Estadísticas de telegram channel - @anatologia

Вокальні дані Діни Вашінгтон наразі є предметом фахових досліджень – способи звуковидобування, атаки, особливості фразування, декламаційний характер співу та діапазон. Там є що вивчати.Dinah Washington Vocal Range 🎧Звичайно, підписники, знайомі з творчістю Діни Вашінгтон, мають право суворо запитати: «А де ж, шановний, головний хіт співачки, на який вже 41 студійний кавер записаний? Де?!». І будуть праві. У 1959 році співачка адаптувала і виконала англійською мексиканську пісню Марії Гревер, яка з цього моменту стала асоціюватися виключно з Діною Вашінгтон. Evergreen. Forever.What Difference a Day Makes 🎧Чи була Діна Вашінгтон “Queen of the Blues” реально (попри те, що вона сама себе так називала)? І так, і ні. Все ж блюз, на відміну від Бессі Сміт чи Ма Рейні, не був єдиним жанром популярної музики, в якому існувала ця непересічна особистість. Мультижанровість була властива “Miss D” (ще один її нікнейм-ідентифікатор, цього разу вигаданий поціновувачами) як абсолютно природна якість таланту. Джаз, госпел, блюз, sentimental ballads, torch songs… і ніякого пристосуванства, органічна репертуарна цілісність. Ніде Діна не хибить, вона своя в даному просторі для усіх, хто прагне її слухати. Що було б поспіль, яким шляхом рухалася би вона далі? Життя обірвалося у 39 років, тому про вектори подальшого руху ми можемо лише гадати…Слухаємо краще.Dina Washington Greatest Hits 🎧

Якось Кармен Макрей категорично заявила: «Насправді існує лише одна джазова співачка. Лише одна – Бетті Картер». Чи це так, чи не перебільшує чарівна Кармен?Babe’s Blues 🎧Betty Carter 📚«Бетті Бібоп»… Таке прізвисько в modern jazz-спільноті дають не просто так (хоча сама співачка цей «нік» не любила). Важко уявити собі більш віддану джазу людину, аніж Бетті Картер. В боп- спільноті Бетті була своя, в перших рядах разом з Гіллеспі, Паркером, Девісом, Роллінсом, складала дует з Реєм Чарльзом. Біографію викладати не буду, зазначу лише, що за життя вона жодного разу не відступила від принципової позиції “The Voice of Post Bop”. І залишила чималу аудіоспадщину, дещицю котрої я пропоную для знайомства.Tight 🎧The Good Life 🎧Baby, it’s Cold Outside 🎧The best of Betty Carter 🎧Важким є шлях відданого служителя непопулярного жанру, невдячним. Якби за відданість нагороджували титулами, то Бетті Картер отримала би лицарську відзнаку. Насамкінець пропоную сюжет про початок важкого творчого шляху Jazz Dame.Early Betty Carter 🎧 Що було далі – ви вже знаєте.

Повернемося до прототипу – Сари Воан. Її не стало досить рано і це одразу відчулося в jazz life. Так, збереглися записи, але щось важливе пішло назавжди, застигло в непорушності. Так, є спадкоємиці й краща з них Самара Джой, але джаз живе в живому творенні, в імпровізації та діалозі музикантів. В діалозі її вже немає… Все ж пропоную ще одну підбірку кращого зі спадку Divine One. Там є повтори (перетинання) з наведеною вище підбіркою, але не звертайте уваги. То не суттєво. Слухайте. Це перлини.Sarah Vaughan Greatest Hits 🎧Знаєте, за що я глибоко вдячний Еллі та Сарі? Схиляюсь перед ними? За те, що вони залишилися вірними джазу попри те, що мали змогу ще з 60-х років реалізувати себе в комерційних сегментах поп-медіакультури, зокрема, в R’n’B-жанрах. А вони мали таку змогу й були б там фігурами не меншого (якщо не більшого) значення, аніж Аретта Френклін, Ніна Сімон чи Гледіс Найт. Не маю жодних сумнівів. Шлях, яким вони рухалися в реальному житті, не приніс їм статків поп-зірок масової медіакультури, але приніс радість творення та надав додаткового імпульсу життєздатності жанру, якому вони вірно служили – modern jazz music. Джаз пережив скрутні часи й вижив як відносно рентабельний жанр мистецтва «третього пласту» насамперед завдяки популярності First Lady & Divine One. Так думаю я, не претендуючи на істинність моїх переконань. [Хто не згоден, може в коментарях посперечатись].

