🎉 У мене для вас дуже добра недільна новина!Тепер на каналі YouTube є найдешевше з можливих спонсорство. Ціна символічна - лише 10 грн. За 10 грн ви будете мати доступ як спонсор до всіх закритих відео. Так, наразі там небагато контенту, але буде більше, якщо спонсорів буде більше. І ви вже сьогодні зможете подивитися відео про ЖК Пташка.Навіщо я додав цей рівень? Є певні відео, які я не хочу публікувати на загал, бо знаю, що вони не залетять та це буде шкодити просуванню каналу. Але старі учасники спільноти, з якими я можу та хочу ділитися менш вилізаним контентом. Окрім того, є теми, які розуміють лише в спільноті. Так неприємно їх ігнорувати.Іншими словами, це розмови для своїх. Це не про заробіток, це про місце спілкування з тими, хто розуміє та підтримує. Якби я міг зробити 1 грн, то зробив би це.Як буде 50 спонсорів, то організуємо першу закриту трансляцію! Все залежить від вас.👆 Стати спонсором🔗 Плейлист лише для спонсорівP.S. Дякую всім спонсорам, які підтримували та будуть підтримувати на інших рівнях. Ваш вклад неоціненний.
Річ, яка мене навіть конфузила в Британії — те, як англійці поступаються пішоходам, які йдуть тротуаром. Я не знайшов англійських відео, де це було б добре видно, але є ось це з Данії. Тут з велосипедистом, але як приклад годиться. Особисто мені так поступалися багато разів.Річ у тім, що там це типова ситуація, адже більшість мешкає в малоповерховій забудові й такі виїзди — не рідкість. Я навіть перепрошував, що «змусив» поступитися, але у відповідь отримував посмішки та розуміння. І це дуже резонує з тим, як сприймають пішохода/ровериста у Харкові — його нібито не існує. Це ж авто, обійдеш! Я спробував розібратись, чому так відбувається. Начебто це вимога їх ПДР — вони буквально розуміють «надайте дорогу пішоходу, який переходить або збирається переходити». Але це занадто слабке пояснення, тому говорять ще про високу культуру водіння з повагою до пішохода. Проста перевірка: у нас якщо авто стоїть на перехресті та заважає іншому водію, то це щонайменше «некрасиво». Чому тоді такий самий стандарт не застосовуємо до людей, які пересуваються не на авто, а пішки? Та про які виїзди я говорю, якщо навіть зупинитися на переході у нас — це норма? Мені здається, що якби всі ті інформаційні зусилля, які було направлено на популяризацію флікерів, використали б для того, щоб пояснювати водіям, що пішохід — точно така людина, то було б значно більше користі й для безпеки. Треба бути уважнішими до інших учасників руху!Джерело 🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись#БДР #безпека #перехід #пріоритет #тротуар #пішохід #авто
Петиція #від_підписника:Знову повертаюсь до наболілих і нашумілих повітродуйок. Вочевидь, це не єдина проблема нашого міста, але чому не почати з однієї з найбільш абсурдних?Коли ними «прибирають» парк або двір, у повітря піднімається пил — дрібні частинки ґрунту, залишки листя, бруд — усе, що накопичувалося там тижнями. Воно не зникає — воно летить у вікна, осідає на балконах і потрапляє в легені.Разом із листям здувається верхній шар, порушується природне мульчування, земля швидше пересихає і втрачає поживні речовини.Опале листя — це не «сміття», а середовище життя: там зимують комахи, якими харчуються птахи; там укриття і частина природного циклу. Коли це все згрібають і видувають «під нуль», ми просто прибираємо екосистему разом із листям.Водночас ці пристрої створюють шум, співставний із гудінням шахеда, що пролітає зовсім поруч, і перші кілька разів я їх сплутала. Шум також відлякує птахів — у парку поряд з нами залишилось одне гніздо сороки, стресостійкості якої я можу тільки позаздрити.І що найцікавіше — це не якась маргінальна ідея чи моя особиста думка. У правилах утримання зелених насаджень прямо зазначено:«Згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок загонів тощо, забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння».На цьому фоні виглядає трохи дивно витрачати бюджетні кошти і пальне на те, щоб:— підняти пил у повітря;— прибрати те, що не є сміттям;— і створити шум на кілька годин.У багатьох містах світу бензинові повітродувки вже обмежують або повністю забороняють — саме через #шум, забруднення і шкоду для довкілля.Я прошу вас проголосувати за мою петицію. Давайте подивимось, чи маємо ми ще якийсь вплив у рідному місті.🔗 ПетиціяP.S. Здається, проголосувати можуть не тільки харків'яни (-ці), аби була дія або BankId (Приват, наприклад).🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись
