Нещодавно пабліками летіли фотки та відео, як у саду Шевченка у фонтані з інсталяціями грає скрипачка під мінус (фонова музика). Бачу, що в коментарях люди щиро радіють, що у нас немає безладу з вуличними музикантами — місто само обирає, кому грати. Навіть наводять приклади зі світових міст, де видають ліцензії, без яких вуличним музикантам не дозволено грати.Дивуюсь, як люди плутають тепле з м'яким.1. Ці ліцензії доступні всім. Муніципалітет не обирає, кому грати, а кому ні, а лише регулює тих, хто хоче грати.2. Роблять вони це в першу чергу тому що є величезний попит на місця з туристами — там музиканти можуть непогано заробити, тому висока конкуренція за простір. Вони обмежують час та місце.3. Є й інша причина — шумове забруднення. Біля житлових будинків обмеження по часу бувають суворішими.Візьмемо, наприклад, Нью-Йорк. Вуличні музиканти в цілому не мають сильних обмежень, якщо не використовують підсилювач — за нього треба заплатити $45 за день. Іншим ліцензія не потрібна. Головна вимога — грати у відведених місцях. Для цього існують спеціальні маркери.Пошукайте в YouTube та знайдете чимало Shorts з Центрального парку з великим різноманіттям стилів музики. І це прекрасно!Отже, в Центральному парку Нью-Йорка, в якому значно більше відвідувачей, чомусь немає суворих обмежень для музикантів. Так, там є ще сцена, але то вже окрема тема. Натомість у Харкові чомусь має грати лише музика з колонок або "правильний" музикант. Контролювати культуру таким чином — це погана ідея.І так, я нагадаю, що весною там грали дуже правильні військові, які чомусь дякували Терехову та за дивним збігом це відео потрапило в соціальні мережі. Збіг?Одначе мушу зазначити, що, можливо, наші музиканти не сильно й хочуть лізти в цей пластиковий сад. Не та атмосфера. Був там щонайменше дідусь з бандурою, якого ганяли. Можливо, зараз бажаючих мало.Адміністрації проста порада: припиніть спроби все контролювати, виключайте музику та лиха не трапиться, можливо, з часом ви побачите щось дуже цікаве та нове!Фотки звідси🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#шум #право_на_місто #культура
Цікаве відео. Журналістка ставить прості прямі запитання, а він все спростовує: "вам дурниці кажуть", "нехай в очі скажуть" [а колись таки скажуть].Ок, а можна деталі? — Ні, не можна, все секрет, ми перевели кудись, взагалі більше інших переводимо, хоча і фронтове місто.Хм, а чомусь іншим містам можна робити це прозоро, а саме у Харкові заборонено?І знаєте, що прикро? Реакція в коментарях — журналістка не має права ставити таких питань. Так, імовірно, що більшість з цих коментаторів, це просто боти, але харків'яни любо ведуться на це та щиро підтримують, замість того, щоб висміювати це як ми висміюємо російську пропаганду.Це, мабуть, одна з найбільших проблем, яка мене лякає — у Харкові так мало людей насправді цінують демократію. Це одна з причин, чому ми маємо таку владу, бо добровільно віддаємо забагато повноважень. Ми не розуміємо важливої ролі журналістики. Вона для того й існує, щоб висвітлювати правду. Той факт, що апріорі винний не чиновник, а журналіст, який вимагає елементарної прозорості, вже чимало чого свідчить…А журналістка молодець! Пані, якщо ви прочитаєте цей пост, то щира вам подяка за таку роботу і ці запитання. Більше б таких як ви!
