Ми 35 років виховані в аксіомі, що остаточна монополія на силу належить лише державі, яка цю монополію пречудово конвертувала у власне перетворення на поліцейську державу, в якій знеправлений недогромадянин уже народжувався і зростав із думкою про те, що держава його не захистить, бо вона націлена не на обслуговування Вільного Громадянина, а на його контроль, репресію, нейтралізацію.Держава весь час поводилася стосовно свого громадянина не як партнер, слуга чи підзвітний держапарат – а як пан, наглядач, контролер, поневолювач. Виходячи з такої традиції взаємин, наскрізь перверзійних і антизахідних, годі очікувати позитивних зсувів у частині надання Громадянам більших прав ціною їх утрати державою. Утворення, яке 35 років звикло лише розростатися і бетонуватися, самовільно не захоче ділитися своїми монополіями з Громадянином, а тим паче віддати Громадянинові право на збройний самозахист. Радше навпаки: монстр ще більше ужорсточить права поліції та інших силових органів. Бо лише це лягає в органіку узурпаторів. Вільний, а тим паче озброєний Громадянин до усрачки лякає їх. Тому не варто обманюватися: дракони так просто не відрізають собі голівоньки.
Вибори в Болгарії: резюме коротко й по суті.• Радев отримує абсолютну більшість у парламенті, і для Болгарії це давноочікуваний прорив: уперше за останні 5 років буде стабільний уряд.• Коаліція «Прогресивна Болгарія» перемогла завдяки суспільній утомі від постійної турбулентності (7 виборів за 5 років).• Кардинальна переорієнтація Болгарії на росію – малоймовірна. Навпаки: обіцяно поглиблену участь Болгарії в ЄС та НАТО.• Радев поставив питання про недостатню увагу до інтересів чорноморських держав. • Він сумістить прозахідний курс Болгарії і м’яке ставлення до росії.• Нормалізація відносин із росією – запит ізнизу, бо народ не хоче страждати через санкції, що б’ють більше по ньому. Конкретики «нормалізації» не було озучено досі.• Екс-президент Радев є лівоцентристом і соціал-демократом. Його успіх зумовлений тим, що він увібрав голоси націоналістів, ватників, популістів і розчарованих центристів.• Уряд погорів на підкупі виборців: правоохоронці вилучили 1 млн євро та затримали сотні людей, включаючи мерів. • Обіцянки Радева: демонтаж олігархії, реформа прокуратури, суду і спецслужб, прозорість медіавласності.• Акцент кампанії був на соціалці (інфляція, ціни, енергоносії).
Символічне членство в ЄС, пропоноване Німеччиною та Францією, – це дуже щедра пропозиція.Раніше дивували, а відтеперка дратують наші людиська, які на повному серйозі розраховують, що авторитарний режим мародерів і махінаторів заслуговує на щось більше.Усоте доводиться нагадувати: вступ в ЄС – це прямий РЕЗУЛЬТАТ пророблених реформ, втілення яких мають форму взятих на себе зобов’язань як умова вступу. Виконавши план Качки-Кос на 9% - слід і очікувати символічного членства в ЄС на ці самі 9%. А як інакше? Хтось очікував на щось інше?Символічне членство – це головно недоступ до бюджету ЄС. І це не тільки правильно, але й необхідно. Усі 4 роки війни Україна петляла виключно на зовнішних вливаннях. Пенсії пенсіонерам, зарплати вчителям, лікарям і держчиновникам – усе це здійснюється грішми Заходу. То про який іще доступ до бюджету ЄС марять вічні освоювачі чужих вливань, нікому не підзвітні й нікому не підконтрольні?Символічне членство – це також відсутність права голосу в ЄС. Що теж цілком логічно: хто хоче мати свій повноцінний голос в європейському колі – той має на 100%, а не на 9%, відповідати заявленим стандартам. А ви як хтіли?
