Не бачу підстав тішитися, що хвалений апокаліпто-орєшнік маже мимо й спопеляє гаражний кооператив. Демонстраційна зброя проходить бойове тестування в реальних умовах, яке виявляє її огріхи. Вдосконалять і битимуть прицільніше. Легше стало? Ні, це не жести відчаю. Ні, це не агонія вмираючого садюги. Це - гонка ушкоджень. Свідомо обраний сценарій. Він наперед прописаний усіма західними розвідками: у конкурсі на завдавання один одному щобільших збитків програє менша сторона. Чисто обʼєктивно. Якими б дошкульними не були дронні атаки вглиб росії, це наразі не надто співмірні укуси. Лише 1 місяць іранської війни дав путіну виторг 10 млрд доларів. Тактика тисячі порізів, безумовно, дієва, але її кінцеву результативність наше покоління не застане.Хто самозабутньо тішився «дозволом проводити парад у кремлі» - мав би бути готовим до Лук’янівки. Попри весь свій цинізм - такою є гойдалка гонки ушкоджень: нині ти радієш бавовнятку десь далеко – завтра оплакуєш свій мікрорайон. І так до безконечності. Від гідної відповіді до гідної відповіді. Нескінченно. Все має свою калькуляцію. Влізши в мертву петлю азартної гонки ушкоджень, треба наперед прораховувати не стільки завдані, скільки отримані відповіді. Сухий розрахунок, ні більше, ні менше. Без емоцій та екзальтацій. Без вереску "лише до перемоги" й без вереску "всьо пропало". Так роблять мудрі. Але навіщо нам мудрість – якщо є хоробрість і азарт?
Символічне членство в ЄС, пропоноване Німеччиною (раніше Францією теж), – це дуже щедра пропозиція. Раніше дивували, а тепер дратують людиська, які на повному серйозі розраховують, що авторитарний режим мародерів і махінаторів заслуговує на щось більше. Всоте нагадую: вступ в ЄС – це прямий РЕЗУЛЬТАТ пророблених реформ, втілення яких мають форму взятих на себе зобов’язань як умова вступу. Виконавши цьогоріч план Качки-Кос на 9% - слід і очікувати символічного членства в ЄС на ці самі 9%. А як інакше? Хтось очікував на щось інше? Символічне (чи асоційоване неповне) членство – це головно недоступ до бюджету ЄС. І це не тільки правильно, але й необхідно. Всі 4 роки війни Україна петляла виключно на зовнішних вливаннях. Пенсії пенсіонерам, зарплати вчителям, лікарям і держчиновникам – усе це здійснюється грішми Заходу. То про який іще доступ до бюджету ЄС марять вічні освоювачі чужих вливань, нікому не підзвітні й нікому не підконтрольні? Символічне членство – це також відсутність права голосу в ЄС. Що теж цілком логічно: хто хоче мати свій повноцінний голос в європейському колі – той має на 100%, а не на 9%, відповідати заявленим стандартам. А якщо дебіли ще й приймуть антиєвропейський Цивільний Кодекс – то символічне членство ще треба буде на колінах вимолювати.
Бути не стільки сильним, скільки слизьким. Бути не хоробрим – а мудрим.Такою є наука й глузд нерівних, асиметричних воєн. Перебуваючи в вайлуватих лабах звіра, розумніше з них вислизати найрізноманітнішими способами, ніж доблесно намагатися порівнятися з тушею вурдалаки. Наука хитрості й виживання в завідомо нерівних зарубах до нестями проста: в змаганні монолітів перемагає більший моноліт. І це не ми. Нам не треба прагнути бути рівнозначним монолітом якраз тому, що супроти нас – громадний моноліт. Він усе одно буде громаднішим, скільки б сміливі самодури не переконували самих себе у зворотньому.Супроти крупного моноліта треба бути мурашником: багатоядерним, багаторівневим, багатошаровим, багатоповерховим організмом, а не таким же тоталітарним одновимірним куснем моноліту. Наш кулак – це зібрані воєдино 5 різних пальців із різними завданнями. А в раші нема кулака – лише копито, ратиця. Розумніше уникати гамселення копитами, коли вони різної величини. Фатальною помилкою є уявляння себе рівнозначимою стороною війни, як би солодко це не лягало на козацькі комплекси. У конкурсі глиб, гевалів, велетнів не треба брати участі – треба вигравати іншою якістю.👇https://www.youtube.com/watch?v=uUuIsb5_edc
Нас врятує Третя Світова. Попри криклику епатажність цього заголовку – в ньому криється парадоксальна логіка нашої вигоди. Ми безнадійно й програшно загрузли в війні на виснаження, нерозв’язальній, вічній, тупиковій, безпросвітній. Вона легко може перетворитися на Тридцятилітню, а то й Півстолітню: гроші й зброю даватимуть до кінця світу (нашого – бо решта планети тим часом житиме своє краще життя).Нам вигідне лобове зіткнення рі з НАТО. Нам вигідно, щоби театр потрясінь розширився на площу НАТО – адже у фронтальному зіткненні з Альянсом росія, безумовно, програє – тоді, як у довговічній війні з Україною росія, безумовно, виграє. Якщо не відбудеться масштабування війни й прямого залучення до неї крупніших сил – кінець відомий: усе поковиляє за планом путіна, який повільно заковтуватиме намічене, моритиме виснаженням і затягуватиме петлю безвихідної війни. Світові теж вигідно чимдовше затримувати війну на нашій території, і тут наші керманичі десятьма руками за (зі зрозумілих причин). Локалізація пекла в країні незламних, далебі, влаштує всіх. Нашу війну й так уже 5 років накривають кришкою, щоб відбивна не охолола.Отож: нам потрібне потрясіння, глобальний рейвах, ескалація червоного рівня небезпеки між крупними гравцями. Без цього наша війна методично й планомірно випалить нас дотла. Тільки-но станеться лобове зіткнення росії з НАТО – лише тоді в нас з’явиться реальний шанс виплигнути зі зашморгу. Повірте, там війна 5 років стаціонарно м’ясорубити не буде. Там мудрі уряди, які цінують своїх людей і свої квітучі країни.