Оцінив нову #безбарєрність на вул. Леся Сердюка — біля Північної Салтівки, яку будуть відновлювати за "новими стандартами"…Один перехід можна оцінити як задовільний. Формально він відповідає ДБН.Другий перехід — перепади по 5-10 см. Можливо, там ще буде шар асфальту, але чи будуть вони підтягувати під 0? — є щодо цього сумніви.Про обидва переходи не можна сказати, що сильно старались зробити на відмінно, як це роблять в центрі та розпіарених парках з іншими елементами— не шкодуючи ресурсів з якісними матеріалами. Подивіться на якість бордюрів, яка сама за себе говорить…Прикметно, що вони не шкодують грошей на широкі тротуари, які нікому такі не потрібні. Достатньо зробити 2,5 м, які будуть задовольняти всі потреби. Натомість краще інвестувати краще більше коштів в якість стиків, водовідведення та бордюрів. Але ні, у нас краще — це 4 м асфальту ляпнути, бо обсяги потрібні, а не результат!Також залишається питання — чому не роблять підняті переходи? Це зручніше для пішоходів та забезпечує кращу безпеку — водій розуміє, що виїжджає на хідник та має надати перевагу. Подивіться як роблять у Львові та Дніпрі — це зовсім інший рівень комфорту.Про відсутність тактильних смуг я мовчу.Шановні, якщо ви дійсно дбаєте про архітектурну безбар'єрність, то давайте якось вчитись робити нормально, а не лише формально.🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#відновлення #якість #патерналізм #безбарєрність
Історія з переходом на Центральному ринку продовжується…На цих відео #від_підписника видно, як встановлюють делініатори, щоб на "вафлі не паркувались". І це не найгірше рішення, адже особисто я в середу трьом водіям пояснював, що вони порушують, бо для них це відкриття, що не можна паркуватись біля переходу.Одначе я не можу назвати це рішення в комплексі гарним. Скажімо так, було на «3», стало «3+». Перехід досі залишається неадекватно довгим. Як я зазначав в основному відео, його можна звузити до 6 метрів. Тоді він стане значно безпечнішим та комфортнішим. Наявність світлофора — це вже питання другорядне.Тут той випадок, коли можна було зробити значно краще невеликими зусиллями, але зробили погано та тепер намагаються хоча б якось виправити проблему. Можна було б зараз звузити, але світлофори переставляти складніше вже. Словом, все як завжди…Шкода, що більшість пішоходів буде сприймати все це як покращення.P.S. До речі, вчора групі підлітків розповідав про урбаністику в рамках освітнього проєкту «Підліткова Академія». Один з них дуже ясно сформулював проблему без моїх підказок: стало безпечніше, бо раніше водії просто наїжджали на тебе, щоб проїхати. Тобто безкарність дозволяла водіям відверто порушувати та загрожувати пішоходам, бо їм набридло очікувати. Якби у нас за таке карали водіїв, то пішоходів, які б раділи тому, що у них забрали 30 секунд життя зараз півтора десятка водіїв, було б значно менше.🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#пріоритет #перехід
Терехов так презентує «Карту харків'янина», що здається, що це нібито такий мегауспішний проєкт, на який є попит. А ще вони роблять собі рекламу повсюди: з блогерами, в пабліках, та навіть на білбордах є.Подивимось на цифри з офіційного каналу @kartka_kh, які вони публікують щомісячно (за вересень та жовтень був один звіт). Я їх трохи організував для вас.В середньому в місяць 77 тис. унікальних користувачів. Це менш як 8% від населення Харкова — залежить від того, як рахувати.Вже цього факту достатньо, щоб зробити висновок, що це провал! Для порівняння, Київ Цифровий має 3,3 млн користувачів, а ЛеоКарт — 495 тис. Це карти, які надають дійсно корисний сервіс, тому ними користуються. Чомусь тільки невеличкій частині харків'ян потрібні «знижки від міськради».Що по грошах? В середньому в місяць кожному власнику карта харків'янина «заощаджує» ₴26. В рік — ₴315. Хоча б щось! — скажете ви. Але якщо розбирати ретельно, то вийде, що для людей з низьким рівнем доходів, для яких потенційно і створено цей сервіс, заощадження будуть незначними. Найбільше отримують ті, хто ходить у дорогі супермаркети.