Елла Фітцджеральд переспівала майже всю тогочасну любовну лірику, але ніколи не вважалася виконавцем torch ballads. Не було в її голосі ні надриву, ні трагічності чи страждань. При тому, що особисте життя superstar не назвеш вельми щасливим, Елла зберегла дитячу безпосередність та душевну чистоту, була абсолютно байдужою до слави. Не богемною, а такою ж соромʼязливою, як і те дівча, котре колись, у 1934-му, дебютувало в біг-бенді Чіка Уебба. Власне, і на 60-му році карʼєри голос Елли залишався таким же дзвінким і бадьорим, як і на початку. Хоча, починаючи з 1971 року, здоровʼя першої леді джазу похитнулося і стрімко погіршувалося. Не стало її на 79 році життя… Дюк Еллінгтон у 1950 році присвятив Еллі Фітцджеральд сюїту. Є бажання – послухайте.Portrait of Ella Fitzgerald 🎧Наприкінець сюжету про першу леді джазу – підбірка кращого у її виконанні. В ній є й повтори, тобто треки, які ви вже встигли прослухати, але й міститься чимало іншого. Незабутнього. Unforgettable.Ella Fitzgerald Playlist 🎧

От майже і все по оголошеній темі. Знавці, звичайно, мені дорікнуть: «А чого, розповідаючи про cool jazz 50 – 60-х, ти не згадав (далі – перелік відповідних персоналій)?». І будуть праві, бо деяких майстрів-фундаторів даного субжанру в нарисі увагою обійдено. Поки що обійдено. А це альт-саксофоністи Лі Конітц (1927 – 2020) та Арт Пеппер (1925 – 1982), Чарльз Ллойд (1938 р.н.), що починав свою довгу дорогу в джазі з кул-стилістики, Філ Вудс (1931 – 2016) та багато інших. Невелика підбірка відео з тих, котрі є в мережі.Lee Konitz & Bill Evans, 1965 🎧All The Things You Are - Lee Konitz 🎧Lee Konitz, full album 🎧Art Pepper Quartet, 1964 🎧Art Pepper, 1954 🎧Charles Lloyd Quartet, 1966🎧Phil Woods, 1955 🎧На цьому першу частину (про «білий» модерн-джаз) завершую. Наступний нарис про «чорний» (умовно) – хард-боп чи, за іншою термінологією, соул-джаз. А також про модальний, вільний (free) та багато чого іншого. Чекаю на ваші відгуки та коментарі. Щиро ваш.Ледве не забув: naostanok! Майлс Девіс , 1969 рік. Анонс наступного нарису.Miles Davis, 1969 🎧

Кращим з біг-бендів, які грали або намагалися грати бібоп/кул великим «свінговим» складом в усіх групах інструментів, був, безумовно, оркестр Вуді Германа (1913 – 1987). Зібралися в єдину команду, мабуть, найтехнічніші виконавці США й Канади по всіх позиціях– труба, тромбон, саксофони тощо. Ось як звучали «германівці» у 1963 та 1964 роках – гарячий, темповий бібоп в стилі Чарлі Паркера (“Caldonia”) та багатожанровий (бібоп, кул, класичний свінг тощо) концерт в Лондоні.Caldonia 🎧Woody Herman, 1964 🎧Найвідомішою з композицій біг-бенду Вуді Германа цих років стала “Four Brothers”, яку виконували чотири «брати», корифеї тенор-саксофону і зірки cool jazz. Одного «брата» ви вже добре знаєте ще з часів нарису про Бразилію. Так, це той самий Стен Гетц. Інших звали Зут (Джон Хейлі) Сімс (1925 – 1985), Джиммі (Джеймс) Джуффрі (1921 - 2008, автор композиції), а також Хербі Стювард (1926 – 2001). На баритоні грав Серж Халов (1923 – 1957), якого критики вважали на цьому інструменті практично рівним Маллігану.Woody Herman Four Brothers 🎧Звичайно, знавці джазу одразу згадають інше виконання – вокальне. Перекладення для голосів здійснив вокальний квартет “The Manhattan Transfer” і саксофонний хіт став окрасою їх репертуару на багато років.Manhattan Transfer Four Brothers 🎧Стен Гетц недовго прикрашáв своєю особою біг-бенд Вуді Германа, через деякий час «запросився на волю», де швидко став одним із провідних виконавців cool jazz music. Партнарами його виступали майже всі фігуранти даного субжанру, існує чимало записів, зокрема, зберігся і цей, 1983 року. Оцініть, please.Stan Getz & Chet Baker 🎧Для тих з ввс, хто має намір повною мірою насолодитися мистецтвом видатного музиканта, даю посилання на відповідний збірникStan Getz: The Cool Sound 🎧

