Такий крок є цілком очікуваним. Про це вже давно говорять у фаховому середовищі та деякі міста вже давно запровадили різноманітні норми щодо кількості велопарковок. У 2024 році ЄС випустили директиву, яка вимагає імплементувати закони:• У нових житлових будинках: мінімум 2 місця для велосипедів на одну квартиру • Для будівель після капремонту — аналогічно (з деякими винятками)• Для офісів/комерції: приблизно 10–15% від кількості користувачів Зафіксуємо цей зсув в парадигмі — раніше панувала ідея, що треба від будівельних девелоперів вимагати, щоб вони забезпечували «необхідну» кількість паркомісць для кожної квартири. Але згодом з'ясувалося, що це лише посилює автомобілізацію та залежність від авто. Щобільше, дефіцит паркомісць дуже непогано закриває бізнес, якщо паркування платне. Просто поруч будуєш паркінг та заробляєш. Деякі міста почали обмежувати кількість паркомісць для різних зон, щоб зменшити авто в них. Але обмеження гірші, ніж заохочення. Тому напротивагу автомобілізації треба посилити більш ергономічні види мобільності. Окрім велодоріжок потрібні парковки — в тому числі там, де живеш. Вимога забезпечувати паркомісцями є цілком логічною та виправданою. Так само як і вимога робити тротуари у дворі.Ну, а ми, на жаль, поки що існуємо в парадигмі навіть не вчорашній, а позавчорашній — все ще думаємо, що просто треба побудувати парковки, щоб всім вистачало місця. При чому це має робити чомусь громада, а не власники авто.🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#вело #простір #парковка #двір
Петиція #від_підписника:Знову повертаюсь до наболілих і нашумілих повітродуйок. Вочевидь, це не єдина проблема нашого міста, але чому не почати з однієї з найбільш абсурдних?Коли ними «прибирають» парк або двір, у повітря піднімається пил — дрібні частинки ґрунту, залишки листя, бруд — усе, що накопичувалося там тижнями. Воно не зникає — воно летить у вікна, осідає на балконах і потрапляє в легені.Разом із листям здувається верхній шар, порушується природне мульчування, земля швидше пересихає і втрачає поживні речовини.Опале листя — це не «сміття», а середовище життя: там зимують комахи, якими харчуються птахи; там укриття і частина природного циклу. Коли це все згрібають і видувають «під нуль», ми просто прибираємо екосистему разом із листям.Водночас ці пристрої створюють шум, співставний із гудінням шахеда, що пролітає зовсім поруч, і перші кілька разів я їх сплутала. Шум також відлякує птахів — у парку поряд з нами залишилось одне гніздо сороки, стресостійкості якої я можу тільки позаздрити.І що найцікавіше — це не якась маргінальна ідея чи моя особиста думка. У правилах утримання зелених насаджень прямо зазначено:«Згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок загонів тощо, забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння».На цьому фоні виглядає трохи дивно витрачати бюджетні кошти і пальне на те, щоб:— підняти пил у повітря;— прибрати те, що не є сміттям;— і створити шум на кілька годин.У багатьох містах світу бензинові повітродувки вже обмежують або повністю забороняють — саме через #шум, забруднення і шкоду для довкілля.Я прошу вас проголосувати за мою петицію. Давайте подивимось, чи маємо ми ще якийсь вплив у рідному місті.🔗 ПетиціяP.S. Здається, проголосувати можуть не тільки харків'яни (-ці), аби була дія або BankId (Приват, наприклад).🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
YouTube підкинув відео блогера-початківця, який рік тому переїхав з сім'єю у Харків з Києва та намагається порівняти ці два міста. Зацікавило, бо людина з сім'єю ± мого віку — це не молодий блогер, який приїхав потусити, він намагається бути об'єктивним та розбиратись, а не просто повторювати стереотипи. Я навіть хотів те відео запостити, бо воно більш-менш збалансоване. Наприклад, він згадав, що у Харкові відключення гарячої води — це норма та адекватно оцінив кількість прильотів, а не оце «прилітає щодня».Те відео залетіло та він випустив друге, де вже говорить про чистоту, прибирання снігу, трафік, дитячі садочки та таке інше. І тут він вже відверто нахвалює Харків. Я вже задумався — невже у нас справді бульбашка незадоволених харківців, які звикли бачити недоліки, але необ'єктивні щодо інших міст…Розгадка не забарилася і вона добре ілюструє проблему «медового місяця». Виявляється, людина живе біля зоопарку в будинку з консьєржем та закритим дитячим майданчиком — скільки харківців так живе? Даю 98%, що це ще й ОСББ. В Києві він мешкав на Троєщині. Для тих, хто не орієнтується — це щось типу харківської Рогані чи Північної Салтівки (не біля метро). Порівнювати ці контексти просто немає сенсу. Я там розписав йому все в коментарі — сходіть почитайте та свій напишіть, а тут лише зауважу, що такі історії не поодинокі — вони