Харків для Людей | Павло Храмов

Цікаве відео прислали мені про Запоріжжя. Приємно чути, коли блогер чітко комунікує за чиї кошти щось будується та жодного разу не приписує всі заслуги місцевій владі. У нас навпаки — всі заслуги місцевій владі, а спонсори просто гроші переказали — хіба то заслуга? Та найбільше зацікавило інше — кількість підземних шкіл. Чи то боти так багато пишуть, чи хтось ще, але у мене склалось стійке враження, що у Харкові їх найбільша кількість.  Виявляється, що ні, це не так. Хоча як міряти…У Запоріжжі вже відкрили 19 шкіл за словами автора відео, а за декілька місяців буде 25. Ця цифра збігається з планами, які озвучували чиновники. У Харкові лунають різні цифри. У вересні мер говорив, що у Харкові діє 7 підземних шкіл та 6 на станціях метро, а всього 18. Звідки взялось ще 5? — я не знаю. Також обіцяли у січні відкрити ще 3, але, виглядає, що відкрили лише одну та перенесли запуск двох на перше півріччя. Також відкрили на станції метро. Тут узагальнюють та кажуть, що всього зараз освітніх осередків 21. Тобто нових будівництв — 7-9, а все інше на базі метро та іншого. Так чи інакше, але Запоріжжя має втричі менше населення та схожу з Харковом безпекову ситуацію. Там вже відкрили приблизно стільки ж підземних шкіл, як у Харкові. Їх почали будувати у 2024 році. У Харкові хизуються, що перші винайшли підземні школи, коли почали у 2023 навчати в метро, але виявляється, що значно менше місто бюрократично спроможніше побудувати більше шкіл, ніж Харків лише за 1,5 року. Це не пост, в якому я хочу мірятись самі знаєте чим. Це просто приклад, щоб показати, що часто під оцією локальною пихою ховаються маніпуляції та неправда. Допоки ми як громада не навчимось ловити чиновників на брехні, будемо споживати ось таке інформаційне лайно, яке зрештою розумних та чесних людей лише відвертає від міста. Оригінал відео🚴🏻‍♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#пиха #най #скільки #діти

Ого! Чиновники найняли ерудованого піарника! — спочатку подумав я. Але чим далі читав, тим більше схилявся до думки, що текст написано за допомогою ШІ та трохи контекстуалізовано. Як можна поставити Віктора Франкла поруч з цим — «Попри обстріли та ризики, у місті будують підземні школи, створюють нові громадські простори, відкривають ковзанки й парки, реалізують масштабний проєкт «Енергетичний острів»»? Навіть якщо не враховувати абсурдність такої логіки, тут є просто відверта брехня. Далі вони продовжують про харківський особливий характер та заготовлення квітів на літо. Виявляється, що все це не популістські проєкти, а необхідність, щоб глузувати з ворога.А потім закінчують: «А війна, навіть така довга, все одно колись скінчиться, як і сили у ворогів. Натомість, місто, в якому розщепили атом, ніколи не втомиться, не зупиниться і обов'язково переможе!»Стоп! Це ж був пост на річницю вторгнення. Як так сталось, що ми знов говоримо лише про Харків? Агов, писаки, ви там взагалі кордони втратили? Ми добре знаємо, що ваше підприємство — це велика корумпована система, до якої чимало питань (приклад). Але можна хоча б для форми у таку важливу дату говорити про Україну?

