Що робить Німеччина, готуючи своє населення до військових загроз? Німеччина робить ставку на резервістів віком до 45 років.Що неоднократно робить Ізраїль у час близько-східних загострень? Ізраїль активізовував контингент резервістів віком до 41 року. Що робить Америка в час епічної люті? Автоматично ставить на облік кожного американця в день його 18-річчя, при цьому залишаючи службу лише добровільною і лише до 42 років.Що роблять окремі країни НАТО? Призов лишається лише в 6 країнах із 32, однак усюди фігурує граничний вік – 45 років. Що робить Швейцарія, країна нейтралітету? Військові збори 21 тиждень, чоловіки з 20 років, потім кожен рахується в запасі і мусить проходити регулярні збори до 34 років. Верхній вік у Китаї – 45 років, у Південній Кореї – 31 рік, у Туреччині – 40 років. Мексика має призов через лотерею, вік – до 40 років.Армії бувають лише до 45 років. І чим вона молодша, тим переможніша. Не існує жодного війська, де воюють пузаті, хворі, немобільні, старі. Це абсурд – щоб тати 50+ з грижами, гіпертоніями й глаукомами воювали за те, аби їхнім дітям, завбачливо вивезеним за кордон, смакували креветки далеко від дому. У всьому світі населення поза 45 років НЕ БЕРЕ участі у війнах. Тому там набагато менший коєфіцієнт смертей і каліцтв, натомісь вищий коєфіцієнт ефективності. Добре, що Христос воскрес не в нас, а то б уже запакували при виході з печери.
Нині сповнюється 24 роки, як у Нью-Йорку помер видатний мовознавець Юрій Шевельов у віці 93 років. Більшу частину життя (58 років) він прожив за кордоном, завдяки чому й міг писати свої філологічні й літературознавчі праці. Тут його би розстріляли. Що казати, коли в 2013 році Добкін розбив памʼятну дошку в Харкові, яку відновили лишень за місяць до вторгнення. На честь Людини-Глиби декілька цитат Шевельова з розряду скарбів.• Є на світі тенденція до усування кращих.• Історія не знає ні назавжди встановлених оцінок, ні справедливости.• Ніхто не цікавиться літературою чи мистецтвом маловідомих народів.• Історія культурних зв’язків між Україною і Росією – це історія великої і ще не закінченої війни. Як усяка війна, вона знає наступи і відступи, знає перекинчиків і полонених.• Тільки великі нації породжують великих песимістів. Ми породжуємо – значить, ми велика нація.• Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини.• Кожна мова – чортячо небезпечний свідок історії народу, котрий ту мову вживає.• Що не рухається вперед, зсувається назад. Сумно, але факт.• Національна гордість – корінь і основа всього.
Релігійний портрет України. Грунтовне дослідження Центру Разумкова.• 70% населення – віруючі.• Віруючими є 86% Заходу і 54% Сходу.• Під час війни кількість віруючих падає, особливо в загрожених регіонах (мінус 5%).• Найменше віруючих серед молоді: 52%.• Не вірять 24% жінок і 37% чоловіків.• Не вірять 27% селян і 31% містян.• У релігійному дусі вдома виховуються 37% молоді, 55% селян, 38% містян.• 44% часто звертаються подумки до небес.• 58% вважають, що можна бути просто віруючим поза релігіями.• Православних поменшало з 70% до 58%.• Греко-католики зросли з 8% до 12%. • 10% - «просто християни», 3% - протестанти, 1% - католики.• Московського патріярхату – 15% (5% прямо + 10% «просто православних»).• 87% греко-католиків – Західна Україна.• Половина МП – теж Захід.• 40% мешканців Сходу – поза релігіями.• 29% є парафіянами своїх храмів.• 53% відвідують літургії (80% Заходу, 38% Сходу).• 40% - лише на великі свята.• 17% дивляться відправи в інтернеті.• 14% роблять пожертви церкві.• 38% хочуть від Церкви більшої підтримки.• 10% просять скоротити літургію.• 55% проти змін у Церкві.• 75% вважають, що релігія підвищує моральність.• 36% мають претензії, що Церква не помагає нужденним.• 30% кажуть, що релігія мало пристосована до сучасних потреб. • 15% кажуть, що релігія шкідлива, бо роз’єднує.• 47% вважають Церкву моральним авторитетом, 38% ні.• 20% кажуть, що священики думають лише про гроші.• 56% очікують, що Церква має помагати ЗСУ.• 8% мають факти, коли МП підтримував росію.• 57% вважають, що віруючі мають право не брати до рук зброю.• 81% - за заборону МП.
