Цікавий зразок того, чим був рок-н-рол в уяві тогочасних французьких музикантів, як вони його розуміли й відчували. Як на мене, пародія Віана стилістично ближча до американського взірця, аніж продукт Магалі та її команди. Ось такий парадокс…Magali NoēlАналізуючи французький рок 60-х, необхідно визнати, що у Халлідея був лише один достойний конкурент – Клод Муан (1942 р.н.), відомий широкому загалу як Едді Мітчелл. Решта французьких виконавців в це десятиліття не вийшла за межі сліпого наслідування Біллу Хейлі (Чаку Беррі, Літтл Річарду та ін.) чи, відверто кажучи, вельми далекого від справжнього року “ýe-ýe style”. Історія французької рок-музики всерйоз починається лише в 70 – 80-ті роки, але про цей етап наразі не будемо. Поки що про Едді Мітчелла. Наприкінці 50-х він став лідером рок-н-рольного гурту “Les Chaussettes Noires”, але в 1963 році почав сольну карʼєру, причому свої композиції записував на студіях Мемфісу, Нешвіллу. Партнерами виступали часто-густо відомі музиканти (зокрема, Джиммі Пейдж). З 1863 по 2018 рік загалом випустив 37 альбомів.Eddy Mitchell Playlist 🎧