Під цим постом, звісно, чимало «так, у мене також дитина хоче у Харків повернутись».  Тут все зрозуміло — діти транслюють думки батьків. Та й трактують це по-своєму, адже всі діти хочуть додому. Київські та херсонські так само. Вони хочуть не в комфортніше місто, а в рідне. Одначе й критичних коментарів вистачає. Закинув декілька для вас.Чому публікую це? Бо я трохи мешкав в Англії та мої діти у Харкові вже декілька років після цього досвіду. Вони також були в Лондоні. Кажуть, ще треба, адже вони ходили з відкритим ротом. Там лише місяць можна гуляти по локаціях з книжок та фільмів. Особливо, якщо враховувати те, що англійська література в топі сучасної дитячою. А безплатні музеї — це взагалі космос. Так що кажуть мої діти після Англії про Харків? Я їх регулярно питаю, чи сумують вони? Вони бачать як плюси, так і мінуси. Їжа, друзі, родичі, дозвілля, простір… Є різні спогади. Але щодо оцінки міст все однозначно — нікому не подобається більше Харків, ніж англійські міста. Здається, це доволі очевидно.Моя донька взагалі каже, що в Англії будь-яке фото красивіше виходило — що не сфотографуєш, то воно якесь красиве таке. Я їм пояснюю потрохи, що таке дизайнкод, комфортна вулиця та таке інше, але більше слухаю, бо мені справді цікаво, як діти сприймають простір. Старший багато ходить пішки. Майже щодня по 5+ км. Якось сказав, що в Англії було значно краще, бо всі вулиці однаково нормальні, а не як у нас. Там ми гуляли значно більше, бо для прогулянки, уявіть собі, нікуди не треба спеціально їхати, як у нас звикли їздити в сад Шевченка та інші.  Всі діти (до речі, не тільки мої) кажуть, що у нас повсюди багнюка і все таке брудне. Привіт, чисте місто! І тільки в інтернеті завзяті бабусі та мами розповідають, наскільки у Харкові краще їх дітям. Я не спорю — краще. Але не через комфортне місто та нібито надзвичайну роботу чиновників та комунальників. Діти просто сумують за домом, друзями та іншим. А міському плануванню та урбанізму нам треба вчитись і вчитись. Поки що ми тут сильно пасемо задніх.

Чому це «місто живе» = «комунальники працюють»? Дуже часто зустрічаю таке формулювання. Нібито ознаки життя — це коли на вулицях працюють комунальники. А якщо ні, то місто померло чи що? Невже міста, де погано працюють комунальні служби, варто вважати такими, що помирають?  Ось нещодавно в Нью-Йорку не могли впоратись зі снігом. Все! Конає місто?І навпаки — комунальники можуть працювати навіть в Прип'яті. Від цього місто ж не стане живим. Я думав, що живе — це коли є люди, розвивається бізнес, відбуваються події. Може то у мене якесь викривлення? Ні, я перепитав у чатіка — що означає «місто живе»? І він мені сказав приблизно те саме. Власне в цьому сенсі я не вважаю, що місто Харків помирає. Тут є життя. Є куди сходити. Є культурні події попри все. Є дозвілля. Людей на вулицях достатньо. Якось тримається бізнес. У мене на районі навіть нова кав'ярня відкрилась. Можна навіть побачити переповнені ресторани. Конкуренцію за комерцію на районах. Не все так погано. Місто стоїть та навіть живе попри все.Але, виглядає так, що цього недостатньо, адже за цими критеріями інші міста значно виграють у Харкова. Тому влада намагається компенсувати це штучною ідеєю, що життя — це коли місто доглянуте, коли його не кинули чиновники (а у 2022 кидали). Це ж лише один з критеріїв, але далеко не головний та не єдиний. Також муніципалітет не хоче визнавати роль міста як військової фортеці, як логістичного хабу. Вони кажуть людям: ні, наше місто — не дикобраз; ви тут не ДЛЯ ТОГО, щоб допомагати війську, а ТОМУ, ЩО у нас є де погуляти і чиновники роблять місто найкращим. Одначе реальність трохи інша. Фактично єдина позитивна міграція до Харкова пов'язана з війною. Це військові, їх дружини, іноземні та не тільки журналісти, волонтери, робітники благодійних організацій тощо. Всі через війну.Наратив «місто живе, бо гарно працюють комунальники», який вбили в голови багатьох харківців — це втеча від прикрих реалій на вулиці. Чомусь ми не хочемо визнати екзистенційну роль міста у цій війні. Можливо, «Харків — залізобетон» не так добре продається політично, тому перемикнулися на цей симулякр. «Місто живе» ≠ «комунальники працюють»