Верховна Рада мільйонерів прийняла закон про відчуження майна за борги. Начебто нічого нового: вилучення або продаж житла за борги відбуватиметься, як і заведено, за рішенням суду. Та сама Верховна Рада мільйонерів затвердила розмір мінімальної пенсії, поданий Урядом мільйонерів. На думку мільйонерів та інших слуг народу, мінімальна пенсія, на яку простолюдин має прохарчуватися і сплатити всі комунальні послуги, цілком може бути 2595 грн. Отже, Парламент мільйонерів і Кабмін мільйонерів одночасно встановили нижню планку виживання (2595 грн) і механізм відчуження майна за борги. Чи забирати в простолюдинів майно за борги, вирішуватимуть судді, які отримують 150-200 тисяч грн на місяць. Саме вони й визначатимуть, чи позбавити житла людину, яка отримує 2595 грн. Пораховано: в Україні розрив між мінімальною й максимальною пенсією – в 165 разів. Інакшими словами: хто отримує спецпенсію (судді, топ-чиновники, прокурори, силовики тощо) – той отримує в 165 разів вищу виплату, ніж пересічний пенсіонер.Розрив по зарплатах – у 70 разів. Тобто: всякі гендиректори, члени наглядових рад та інші високопоставленці отримують на руки скільки, скільки заробляють 70 звичайних працівників. Пораховано також, що поточний бюджет Пенсійного Фонду затверджено в розмірі 1,2 млрд грн. Якби держава усунула розрив у 165 разів між звичайною пенсією й спецпенсіями для прислужників режиму, то кожен пенсіонер із наявного Пенсійного Фонду міг би отримувати по 7500 грн на місяць. Звісно, це груба урівняйлівка, але вона дає розуміння, що в держави є наявні кошти, еквівалентні 7500 грн для кожного пенсіонера. Ну але оскільки прикоритники подбали про свої спецпенсії, то левова частка пенсіонерів і далі житимуть у нижній межі. А хто наробить боргів – тому суддя з зарплатою 200 тисяч присудить відчуження майна.Соціяльна держава.
Нова світова реальність полягає в тому, що на початку війни було 3 її гравці – а тепер їх стало 4: колективний Захід розщепився окремо на Європу і на США, причім США зі союзника переходить у розряд умовного арбітра, та ще й із заявленим своїм інтересом (наші рідкісноземельні мінерали вже американські). Так звана Проблема Трьох Тіл у логіці вважається апорією, цебто невирішуваною проблемою, оскільки наявність антагонізмів у всіх трьох сторін унеможливлює консенсус (коли всі за), а лише хірургічний компроміс ціною вламування найслабшої сторони. Солодко думати, що ми рівнозначні в цій тригонометрії, однак... ну гаразд. Про апорію чотирьох тіл в античній логіці не сказано нічого. Сказано хіба в просторовій геометрії: система з чотирьох тіл вважається стійкою лише за парною системою 2+2. Хтось із четвірки мусить із кимось скомпануватися, аби утворилася якщо не симетрична, то бодай стійка конструкція. Це можна було б зробити, скомпанувавшись із гарантерами своєї безпеки, та включилася пʼята сторона. Додалася окремо наша влада, яка має персональний інтерес експортера й виробника зброї, і цей інтерес до народу ніякого стосунку не має. Так утворилася пентаграма.У нову конфігурацію світової кон’юнктури ми маємо нульові шанси вписатися зі старими інертними наративами. Неприпинення війни – це результат свідомого вибору персонального п’ятого інтересу. Пентаграма – вона же зірка. Запалюється в лобі нарцисів і освітлює путь до їхнього процвітання й вічного царювання. Всім іншим – удачі в виживанні.
