Ostap Drozdov

43% поляків виказують неприязнь до українців. Це дуже дивно, що 43. Якби до вас приїхало кілька сотень рускоязичного специфічного насєлєнія з барсетками впоперек тулуба, бикуватою манерою поведінки й пошуками російськомовних шкіл – цікаво, чи велику приязнь ви б відчували до прийшлих мігрантів на джипах і небажанням вчити державну мову. Нам це, можливо, не вельми приємно визнавати, але корені негативу до українців є дуже побутові. Було б дивно, якби поляків не вибішували наші рагулі: один виловив 20-річного реліктового сома у варшавському озері, інший заїхав позашляховиком у заповідну зону, всі ці кричущі вчинки широко розносяться медіями, та ще й плюс купа ДТП з вини наших громадян із перевищенням швидкості, купа побутових неадекватностей, та ще й рускій язик заполонив польські міста. За 5 років підназбиралося багацько того, що явно не додає плюсів національному портрету та стереотипу. Звісно, можна все списати на високі матерії, але антиукраїнська налаштованість у Польщі – це акумулятивний ефект усього невдоволення, яке має багато дрібніших своїх подразників.👇https://www.youtube.com/watch?v=lgvOsZwI--c

Коли Зеленський, падкий на статуєтки, медалі та інші атрибути визнання, помпезно приймав Орден Білого Орла – чомусь ніхто ні слова не сказав про те, чи можна приймати орден, яким нагороджували Муссоліні й Єкатєріну. В момент нагородження Зеленського це не муляло.Це називається політика, причому примітивно-лінійна. Коли давали Орден – піярилися на ньому до нестями, а коли пішло загострення – тут як тут Муссоліні з Єкатєріною вигулькнули з-за кущів.Мудрий державник НІКОЛИ не даватиме волю своїм емоціям – особливо в умовах повної залежності від європейських партнерів і щодо фінансування війни, і щодо вступу в ЄС. Мудрий державник, якщо не хоче працювати вантажником на новій пошті, має зважувати кожну свою дію й міряти її далекосяжними перспективами. Солодке купання в меді самоствердження приносить у майбутньому гіркоту обом країнам. Мудрість провокованого проявляється в тому, аби не вестися на провокації. Мудрість державника полягає у вмінні опанувати своє самолюбство й діяти не істерично й самопишально, а зріло й гідно. Хоча... Нема сенсу протистояти повені солодкого самоствердження. Зоряний час уразливих. Низький уклін Кучмі, ага.

- Наші діти мають рости у війні й примусі, а не в безпеці та свободі. - Кожен має загинути геройською смертю, а як ні, то він сцикло. - Кожна жінка має вернутися з тихої Європи і негайно народити 7-8 солдатиків. Це щось ментальне. Замість того, щоби вберегти чимбільше людей від вояжу крізь пекельні кола – лунає цілком протилежне: кожен має потрапити в пекло. Замість того, щоби подумати, як зробити так, аби більше ніхто ніколи не носив трауру – лунає цілком протилежне: хай чорна біда торкнеться кожного. Замість того, щоби подумати, як зробити так, аби більше ніхто гинув, лунає цілком протилежне: кожен має ризикнути життям. Це щось ментальне. Філософія західної цивілізації спрямована на те, аби лихоліття, горе й смерть торкнулися якомога меншої кількості людей. Уберегти від цього – ось завдання всіх держав і урядів. У нас же: хай лихоліття, горе й смерть спіткає кожного, і держава гарантує це. Замість дбати про спільне для всіх благо – людей влаштує спільна для всіх біда. Час від часу треба самим для себе проговорювати фундаментальні засади людиноцентризму, аби бодай іноді згадувати про Людину: 👇https://www.youtube.com/watch?v=5HAALF3zJH0

Бойові дії у травні. Аналітика.• Інтенсивність боїв зросла на 38% (6877 зіткнень).• Середньодобова кількість штурмів у травні – 222, а в один із днів «перемир’я» (8 травня) зафіксовано 245. • Проте: сухопутня окупація фактично зупинилася: у травні захоплено 14 кв км.• Тактика інфільтрації малих штурмових груп вичерпала себе.• За місяць ворог утратив 31 тисячу осіб. • Відсутність результатів на полі бою зумовлена «стіною дронів», яка кардинально змінила традиційне співвідношення втрат. • 80% окупантів знищуються за допомогою дронів, і якщо раніше співвідношення загиблих-поранених було 1:3, то тепер із 3 солдат виживає 1.• У травні встановлено рекорд з ураження російських нафтових об’єктів: 30 результативних ударів.• Почалася кампанія «логістичного локдауну» та блокади Криму.• Росія переламує ситуацію за рахунок ракетних ударів по тилу.• 14 травня було зафіксовано 1484 повітряні цілі (1428 дронів і 56 ракет).• Путін підписав закон, який дає право використовувати армію для «захисту російських громадян, які заарештовані або зазнають кримінального переслідування» за кордоном. • Путін списав 10 млн рублів боргів за кредитами «учасникам сво», які уклали контракт з 1 травня (цим намагаються вирішити дефіцит живої сили). • Уперше з часу війни в росії почали лунати наративи про зупинку війни.

