game of stories

​Уявіть, що ви пишете історію, і вам треба вирішити, чому герой вдається до насильства та жорстокості.У 2006 році науковці провели дослідження, де виявили чотири основні причини, які провокують насильство та жорстокість:▫️жадібність▫️садизм▫️самолюбство▫️ідеалізм.Вілл Сторр у книзі «Наука сторітелінгу» зазначає, що найгірші з них — самолюбство та моральний ідеалізм. Вони — рушійні сили зла.Далі буде спойлер роману Ґіліян Флінн та фільму Девіда Фінчера «Загублена».Героїня Емі Данн вирішує вчинити злочин через своє самолюбство й завищену самооцінку. Її зрадив чоловік, і вона вирішила підставити його у своєму вбивстві. Однак головна причина була не в самому факті зради, а в тому, що зрада зіпсує її «ідеальну» репутацію.«Віра героїв у те, що вони мають беззаперечну рацію, наділяє їх нечуваною силою. Потужна драма розвивається, коли стикаються два світи: один належить антагоністові, а другий, геть інший, — протагоністові. Кожен із них вважає, що його сприйняття світу абсолютно природне і правильне. І ці два світи битимуться не на життя, а на смерть», — пише Сторр.Долучайтесь до обговорення фільму «Загублена» Девіда Фінчера: https://secure.wayforpay.com/payment/gonegirl

​Раян Голідей — один з найуспішніших авторів нон-фікшн літератури.9 з 12 його книг — бестселери New Tork Times. Його книжки можна придбати українською у видавництві «Наш Формат» ось тут.Ось кілька порад щодо написання текстів від нього:Визначте найкращий час для текстівРаян завжди працює за фіксованим професійним графіком. Пише вранці по 3 години, з 8 до 11 ранку.Важливо визначити, коли найбільш зручно писати для вас і робити це. Головне — регулярно та відповідально.Робіть нотаткиРаян використовує нотатки, щоб узагальнити свої знання.Він туди записує все: цитати, структури або нові думки.Автор поділяє нотатки на 5 категорій:• Життєві поради• Письмові поради• Різне• Стоїцизм (це його основна ніша, тому ви тут можете використовувати свою)• Майбутня тема книги (це може бути тема тексту/історії/сценарію тощо)Встановіть ритуали перед написаннямБлокування факторів, що відвертають від роботи, має вирішальне значення для розпорядку дня Раяна.Він не перевіряє свою пошту і сидить в інтернеті перші 5-6 годин дня.Перед тим як почати писати він готує робоче місце, встановлює тривалість роботи та перевіряє нотатки, беручи звідти цікаві ідеї та думки.📚Долучитися до Спільноти творців🎬Підпишись на game of stories

​«Юнацтво».Додивився цей мінісеріал. І хочу сказати дві речі щодо нього:1. Добре, що все частіше починають говорити про те, як суспільство вимагає від хлопців маскулінності й засуджує, якщо її взагалі немає або недостатньо на чиюсь думку. Це може бути сором батька або насмішки однолітків.І так, булінг людини може призвести до того, що жертва вбиває свого агресора. Але тут теж це грамотно показано не перекладаючи відповідальність за вбивство. Тому що все ж таки вбити може далеко не кожна людина і тим паче дитина. Для цього повинні бути передумови. І саме тому нам у третьому епізоді показують, що головний герой має неконтрольовану агресію, тому тут так і все зійшлось:◽️Суспільство, яке чекає від нього бути іншим «чоловіком»: більш крутим, мужнім, привабливим і так далі.◽️Батько, який теж хоче бачити іншого сина, який відповідає його уявленням про те, яким повинен бути «чоловік».◽️Однолітки, які насміхаються.◽️Неконтрольована агресія. 2. Бачив десь пост про те, що серіал поганий, а його головна фішка — знімання одним кадром, обмежує можливості оповіді.Так, дійсно, обмежує. Бо це буквально обмеження. Але водночас це сильно допомагає. Бо взагалі обмеження можуть бути ефективними. Це дає можливість краще фокусуватися та конкретніше розповідати історію.Я вже, до речі, писав, як обмеження допомагають створювати історії. Наприклад, ось тут.І тому, особисто я не думаю, що це псує оповідь чи робить її гіршою, а навпаки допомагає їй. Чи можна було чіткіше проговорити деякі меседжі? Так. Чи можна було більше розкрити різних персонажів? Так. Але це все зробило історію зовсім іншою. І не факт, що кращою. 📚Долучитися до Спільноти творців🎬Підпишись на game of stories