Ексгумація праху Андрія Мельника в Люксембурзі нагадала мені, що я походжу з родини мельниківців. По дідусевій лінії всі чоловіки міжвоєнного періоду в нашій родині належали до крила Мельника й глибокою образою для себе вважали б, якби їх хтось назвав бандерівцями: Бандера для них був розкольником, який погубив ОУН.Мельник і Бандера справді мали фундаментальні розбіжності. Мельник (стара гвардія) ставив на дипломатію і домовленості, в тому числі з Гітлером. Він, полковник армії УНР, був інтелектуалом і аристократом, тож волів шукати союзників і патронів, аніж влізати в програшну збройну боротьбу за наявності слабеньких ресурсів її вести. Цьому противився Бандера, на 20 років молодший репрезентант жорсткішого й нарванішого крила, яке прагнуло актів прямої дії. Мельник старався створити для Європи образ українського руху як цивілізованої й політично зрілої сили, здатної здобути державність без масових жертв – тоді, як бандерівські методи з ужитком насильства радше малювали українську ідею в кривавих, агресивних барвах.Розкол 1940 року по суті знищив ОУН: помірковане, освіченіше, інтелігентніше крило пішло за Мельником, а вся пасіонарна радикальна молодь – за Бандерою. Історія так і не дала відповіді, які методи були дієвіші, адже пограли всі. Мельник, правда, спокійно дожив своє життя і в віці 74 роки помер у Кельні, заповівши поховати себе в Люксембурзі поруч із дружиною. Він наперед викупив собі місце на цвинтарі. Звідти його прах перевезуть у країнв манкуртів, які на обивательському рівні анічогісінько не знають ні про Мельника, ні про мельниківців, ні про драму тієї епохи.
Це ж як треба ненавидіти власний народ, аби силоміць вертати його з безпечної Європи під іскандери. Це ж як треба ненавидіти своїх громадян, які врятувалися від війни, - аби з нормального світу заганяти їх назад до пекла.Усі урядові видристи про «повернення біженців з-за кордону додому» - це жорстока, садистська, знущальна й антилюдська філософія людиноненависництва. Про це не має права навіть затинатися держава-мародер, яка кооперативом «Династія», єрмаковщиною, татаровщиною, будановщиною, ліквідацією базових прав людини, пропагандою героїчного помирання й зацикленістю на вічній війні подбала про наймасовішу за всю історію українства еміграцію в масштабах 6 млн.Оскільки торгова марка обрала опцію вічної війни з перспективою ще більших руйнувань і смертності, то мешканець мирного Ліверпуля ніколи не вернеться під обстріли кинджалами, мешканець затишної Познані не проміняє її на прифронтову зону, яку чекає примусова евакуація, та й загалом – біженець у людиноцентричну Європу при здоровому розсудку ніколи не вернеться в барак, де ти ніхто-ніщо й по кришку гроба винен торговій марці своє життя. Ми – заручники людиноненависті.👇https://www.youtube.com/watch?v=ASNKSLiz8dI
Те, як швидко, в межах однієї доби, Трамп відступив від Тайваню, означає те, що й Китай так само оперативно включиться в тиск на торгову марку з метою заокругляти війну, щоб уникнути кратно більшої біди.Важелі впливу Китаю – навіть сильніші, ніж у США. Ми імпортуємо китайських товарів на 8 млрд доларів: це наш другий за величиною торговельний партнер. Та навіть не це важливо – а дрони, яких ми в минулі роки закупляли в Китаї на 725 млн доларів. Уся наша зброя працює на китайській начинці та компонентах. Теоретично: якщо Китай обмежить імпорт компонентів для ВПК – доведеться з музеїв національно-визвольних змагань діставати дідівські пістолі часів УПА. Звісно, про це думати ніхто не хоче. Набагато веселіше радіти дронам у підмосков’ї, перед тим плакати над іскандером у Києві, а після дронів у підмосков’ї тремтяче чекати кратно болючішої відповіді. В цих гойдалках від радощів до ридань можна загрузнути навіки. А в світі тим часом усе більш-менш устаканюється. Всі з усіма радо зароблятимуть кожен на своїй вотчині, поки в нас ростимуть алеї почесних поховань. 👇https://www.youtube.com/watch?v=dKIKWEukU90
