Анатологія

От майже і все по оголошеній темі. Знавці, звичайно, мені дорікнуть: «А чого, розповідаючи про cool jazz 50 – 60-х, ти не згадав (далі – перелік відповідних персоналій)?». І будуть праві, бо деяких майстрів-фундаторів даного субжанру в нарисі увагою обійдено. Поки що обійдено. А це альт-саксофоністи Лі Конітц (1927 – 2020) та Арт Пеппер (1925 – 1982), Чарльз Ллойд (1938 р.н.), що починав свою довгу дорогу в джазі з кул-стилістики, Філ Вудс (1931 – 2016) та багато інших. Невелика підбірка відео з тих, котрі є в мережі.Lee Konitz & Bill Evans, 1965 🎧All The Things You Are - Lee Konitz 🎧Lee Konitz, full album 🎧Art Pepper Quartet, 1964 🎧Art Pepper, 1954 🎧Charles Lloyd Quartet, 1966🎧Phil Woods, 1955 🎧На цьому першу частину (про «білий» модерн-джаз) завершую. Наступний нарис про «чорний» (умовно) – хард-боп чи, за іншою термінологією, соул-джаз. А також про модальний, вільний (free) та багато чого іншого. Чекаю на ваші відгуки та коментарі. Щиро ваш.Ледве не забув: naostanok! Майлс Девіс , 1969 рік. Анонс наступного нарису.Miles Davis, 1969 🎧

Кращим з біг-бендів, які грали або намагалися грати бібоп/кул великим «свінговим» складом в усіх групах інструментів, був, безумовно, оркестр Вуді Германа (1913 – 1987). Зібралися в єдину команду, мабуть, найтехнічніші виконавці США й Канади по всіх позиціях– труба, тромбон, саксофони тощо. Ось як звучали «германівці» у 1963 та 1964 роках – гарячий, темповий бібоп в стилі Чарлі Паркера (“Caldonia”) та багатожанровий (бібоп, кул, класичний свінг тощо) концерт в Лондоні.Caldonia 🎧Woody Herman, 1964 🎧Найвідомішою з композицій біг-бенду Вуді Германа цих років стала “Four Brothers”, яку виконували чотири «брати», корифеї тенор-саксофону і зірки cool jazz. Одного «брата» ви вже добре знаєте ще з часів нарису про Бразилію. Так, це той самий Стен Гетц. Інших звали Зут (Джон Хейлі) Сімс (1925 – 1985), Джиммі (Джеймс) Джуффрі (1921 - 2008, автор композиції), а також Хербі Стювард (1926 – 2001). На баритоні грав Серж Халов (1923 – 1957), якого критики вважали на цьому інструменті практично рівним Маллігану.Woody Herman Four Brothers 🎧Звичайно, знавці джазу одразу згадають інше виконання – вокальне. Перекладення для голосів здійснив вокальний квартет “The Manhattan Transfer” і саксофонний хіт став окрасою їх репертуару на багато років.Manhattan Transfer Four Brothers 🎧Стен Гетц недовго прикрашáв своєю особою біг-бенд Вуді Германа, через деякий час «запросився на волю», де швидко став одним із провідних виконавців cool jazz music. Партнарами його виступали майже всі фігуранти даного субжанру, існує чимало записів, зокрема, зберігся і цей, 1983 року. Оцініть, please.Stan Getz & Chet Baker 🎧Для тих з ввс, хто має намір повною мірою насолодитися мистецтвом видатного музиканта, даю посилання на відповідний збірникStan Getz: The Cool Sound 🎧