​В один день 1983 року Джеймса Кемерона найняли для написання сценаріїв до фільмів «Чужі» та «Рембо II».А ще він нещодавно продав власну історію під назвою «Термінатор».Перед ним стояла непроста задача — написати три сценарії за три місяці. Тому Кемерон розробив стратегію, як це зробити.Спочатку Джеймс купив собі ще два нових столи. У нього в кабінеті вже був один, ще один він поставив у спальні й ще один у вітальні.В кабінеті він працював над «Термінатором», у вітальні над «Чужими», а в спальні над «Рембо».«Таким чином, коли я переходив від одного столу до іншого, усі нотатки й папери були саме там, де вони повинні бути».А ще він придумав, як зробити завершення трьох сценаріїв за три місяці неминучим:Він вирішив, що три сценарії будуть складатися з 360 сторінок. Потім він порахував, скільки сторінок на годину треба писати.«А потім я писав стільки, скільки треба», — згадує Кемерон.По-перше, у психології є таке поняття, що пояснює як мозок вчиться пов’язувати певні місця з певною поведінкою та типом мислення.Коли Кемерон переходив зі свого столу «Термінатор» на стіл «Чужих» або «Рембо», його мозок був налаштований на навколишнє середовище: «Я знаю, що ми тут робимо».З погляду стратегічного менеджменту, написання заздалегідь визначеної кількості слів або сторінок — це дія, яка, якщо її постійно повторювати, робить виконання трьох сценаріїв неминучим.Щоб досягти будь-якої мети — написати три сценарії, досягти цільових продажів, схуднути, пробігти марафон тощо — варто впровадити двоетапну стратегію.По-перше, визначте основні заходи, які необхідні для досягнення мети.По-друге, застосуйте енергію до цих заходів.Це те, що Кемерон зробив. Він спочатку визначив, скільки сторінок йому доводиться писати на годину. А потім — писав. Зосередившись на головному заході, Кемерон завершив три сценарії за три місяці. Для нього це було неминучим.📚Долучитися до Спільноти творців🎬Підпишись на game of stories

​Намагаючись пробитися в Голлівуд, Метт Деймон читав про те, як це вдалося Квентіну Тарантіно:По суті, він переконав відомого актора (Гарві Кейтеля) захотіти зіграти в першому фільмі Тарантіно («Скажені пси»), а потім використав це, щоб отримати фінансування фільму.«І так, — каже Деймон, — коли ми написали сценарій фільму «Розумник Вілл Гантінґ», ту роль, яку зрештою взяв Робін Вільямс, ми назвали «роллю Гарві Кейтеля». Ми з Беном Аффлеком спеціально написали фільм, бо хотіли отримати ролі. Але ми також знали, що нам потрібен відомий актор, який міг би принести нам трохи грошей, бо ми з Беном нічого не були варті».Тому вони написали «роль Гарві Кейтеля» відкритою й могли її коригувати: наприклад, якби роль взяв Морґан Фрімен або Дензел Вашингтон, вони готові були дослідити питання історичної расової напруги в Бостоні. А якби Меріл Стріп — замість стосунків батька та сина, вони б створили стосунки матері та сина.«Ця частина була відкритою. І коли ми переконали Робіна взяти в цьому участь, це дійсно дало нам зелене світло. Він змінив наше життя».Ця історія вчить, що коли ви хочете досягнути успіху в будь-якій сфері, варто подивитися на тих, хто вже це зробив, проаналізувати їхній шлях і подумати, що ви могли б отримати в цьому прикладі для себе: які кроки робили ті люди та які кроки варто зробити вам.Так, наприклад, робив і сам Тарантіно: створив окремий альбом, де записував шлях своїх улюблених режисерів. «Я був істориком кіно. Я був одержимим вивченням того, як вони це зробили, еволюцією їхніх кар’єр».Так само і зі створенням історій: читайте/дивіться тих, хто вам подобається й аналізуйте те, як вони це роблять.📚Долучитися до Спільноти творців🎬Підпишись на game of stories

​8 уроків для бізнес-сторітелінгу від Тейлор Свіфт 1️⃣ Думайте про почуття: пісні Тейлор вражають, тому що всі вони про почуття, які ми пережили. Зв’яжіться зі своєю аудиторією через емоції, які можна віднести до них — болі, прагнення та виклики.2️⃣ Яскрава мова: слова Тейлор схожі на мініфільми. Використовуйте яскраву й барвисту мову, щоб допомогти іншим уявити, про що ви говорите.3️⃣ Використовуйте персонажів: пісні Свіфт мають персонажів. Створюйте у своїх історіях близьких персонажів, наприклад задоволених клієнтів, і демонструйте їхні трансформації.4️⃣ Розгортання драми: пісні Тейлор мають сюжетну арку. Висвітлюйте конфлікти та їхні вирішення — продукт як герой, який рятує ситуацію.5️⃣ Особисті вібрації: Тейлор створює з власного життя. Поділіться своєю подорожжю як власника бізнесу для автентичності та глибини6️⃣ Літературні прийоми: вірші Тейлор сповнені розумних порівнянь. Використовуйте метафори, аналогії, теми та символіку, щоб спростити складні ідеї та виразити суть вашого бренду.7️⃣ Зміна настрою: адаптуйте свій тон, щоб надихати, мотивувати чи інформувати так, як змінюється музика Тейлор.8️⃣ Думайте про аудиторію: музика Тейлор резонує в різних культурах. Розповідаючи про свій бізнес, пам’ятайте про культурні аспекти, щоб спілкуватися з різноманітною аудиторією.ПРИДБАТИ ЛЕКЦІЮ «ЯК РОЗПОВІДАЮТЬ ЛЮБОВНІ ІСТОРІЇ»:https://secure.wayforpay.com/payment/lovestories42🎬Підпишись на game of stories

