Початком піввікової карʼєри у 1974 році завдячує Чіку Коріа ще один гітарист, випускник коледжу Берклі Альберт Лоуренс Ді Меола (1954 р.н.), добре відомий в музичній спільноті як Ал Ді Меола. Загалом він взяв участь у чотирьох альбомах “Return to Forever”. У 1975 році разом з Леррі Коріеллом та драммером Ленні Уайтом Ал Ді Меола став учасником партнерського проекту “Prince of the Sea”.Prince of the Sea 🎧Перший сольний альбом Ал Ді Меола випустив у 1976 році під назвою “Land of the Midnight Sun”. На бас-гітарі в запису альбома взяв участь Жако Пасторіус (про нього докладно далі, він вартий окремої розповіді). Цей альбом стилістично можна охарактеризувати вже як джаз-фанковий.Land of the Midnight Sun 🎧Апофеозом jazz funk style у 1973 році став альбом, що досяг у продажу неймовірного результату – платинового статусу. Більше того, продається і поширюється в мережі донині.Head Hunters 📚За цей альбом джазові пуристи накинулися на Гербі Хенкока як на людину, що зрадила джаз задля комерції (особливо за широке використання синтезаторів, клавінета, мелотрона і т. ін., адже «джаз має бути акустичним»). На що Хенкок відповів в New York Times: «Те, що підтримує джаз живим, навіть якщо він знаходиться поза увагою, полягає в тому, що він настільки вільний і настільки відкритий, що не тільки впливає на інші жанри, але запозичує інші жанри і піддається впливу інших жанрів. Так він дихає… Виникла потреба взяти трохи землі і бути більш привʼязаним до неї». І сьогодні альбом Хенкока та його команди “Sextant” найбільший комерційний успіх в історії джазової музики (якщо вважати цю музику джазом, звичайно).Head Hunters, 1973 🎧Альбом починається, як ви, безумовно, помітили, композицією «Хамелеон», з якою я вже вас познайомив раніше. Власне, ця тема була і залишається найвідомішим творінням Гербі Хенкока, так що «доторкнувся землі» він дуже вдало… Успіх “Head Hunters” спричинив фанк-хвилю наслідувачів. Чимало музикантів прагнули досягти такого ж успіху, як Хенкок. Деякі з них почали свої експерименти задовго до 1973 року, інші – пізніше, а окремі колективи функціонують і наразі. Найзначніші з них потребують «анатологічної» уваги, зокрема, цей ветеран jazz fusion/funk. Але про цей колектив – в наступній ітерації.