А це знову композиція за участю вібрафоніста, проте це вже не MJQ, а інші виконавці. Та й “Conception” у них інша…Conception 🎧Навряд чи був в cool jazz-просторі ще хтось, хто за настроєм, ліричним відчуттям (sentimental mood), загальною атмосферою і характером звучання був близький до MJQ більше, аніж цей піаніст – незрячий від народження англієць сер Джордж Ширінг(1919 – 2011), автор одного з кращих стандартів в історії джазової музики. Ось цього.Lullaby of Birdland 🎧«Колискова пташиної країни»….Таким є дослівний переклад змісту назви, але та «пташина» країна не казково-міфологічна. Все прозаїчніше: “Birdland” – назва клубу, який заснований у 1949 році й названий так на честь Чарлі Паркера, котрий мав в спільноті нікнейм “Yardbird”. Власник клубу попросив Ширінга створити мелодію, якою щоразу можна було б відкривати клубні програми. Сер Джордж Ширінг створив її за 10 хвилин і, як виявилося, на вікá. Особливо коли на вірш Дж. Вейсса Сара Воан виконала дану композицію як пісню.Sarah Vaughan - Lullaby of Birdland 🎧Ширінг набув слави не лише в статусі автора одного «вічнозеленого» стандарту. Загалом сер Джордж за життя створив понад 300 композицій, випустив 101 авторський альбом, співпрацював в студії з багатьма вокалістами, зокрема, з Нет Кінг Коулом, Ненсі Уілсон, Мелом Торме, Пеггі Лі та ін. зірками першої величини.I’m Lost 🎧Ghost of Yesterday 🎧M-r Lucky 🎧Isn’t it Romantic 🎧We must’t say Goodbye 🎧Велике життя незрячого музиканта (91 рік). Хто про нього оповість краще, аніж він сам?George Shearing - His life & music 👌

Брубек в іпостасі академічного композитора широкому загалу слухачів мало відомий. Вище я відмічав, що у нього є твори в жанрі духовної музики (ораторії, кантати). Два приклади з чималої спадщини майстра. Без коментарів.To Hope a Celebration 🎧 Sermon on the Mount 🎧Соратником, співавтором та однодумцем Брубека був альт-саксофоніст з неповторним звуком (не чув нічого схожого ні від жодного виконавця на цьому різновиді сімейства саксофонів) – Пол Еміл Брейтенфельд, відомий усім як Пол Дезмонд (1924 – 1977). Цікаво, що на початку співпраці не Брубек найняв на роботу в свій бенд Дезмонда, а Дезмонд Брубека, а потім навіть урізав йому зарплатню. Справа скінчилася тим, що вони розсталися. Проте минув час і Дезмонд почув у Нью-Йорку тріо Брубека й сталося возʼєднання – тріо перетворилося на славетний квартет… Пол Дезмонд, однак, не обмежувався співпрацею з Брубеком. Він помітна й знакова фігура в cool jazz music. За період свого недовгого життя (52 роки) Дезмонд брав участь в численних проектах з різними виконавцями світового рівня, реалізував себе в різних стилях та жанрах.Paul Desmond Playlist 🎧Те, як феноменально звучав його альт (фахівці визначáли, що на верхніх нотах – це «альтіссімо»!) – пропоную послухати з квартетом Брубека. Причому не технічно складну, варіативну композицію, ні! Просто мексиканський хіт усіх часів та народів, але ЯК САМЕ зіграний! І який там Дезмонд! Besame Mucho 🎧