Пане міський голова, якщо барига — це той, хто піклується про якість громадського транспорту, то як назвати людину, яка свідомо (сподіваюсь) вводить людей в оману, що метро має бути безплатним, бо це укриття? Дарую механізм, як вийти з цієї ситуації. Закриваємо очі на той факт, що метро як укриття — це не тільки платформа, це й вестибюль (до турнікетів), який як укриття не сильно поступається і місця там достатньо. Але ж ми так любимо маніпулювати високими стандартами при нагоді. Який механізм я пропоную? Це Proof-of-payment (POP) — відкрита система оплати в громадському транспорті, де турнікети не використовуються для валідації оплати, натомість застосовуються перевірки на станціях або в потязі.Берлін, Будапешт, Відень, Прага, Мюнхен, Копенгаген та багато інших міст мають таку систему оплати.Тут немає нічого суперпрогресивного для нас — така ж система використовувалась в трамваях, тролейбусах та частково в потягах. Різниця лише в тому, що ми не звикли, що воно так само може працювати в метро. Якщо ви думаєте, що турнікети — це єдиний ефективний метод контролю, то ви помиляєтесь, адже не все так просто. Це дуже залежить від культури оплати. Наприклад, в Парижі турнікети є, але кількість зайців складає 10-15%, а в Берліні турнікетів немає — 3-5%. В цілому турнікети без додаткових перевірок на платформі — це ненадійний варіант. Якщо ваша мета отримати найкращий результат, то модель «турнікети+перевірки» буде найкращою, але й найдорожчою водночас.Ціна турнікетів, валідаторів та їх обслуговування нерідко перевищує втрати від кількості «зайців». Тому чимало міст поекспериментували та вирішили залишити POP без турнікетів.Якщо наша мета не набити бюджет якомога більше, а отримати допомогу громадському транспорту, то така м'якіша система нам дуже добре підходить. А головне — під час тривог достатньо зупиняти перевірки контролерами та вже немає ніякої «недоступності найбільшого укриття». Ще більше, турнікети заважають масовій евакуації та сповільнюють трафік — це одна з причин, чому від них відмовляються. То якщо у нас дійсно дбають про легкий доступ до укриття, то демонтаж турнікетів — це гарне рішення. До того ж це просто комфортно.Трохи погуглив, чи забороняє закон відмовлятись від автоматичних контрольних пунктів? Наче як немає перепон. Треба лише змінити місцеві правила, які легко міняються на сесії міської ради.Можете не дякувати!🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 #безплатний_транспорт
Хочу підсвітити одну важливу тему, про яку багато говорять в певних колах, але, на жаль, вона залишається в бульбашці. Я говорю про охорону 18 цвинтаря. Там постійно крадуть речі. Багато хто нормально ставиться до того, що забирають цукерки, але цим не обмежується. Ось черговий приклад. Очевидно, що роблять таке специфічні, скажімо так, люди. Домовлятись з ними майже немає сенсу. Вони просто мають зрозуміти, що безкарно там брати нічого не вийде.Близькі загиблих не раз просили організувати охорону або хоча б камери, але реакції немає. Особисто мене це обурює, бо я знаю, що на Олексіївці поставили фотоінсталяцію та охоронця, який оберігає цей штучний простір. На свіжих реконструкціях біля капища та на Лопанській набережній є чимало нових камер. Що вони там охороняють — лавочки, смітники? А тут місце, де, така вже наша народна традиція — залишати речі, дійсно є що охороняти, але, окрім того, що там просто ніякий благоустрій, немає навіть елементарної охорони. Як так? Місту треба змінити пріоритети та акценти: ресурсний ландшафт та доброустрій центрального парку має переїхати на Алею, як це є в американців та інших.🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 #шана #память
Згоден з Павлом, але хочу додати пару слів від себе.Тож поговоримо трошки про кільцеві перехрестя (вони ж кільцеві розв'язки, чи просто кільця). Кільцева розв'язка взагалі це дуже вдалий інструмент організації руху на дорогах одного рівня де інтенсивність трафіку на всіх напрямках приблизно однакова. Це найпопулярніший тип перехрестя на великих заміських вузлах і вулицях нижчих рівнів в країнах Європи.Чому в Україні такі погані кільця?Нашим існуючим кільцям збудованим за радянськими нормативами бракує фізичного розділення потоків руху і розмітки. Майже всі такі кільця є багатосмуговими, які самі собою є небезпечними, тим паче з нашою культурою водіння. Брак розмітки часто не дає зрозуміти в якій смузі наразі перебуває водій. Великі радіуси правих проїздів дають прискоритись, що може бути неочікуваним для водія, який їде в крайній правій смузі на 2 чи 3 з'їзд. Все це призводить до ДТП. Через це українські водії ненавидять кільцеві (фот. 1). Загалом на дорогах і вулицях Європи кільця поділяються на такі типи: односмугові, кільця-турбіни і багатосмугові (зазвичай з світлофорним регулюванням).