Провівши аналітичне й математичне моделювання всіх можливих компонентів і сценаріїв нашої війни, Військовий Комітет НАТО сповістив результат: класична перемога будь-якої зі сторін є малоймовірною. Невже для того, аби ствердити очевидне, треба було здійснювати складні аналітично-математичні моделювання? Наша війна – в кращому випадку нічия, яку кожна зі сторін забарвлятиме в свої барви. Військовий Комітет НАТО відкрито оголошує, що звільнення окупованих територій, де зараз дислокуються 700 тисяч загарбницької армії, є неможливим. Наша торгова марка неодноразово підтверджувала це також. Так само Військовий Комітет НАТО оцінює як нереальну до виконання задачу окупувати Україну й позбавити її державності. Лишень цього вже вистачало би мудрій еліті для зафарбування встояння країни в переможні, успішні кольори. Але ж ні. Товчучись на кривавій нічиїй, в якій своїх цілей уже ніколи повноцінно не досягне ні ворог, ні жертва, народ далі водитимуть по замкнутому лабіринту натхненної віри в щось, що поки не має назви, але сценаристи згодом придумають.Натхненна віра унеможливлює аналітичне й математичне моделювання. Нічия не так дзвінко звучить для вуха, як інші утопічні й тому солодші слова. А все насправді залежить від барвів, якими можна розмалювати кожне натівське поняття, якщо хотіти.
Аналітики Reuters зробили підрахунок збитковості іранської війни. Отож:• 50 днів війни в Ірані призвели до втрати нафти на 50 млрд доларів.• Зі світового ринку зникло 500 млн барелів нафти (це найбільше переривання постачання енергоносіїв у сучасній історії).• Втрата 500 млн барелів нафти еквівалентна зупинці авіяперельотів на 10 тижнів, зупинці руху бензинових автомобілів на 11 днів та зупинці світового судноплавства на 4 місяці.• 500 млн барелів нафти – це місячна потреба на нафту в США або півтора місяця для всієї Європи.• 500 млн барелів нафти – це 6 років споживання палива збройними силами США.• За час іранської війни країни Перської затоки втратили 8 млн барелів нафти на добу, що дорівнює сукупному обсягу видобутку двох найбільших нафтових компаній світу.• Експорт авіяційного палива впав і 20 млн барелів до 4.• Цього обсягу вистачило б на 20 000 рейсів туди й назад між Нью-Йорком і Лондоном.• Втрати на нафті дорівнюють річному ВВП таких країн, як Латвія чи Естонія.• Наземні запаси нафти скоротилися на 45 млн барелів. • Для повернення родовищ важкої нафти в Кувейті та Іраку до нормального рівня видобутку може знадобитися 5 місяців, тобто влітку буде криза.• Відновлення зруйнованого заводу з виробництва скрапленого газу в Катарі займе кілька років.Питання за засипку:ну і кому сильно шкодить наша недолуга війна, яка вже 5 років нікому не шкодить? Отожбо. Наша війна саме тому й може тривати вічно, бо, на відміну від іранської, вона для світової економіки не коштує 1 млрд доларів у день. Прекрасна війна. Цілком нешкідлива.