Всім цим харків'янам в місяць місто типу заощаджує $50 тис. Даруйте, але це копійки для мільйонного міста. Це доволі дешевий маркетинг. Навіть один рОст може легко собі дозволити ці витрати на цей маркетинг.Але чи платить рОст та інші харківські бізнеси за цей маркетинг від міськради? Офіційно — наче ні. Може є щось неофіційне? Не знаю. Знаю, що за останній рік КП "Харківпасс", яке займається в основному тільки цією карткою, витратило ₴4 691 339 (відповідно https://spending.gov.ua/) на зарплати та картки. А це КП утримується за наші з вами податки.Не все те золото, що блищить! Сучасний дизайн та маркетинг ≠ реально ефективний продукт, на який ми маємо витрачати ресурси.Інші висновки робіть самі, хоча тут все доволі очевидно…🚴🏻♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#бюджет #ваші_гроші
На центральному ринку для переходу роблять таки світлофор. Роблять, звісно, без звуження. Тобто єдине, про що тут дбають — щоб комфортно було машинкам на пару годин в день.Очевидно, що деяка ефективність від нього буде. Але лише для однієї мети. Чи почнуть менше переходити не по переходу буквально поруч? Ні, навпаки. Чи буде менше паркунів-порушників? Ні. Чи стане перехід зручнішим для маломобільних пішоходів? Навпаки. Чи стане він безпечнішим? Ні.Чиновники, які цинічно обрали популізм замість того, щоб дбати про людей, вам буде соромно за це! Коли в місті є ЧИМАЛО нерегульованих небезпечних переходів, на яких пропускають лише сміливих, на яких дійсно травмують та вбивають, ви робите ось це. Ганьба!Звісно, зараз в пабліках ви побачите купу радості від тих, хто не розбирається в тому, що ви робите. Але ви добре знаєте, про що йдеться… Хоча, припускаю, що ви все ж таки такі самі невігласи та брехуни, які формували транспортну політику політику багато років. Тоді претензій до компетентності не маю.P.S. Якщо ви раптом пропустили відео про цей перехід, то воно десь тут.
Додам щодо організації парковок в Європі. Ви можете думати, що це кляті новомодні урбаністи, які проти авто, проти парковок на вулиці. Насправді це ознака здатності домовлятись та виконувати правила. Це працює навіть там, де дуже багато авто.Покажу вам приклад з англійського містечка St Annes. Невеличке автомобілецентричне курортне місто, яке має ще деякі адміністративні функції. З власного досвіду можу сказати, що там дуже важко шукати безплатні паркомісця. Якось ми з дружиною вимушені були запаркуватись метрів за 400 від місця призначення, бо не хотіли платити — прогулялись.В центрі на деяких вулицях є безплатні паркомісця, але вони майже завжди зайняті. На магістральних вулицях парковок зазвичай нема. Є лише окремі платні парковки, в які треба заїжджати.Все це не задовольняє потреби, тому багато хто робить парковки на приватній власності. Через це чимало табличок, які попереджають, що паркування лише для клієнтів чи резидентів. Виглядає це іноді доволі абсурдно — замість класичного англійського саду перед будинком — парковка на декілька місць. Але люди йдуть на це, бо авто їх та їх клієнтів — це їх власна проблема.Як бачите, авто не порушують [здебільшого] правила, не виїжджають на газони чи тротуари, бо "не вистачає паркомісць". Очевидно, що їх не вистачає, але це вже не проблема муніципалітету. Платіть або йдіть пішки далі — вибір простий.Що у нас? На власній ділянці — красивий ландшафт, а автівки нехай псують вуличний простір. І, до речі, чомусь парковки вуличні мають бути безплатними. Наприклад, парковка біля супермаркету Рост, що на Клочківській — це комунальна власність. Власне як і більшість парковок біля супермаркетів цієї мережі. Тому тут тепер цікаво — воно належить місту та має бути платним, але інвестував у це бізнес...🚴🏻♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#парковка #простір #досвід_інших_міст