Підсумки аграрного сектора за 2025 рік.• Обсяг упав на 7%.• Рослинництво – мінус 7,5%, тваринництво – мінус 4%.• Збір зернових – 61 млн тонн.• Площа полів – 11 млн га.• Середня врожайність: 52 центнери з гектара.• Культура №1 – кукурудза (зібрано 31 млн т).• Зерно – друге місце (23 млн т).• Ячмінь – 5 млн т.• Різко впало виробництво гречки: мінус 38%.• У 2,6 раза впало виробництво проса, а також вівса й жита.• Соняшника зібрано 10 млн т (мінус 8%).• На 11% упав ріпак, а соя – на 26%. • Цукрових буряків зібрано 11,6 млн т (мінус 9%).• Натомість: є перевиробництво цибулі, капусти, моркви, буряка та картоплі. Їх нема де зберігати через нестачу якісних овочесховищ, тому виробники продають у збиток.• Держава штучно підвищить ціни на овочі, зменшивши їх посівність (нащо людям дешеві овочі?).• Україна виживає лише за рахунок експорту зерна: 18 млн т (мінус 28%).• Перше місце в експорті – кукурудза: 8,5 млн т (мінус 32%).• Вивезено 8 млн т пшениці (мінус 21%).• Вивезено 1 млн т ячменю (мінус 35%).• За кордон відправлено 38 тисяч тонн борошна.• Падає поголів’я корів: мінус 13%. • Село відмовляється від корів: мінус 20%.• Держава не хоче, аби селянин що-небудь вирощував, вона обирає промисловий сегмент.• Те саме – зі свиньми: в населення мінус 11%, а в промисловості плюс 11%.• Птиця на селі – мінус 3%, на фабриках – плюс 8%.• Яйця на селі – мінус 3%, на фабриках – плюс 2%.• Держава свідомо руйнує, роблячи невигідним, виробництво молока на селі: мінус 14%. • Акцент зроблено на молокозаводи. Частка молока від населення – 8%. • Через війну виробники молока стрімко перекочували зі східних і південних областей (там виробляли 42%) в центр і на захід (масова релокація).• Виторг на експорті курятини – 1,1 млрд доларів.• Виторг на експорті яєць – 202 млн доларів.• Сумарно Україна експортувала агропродукції на 23 млрд доларів (мінус 9%).
Спитайте будь-якого пересічного слугу народу, чи відчуває він колективну співвідповідальність за тотальний кабздець навколо? У відповідь ви побачите здивовано заокруглені очиська тамади, весільного фотографа чи крипто-афериста й почуєте одноствердне: «Звичайно, що ні. А я тут при чім? Усі питання отуди – на Банкову. Я тут узагалі ніяким боком». Якраз цим зграйка гієн і шакалів відрізняється від політичних команд у західному розумінні цього слова. Гієни й шакали ніколи не відчувають колективної співвідповідальності за діяння свого вожака, іменем і гарантіями якого так радо прикриваються.Прикриваються рівно до того моменту, доки вожак на троні. Щойно трон похитнеться, гієни й шакали будуть першими в черзі на плювок у вчорашнього боса. Зелена зграя виразно продемонтрувала це на прикладі Єрмака: ще вчора всі з ним корєшалися, а щойно він утратив пост, як гієни й шакали пішли давати «відверті інтерв’ю» про те, яким чортякою був їхній учорашній корєш.Така доля чекає й царя. Це і логічно, і органічно для зграї, яка політичною командою не є апріорі. Зрештою, це неминуче запрограмовано самою моделлю одноосібного узурпатоправління, згідно з якою винуватцем усіх факапів і провалів буде одноосібний узурпатоправитель. Щоб так не було – треба було політичну команду розбудовувати, а не царизм. Падіння монарха завжди радість для челяді.Візьмуть по 5 млн на округ і затамують ще більшу зневагу, яка чекатиме свого часу.