Односмугові кільця.Найчастіше зустрічаються, як я вже писав, на вузлах і на заміських дорогах, на вулицях менших клас. Заміські кільця характеризуються великим радіусом, розділенням потоків трафіку трикутним острівцем. В випадку цього типу перехрестя в'їздів часто може бути більше ніж 4 (що потребує збільшення радіусу для дотримання відстаней видимості. На такому кільці також може бути влаштований байпас для правих поворотів у випадку коли це обґрунтовано структурою руху (фот. 2).Міські кільця мають менший радіус, прямокутні острівці. Ці кільця використовуються в щільній забудові, на в'їздах через острівці часто виконуються пішохідні переходи і велопроїзди (фот. 3). На найнижчих класах вулиць (наприклад стишені вулиці в кварталах) може бути влаштоване міні-кільце з центральним проїзним острівцем для понаднормативних автомобілів (автобус, сміттєвоз). У таких може взагалі не бути розділення потоків руху острівцями.Кільця-турбіни.Для багатосмугових магістральних вулиць проектуються кільця-турбіни. В них специфічна геометрія центрального острівця позбавляє водіїв можливості змінювати смугу на кільці. Такі кільця завжди помічаються стрілками напрямку, щоб водій завчасно на під'їзді знав з якої смуги куди виїхати. Часто потоки руху відокремлюються делінеаторами. Це фактично еталон кільцевої розв'язки, все просто і доступно (фот. 4).Багатосмугові кільця.Багатосмугові кільця в містах ЄС теж присутні, проте зазвичай мають світлофорну регуляцію (знаходив приклади в Франції і Італії і без неї) і займають дуже багато місця через потребу дотримання відстаней видимості на в'їздах. Такі кільця вже є неабияким бар'єром для пішоходів (фот. 5). В Польщі, як я вже казав, нові багатосмугові кільця взагалі заборонені до проектування.Що робити в Україні?Наразі норми не дозволяють перебудовувати існуючі кільця до стандарту турбінного. Мабуть бракує для цього і досвіду. Проте навіть двосмугові можна перероблювати на турбінні шляхом лише зміни в організації руху: облаштування острівців на в'їздах, делінеатори для розділення потоків, якісна розмітка і стрілки напрямку на в'їздах, зменшення радіусів в'їзду, чинним ДСТУ все це дозволено (фот. 6). Це те що можна робити вже зараз. А в перспективі звісно ж робити зміни в нормах, виокремити кільце-турбіну як окремий вид розв'язки і зробити стандарти його проектування, а слідом за цим почати ці стандарти застосовувати при перебудовах вулиць.#проектування #організація_руху
Прикольний експеримент, який демонструє ефективність кільцевих розв'язок. Автори зробили 3 види рівнозначних перехресть та порахували, скільки авто проїде через кожне за 15 хвилин:1) Звичайне для США зі знаками STOP з усіх сторін — 385 авто.2) З регулювальником — 289 авто.3) Кільцева розв'язка — 460 авто.Це при тому, що в експерименті брали участь американці, які ніколи не користувались кільцевою розв'язкою! Для цього їм спеціально провели мінітренування перед експериментом. Тобто, навіть недосвідчені американці за 30 хвилин навчились швидше долати перехрестя.Я неодноразово чув, що кільця — це не для наших людей. Нібито вони не працюють в Харкові та таке інше. Даруйте, але у нас немає їх, тому люди ними й не вміють користуватись. Окрім того, ті, які є просто криво зроблені, про що я писав неодноразово (шукайте по тегу #roundabout). Зробіть хоча б з десяток нормальних та подивимось. Я впевнений, що наші водії такі ж «американці», які просто не звикли. Взагалі не розумію, як можна досі ігнорувати це просте та ефективне рішення? А головне — кільця ж безпечніші. Скільки можна ДТП уникнути…🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#roundabout #БДР