стали нормою. Через те що чимало харків'ян виїхало, звільнилось місце. Не тільки житло — робочі місця, соціальні ролі, трафік та інше. Те, що раніше у нас могли собі дозволити групи з високим доходом, сьогодні може дозволити звичайний киянин з Троєщини. Навіть скажу більше — переселенці з Куп'янська купляють квартири біля Саржиного Яру та радіють життю, бо раніше вони могли про таке лише мріяти. Це як заселитися в шикарний будинок твого заможного дядька, який поїхав на заробітки, та платити лише за комуналку — такий собі медовий місяць. Але дядько колись зрозуміє, що будинок можна здавати в оренду. Так само буде з Харковом. Колись життя нормалізується та буде знайдено новий баланс. Певний час ще буде якась кількість людей, які будуть «офігівати» від крутості Харкова, бо живуть в найкращих районах. Це очікувано.Щось я не бачив людей, які мріють переїхати в Харків кудись на Нову Баварію. Мабуть, про щось здогадуються… 🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#пиха #най
🗣 Висловимо свою думку щодо недавніх заяв Ігоря Терехова. Нещодавно міський голова Ігор Терехов у ефірі національного телемарафону заявив, що хотів би залишити безкоштовний проїзд у Харкові й після війни, якщо бюджет міста буде достатній для цього. Ми розуміємо важливість соціальної підтримки, однак особисто наша команда вважає, що залишати проїзд безкоштовним є недоцільним рішенням. Наразі на компенсацію безоплатного проїзду витрачається близько 2 млрд грн на рік. З огляду на постійне зростання вартості палива та електроенергії, ці витрати будуть лише збільшуватися.Водночас система громадського транспорту вже давно стикається з критичними проблемами: — гостра нестача водіїв і працівників депо;— низькі зарплати та складні умови праці;— зношений рухомий склад;— інфраструктура, що потребує капітального ремонту.Нестача кадрів безпосередньо пов’язана з низьким рівнем оплати праці (одним із найнижчих в Україні). У таких умовах галузь просто не може приваблювати нових працівників.Рухомий склад на маршрутах досить часто ламається, бо не має можливості своєчасно проходити капітальні ремонти або замінюватися новим. Особливо це стосується трамваїв. Думаємо, всі відчули нестачу справних вагонів у січні та лютому. Трамвайні колії в багатьох районах перебувають у зношеному стані та потребують повної реконструкції.Ми вважаємо, що треба повертати плату за проїзд у громадському транспорті і вводити пільги та проїзні квитки (на 60хв/день/тиждень/місяць/рік тощо).Процес введення цього, звісно, не буде швидким та дешевим, але так можна зробити краще для міста, щоб воно отримувало хоч якісь гроші від громадського транспорту. Щодо метрополітену. Учора Ігор Терехов в ефірі національного телемарафону знову розповідав про зміни в розкладі поїздів метрополітену. За його словами, зміни було введено після ретельного аналізу пасажиропотоку.Результат "ретельного" аналізу пас-потоку ми публікували тут:https://t.me/transport_kharkova_ua/13412?singleВрешті-решт, наразі інтервали у години пік становлять 10 хвилин. «... ми балансуємо наземним громадським транспортом. Він у нас весь муніципальний, і проїзд там безкоштовний», - Ігор Терехов В котрий раз ігнорується існування комерційних маршрутів. Вкотре нам розповідають, що транспорт повністю безкоштовний на фоні того, що проїзд на багатьох маршрутах приватних перевізників становить 30 (!) грн, що є найбільшою ціною в Україні. Ми хочемо наголосити на тому, що під словами «безоплатний проїзд» ховається багато підводних каменів. Заяви Ігоря Терехова створюють викривлене уявлення про реальний стан транспортної системи міста.
[1/2] Варшавський аудит безпеки пішохідних переходів.Переглядав вміст сайту Варшавського управління міських доріг.Натрапив на визначне наукове дослідження - аудит пішохідних переходів.Сайт заявляє що це перше у світі подібне дослідження. Огляду підлягали усі пішохідні переходи без світлофорного регулювання, на усіх вулицях що перебувають у відомстві Управління (!= усі вулиці у місті, бо є ще районні управління).Всього проаналізовано ~4000 переходів (!). Дослідження тривало 4 роки (2020-2024, додаткове дослідження у 2025), кожен рік досліджувалось по кілька адміністративних районів. Виконували це досвідчені доктори і професори транспортної інженерії, фахівці з освітлення а також їх асистенти.Кожен перехід проаналізовано по таким критеріям, як його локація, умови руху т.з. поруч з переходом, стан покриття, наявність пандусів пониження / стовпчиків, водовідведення, видимість для автотранспорту, наявність зупинок громадського транспорту поруч і інше. Після цього кожному переходу надавалась суб'єктивна оцінка експерта по шкалі від 0 до 5 (де 0 - жахливо, 5 - нема зауважень) і рекомендації змін для покращення безпеки руху на даному переході.