А це знову композиція за участю вібрафоніста, проте це вже не MJQ, а інші виконавці. Та й “Conception” у них інша…Conception 🎧Навряд чи був в cool jazz-просторі ще хтось, хто за настроєм, ліричним відчуттям (sentimental mood), загальною атмосферою і характером звучання був близький до MJQ більше, аніж цей піаніст – незрячий від народження англієць сер Джордж Ширінг(1919 – 2011), автор одного з кращих стандартів в історії джазової музики. Ось цього.Lullaby of Birdland 🎧«Колискова пташиної країни»….Таким є дослівний переклад змісту назви, але та «пташина» країна не казково-міфологічна. Все прозаїчніше: “Birdland” – назва клубу, який заснований у 1949 році й названий так на честь Чарлі Паркера, котрий мав в спільноті нікнейм “Yardbird”. Власник клубу попросив Ширінга створити мелодію, якою щоразу можна було б відкривати клубні програми. Сер Джордж Ширінг створив її за 10 хвилин і, як виявилося, на вікá. Особливо коли на вірш Дж. Вейсса Сара Воан виконала дану композицію як пісню.Sarah Vaughan - Lullaby of Birdland 🎧Ширінг набув слави не лише в статусі автора одного «вічнозеленого» стандарту. Загалом сер Джордж за життя створив понад 300 композицій, випустив 101 авторський альбом, співпрацював в студії з багатьма вокалістами, зокрема, з Нет Кінг Коулом, Ненсі Уілсон, Мелом Торме, Пеггі Лі та ін. зірками першої величини.I’m Lost 🎧Ghost of Yesterday 🎧M-r Lucky 🎧Isn’t it Romantic 🎧We must’t say Goodbye 🎧Велике життя незрячого музиканта (91 рік). Хто про нього оповість краще, аніж він сам?George Shearing - His life & music 👌

Брубек в іпостасі академічного композитора широкому загалу слухачів мало відомий. Вище я відмічав, що у нього є твори в жанрі духовної музики (ораторії, кантати). Два приклади з чималої спадщини майстра. Без коментарів.To Hope a Celebration 🎧 Sermon on the Mount 🎧Соратником, співавтором та однодумцем Брубека був альт-саксофоніст з неповторним звуком (не чув нічого схожого ні від жодного виконавця на цьому різновиді сімейства саксофонів) – Пол Еміл Брейтенфельд, відомий усім як Пол Дезмонд (1924 – 1977). Цікаво, що на початку співпраці не Брубек найняв на роботу в свій бенд Дезмонда, а Дезмонд Брубека, а потім навіть урізав йому зарплатню. Справа скінчилася тим, що вони розсталися. Проте минув час і Дезмонд почув у Нью-Йорку тріо Брубека й сталося возʼєднання – тріо перетворилося на славетний квартет… Пол Дезмонд, однак, не обмежувався співпрацею з Брубеком. Він помітна й знакова фігура в cool jazz music. За період свого недовгого життя (52 роки) Дезмонд брав участь в численних проектах з різними виконавцями світового рівня, реалізував себе в різних стилях та жанрах.Paul Desmond Playlist 🎧Те, як феноменально звучав його альт (фахівці визначáли, що на верхніх нотах – це «альтіссімо»!) – пропоную послухати з квартетом Брубека. Причому не технічно складну, варіативну композицію, ні! Просто мексиканський хіт усіх часів та народів, але ЯК САМЕ зіграний! І який там Дезмонд! Besame Mucho 🎧

А чи був у роки фашистської диктатури артист, якого повною мірою можна назвати зіркою популярної музики? Так би мовити, італійський «король естради»? Так, був. Унікальний вокаліст, який поєднував в собі краще в італійській музиці «третього пласту».Carlo Buti 📚Не зважаючи на те, що Карло Буті називали італійським Бінгом Кросбі, Френком Сінатрою, він був явищем суто італійського вокального мистецтва. Щоб не виконував Буті (canzone napoletano, латиноамериканський шлягер чи джаз-стандарт), його версії були самобутніми та глибоко національними. Пропоную далеко не повні підбірки кращих записів Карло Буті. Сподобається – послухаєте усі. Вони того варті.The best of Carlo Buti 🎧Carlo Buti Playlist 🎧Буті важко назвати джазовим співаком, хоча він залюбки в 30 – 40-і роки виконував пісні з числа тих, що сьогодні належать до джазової класики. Та й з джазом у фашистів були непрості стосунки…Ніяких перепон для американського чи британського джазу в Італії до 1935 року не було, радіо транслювало «імпорт» з ранку до вечора. Так би мовити, фашизм окремо, музика окремо. Ідиллія закінчилася саме в цьому році: Італія вторглася в Ефіопію, проти неї США оголосили санкції, які підтримала більшість країн світу. Режим Муссоліні у відповідь оголосив заборону на все іноземне, навіть слова. Все мало бути своє, італійське. А в 1938 році італійський парламент, вслід за німецькими нацистами і напередодні прийняття з ними союзу – «Сталевого пакту», прийняв расові закони. Італійці оголошувалися арійською расою, решта (усілякі «чорні» та юдеї) – неповноцінними недолюдками тощо…. Яких форм ця «битва» набула в сфері розважальної музики? На відміну від німців, фашисти не заборонили джаз як музику в певних ритмах, гармоніях, інструментарії, але слова «джаз», «свінг» та решта термінів (не кажучи вже про тексти англійською) підлягали повній забороні. Все мало бути суто італійським. Звучить як анекдот, але навіть американські автори отримали італійські прізвища. Наприклад, Луї Армстронг став Луїджі Браччіофорте, Бенні Гудмен – Беніто Бонуомо, композитор Хогі Кармайкл оголошувався як Уго Кармело, а Еллінгтон Едуардо Еліторе. Зокрема, його знамениту пʼєсу “Mood Indigo” оркестр Барціццa записав під «ніком» “Serenita”. Слухаємо.Pippo Barzizza Serenita 🎧