Усе, що треба знати про «мудрість народу на референдумах», - ілюструє 1991 рік.У березні 1991 року відбувся усесоюзний референдум про збереження СССР. 22 млн українців (70%) проголосували за збереження тюрми народів. Хотіли далі жити в бараку. Минуло 9 місяців – і 1 грудня 1991 року на референдумі ТІ САМІ люди (29 млн, 90%) проголосували за цілком протилежну ідею – за незалежність України. Залежно що й коли запитувати – отримаєш різні відповіді.Тому я великий скептик щодо ідеї обговорювати навіть у мирний час віхові, основоположні речі з травмованим, плебеїзованим, недоосвіченим, затурканим суспільством. А що казати зараз, коли гіпотетичний референдум є ніщо інше, як спроба спихнути повноту відповідальності за непопулярні, скажімо так, тяжкі рішення. Доктрина воєнного стану передбачає повноту влади, ручне управління і, що важливо, відсутній громадський контроль, позаяк масові акції заборонені, а політичні партії призупинені. Узурпатори охоче скористалися з привілеїв воєнного стану, ввівши цензуру й монопольний доступ до трильйонних бюджетів, – але чомусь навідріз відмовляються брати на себе повноту відповідальності за погані рішення, унеможливши хороші своїм мародерством.Сила влади – не в культі особистості, а в культурі політичної відповідальності й мужності не ховатися за фінтами. Тим паче коли народ привчений голосувати, як пастух скаже.
Тримають, як псів, по 50 особин у бараку. Одне брудне горнятко на 10 людей. Одна металева тарілка, як у зеків, на 6 людей. Похльобка по черзі з одного забрудненого посуду. На всіх – один туалет і один душ, куди водять під конвоєм. Немає постільної білизни, нари голі. Телефон відбирають, як і всі особисті речі. У безправному статусі люди, позбавлені свободи, утримуються місяць-півтора. Каліки, інсультники, інфарктники, трапляються ветерани битви під Бахмутом. Хтось скаже, що це – опис тих умов, в яких орки утримували наших хлопців-полонених. Насправді це – офіційна інформація від омбудсмена про те, як держава утримує своїх власних громадян, відловлених на вулицях Закарпаття. Хтось може спроквола поцікавитися суто для порівняння: а в яких умовах держава утримує полонених росіян, які прийшли вбивати українців на українську землю. 10 тисяч на місяць – бюджет утримання одного полоненого орка. Ортопедичний матрац, триразовий раціон, повний перелік предметів гігієни, прогулянки на свіжому повітрі, цукерки, ласощі, десерти, дотримання всіх вимог Женевської Конвенції.На хлопський розум кожен може задуматися, кого держава леліє більше: свого власного громадянина – чи худобу з мордору, ладну голими руками задушити тебе.А потім нічого дивуватися, що загнані в безвихідь люди ріжуть, всіляко відбиваються, утікають світ за очі. Не просто так це. Не на рівному місці це і не з бухти-барахти. Держава або продре свої заплилі доларами очі й почне бачити реальність, або буде катастрофа, на яку вже не можна буде ніяк уплинути.
Дослідження КМІС на непросту тему ксенофобії, ворожого ставлення та соціяльної дистанції. Кого найбільше не переварюють українці (у порядку першості):1. Москалів2. Українців, які живуть у росії3. Бєларусів4. Циган5. Африканців6. Етнічних руских в Україні Кого ви взагалі би не впускали в Україну:1. Москалів 82%2. Українців, які живуть у росії 49%3. Бєларусів 45%4. Циган 29%5. Етнічних руских в Україні 29%6. Африканців 22%Супутні резюме.1. Найменше взаємної ворожості виявляють україномовні українці й рускоязичні українці, тобто безпроблемне співіснування носіїв ворожого язика й української мови буде стандартом повоєнної України: москвороте насєлєніє яким було, таким і лишиться без жодних наслідків, ніби й не було війни з москвою.2. Доволі високий рівень расизму: 22% населення воліли б закрити в’їзд африканцям на зрозуміло якій підставі. 3. Війна абсолютно заслужено вивела на третє місце несприйняття бєларусів, чого ніколи раніше не було. 4. Антисемітизм по суті відсутній в Україні як такий.5. 29% не хочуть біля себе бачити етнічного москаля, навіть якщо він гражданін України.