Ще одне базове відео з UK, яке показує, що якщо є якісна велоінфраструктура, то користувачі знайдуться. Я ось ще про що подумав…В коментарях часто зустрічаю розумників, які кажуть, що урбаністи з цифрами не дружать. І це не завжди якісь невігласи. Серед них, наприклад, Павло Авдокушин — відомий український блогер, який висвітлює різні будівництва. При цьому для них урбаніст — це якийсь образ людини, яка проти усього нормального (розширення доріг). Тобто майже всі сучасні транспортники для них — це урбаністи.Так от, коли показуєш їм цифри, які неможливо заперечувати, то вони починають вигадувати якісь спеціальні методи підрахунку, щоб їм було вигідно. А покажіть цю доріжку взимку чи під час дощу. Звісно, така методика підрахунку є неправильною — все трохи складніше. Але навіть такі відео є — коли взимку велодоріжка не пустує. Мало!При чому за ті роки, які я пишу про урбаністику, вже з'явилось чимало нових успішних кейсів — раніше взагалі декілька міст було, звідки можна було таке показати. Сьогодні чимало міст, де це вже працює — люди активно користуються велосипедами.Але ні! То все ідеологія, а "наука" каже, що треба зручну дорогу, щоб економічно активні люди в заторі не стояли.😇 Джерело🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#авто #мобільність #вело
Кличко похизувався капітально відремонтованим шляхопроводом в Оболонському районі — завдяки цьому ми отримали класні фотки з дрона, які показують деякі критичні вади таких розв'язок в міських умовах.Найочевидніша проблема — їх розмір. З'їзди потребують багато місця для того, щоб авто не сильно знижувало швидкість. В середині з'їздів залишається непристойно велика земельна ділянка, яку, звісно, не можуть оминути чиновники, тому там створюють об'єкти комерції.В цьому випадку це дві заправки та ще щось на іншій ділянці. Але проблемка — хочеться зробити зручні виїзди — такі, щоб можна було по дорозі заскочити та виїхати назад на свій маршрут. Таким чином в місце, де без цього найбільше конфліктів, додають ще по 2 виїзди, а ще заїзди. Це питання безпеки.Ок, вже таке трапилось, що там є дві заправки — демонтувати дорого та й людям зручно. Тоді треба знижувати швидкість на цьому відрізку. Та тут починається: ні, навпаки, треба підвищувати на таких магістралях.То, друзі, треба обирати: або ви хочете їздити 80 км/год по таких магістралях, або ж мати на дорозі зручну АЗС?🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#швидкість #безпека #БДР
Класний дощ, по якому ми всі трохи скучили минулого року — це гарна нагода згадати, чому наші міста такі "сухі".Якщо просто: ми мало затримуємо воду там, куди її доставила природа.Чим більше закритої поверхні по типу асфальту, бетону чи деяких видів плитки, тим більше навантаження на дренажні системи та каналізацію. Тому Харків час від часу затоплює.Одначе проблема не тільки в штучних матеріалах, що не пропускають воду. Навіть звичайний ґрунт може мати дуже різну ефективність затримки води. Чим розвинутіша коренева система, тим більше вона утримує вологи. Якщо траву часто косять, то ґрунт стає твердим сухим та утримує менше води.Звісно велику роль відіграють #дерева й інші фактори. Але головне розуміти принцип, що наше завдання не вижинати воду з вулиць, а намагатись її затримати якомога довше (гугліть rain gardens, permeable paving, retention basins).Наразі ми маємо непередбачуваний мікроклімат, коли після дощу дуже швидко все висихає. Це процес можна пригальмувати та зробити місто значно комфортнішим влітку.До речі, нещодавно було відео, як на проспекті на роздільній смузі замість травички викладають плитку. Ось це шлях не туди... Ну, і клумби з декоративними камінцями — це не найкраще рішення. Саме розвинута рослинність найліпше утримує воду.Але поки що нам дорожчі штучні квіти, ніж нові дерева та луки.Фото з бідної Лондонщини, а точніше з Грін-парку, що біля Букінгемського палацу.🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#трава #озеленення #біорізноманіття #температура
TGLIST.COM.UA