Ви спитаєте, а як там chanson réaliste, він же суто французьке явище? Дійсно, «чистий» шансон в 60-х відійшов нібито в тінь під натиском «модної» стилістики. Було таке. Відродження сталося у 90-ті роки – так званий “nouvelle chanson”. Та про це у свій час.На завершення – пісня каліфорнійського композитора Уейна Шанкліна, яку він у 1957 році подарував вокальному дуету – подружжю Арту та Дотті Тодд. Як на мене, це незрівнянний гімн французькому шансону, коханню. Запис досяг помітних вершин в чатах і без перерви звучав на радіо. В Європі тоді про існування такої композиції навіть не здогадувалися. Поступово ажіотаж вщух… В 1977 році пісню реанімував легендарний квартет “The Manhattan Transfer” і сталося диво – кліп злетів на вершини чатів саме в Європі! Я вагався, на який саме трек дати посилання, але все ж хай буде найперша версія. Друга, безумовно , ефектна, але в версії дуету є якийсь невловимий шарм та аромат епохи…Chanson D’Amour 🎧Naostanok. Колись редакторка вчинила подвиг – півторагодинну програму французького шансону подужала. Ось як вона (програма) тоді починалася….J’ai Deux Amours 🎧А я завершую. До зустрічі, добірне товариство!I love Paris 🎧

Вже прозвучало вище магічне імʼя «Поль Моріа». Чому магічне? Тому, що оркестр Поля Моріа – світовий феномен музики «третього пласту», з унікальним звуком, який є наслідком, з одного боку, ідеальних, напрочуд талановитих аранжувань, а з іншого — того, що на студіях йменується sound engineering & mastering. Те, як звучать студійні записи оркестру Поля Моріа, залишається прикладом інструментального балансу й розуміння того, яким має бути акомпанемент, а яким – оркестрова пʼєса. Саме тісне співробітництво Мірей Матьє та Поля Моріа було в 60-ті одним з могутніх факторів стрімкого зростання популярності співачки, сходження її на недосяжну для інших висоту майстерності.Live in Prague 1967🎧Mireille Mathieu & Paul Mauriat🎧 В нарисі, присвяченому mood music, я вже згадував французькі оркестри, зокрема, Пурселя, Каравеллі тощо. І тоді ж пообіцяв, що про феномен Поля Моріа буде окремий сюжет. Виконую обіцянку. Спочатку, як і годиться, Вікіпедія. Там увесь життєвий шлях маестро.Paul Mauriat📚Доробок Поля Моріа нині вивчають досить прискіпливо. Існує чимало серйозних досліджень, але для допитливих наведу лише декілька прикладів аналізу окремих типів творів.https://www.hooktheory.com/theorytab/view/paul-mauriat/minuettohttps://www.hooktheory.com/theorytab/view/paul-mauriat/love-is-blue?node=1.6.4.5Не виходячи за межі 60-х, пропоную вашій увазі колекцію кращих пʼєс Le Grand Orchestre de Paul Mauriat. Задоволення гарантую. Paul Mauriat Orchestra 1960s🎧Не зважаючи на те, що даний нарис обмежений 60-ми, зазирну все ж далі….Творча біографія Мірей Матьє продовжується, в 77 років вона працює в режимі, який мало чим відрізняється від років сходження на пʼєдестал під проводом Старка. З 1962 по даний час нею записано 1200 пісень на одинадцяти мовах, продано 122 млн. платівок. Останні гастролі в Монреалі відбулися у лютому 2024 (нижче – аудіозапис фрагментів концерту, а також невеликий збірник кращого за роки, що минулися).Mireille Mattieu, Montreal 2024🎧Mireille Mattieu best songs🎧

