Ostap Drozdov | Перепоховання Андрія Мельника загострює проблему: Пантеон Видатних Укр...

Перепоховання Андрія Мельника загострює проблему: Пантеон Видатних Українців треба супроводжувати потужною просвітницькою кампанією серед манкуртів, неосвічених і знеісторених. Відкопати труну в одному місці й закопати в іншому – пів справи. Друга половина – набагато важливіша: донести історичну правду про кожного діяча тих мряковинних часів.Почати треба з концептуального переосмислення своєї діяспорності. Ми – нація, яка вщент програла свої визвольні змагання, відтак більшість видатних діячів (хто не був убитий КГБ) доживали свої найкращі роки за кордоном. Винниченко навідріз розірвав усі зв’язки з Україною й жив у французьких Альпах до 1951 року, сповідуючи пацифізм.Донцов у Канаді дожив до 90 років.Бжеський (ідеолог модерного націоналізму) помер у Детройті у віці 88 років, лишивши цінні мемуари: їх передала в Україну його донька Маргарита Андраде, яка живе в Бразилії.Єфремов до 1966 року щасливо жив недалеко від Нью-Йорка.Юрій Косач, племінник Лесі Українки, пройшовши концтабір, осів у США і співпрацював із КДБ.Патріярх Мстислав Скрипник прожив видатне життя в Канаді й усоп 95-річним.Гетьман Скоропадський не дожив місяць до кінця Другої Світової, загинувши від англо-американських бомбардувань поблизу Мюнхена.Петрушевич, Диктатор ЗУНР, у віці 77 років помер у Берліні, а дві доньки отримали австрійське громадянство.Пулюй зі студентських років жив за кордоном, а помер у Празі, оточений визнанням і нагороджений Хрестом Ордена Франца-Йосифа.Коновалець 16 останніх років прожив в еміграції, а його дружина в Римі дожила до 83 років.Петлюра похований у Парижі, як і його донька.Опанас Андрієвський (член Директорії УНР) до старості жив і викладав в Австрії, Федір Швець викладав геологію в Празі, Андрій Макаренко дожив у Г'юстоні до 77 років.Євген Онацький у 1979 році помер у Буенос-Айресі.Борис Мартос, міністр фінансів УНР, прожив 99 років і помер заможним у США.Христофор Барановський, член Центральної Ради, ще 20 років прожив у Бразилії.В'ячеслав Прокопович, голова Директорії в екзилі, теж 20 років прожив у Франції.Ісаак Мазепа, Прем'єр-міністр УНР, ще 30 років жив у Німеччині й лишив наукові праці з агрономії, а його донька стала видатною художницею Венесуели, де й творила все життя.Федір Лизогуб, міністр внутрішніх справ УНР, у поважному віці помер у Бєлграді, міністр юстиції Андрій Лівицький – у Карлсруе, його син жив у Філадельфії до 1989 року, а донька прожила 102 роки й померла в Торонто.Махно передчасно помер у Парижі у 1934 році від сухот, а так би жив і жив. Усі, хто зумів вижити, осіли в еміграції, й випадків повернення їхніх дітей-онуків в Україну нема. Повертаючи тепер прахи мужів національно-визвольних змагань, треба подбати ще й про те, аби в Україні пересічний перехожий бодай трохи був у курсі тих буремних біографій і перипетій.