​Як Стівен Спілберґ створює напругу за допомогою промовистих деталейТут варто згадати його фільм «Парк юрського періоду».Перед тим як глядач вперше зустрінеться із тиранозавром Рексом, на екрані ми бачимо сцену, де нам показують дві склянки води на бардачку автомобіля. Тремтіння землі від кроків чогось величного створило такі умови, що вода брижиться. Потім ми бачимо погляди пасажирів автівки, коли вони дивляться на цю воду.Так само тремтить і дзеркало заднього виду.Звичайно, можна було просто показати великого динозавра, а перелякані герої сказали б: «Ого який здоровий». Однак більш промовистою історію роблять як раз такі деталі. Вони додають сцені напруги.«Коли ми усвідомлюємо, що от-от нашу автівку розтрощить велетенський звір, мозок намагається підвищити контроль за тим, що відбувається довкола. Він кидає всі потужності на те, щоб фіксувати навіть найменші зміни, через що складається враження, наче час сповільнюється», — пише Вілл Сторр у своїй книзі «Наука сторітелінгу».ПРИДБАТИ ЛЕКЦІЮ «ЯК РОЗПОВІДАЮТЬ ЛЮБОВНІ ІСТОРІЇ»:https://secure.wayforpay.com/payment/lovestories42

Psst, I see dead people. Кендрік Ламар вбив (звичайно, метафорично) Дрейка. В цьому йому допоміг сторітелінг. Ще напередодні виступу на Супербоулі, Кендрік провів пресконференцію, де розповів про важливість сторітелінгу в його творчості: «Я завжди був дуже відкритий для сторітелінгу протягом всієї моєї музичної кар’єри. І я завжди прагнув донести це до глядачів, на якій би сцені я не був… Мені подобається змушувати людей не лише слухати, а й вдивлятися та думати». Good Kid, M.A.A.D City — альбом, який Ламар випустив у 2012 році, і зробив Кендріка головним голосом свого покоління.І це не просто збірка треків, це повноцінна історія, з усіма важливими атрибутами якісного сторітелінгу. Це автобіографічний погляд Кендріка Ламара на його юність у Комптоні — місті, яке стало символом гангстерської культури, насильства та боротьби за виживання. Альбом не подається чітко хронологічно, а більше нагадує спогади та рефлексію. Головний герой проходить через низку випробувань і трансформується: від наївного хлопця до людини, яка розуміє справжні цінності. Кендрік показує свій вибір: він відмовляється від злочинного життя на користь музики, щоб змінити свою долюАльбом став багатоплатиновим і відкрив йому двері у велику індустрію. Водночас, Кендрік закріпив за собою статус одного з найкращих сторітелерів у хіп-хопі.А 2024 рік остаточно закріпив Кендріка в рамках легенди хіп-хопа, адже він просто знищив одного з велетнів індустрії — Дрейка. Спочатку, коли випустив трек Not Like Us — дісс на Дрейка, за який отримав 5 премій Ґреммі. І сьогодні вночі забив останній цвях в його кришку метафоричної труни. Під час виступу на Супербоулі, він майже весь час натякав, що ось-ось зараз почнеться цей трек, ось зараз. І нарешті почався: на найпопулярнішій події в США Ламар нагадав, що переміг Дрейка і більше того, під час виконання цього треку — на полі ще танцювала найуспішніша спортсменка в історії штатів Серена Вільямс. За сумісництвом колишня дівчина Дрейка. Гейм. Сет. Матч! Shape the stories how you want, hey, Drake. А Кендрік перемагає, і в цьому йому допоміг сторітелінг — вміння круто розповідати історії. В тому числі і в музиці. 🦑Придбати лекцію про сторітелінг у серіалі «Гра в кальмара» 🎬Підпишись на game of stories