Тепер #БДР — це особисте для мене…Мій 16-річний племінник потрапив в ДТП пару днів тому. Його збило авто на пішохідному переході. Це сталось ввечері. Водій загальмував перед нерегульованим перехрестям, щоб пропустити пішохода на першому переході. В цей час племінник на іншій стороні перехрестя дочекався, поки його пропустить інше авто, що було ліворуч. На другій смузі його збив водій. Невелика швидкість. Водій на простому авто. Зупинився та сам викликав швидку, бо ніхто навіть не помітив. У нього 3 дітей. Він глибоко шокований, бо навіть не зрозумів, як це сталося. Ймовірно попав в сліпу зону через зустрічні фари. Племінник в лікарні. Сильно вдарився щелепою. Зробили вже декілька операцій. Лише рік тому йому діагностували інше серйозне захворювання. Він змушений дотримуватися особливого харчування, і його організму непросто переносити додаткові медикаментозні навантаження, такі як анестезія та антибіотики.Батько племінника, мій брат, якому ми тут збирали кошти лише пару тижнів тому, бо у нього знайшли пухлину головного мозку. В суботу він повернувся з Києва після операції. У нього постільний режим. Коли дізнався, що сина збили, то пішов пішки розбиратись. Згодом його замінила дружина, бо то занадто важко. Я приїхав на місце аварії, щоб допомогти. Водій з дружиною в ауті. Тепер у них проблеми, бо якщо заберуть право керувати авто, то він втратить роботу. Батьки потерпілого… це не передати словами, скільки болю вони переживають зараз. Дивлюсь на це все і думаю: якого дідька, це ж все можна було попередити елементарно! Чи зробили ми все, щоб цього не трапилось? Що зробило місто? Погане освітлення? О, так, я якраз їхав до них Полтавським шляхом обабіч нової Набережної, що сяє на пів міста, а поруч темна вулиця, на якій жодного переходу з підсвіткою. Це ж rocket science — забезпечити освітлення хоча б для жвавих переходів. Інша справа для набережної, яка побудована заднім числом без тендеру. Тут вони високомотивовані.На перехресті, де збили Артема, стоїть знак обмеження швидкості 40 км/год та «Діти», бо там постійно не пропускають, хоча це дуже популярний маршрут. Не працює якось… А може зробимо піднятий перехід чи берлінську подушку? Ой, це ж так складно та не на часі. Звісно…Що зробили уряд, Верховна рада, МВС?Чому у нас досі такі ПДР та практика покарань, що водії не бояться переходу як вогню? Чому ми робимо фактично нічого, щоб дресувати водіїв? Чому ми толеруємо травмування та вбивства? Досить зволікати! Де штрафні бали? Де реформа ПДР? Треба, щоб, не дай Боже, збили дитину якогось міністра? Знаєте, що дратує? На наступний день я зайшов промоніторити пабліки, чи не потрапило туди ДТП. Жодного згадування. За цей вечір у Харкові було ще декілька ДТП. На наступний день — смертельне. Тобто наша історія — це лише «легкі» подряпини. Навіть увагу не варто витрачати…Підліток буде довго відновлюватись. Батькам, які ще не розвантажили валізи з лікарні, нове випробування. Водієві, що збив, також не позаздриш. Чому сотні або навіть тисячі таких історій щорічно нас не змушують мінятись? Я вже втомився кричати про безпеку дорожнього руху. Автівки забирають більше людей, ніж ракети! Які ще порівняння та риторичні трюки потрібні, щоб нарешті дійшло, що нам потрібні не гірлянди, а врятовані життя. Вони дорожчі за чисті вулиці, нашу пиху та будь-що інше, чим ми хизуємось. Це не маніпуляції. Це мої відчуття. Мені болить… Даруйте, але тепер ця тема ще й особиста.