Схожість реакції білгородців та харківців на аналогічні за формою виклики — це гарна тема для наукових досліджень. Я цілком серйозно — хтось може зробити собі ім'я на цій темі. Це якісь архетипи за Юнгом, культурна дифузія чи просто інституційна спадковість? Як на це дивиться соціальна психологія або антропологія?І що цікаво — така реакція не є універсальною. В Україні дуже мало громад, які почали вихваляти свої міста ось так виразно. Радше виглядає так, що Харків долучився до російського поля, бо там і в москві «відпочивають від війни за допомогою новорічних прикрас».Кажуть, що така реакція вивчена в політології — в умовах великої загрози люди намагаються сфокусуватись на чомусь меншому, що дає почуття контролю. Починають працювати в саду, наводити порядок у дворі, квартирі та таке інше. Тобто, цілком нормальна захисна реакція, яка рятує нашу кукуху. Варто зазначити, що у 2022 та, можливо, 2023 це мало конструктивний характер. Мене навіть надихало, як люди беруть ініціативу на себе та починають дбати про середовище, в якому мешкають. Але потім щось трапилось і ми перемикнулися на «мер та комунальники наводять порядок, а ми мусимо розповідати про це на весь інтернет». Відчуття видимого порядку дарує певний спокій — ситуація контрольована. Трохи мудріші люди розуміють, що це ілюзія.Якщо ті, хто керує містом, зробили цей зсув парадигми з волонтерства/партисипації на патерналізм навмисно, бо вчасно підказали розумні політологи, то я скажу так — ви ненавидите Харків та людей, які в ньому мешкають! Бо ви проміняли майбутнє міста на свою популярність та владу. Фальшивий порядок не має великого майбутнього. Громада, яка згуртувалася, дає відсіч ворогу та разом створює порядок — нехай навіть трохи менший, але разом, буде загартованою та неодмінно досягне успіху.Картинки витягнув Олесь Штефчук 🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#совпадение #філософське #най #пиха
В Тредс є одна весела історія. Алгоритми працюють майже ідентично в типових стереотипних темах і буквально показують одне й те саме тим, хто умовно критикує та тим, хто умовно надихається. Тобто соцмережа навмисно зводить різних людей лбами.Якщо там проводити занадто багато часу, то ти буквально будеш спілкуватись з однаковими людьми на одну й ту саму тему. Я це давно зрозумів, тому намагаюсь заходити набігами. Але є люди, які, схоже, не второпали та щиро дивуються, що в Тредс так багато однієї теми (Київ/Львів vs Харків) та закидають мені, що «ви пишете під кожним постом лише погане про Харків». Я не пишу тільки на цю тему та абсолютно точно не під кожним постом. Тут важливо припинити вчасно. Бо коли пишеш багато, то треди ніхто не читає до кінця. Це марна витрата часу майже завжди. А якщо пишеш по 2-3 коментарі, то вони випадково залітають. Іноді отримують тисячі переглядів. Як на мене, це доволі гарна можливість отримати багато переглядів дуже дешево. Тому має сенс закидувати туди такі сенси, які важко просувати без отримання значної уваги. Буквально написав та втік…Звісно, дратує, що люди не готові до діалогу, але краще так, ніж сидіти лише в бульбашці.
Безпека міжміського громадського транспорту — це важлива тема, про яку я тут зазвичай не пишу, бо все ж таки ми більше про місто. Але наразі є такий кейс, який дуже яскраво демонструє як впливає вид мобільності на безпечність поїздки. Як ви знаєте, зараз є обмеження щодо поїздів Інтерсіті з Харкова. Пересадка в Полтаві та перспектива вийти десь в полі не надихає нікого. Тому автобусні перевезення набирають популярності. Спостерігаю це з різних сторін. Та, власне, це очевидна річ. Спробуймо піднятись над ситуацією та подивитись, що є безпечнішим: автобуси чи потяги у Харкові? Не буду маніпулювати цифрами, але статистично в ДТП від автобусів гине та травмується більше людей, ніж від прильотів по потягах. Я навмисно уникаю конкретних цифр, щоб не робити зайвих тверджень та показати більш важливий принцип.Міжміські автобусні перевезення — це небезпечний вид мобільності. Гадаю, ви бачили не одну новину, як український автобус перевернувся десь в Європі. Навіть там, де є суворі вимоги до водіння, кращі дороги та ПДР, це залишається статистично небезпечнішим видом транспорту. А що говорити про Україну, де водії ганяють як скажені, щоб дотримуватись розкладу…Отже, ми погіршуємо умови для поїздів заради безпеки пасажирів, але таким чином спричиняємо хвилю ще більш небезпечної мобільності — більше людей користуються авто та автобусами. УЗ знімає з себе відповідальність та показує найвищі стандарти щодо безпеки пасажирів — наче до них питань нема. Одначе на рівні суспільства — це перекладання відповідальності, яке, до того, погіршує реальну безпеку пасажирів. У мене не буде простих відповідей на ці питання. Все, що я можу написати далі — не сподобається тим чи іншим, адже обирати треба між поганим та гіршим. І тут треба бути відповідальним політиком та брати на себе ризик, щоб зберегти більше людей, або перекладати його на плечі загалу, отримати більше жертв, зате можна вийти з води сухим. 🚴🏻♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#війна #безпека #БДР
TGLIST.COM.UA