А чи був у роки фашистської диктатури артист, якого повною мірою можна назвати зіркою популярної музики? Так би мовити, італійський «король естради»? Так, був. Унікальний вокаліст, який поєднував в собі краще в італійській музиці «третього пласту».Carlo Buti 📚Не зважаючи на те, що Карло Буті називали італійським Бінгом Кросбі, Френком Сінатрою, він був явищем суто італійського вокального мистецтва. Щоб не виконував Буті (canzone napoletano, латиноамериканський шлягер чи джаз-стандарт), його версії були самобутніми та глибоко національними. Пропоную далеко не повні підбірки кращих записів Карло Буті. Сподобається – послухаєте усі. Вони того варті.The best of Carlo Buti 🎧Carlo Buti Playlist 🎧Буті важко назвати джазовим співаком, хоча він залюбки в 30 – 40-і роки виконував пісні з числа тих, що сьогодні належать до джазової класики. Та й з джазом у фашистів були непрості стосунки…Ніяких перепон для американського чи британського джазу в Італії до 1935 року не було, радіо транслювало «імпорт» з ранку до вечора. Так би мовити, фашизм окремо, музика окремо. Ідиллія закінчилася саме в цьому році: Італія вторглася в Ефіопію, проти неї США оголосили санкції, які підтримала більшість країн світу. Режим Муссоліні у відповідь оголосив заборону на все іноземне, навіть слова. Все мало бути своє, італійське. А в 1938 році італійський парламент, вслід за німецькими нацистами і напередодні прийняття з ними союзу – «Сталевого пакту», прийняв расові закони. Італійці оголошувалися арійською расою, решта (усілякі «чорні» та юдеї) – неповноцінними недолюдками тощо…. Яких форм ця «битва» набула в сфері розважальної музики? На відміну від німців, фашисти не заборонили джаз як музику в певних ритмах, гармоніях, інструментарії, але слова «джаз», «свінг» та решта термінів (не кажучи вже про тексти англійською) підлягали повній забороні. Все мало бути суто італійським. Звучить як анекдот, але навіть американські автори отримали італійські прізвища. Наприклад, Луї Армстронг став Луїджі Браччіофорте, Бенні Гудмен – Беніто Бонуомо, композитор Хогі Кармайкл оголошувався як Уго Кармело, а Еллінгтон Едуардо Еліторе. Зокрема, його знамениту пʼєсу “Mood Indigo” оркестр Барціццa записав під «ніком» “Serenita”. Слухаємо.Pippo Barzizza Serenita 🎧

Ви спитаєте, а як там chanson réaliste, він же суто французьке явище? Дійсно, «чистий» шансон в 60-х відійшов нібито в тінь під натиском «модної» стилістики. Було таке. Відродження сталося у 90-ті роки – так званий “nouvelle chanson”. Та про це у свій час.На завершення – пісня каліфорнійського композитора Уейна Шанкліна, яку він у 1957 році подарував вокальному дуету – подружжю Арту та Дотті Тодд. Як на мене, це незрівнянний гімн французькому шансону, коханню. Запис досяг помітних вершин в чатах і без перерви звучав на радіо. В Європі тоді про існування такої композиції навіть не здогадувалися. Поступово ажіотаж вщух… В 1977 році пісню реанімував легендарний квартет “The Manhattan Transfer” і сталося диво – кліп злетів на вершини чатів саме в Європі! Я вагався, на який саме трек дати посилання, але все ж хай буде найперша версія. Друга, безумовно , ефектна, але в версії дуету є якийсь невловимий шарм та аромат епохи…Chanson D’Amour 🎧Naostanok. Колись редакторка вчинила подвиг – півторагодинну програму французького шансону подужала. Ось як вона (програма) тоді починалася….J’ai Deux Amours 🎧А я завершую. До зустрічі, добірне товариство!I love Paris 🎧