Війна дозволяє владі позбавляти прав усіх і кожного, крім себе. Призупиняє діяльність усіх партій, крім партії влади. Дає змогу легалізувати одноосібний лайт-авторитаризм. Виправдовує репресії, утиски й закручування болтів. Забороняє громадськості контролювати дії керманичів і гарантує останнім непідзвітність, безкарність, закритість. Уможливлює ручне управління й царську модель. Є супервигідним виправданням «у нас війна», а отже, критика мародерів прирівнюється до розхитування човна, а це ж (авжеж!звісно!безперечно!) кому на руку – нашому заклятому ворогу! (кому ж іще).А тим часом позаду півтора каденції вічно шостого президента, і ця вічна каденція завдяки війні не матиме жодного конституційного ліміту, а буде підпорядкована простій формулі: війна = посада.Цієї логічної прямолінійності вже неможливо уникнути. Хоче хтось того чи не хоче, обгрунтовано це чи не обгрунтовано, іпсо це чи не іпсо – весь час, доки триватиме війна, постійно над правителем, зміни якого прагне 67% населення, висітиме ця формула: війна напряму передбачає обіймання престолу без виборів, звітності, громадського контролю. Поки війна - вічним керманичем може бути людина навіть із нульовою чи відʼємною підтримкою. Нічого з цим не вдіяти. 👇https://www.youtube.com/watch?v=8fjVuP8QkhY

Освітяни, які отримують мізерну й упосліджену зарплату, мають порадіти за прем’єрку, яка офіційно є найбільш високооплачуваною "викладачкою" в Україні. У Київській Школі Економіки (в народі – «університет Мілованова") за 3 роки «викладання» Свириденко заробила понад 7 млн грн. Стандартна оплата лекцій прем’єр-міністра – 3,2 млн грн на рік, і цей заробіток від «викладання» - утричі вищий за офіційну зарплату глави уряду (1,3 млн на рік).Виходить, це не прем’єр-міністр у вільний від державної роботи час підпрацьовує лектором у приватному університеті побратима по кліці – а рівно навпаки: це науковий викладач у вільний від заліків час підпрацьовує главою уряду. Ясна річ, наукові гонорари – це ширма для доплат прем’єр-міністру, чия зарплата смішна відносно покладених обов’язків і відповідальності. Та чи не чесніше перед народом було б затвердити втричі вищу зарплату прем’єра, аби він не ходив у ліві каси доотримувати недоотримане?Педагоги зі стажем і професура з багатолітніми заслугами можуть хіба що облизнутися на цифрі 3 млн грн щороку на руки. Заробляючи стільки на лівій роботі, не гріх буде сказати те, що Свириденко щиро й сказала на токшоу "Вдома краще!", яке офіс президента провів для підставної «молоді»: «Я би не хотіла жити за кордоном, тому що в нас – країна з необмеженими можливостями».Так і є.Колективів і спільнот це теж стосується: відсутність мізків має суттєву перевагу - ніколи не буде менінгіту.

У цім відеоблозі неспроста питається: а коли востаннє ви щось чули про лінію фронту?Війна саме тому сфокусувалася на змаганні в повітряних діп-страйках (взаємних глибинних ударах почергово) – бо суходіл заштопорений уже третій рік. Сухопутна наземна війна не демонструє проривних змін і нічого не вказує на їх імовірність. Якраз через це всі зосередилися на повітряних ударах углиб тилу – бо вони більш видимі й відчутні. В цьому, як зазначають воєнні аналітики, полягає парадокс гібридної війни – вона по суті розщепилася на 2 окремі види війни: суходольну й повітряну. Перша від другої не залежить. Оскільки перша перетворена в стаціонарну м’ясорубку з мінімальними шансами зрушити з місця – то весь акцент перенесено на повітряну компоненту війни, адже діп-страйки набагато дошкульніші, відчутніші й видиміші, ніж стоячий фронт на суші, та й не потребують вони такого велелюддя живої сили стінка на стінку. Вся увага – до повітря, бо з сушею таке якби все ясно стало. 👇https://www.youtube.com/watch?v=qfQ47q9VFPk

