публічні пляжі з платним доступом.Платний прохід зазвичай вони виправдовують тим, що хтось має там вивозити сміття. Це дивне виправдання, бо за такою ж логікою треба зробити всі чисті парки платними. Та водночас є послуги, яких там не вистачає.Найперше, що там дійсно має бути - рятувальник. Не на папері, а той, хто реально сидить та дивиться через бінокль на людей, що купаються.Час від часу ми чуємо новини про людей, що потонули під час купання. З 1 червня до 30 липня у Харківській області потонуло 35 людей, з них 5 - діти. Чимало людей тонуть на популярних пляжах. Річ у тім, що людина, що тоне, часто так не виглядає для недосвідчених відпочивальників, тому відомо чимало випадків, коли тонули буквально в натовпі.Може здаватись [через фільми], що рятувальник - це якийсь підсмажений нероба, що залицяється до дівчат. Одначе рятувальник може спасти людину, що тоне навіть лише тим, що приверне до неї увагу. Крім того, він працює превентивно - забороняє стрибати вниз головою там, де це небезпечно, запливати в небезпечні зони та інше. Сама його присутність нагадує, що до розваг на водоймищах треба ставитись серйозно. Також рятувальник може виконувати деякі функції пляжного шеріфа. Слідкувати за прибиранням після себе, дотриманням правил, розв'язувати конфлікти з п'яницями та таке інше.Окрім цього є ще три базові речі, які мають бути на гарному пляжі: безпечні роздягальні, чисті туалети та душ хоча б для ніг.З роздягальнями буває все дуже погано. То їх занадто мало, то вони прозорі по пояс, тому діти бояться ними користуватись. Наче дуже проста споруда, але якось не складається з цим.Туалети. В деяких випадках за них треба окремо платити. Не зрозуміло, за що тоді платимо на вході? Та навіть платні мають жахливу якість. Це призводить до того, що чимало людей просто не доходять до вбиральні.Вуличний душ. Так, у нас не море, тому повноцінний душ може й не потрібен окремо. Одначе кран для ніг на виході з піску - це дуже корисна річ, якої не вистачає. Щонайменше, всі власники авто будуть дуже вдячні за таке, бо пилососити салон авто після кожного пляжу - помітно дратує.Ну, й остання річ - це зрозумілі правила поведінки та навігація. Правила задають деякі рамки - це частина безпечного середовища. Наприклад, не зайвим було б нагадати, що фільмувати чужі тіла на пляжі - це не ок.Отже, розбирайте ідеї та організовуйте якісні простори. Також пишіть у коментарях - а чого вам не вистачає на наших пляжах?🏖 Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok#пляж #безпека #комунікація

У зв'язку з нашою вчорашньою перемогою в суді по Весніна, мережею понеслись дискусії щодо правильності реконструкції. Та от, що мені дійсно цікаво - те, як люди сприймають затори.Приблизно так...Затор - це абсолютне зло, з яким треба боротись всіма можливими ресурсами. Це головний критерій при реконструкції. Можна нехтувати навколишнім середовищем, грошима, іншими учасниками дорожнього руху... всім, аби подолати той затор. Та нехай 10 людей тепер поїдуть з пересадкою та витратять на 15 хвилин більше, але головне, щоб я не простояв в заторі жодної зайвої секунди.Звісно, що затори - це неприємна річ, одначе за великим рахунком це просто черга з людей в авто, які хочуть одночасно проїхати в одному напрямку. Ми не сприймаємо всі черги як лихо. Коли, скажімо, ми в супермакеті в пікову годину стоїмо в черзі на каси самообслуговування, то нас це не сильно дратує, бо ми розуміємо, що поруч такі саме люди, які повертаються з роботи та зайшли в супермаркет. Навіть якщо це трапляється перед святами, коли ми очікуємо, що всі підуть за продуктами в супермаркет. Чому? Тому що це очікувано.Я помітив, що в Англії затори сприймають як нормальну очікувану частину життя. Їх враховують в планах. Наприклад, затори майже гарантовані на магістралях у вихідний день на свята, бо нічого не працює та чимало людей їдуть гуляти за місто. Тому англійці кажуть: це свято, буде важкий трафік, треба виїхати раніше.Чи треба фіксити затори? Так! Так само як треба замінювати каси з касиром на декілька кас самообслуговування. Одначе це має обмежений ефект. Часто розв'язання проблеми полягає в тому, що треба не пропускну здатність підвищувати, а чергу зменшувати. В супермаркеті можна організувати доставку, наприклад. Але бізнес сам вирішує - що йому вигідно? Бо, наприклад, наймати додаткових касирів на пару годин - це також неідеальне рішення.Затор - це зло, з яким треба боротись не тому, що люди не готові в ньому стояти, а, тому що це додаткові викиди. Така логіка міста. Та й вона значно зміниться з ерою електромобілей. Ну, стоять собі люди в залізяках в черзі без викидів, нехай...Одне з головних рішень для боротьби із заторами - альтернативні види транспорту, а не розширення доріг. Розширення малоефективне та має чимало негативних наслідків, значення яких не можна применшувати. Ніхто нікого не змушує стояти в черзі, якщо є альтернатива.🚗 Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok#затор #авто #простір