​Протягом 10 років кіностудії відхиляли його ідею.«Занадто жорстоко. Занадто нереалістично. Ніхто це не дивитиметься». Але Netflix дав йому шанс — і «Гра в кальмара» стала світовим феноменом вартістю $900 млн.Це історія Хван Дон Хьока — творця найпопулярнішого шоу в історії Netflix. Хван не завжди був режисером. Спочатку він вивчав журналістику, але згодом змінив напрям і почав навчатися кіно.Попри роботу над кількома невеликими фільмами, фінансові труднощі переслідували його.До 2008 року він не мав грошей, був по вуха в боргах, жив разом із мамою та бабусею.Щоб відволіктися, він проводив години в кав’ярні, читаючи японську манґу, таку як Battle Royale і Liar Game.Одного разу до нього прийшла ідея:«А що як гра на виживання буде не зі складними головоломками, а з дитячими іграми?»Він уявив собі жорстокий конкурс, де відчайдушні люди ризикують життям заради грошей. Ігри будуть простими, але наслідки смертельними.А сама історія відображатиме реалії капіталізму: світ, у якому багаті маніпулюють бідними заради розваги.У 2009 році він написав перший сценарій «Гри в кальмара».Але була одна проблема: ніхто не хотів його екранізувати.Далі були 10 років відмов. Кіностудії та інвестори відхиляли сценарій знову і знову. Вони повторювали одне й те саме:❌ «Занадто жорстоко».❌ «Занадто похмуро».❌ «Занадто нереалістично — люди не будуть убивати один одного за гроші». Без фінансування Хван змушений був відмовитися від цієї ідеї.Він переключився на інші проєкти та за наступне десятиліття зняв три успішні фільми. Але він ніколи не забував про «Гру в кальмара». І в 2019 році все змінилося.Світ змінився. Розрив між багатими та бідними став ще більшим. Фінансова криза загострилася. Люди боролися за виживання, а швидкі гроші — від криптовалют до фінансових пірамід — здавалися єдиним виходом.Тепер ідея гри на виживання вже не здавалася такою нереалістичною. Netflix побачив потенціал. Детальніше про це ось тут. Вони ризикнули та запустили проєкт.І в 2020 році Хван нарешті почав фільмування. Але це був не кінець боротьби.Хван знаходився під колосальним тиском. Щодня перед фільмуванням він переписував сценарій, доводячи все до ідеалу.Він особисто зняв кожен епізод. Згодом Хван зізнався: «Через стрес я втратив дев’ять зубів».17 вересня 2021 року «Гра в кальмара» вийшла на Netflix.Через кілька тижнів вона стала найпопулярнішим серіалом в історії платформи: • 111 мільйонів переглядів за 30 днів • №1 у 94 країнах • $900 мільйонів прибутку для NetflixІсторія Хван Дон Хьока — це доказ того, що справжні історії та сміливі ідеї завжди знаходять свого глядача.А якщо ви хочете знати більше про сторітелінг у серіалі «Гра в кальмара», ось тут можна придбати мою лекцію: https://secure.wayforpay.com/payment/squidgamestorytelling

​Хаяо Міядзакі — один з найвидатніших сторітелерів. Його роботи культові та популярні. Ось 5 філософій Міядзакі, що лежать в основі його нестандартної творчості та сторітелінгу:1. Починай з природиУ Міядзакі природа стає живою, дихаючою частиною історії.Для Міядзакі природа — це не просто фон, а самостійний персонаж. Конфлікт у фільмах Міядзакі часто виникає через дисбаланс між людством та природою.2. Тихі моменти розповідають великі історіїМіядзакі сповільнює події, щоб його світи могли «дихати». Невеличкі моменти, які дають можливість подумати, дають глядачам час на зв'язок з персонажами та світом.Не поспішай. Саме ці паузи роблять великі моменти ще сильнішими.3. Персонажі роблять історіюУ «Віднесених привидами» Чіхіро починає як налякана дитина, але згодом стає сміливою та рішучою героїнею.У «Мій сусід Тоторо» Сацукі та Мей виглядають як справжні діти, з їхніми допитливістю та страхами.Природа → Персонажі → Сюжет4. Таємниця додає магіїМіядзакі довіряє своїй аудиторії. Він не перебільшує з поясненнями. У «Віднесених привидами» правила магічного світу ніколи не пояснюються повністю. Вони просто існують.5. Хороший сторітелінг єднає всіхМіядзакі доводить, що добре розказана історія може перебороти мовні та культурні бар'єри.У написанні фокусуйся на універсальних темах та емоціях. Коли читачі побачать себе у твоїй роботі, вона буде відгукуватися для кожної аудиторії. Міядзакі показує, що великий сторітелінг не потребує складності. Його історії нагадують нам про важливість поваги: до природи, до інших людей і до самих себе.Саме ця філософія робить його роботи вічними.🎬Підпишись на game of stories