🔍 Шукаємо аналітиків і медійників у підрозділ Сил безпеки та оборониКиїв · з понеділка по суботу · неділя — вихіднийГЗ: 40–45 тис. грнАналітикТи вмієш розбиратися в незнайомій темі, знаходити закономірності й пропонувати рішення — а не просто описувати проблему? Тоді нам по дорозі.Що робитимеш: вивчатимеш суспільно-політичні та соціально-економічні процеси, шукатимеш вразливості ворога, аналізуватимеш причинно-наслідкові зв'язки й готуватимеш конкретні пропозиції.Що потрібно: структуроване мислення, сильна письмова комунікація, самоорганізованість. І готовність багато вчитися — прямо в процесі роботи.МедійникНам не потрібен просто монтажер чи фотограф. Потрібна людина, яка працює зі смислами — перетворює наратив на медійний продукт для конкретної аудиторії.Що робитимеш: писатимеш тексти й сценарії, монтуватимеш відео та рілси, вестимеш соцмережі.⚠️ Шукаємо цивільних під мобілізацію. Забезпечити переведення з іншого підрозділу не зможемо.Колектив адекватний, керівники притомні, робота — надзвичайно цікава.📩 Резюме та запитання → [email protected]

11 грудня 2025 року Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів підтримав законопроєкт №5651-2 і рекомендував парламенту ухвалити його у другому читанні та в цілому (клац).Тут для харківського безплатного транспорту є умовно гарна новина,  а є погана. Гарна — те, що буде описано далі в поганій, почнеться лише з 2028 року. Погана — якщо Харків не поверне хоча б валідацію в громадський транспорт, то місто не отримає коштів з монетизації пільг.Система працюватиме так: у кожного пільговика буде спеціальна карточка, якою він може розплатитись тільки в транспорті. Фактично це монетизація пільг, але гроші не можна витратити ніде, окрім громадського транспорту. Харків покриває всі витрати за всіх пільговиків. І виходить, що або треба повертати валідацію, щоб отримувати хоча б кошти за пільговиків, або домовлятись з Урядом за компенсацію без обліку. В цілому — це добре для нас, адже змушує міську раду задуматись над поверненням плати або хоча б валідації.🚴🏻‍♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#безплатний_транспорт

Харківʼянка заявила про виснаження через умови життя в місті та токсичний наратив «незламності»Мешканка Харкова опублікувала відвертий допис у соцмережі Threads, у якому розповіла про повне емоційне та фізичне виснаження через умови життя в місті під час війни. За її словами, постійне просування образу «незламного» та «залізобетонного» Харкова є токсичним, адже нормалізує страждання та стигматизує втому, депресію й психологічні зриви.Авторка допису зазначає, що такі наративи романтизують біль мешканців прифронтового міста та перетворюють його на бренд, водночас позбавляючи людей права на слабкість і відпочинок. Вона наголошує: якщо людина не витримує — її часто сприймають як «слабку» або «непатріотичну».Окремо харківʼянка описала побутові умови: відсутність опалення з кінця січня, перебої зі світлом до 8–10 годин на добу, повну відсутність водопостачання та температуру в квартирі близько +7°C. За її словами, вона змушена спати в теплому одязі, грітися грілками та дозволила собаці спати під ковдрою через холод.На тлі цих умов у жінки загострилися проблеми зі сном і повернулася клінічна депресія після майже року ремісії — лікарі були змушені підвищити дозування антидепресантів.Попри фанатичну любов до Харкова й сильну локальну ідентичність, авторка зізналася, що серйозно замислюється про відʼїзд, адже більше не має ресурсу витримувати поточну реальність.