Безсило-заздрісні квиління про те, що мало не силоміць (зі зв’язаними руками? спутаними ногами?) треба вертати назад усіх співвітчизників, які врятувалися від війни за кордоном, відсилають до памфлету Івана Багряного "Чому я не хочу вертатись до СССР?», який він написав у 1946 році на чужині, де й прожив до останку свого життя.Звісно, Багряний писав про тюрму народів, про геноцидну імперію, про більшовизм. Але як двояко лунає текст Багряного, датований 1946 роком, через 80 років, для зовсім іншого вуха, інших обставин, іншого контексту, іншої теми:"Я один із тих сотень тисяч українців, що не хочуть вертатися додому, дивуючи тим цілий світ. Я є українець, робітник за походженням, маю 35 років, уроджений на Полтавщині, зараз живу без сталого житла, в вічній нужді, никаючи, як бездомний пес, по Європі, утікаючи перед репатріаційними комісіями, що хочуть повернути мене на "родіну". Я не хочу вертатись на ту "родіну". Нас тут сотні тисяч тих, що не хочуть вертатись. Нас беруть зі застосуванням зброї, але ми чинимо скажений опір, ми воліємо вмерти тут, на чужині, але не вертатись на ту "родіну". При одній думці, що вони таки спіймають і повернуть, у мене сивіє волосся, і вожу з собою дозу ціанистого калію, як останній засіб самозахисту перед тою "родіною". Для європейців і для громадян всіх частин світу дивно і незрозуміло, як то може людина утікати від своєї Вітчизни і не хотіти вертатись до неї. Мабуть, тому до нас ставляться з такою ворожістю. Та візьміть Малу Радянську Енциклопедію видання 1940 року, розкрийте її на букву "у" і прочитайте у рубриці "УРСР", що там написано. А написано там чорним по білому, хоч і дрібним друком, що Радянська Україна за переписом 1927 року мала українського населення 32 мільйони, а в 1939 році, цебто по 12 роках, 28 мільйонів. Де ділися 4 мільйони? А де дівся приріст, що за 12 років мав бути щонайменше 6-7 мільйонів? Разом це понад 10 мільйонів. Де ж вони ділися, ці 10 мільйонів українського населення? Я пройшов весь тернистий шлях зі своїм народом і був живим свідком, де поділись ті мільйони. Це є насильство над людиною, це є рабський труд, це є сваволя політичної кліки, це є новітнє кріпацтво, це є терор фізичний і духовний, це є злидні, це є війна».Усі контекстуальні збіги Багряного й сьогодення – випадкові й додумані читачем.
Руду шевелюру далі клинить на темі зупинених воєн – тепер їх уже 10 нарахував миротворець. Смію запевнити, іранська затія ще більше переконала Трампа в тупості, безглуздості, запропащості воєн як таких. На старості років, на схилі літ, схоже, Трампові треба було на власній підзношеній шкірі пересвідчитися, який це безпросвітний геморой – війна. Двері в неї прочинити можна на раз-два, а потім хрен два вилізеш із тієї прорви, яка перероста в бездонну безодню, витратну, збиткову, від’ємну, нервову, патову, виснажливу.Це комусь може видатися парадоксом або навіть шизою, але Трамп – абсолютно щирий антивоєнщик. І іранський менінгіт зробить його ще закоренілішим і відданішим антивоєнщиком. В його системі координат мілітарне загострення є крайнім інструментом примусу до угоди. З Іраном було і є саме так. Україна, на його думку, лежить у тій самій лінійці: путін провокує війну, аби досягнути вигідної для себе угоди. Розуміння цієї логіки й лежить в основі порозуміння між Трампом і путіним: вони мислять ідентично, бо типово для свого покоління. Трампове трактування воєн – більш ніж реалістичне. Іран ще більше переконає його в правоті: всі війни до отупіння геморойні, й, ясна річ, їх усіх треба чимпошвидше гасити. Ну бо так.