Хід війни у квітні.• Стан воєнних дій кваліфікується як безнадійний глухий кут: гинуть люди, змін жодних.• Середньодобова кількість боїв – 160. Це типовий показник останніх 4 місяців. Наша поза в війні – активна оборона.• Уперше за 2 роки Україна просунулася на 116 кв км. Але це – рух усередині сірої зони, яка сірою й лишиться. • З початку року знищено 122 тисячі окупантів (дані Генштабу, перевірити неможливо).• Росію спинило блокування Starlink і обмеження доступу до Telegram. • У квітні здійснено 20 атак на рос. нафтові об’єкти, із них 9 – по нафтопереробці.• Україна щомісяця на 30% збільшує відсоток потрапляння в ціль. Єдина наша успішна зброя – дрони.• Росія теж відчайдушно розвиває дронні війська: їх уже є 101 тисяча осіб. На кінець року буде 165 тисяч. • Сирський на 5-му році війни ввів обов’язкову ротацію на передовій (2 місяці – й обов’язкова заміна).• У квітні торгова марка офіційно відкрила комерційний експорт зброї. • Торгова марка заявила, що в окремих видах озброєнь Україна має профіцит 50% (тобто – надлишок зброї у півтора рази від потреби).• Запроваджено «основи національного спротиву» в школах. Цілковита профанація. • Запроваджено в місцевих адміністраціях посаду заступника з питань оборони. Її обійматимуть військовослужбовці, відряджені Міноборони. Цілковита профанація. • У квітні виповнилося 4 роки Рамштайну. За цей час 50 країн надали військову допомогу на 150 млрд доларів. Результат – глухий кут.• У росії рейтинг путіна знизився до 66%. Причина незадоволення – не війна, а блокування Telegram.• У квітні замаячила Бєларусь як імовірний фланг війни: все до того йде.• Завдяки іранській війні росія за 1 місяць заробила 10 млрд доларів. Неважко здогадатися, яким буде наше літо.
Етика «Династії» передбачає кидалово. Скількох Єрмак прилаштував – а в суді позаду нього гола стіна. Нікого нема. Навіть на заставу нема охочих – хто ще вчора молився на Борисовича, норовив побути ближче до всесильного тіла, братався зі сеньйором, заробляв завдяки патронуванню Алі-Баби. Те, як зрадницьки від Єрмака відреклися всі вчорашні дружбани, якнайкраще свідчить про моральне виродження, безпринципну жалюгідність, упосліджену ницість зеленського двору. Тільки-но неугодного кардинала прогнали з палат, як уся шобла аморальних скунсів моментально захворіла на тяжку стадію амнезії й забула, що ще вчора вона покірно виконувала найменшу примху Алі-Баби, заглядаючи йому в рот чи куди-там. Історія зречення Єрмака – це репетиція такого ж блискавичного зречення Зеленського в близькому майбутньому. Все буде до йоти так само: нині моляться – завтра облиють портрет керосином, нині поклоняються – завтра перейдуть на інший бік вулиці, нині аплодують – завтра й не згадають. Голобородько у 2019 році привів зі собою огромнеє болото нікчем, зрадників, мізерії, шмельцу, негідників. Він їхній отець. Там усі такі. 👇https://www.youtube.com/watch?v=Jv_36WR0Ito
Мізер новин про зустріч Трампа й Сі – це і є основний результат успішності зустрічі. Лобового прю Китаю з Америкою не буде. Конструктивні формулювання, з яких складаються офіційні прес-релізи, є найпромовистішим свідченням такої ж конструктивності на теперішньому етапі їхніх стосунків. Це означає поділ світу на двох. Це означає геополітичний кондомініюм: об’єкт власності (світова економіка) буде поділена на індивідуальні володіння окремими співвласниками з чіткими розмежуваннями границь власності. Оскільки торгова марка з меркантильних і володарських міркувань відмовляється припиняти війну – інтересів України НЕМАЄ в цій конфігурації. Якщо Трамп попросив Китай більш активно миротворити – у Китаю є значно більше важелів тиску на торгову марку, а не не путіна. Насамперед: вся електроніка для дронів і компоненти для їх складання. Якщо Китай перекриє чи обмежить ці поставки – торгова марка може вже думати про екзиль.Або інший сценарій: якщо Трамп махнув рукою на вигідну двом Владімірам війну – то Китай матиме розв’язані руки далі заробляти на чужій війні так само, як і Трамп це робить. Так завше стається: крупні гравці ділять світ, поки мізерія вправляється в героїчному помиранні.