А ось і відео про велоінфраструктуру. Ви знаєте, що робити!Чому варто говорити про велоінфраструктуру зараз — під час зимових блекаутів? Вранці дружина мені сказала, що часто мої тези занадто складні для загалу — людям треба чимало знати, щоб розуміти, про що ти говориш. Я нерідко стикаюсь з нерозумінням — багатьом здається, що деякі теми, які я намагаюсь просувати, відірвані від реальності. Можливо, іноді мене заносить та я розв'язую проблеми майбутнього. Одначе зазвичай все ж таки моє бачення є частиною, на мою думку, комплексного підходу.Велоінфраструктура — це нагальна потреба на найближчі місяці та роки, про яку ми говоримо заздалегідь. Така сама як автобуси на ДВЗ для блеакутів, про які я писав у 2022-2023 роках. Якби тоді нас почули, то сьогодні було б значно простіше переносити блеакути й не було б відосів в пабліках, де водій з авто скаржиться, що в місті працюють тролейбуси.Нещодавно я писав про це все. Велоінфраструктура — це не для покатушек. Це для людей, які хочуть доїхати до роботи. Нас очікують часи, коли для багатьох велосипед стане єдиним надійним транспортом.🚴🏻‍♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#вело

До слова, паблік Де у Харкові запостив цікаву картину біля ХНАТОБ — армія комунальників криголамами довбає лід. В коментарях найцікавіше, адже чимало хто навіть серед харківців оцінює це як перебір. Пишуть: це все для картинки; хтось, мабуть, приїжджає; краще почистити там, де люди ходять; якась армія міньйонів та інше.На цій картині суть нерівномірності харківського благоустрою. Нерівномірність в кількості. Якщо ви зробите теплову мапу, яка демонструє кількість комунальників відповідно ділянці, то центр буде червоним, а весь інший Харків синім або взагалі порожнім. Ні, це цілком нормально, що в центрі прибирають більше, адже там більше людей, але у нас ще й прірва в стандартах благоустрою, тому й працівників набагато більше. В районних парках майже немає двірників, які щодня бігають за листочками на ідеально підстриженому газоні. Нерівномірність в зарплаті. Якось двірник в одному з парків в центрі мені розповів, що є «круті» КП, де у двірників вища зарплатня та робота не така брудна — йдеться про центральні парки, а є ті, кому не пощастило працювати звичайним двірником. Каже, що цих людей шкода, бо вони працюють за мінімалку та з інструментами все значно гірше. Так от, що ми бачимо на цьому відео? 80 людей вручну знищують лід на тротуарі. Навіть якщо їм всім платять по 10 тис., то один день такої роботи коштує 38 тис. грн. Це достатньо дорого. До того ж скільки вони здатні очистити за день? Сотні метрів? У такому разі за тиждень ця група не очистить навіть центр. Та прикол в тому, що результати такої роботи мають тимчасовий характер — до найближчого циклу потепління/морозу. Тобто буквально через пару днів це все, можливо, треба буде робити заново. І в цьому вся суть  — зробити показову чистоту на окремій невеличкій ділянці розуміючи, що такого по всьому місту не буде ніколи. Як це вдається? Дешева робоча сила. Подумаймо разом, як можна боротись з цією проблемою?1) Механізація. Є така штука на ринку як ice braker. На фото та відео (клац, клац) можна побачити пару прикладів. Є варіанти маленькі — для тротуарів, а є значно більші. Ефективність їх  значно вища, ніж ручний труд.2) Ручна робота має застосовуватись лише там, де неможлива механічна — сходинки, вузькі місця інше.3) Якість тротуарів та водовідведення. Кількість криги можна значно скоротити, якщо робити нормально тротуари. За пару років це не виправити, але ми бачимо, що у нас вода залишається навіть на нещодавно відремонтованих тротуарах. Тому треба про це думати на майбутнє. І ні, механізація не передбачає звільнення 80 людей. Вона означає, що умовно 10 машин та 70  робітників зможуть очищати від льоду 80% міста. Розтрощений лід треба ще комусь збирати.Одна з основних причин, чому я про це пишу — хочу бачити чистими майбутні велодоріжки по всьому місту. Тротуари також, але велодоріжки зовсім безпорадні, якщо не почищені. Сьогодні буде відео про велоінфраструктуру, тому я думаю, як ефективно завадити морозу зіпсувати велосипедистам життя. 80 комунальників для саду Шевченка знайти можна, а де взяти тисячі для сотень кілометрів тротуарів та велодоріжок?🚴🏻‍♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#най #марнотратство #тротуар #вело #сніг