Про ймовірний запуск рашистами ядерної зброї на космічну орбіту ще рік тому The Economist видавав тлумачну статтю, яка й зараз має дати розуміння суті справи. Вочевидь, ідеться про «спливаючу» ядерну зброю, призначену для знищення супутників, яка буде розміщена на землі і запущена в разі потреби. А може бути й розміщення ядерної зброї безпосередньо на орбіті. Це може бути супутник з ядерним двигуном, який сам по собі не є бомбою, а використовує ядерну енергію для живлення. Якщо росія розмістить ядерну зброю на повній орбіті, це буде порушенням Договору про космос 1967 року. Ядерні вибухи в космосі заборонені Договором про часткову заборону ядерних випробувань 1963 року, який підписала росія. Ядерні вибухи в космосі розцінюються як руйнівна зброя невибіркової дії. Вибух створить величезну хвилю, будуть пожежі та радіоактивні опади. У вакуумі космосу вибух пошкодить електроніку на супутниках у більшій частині неба. У далекому 1962 році США провели висотні ядерні випробування, і тоді вони знищили третину всіх супутників. Зараз на орбіті понад 8300 супутників. Їх знищення стосувалося б усього світу. Це також пошкодить Міжнародну Космічну Станцію, на борту якої 3 росіян, 3 американців і 1 японець. Також постраждає китайська станція «Тяньгун».Американські військові розвідувальні супутники мають залізобетонну електроніку, тому вони вистоять. А от комерційні супутники – ні. По суті, вся космічна комерція згорить, а з нею – земна навігація, стільниковий зв’язок та інтернет.Швидше за все, мета росії – розгорнути ядерний супутник із можливостями радіоелектронної боротьби (РЕБ). Тобто – глушіння. Такою є «відповідь» оркостану на обліт Місяця американцями. В орків усе, як завжди: нічого створити не можуть, лише спопелити. Гіпотетично: виведення російської ядерної зброї на орбіту – дуже сильний чинник впливу на весь світ. З землі, на жаль, цього не видно.
Щоби прискорено вступати в ЄС – треба було прискорено впроваджувати системні реформи, а не прискорено будувати тут росієподібний авторитаризм.Позиція квартету найбільших країн Євросоюзу (Німеччини, Франції, Італії, Нідерландів) цілком справедлива, як би це не подобалося нашим саботажникам, які свідомо провалили пакет реформ Качки-Кос. Виконавши лише 9% узятих на себе зобов’язань, ці імпотенти ще й умудряються невдоволено пирскати на Європу, від якої, крім усього, ще й усеціло залежать фінансово.Таку мордокірпічну «еліту» ще треба пошукати по закутках світу. Звикли, що все їм дається за карі оченятка та знедолений вираз неголених облич. Екстерни Трускавецького Університету (факультет прискорених курсів) ніяк не можуть допетрати, що вступ в Євросоюз – це РЕЗУЛЬТАТ проробленої роботи й реформ. А тим паче прискорений вступ – він передбачає не просто успішність реформ, а їх зразкове дострокове втілення.Завтра на всі екрани вилізуть зелені роз’їджені пачки й будуть верзти нісенітниці про те, що он яка Європа погана, не хоче нас брати. І нікому навіть не гикнеться, що спочатку треба було прискореними темпами здійснювати реформи, офіційно прописані як умови вступу.Допоки при владі саботажники й свідомі шкідники – нам не бачити Європи, як і всього, про що мріялося.
Західна допомога. Звіт за березень.МВФ:1,5 млрд доларів у бюджет.Світовий Банк:200 млн доларів на пенсії.Міжнародна Фінансова Корпорація:Дадуть 500 млн євро на приватизацію держактивів.Європейський Банк Реконструкції та Розвитку:35 млн доларів кредиту на будівництво ЖК «Варшавський» у Києві.Європейський Інвестиційний Банк:134 млн євро на дороги.Банк Розвитку Ради Європи: • 100 млн євро на компенсацію житла.• 20 млн євро на фермерство.ЄС:• 1,5 млрд євро на відбудову.• 12 млн євро на село і ветеринарію.• 150 тисяч євро на захист культурних пам’яток.• 22 млн євро на теплопостачання Києва.Міжнародна Організація Міграції: 33 млн євро на пільгові кредити для переселенців.Німеччина:13 автомобілів для Укрзалізниці.Британія:• 667 тисяч доларів на штучний інтелект при Міноборони.• Буде 500 млн фунтів стерлінгів на зброю.Іспанія:1 млрд євро. Норвегія:План на рік – 2,8 млрд крон.Швеція:14 млн євро на Червоний Хрест.Фінляндія:35 вантажівок обладнання для ліквідації розливів нафти.Латвія:6,8 млн євро на енергетику.