Даруйте, але не можу пройти повз цього педагогічного треду.Користувачка показує озеро в Івано-Франківську, в якому здохла риба. Люди коментують в основному конструктивно: висувають різні версії, чому так трапилось, подекуди звинувачують владу та отримують відповіді. Словом, типовий тред. Та куди ж без коментаря «а у Харкові»… Цей коментар дуже добре показує вибірковість харків'ян щодо оцінки роботи з простором. Ми ж пам'ятаємо дохлу рибу на Стрілці. На це пані відповідає, що це річка, а не озеро. Дійсно, на річки байдуже! Також хтось нагадав, що у Харкові все ще існує «Зельонка». Це якийсь ставок за гаражами! Тобто велика кількість водоймищ в місті, які засмічені — це не проблема, про яку треба говорити. Треба дивитись лише на штучний ставок по типу того, що є в Центральному парку. Той нещасний ставок переливають кожного року. Звісно, що ви не побачите там дохлу рибу, бо то великий дорогий акваріум, а не ставок. Там тільки води на декілька тисяч доларів. Ось цей харківський фокус «дивитися лише на специфічні критерії» і створює постійний запит на НЕсталі рішення. Чистота — це коли двірники за вами підібрали фантики. Зручний транспорт — це коли ви можете проїхати на авто та припаркуватись з порушенням без наслідків. Гарний парк — це той, що безплатний з дорогими газонами. Цей список можна продовжувати. Мені здається, нам вкрай треба переосмислити наш фокус на місто!🚴🏻♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#простір #пиха
У 2025 році в Україні більше пенсіонерів, ніж дітей – факт, що робить країну однією з “найстаріших” у Європі. За даними Інституту демографії, середній вік населення перевищив 43 роки, тоді як у 1991-му був 35.
ДжерелоДітей майже вдвічі менше, ніж пенсіонерів. І ситуація буде лише погіршуватись. Це має суттєво вплинути на розвиток наших міст. По-перше, #безбарєрність - це потреба значної частини населення. По-друге, мобільність має бути відповідною. Не міста для машинок, а парк прямо поруч з будинком. Власне як і вся інша інфраструктура. Це також впливає на економіку та соціальну політику. Очевидно, що солідарна пенсійна система не врятує. Пенсіонери будуть працювати до останнього. Використовувати їх лише як бюджетників, які готові на будь-яку роботу - це ганьба. Ми маємо подбати, щоб у них/нас були гідні умови праці. Тому треба підвищувати ефективність праці, щоб всім вистачило хороших вакансій. Демографія змушує задуматись над багатьма сферами.Ще рекомендую ось цей етер з Духніч, де вона непогано відповідає на тезу, що 15 млн — це також нормальний сценарій.🚴🏻♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
Зараз багато хто, треба сказати, цілком справедливо, кепкує з Орбана. Його вкрай нахабна поведінка викриває нехитру політику — шантажувати ЄС, щоб отримати більше ресурсів для «гречки» та інших видів популізму. Звісно, нас дратує цей шантаж, адже ми залежимо від допомоги ЄС. І, цілком очікувано, нас не дуже турбує, що Орбан робить зі своєю країною. Він підсадив її на голку дотацій і постійно шукає винних ззовні.Прикметно, що політична модель Терехова для Харкова дуже нагадує орбанівську. Так, харківський голова не шантажує ЄС, бо це не його роль, але в іншому — це майже ідентична модель: «давайте нам гроші, ми їх будемо витрачати на популізм і утримувати владу».У цьому сенсі харків’яни, які підтримують розвиток міста як дотаційного та пробачають місцевій владі зловживання, не мають морального права засуджувати Орбана. Він робить буквально те саме, просто змушений ось так нахабно шантажувати, бо гроші просто так не дають, а ще треба шукати зовнішніх ворогів…Харкову поки що дають гроші простіше, але це не привід дозволяти місцевій владі тринькати їх на популізм.🚴🏻♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
Для мене стало повною несподіванкою, що відео про так званий приватний сектор отримало стільки уваги та відгуків. Я думав, що він потрібен лише невеличкій частині тих, хто в ньому мешкає. Там в коментарях знайшлося чимало людей, які пояснюють мені, що я помиляюсь майже в усьому. І якщо відкинути ботів та оці «ти навмисно обрав весну та поганий район», то лякає кількість людей, які щиро не бачать проблеми. Вони розписують мені цілі тиради про те, що я не розумію, з якої дупи вилізло місто та чому Харків має кращу динаміку, ніж інші великі міста. Намагаються довести, що по всій країні приватний сектор такий і це норма. Коли їм говориш, що працюють різні програми співфінансування, то вони посилаються на війну, хоча програми запрацювали значно раніше. Говориш їм, що це не аргумент, бо під час війни знаходяться кошти на розваги та необов'язкові витрати, вони починають розказувати, що це нормально і все у нас буде…Непахане поле! Все це доводить ще раз, що «кожен народ має той уряд, якого він заслуговує». Харківці, на жаль, у своїй більшості толерують таку нерівномірну політику міста. Не завжди підтримують, але толерують. Адже їм достатньо зручно. А тим, кому незручно, вони бажають наснаги, щоб отримати кістку від влади. Деякі з них, власне кажучи, також колись отримали, та тепер свято вірять, що просто треба почекати чи активніше просити. P.S. Картинка, щоб посміятись.🚴🏻♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#громада
TGLIST.COM.UA