Про що свідчить її біографія.Mireille Mattieu 📚А чи зійшла би на вершину Мірей Матьє самостійно, без допомоги та стратегії такого сходження? Можливо. Але маловірогідно. Надто великою була конкуренція претенденток на звання «нової Піаф». До речі, перше, що зробив її імпресаріо Джонні Старк – заборонив слухати та відтворювати репертуар і вокальну манеру Едіт Піаф. Саме ця мудра настанова посприяла злету Матьє як оригінальної артистки, змусила її сформувати суто власну вокальну манеру та імідж. Лише багато років поспіль вона наважилася випустити два альбоми, складені з творів Едіт Піаф і на її честь. Попри те, що в 60-ті роки Мірей називали «Авіньонський Горобчик» – Піаф це Піаф, а Матьє це Матьє… В 1966 році вона виступила в «Олімпії», і з цього й почалося велике творче життя великої співачки. Слухаємо Мірей Матьє в 60-ті роки. Mireille Mattieu PlaylistМірей Матьє ніколи не втрачала нагоду чомусь повчитися у майстрів. Унікальні кадри: жива легенда – Моріс Шевальє та стáранна учениця Мірей. (За роялем, до речі, Поль Моріá). І рідкість – Мірей співає джаз.Ma pommeOn veut du jazz

Цікавий зразок того, чим був рок-н-рол в уяві тогочасних французьких музикантів, як вони його розуміли й відчували. Як на мене, пародія Віана стилістично ближча до американського взірця, аніж продукт Магалі та її команди. Ось такий парадокс…Magali NoēlАналізуючи французький рок 60-х, необхідно визнати, що у Халлідея був лише один достойний конкурент – Клод Муан (1942 р.н.), відомий широкому загалу як Едді Мітчелл. Решта французьких виконавців в це десятиліття не вийшла за межі сліпого наслідування Біллу Хейлі (Чаку Беррі, Літтл Річарду та ін.) чи, відверто кажучи, вельми далекого від справжнього року “ýe-ýe style”. Історія французької рок-музики всерйоз починається лише в 70 – 80-ті роки, але про цей етап наразі не будемо. Поки що про Едді Мітчелла. Наприкінці 50-х він став лідером рок-н-рольного гурту “Les Chaussettes Noires”, але в 1963 році почав сольну карʼєру, причому свої композиції записував на студіях Мемфісу, Нешвіллу. Партнерами виступали часто-густо відомі музиканти (зокрема, Джиммі Пейдж). З 1863 по 2018 рік загалом випустив 37 альбомів.Eddy Mitchell Playlist 🎧

Не впевнений, що видатну співачку, котру я наразі бажаю презентувати шановним підписникам як french pop star 60-х, можна повною мірою вважати іноземною.артисткою. Італійка за походженням, Катерина Валенте одна з тих, кого йменують «громадянами світу», а в сталінському Мордорі таких людей нарекли «безродними космополітами». Донька циркових артистів, сама акробатка й танцівниця, Катерина виросла в Парижі, пережила там воєнне лихоліття, тож французька мова й культура їй не чужі. Як не чужі ще шість європейських мов, на яких Валенте розмовляє й співає без акцента. [ Згадайте, в нарисі про Бразилію вона співала разом з Сержіу Мендесом на португальській]. Нині вона проживає в Швейцарії (Лугано), нещодавно їй виповнилося 93 роки…. Слухаємо пісні з французького репертуару Катерини Валенте.Caterina Valente Playlist🎧Наступну пісню хочу виокремити, адже вона про Україну, і заспівана Катериною Валенте у 1959 році.Caterina Valente — En Ukraine🎧Зіркою французької поп-сцени у 60-х стала і грецька співачка, котра, починаючи з 1958 року, загалом випустила 200 альбомів на 12 мовах планети Замля. Нана Мускурі (1934 р.н.) стала всесвітньо відомою завдяки Мішелю Леграну, який саме її обрав для саундтреку знаменитих «Шербурзьких парасольок».Nana Mouskouri:Les Parapluies de Cherbourg🎧У Нани Мускурі довга й напрочуд щаслива не тільки творча, а й політична біографія. Про все це наразі повідати не зможу, тож відкладéмо на майбутнє. Однак в 60 – 70-ті роки Мускурі була популярною французькою співачкою. Не схожою за стилем ні на кого іншого, з унікальними вокальними даними – тембром та технікою звуковидобування. Нана Мускурі на слух впізнається відразу. Навіть коли співає про Париж німецькою або в дуеті з Клодом Франсуа.Nana Mouskouri Playlist🎧