Воюючи з варваром, логічно очікувати варварства. Безлімітного й дощенту.Чому зі сивої давнини всі західні племена остерігалися сутичок зі східним ігом, зі зауральською ордою? Бо це й війною не назвеш – радше набіги саранчі: прийшли, всіх згвалтували, всіх стратили, все спалили дотла й пішли з попелища в далечінь.Всоте нагадую термін, яким визначається наша війна: ГОНКА УШКОДЖЕНЬ. У ній логіки вкрай мало – радше азарт наввипередь: нині ти завдаєш дошкульного удару, завтра отримуєш такий самий у відповідь, тільки більш цинічний. Орда й раніше не мала жодних обмежень щодо свого тероризму, а тепер і поготів має розв’язані руки, коли півострів перетворюється на острів. Канон гонки ушкоджень мав би вже давно всіх навчити: крім піднесеного задоволення від вельми вдалих і результативних діпстрайків углиб росії треба ЛОГІЧНО, з сухим розрахунком, очікувати таких самих діпстрайків, суцільно терористичних (у зону Юнеско, в духовні святині, в логістичні склади й прилеглі до них житлові масиви).Гонка ушкоджень не передбачає переможця. Азарт взаємного нищення передбачає взаємне нищення. Кінця краю цьому не буде, аж поки масштаби взаємознищень не перевершать задоволення від гостроемоційних гойдалок «від гідної відповіді до гідної відповіді».Гідну відповідь тепер буде значно легше давати – після вилучення 40 млрд із бюджету оборони на соціяльні подачки для мешканців гойдалок.

Кожна публічна людина сама для себе встановлює моральні імперативи своєї публічності. Наприклад, мій список недозволеного очолює правило: ні в якому разі не можна самостверджуватися за рахунок співрозмовника – а особливо тоді, коли це так легко зробити.Це таке собі мірило шляхетності. Кожну інтелектуальну людину неабияк свербить посамостверджуватися на слабшому співбесіднику, покозиряти своєю обізнаністю й екстравертно розплескатися своїм аргументованим его – це закладено в самій природі інтелектуальної переваги. Важко її гамувати. Саме тому в інтелектуальних диспутах діє спонука до оцієї самої шляхетності, витонченості манер, доброзичливої фасилітації, великодушної інтелігентності. Це бонусні й позаконкурсні риси, які людина великого розуму практикує чи не практикує лише з огляду на власну етику. Адже публічність не вимагає від інтелектуала бути взірцем етики – достатньо компетенції, ерудиції, харизми. Інтелектуалізм не передбачає й не обумовлює автоматичної толерантності до примітивнішого чи недалекішого. Навики опанування своєю величчю належать до чеснот, а це дуже індивідуальна опція й ніким не регламентується, крім самого суб’єкта. Нема правих і неправих у демонстрованому самоствердженні інтелектуала над не дуже інтелектуалом. Є лише самодозвіл це робити чи не робити. За це не вибачаються.Самоствердження - це завжди спуск до нижчого рівня. Публіка це обожнює. Не памʼятаю, щоб аплодували рухові вверх.

Свою епістолярну активність (листи в нікуди) президент пояснив, як завжди, таємничо, скритно й логорейно: «Від цих листів я отримав результат, але я не можу поділитися зараз тим, який це був результат, але я це зробив, у мене була мета, відправивши лист путіну, і я думаю, що я отримав результат, який був потрібен". Пояснення, сповнене потаємності, інтриги й бетменської значимості, насправді цілком відповідає нарцистичному духу правителя: він саме так уявляє свою підзвітність, прозорість та інші незнайомі слова.Пригадується, у перші роковини Каховського затоплення президента запитали: - Чому в 2022 році окупанти без спротиву взяли Каховську ГЕС? - Я для себе знаю… Я для себе знаю.Цю фразу треба вписати в Конституцію, замінивши нею цілий розділ про відповідальність і обов’язки президента. Що було в Омані? Я для себе знаю. Що було з вагнерівцями? Я для себе знаю. Як вам будувалося в кооперативі Династія? Я для себе знаю. Чому державні зрадники були призначені на найвищі посади в спецслужбах? Я для себе знаю.У кого батько був співробітник ГУР РФ? Я для себе знаю. Що там із розведенням військ і розмінуванням перешийків? Я для себе знаю. Навіщо смердам знати про діла государські? Государ знає, що робить – решта хай не хвилює челядь. Ореол богообраності й німб вершителя доль заважають вести відкриту публічну політику в країні, яка начебто претендує на членство в ЄС.👇https://www.youtube.com/watch?v=m1AMoh1vbTo