Як добре, що у Харкові такого ніколи не буває!Вранці дружина поїхала перекладати одного іноземця, який прибув на пару днів у наше місто з щільним графіком. Телефонує мені хвилин через 10 — я застрягла та не можу виїхати тепер ніяк. Одягаюсь, беру криголам, бо знаю нашу дорогу і місця, де можна сісти, адже сніг тут не чистять, як в славетному місті Харків, який мені показують різні блогери. Та ситуація виявилась ще драматичнішою. Вона застрягла в калюжі довжиною метрів 100 — не менше. Я не жартую! Ця калюжа там існує майже перманентно. Будь-який дощ і вся вода в цьому місці. Калюжа настільки відома, що я її фото бачив навіть в міських пабліках. Власне нічого особливого в самому факті існування цього «моря» я не побачив.Одначе цього разу ситуація інша — поруч прорвало водопровід. Вже декілька днів накопичується вода. Її настільки багато, що вона почала підіймати кригу, по якій їздять авто, які все це трощать. Вся ця суміш зі шматків  криги та води створює ідеальні умови  для пастки. Водії заїжджають в калюжу, сподіваючись, що на швидкості вистрибнуть, але вільний тільки вхід. Виїхати  майже неможливо навіть на позашляховику через велику товщину криги, яку ще не розтрощили. До того ж під водою на дні також крига. Тому при мені за пів годинки декілька водіїв ось так застрягло. Коли я прийшов, то один водій вже викликав евакуатор. Ще декількох ми врятували, бо дали пораду навіть не пробувати заїжджати.Дружина поїхала на метро, бо її чекає ціла група людей. Запізнилась, звісно.Я витратив понад 40 хвилин, щоб витягнути своє авто з клятої слизької пастки! Допоміг в результаті лише трактор. Приїхали комунальники ремонтувати воду. На морозі -14° вони будуть героїчно рятувати ситуацію. Та про це не напишуть в новинах нашого міста. У Львові чи Києві прорвало — про це навіть ТСН розкаже. А про десятки проривів у нашому місті — навіть мешканці цього міста мовчать. Звична вже справа.Власне в нашому місті ОФІЦІЙНО втрати води в мережах — 47%. Це один з найвищих показників в країні. Точніше — найвищий серед великих міст, по якім я знайшов інформацію. Одначе фокус в тому, що є якась сліпота стосовно проблем нашого міста. Не тільки серед звичайних мешканців. Навіть медійні особи не помічають проблеми та хвалять мера за те, що у нас «рили та копали, поки в Києві незрозуміло чим займались». Цифри трохи про інше кажуть…Можливо, я живу в якійсь альтернативній реальності. Можливо, це я упереджений. Але чомусь саме моя дружина та я маємо запізнюватись та міняти плани через якісь елементарні речі. І що мені пропонують? Просто повірити, що у нас проблем майже немає.А в цей час я сиджу вдома без води з побитими до крові пальцями, бо зранку попрацював криголамом під машиною, та думаю, де замовити нову деталь на бампер, яка відпала від гідроудару водою, за яку я переплачую як користувач. Ні, я не скаржусь на ці проблеми. Це лише побутові дрібниці. Я просто не хочу, щоб ми прославляли брехню про наше місто!Харкову потрібна правда. З неї все починається.P.S. Раптом, якщо хтось не зрозумів сарказм, то на фото Харків. Якщо трохи пригледітись, то на фоні навіть можна побачити нагірний центр. 🚴🏻‍♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#най #найкращі_дороги