Висновки ВС та ВАКС від АО АС

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2026 року (справа N692/308/16-к) #обшук_особи#особистий_обшук#повноваження_слідчого#повторна_участь_судді#відвід Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ КПК визначає можливість проведення особистого обшуку особи, який не є окремою слідчою дією, виключно у випадках: 1) затримання особи в порядку ст. 208 КПК; 2) проведення на підставі ухвали слідчого судді обшуку житла чи іншого володіння особи за наявності підстав, визначених ч. 5 ст. 236 КПК. У випадку, коли обшук особи було проведено під час огляду місця події, то такий без подальшого звернення до слідчого судді не може вважатися законним і порушує фундаментальні права та свободи на особисту недоторканість. ✅ Повноваження слідчого щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні припиняються після оголошення про завершення досудового розслідування, надання доступу до матеріалів досудового розслідування та направлення провадження до прокуратури. ✅ Якщо відповідно до приписів ч. 3 ст. 76 КК ухвала апеляційного суду, якою скасовано вирок і призначено новий розгляд у суді першої інстанції, не була предметом касаційного перегляду та не скасовувалася Верховним Судом, участь судді у подальшому апеляційному перегляді вироку місцевого суду не суперечить нормам процесуального закону. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135479296

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2026 року (справа N335/6584/22) #недозволені_методи#справеливий_судовий_розгляд#допустимість#істотне_порушення#показання#обшук_особи#арешт_майна#дебати#головуючий Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Чинним кримінальним процесуальним законом не встановлено будь-якого іншого порядку, ніж визначений у ст. 214 КПК, що має застосовуватися для розгляду і перевірки заяв про вчинення кримінального правопорушення (застосування недозволених методів слідства), де визначено і повноважних субєктів для здійснення провадження за такими заявами, до яких суди будь-якої інстанції не належать. Належним засобом доказування вказаного є процесуальне рішення за наслідками здійснення кримінального провадження.  ✅ Порушення навіть фундаментальних прав і свобод особи під час кримінального провадження не у всіх випадках має прямий вплив на дотримання гарантій справедливого судового розгляду, зокрема й на допустимість доказів. Протиправний влив на підозрюваного може становити серйозне порушення фундаментальних прав особи, однак сам собою не впливає на допустимість доказів, отриманих під час кримінального провадження, законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень. ✅ Навіть якщо докази отримані в той час, коли сталося порушення того чи іншого права, однак це порушення прямо не впливало на отримання доказу, а лише співпадало у часі, це не є достатньою підставою до висновку, що докази отримані внаслідок такого порушення. Отже, для вирішення питання, чи може порушення певних основоположних прав і свобод особи стати підставою для скасування судового рішення, необхідно взяти до уваги не лише сам факт такого порушення, але й встановити його вплив на процес і характер отримання доказів, процедуру судового розгляду. ✅ Недопустимими є показання, отримані від підозрюваної особи під час слідчих дій, у випадку порушення її права зберігати мовчання і не свідчити проти себе або права бути представленим захисником. Порушення цих прав має або може мати прямий вплив на зміст отриманих показань і, таким чином, такі порушення є релевантним фактором для оцінки допустимості показань. ✅ Обшук особи фактично не є окремою слідчою дією, а поглинається такою дією, як затримання чи обшук житла, що не суперечить положенням ч. 3 ст. 208 КПК. ✅ Постановлення слідчим суддею рішення про арешт майна із недотриманням строку, визначеного у ч. 6 ст. 173 КПК, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а отже не є підґрунтям до того, щоби ставити під обґрунтований сумнів допустимість як доказів фактичних даних, отриманих із відповідного процесуального джерела. ✅ Суть судових дебатів не зводиться лише до промов учасників судового провадження. Судові дебати охоплюють й діяльність головуючого з організації їх проведення, керівництва ними, а також з контролю за порядком виступів учасників судового провадження та, до певної міри, за змістом їх промов. Цитування норм закону та повторне озвучування тез, які уже були озвучені, посилання на джерела права, якими користувався обвинувачений, свідчить про зловживання правами. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135124524

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 березня 2026 року (справа N643/5763/25) #застава#заставодавець#звернення_застави_у_дохід_держави Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Порядки звернення застави в розмірі у дохід держави та обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою регулюються хоча і взаємопов’язаними нормами кримінального процесуального закону, проте вони мають різні підстави, відрізняються за предметом доказування та процесуальними наслідками. ✅ Ухвала слідчого судді про звернення застави в дохід держави не входить до переліку ухвал слідчих суддів, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Крім того, приписами ст. 182 КПК також не передбачено оскарження ухвали про звернення застави в дохід держави. ✅ Законодавчо не визначено право заставодавця чи його представника оскаржити в апеляційному порядку постановлене слідчим суддею судове рішення про застосування запобіжного заходу у будь-якій його частині. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135274873

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2026 року (справа N135/1128/25) #домашнє_насильство#співмешканка#обвинувальний_акт Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Необхідною умовою визнання судом злочину таким, що пов’язаний з домашнім насильством, є відображення цієї обставини у формулюванні обвинувачення з встановленням органом досудового розслідування відповідних фактичних обставин. Якщо суспільно небезпечне діяння пов’язане саме з домашнім насильством, то сторона обвинувачення має про це обов’язково зазначити у повідомленні про підозру, в обвинувальному акті, а на обґрунтування своєї позиції надати відповідні докази. ✅ Посилання в обвинувальному акті лише на те, що потерпілим від злочину є член сім’ї обвинуваченого, недостатньо для того, аби стверджувати про існування ситуації домашнього насильства у значенні, яке надається цьому терміну Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. ✅ Зміст обвинувального акта визначає той обсяг і зміст обвинувачення, який сторона захисту сприймає як такий, що підлягає перевірці під час судового розгляду, який не стосується тих обставин, які не знайшли свого відображення у тексті обвинувального акта. ✅ Кримінальний процесуальний закон, закон України про кримінальну відповідальність та інше дотичне до з’ясування поняття «домашнє насильство» законодавство не містять такого поняття як «співмешканка». Слово «співмешканка» в аспекті встановлення юридичних ознак «домашнього насильства» у фактично вчиненому діянні жодним чином не впливає на правову складову висунутого обвинувачення, адже фактично є словом житейського змісту і значення, використання якого не розкриває юридичних ознак вказаного поняття. ✅ В аспекті кримінально-правової оцінки конкретного діяння та вирішення пов’язаних із цим питань про його кримінально-правові наслідки та застосування того чи іншого процесуального порядку здійснення провадження, юридично значимі складові протиправної поведінки мають знайти своє відображення в обвинувальному акті в спосіб, визначений законом, який від сторони обвинувачення вимагає використання термінів, визначених законодавцем, а не довільного оперування словами, які не мають правової складової та юридичного змісту. ✅ Сам факт посилання на вчинення правопорушення стосовно «співмешканки» не створює належного підґрунтя до висновку, що сторона захисту мала підстави до захисту від обвинувачення як такого, що пов’язане із звинуваченням у застосуванні домашнього насильства. До того ж, «співмешкання» автоматично і безумовно не свідчить про те, що особи перебувають у сімейних або близьких відносинах. Водночас такі обставини мають бути достатньо конкретизовані у обвинувальному акті як такі, що підлягають доказуванню. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135274865

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2026 року (справа N725/3648/19) #допустимість#обшук#організована_група#розбій#насильство Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Закон не містить вимоги вказувати в протоколі обшуку абсолютно всіх присутніх осіб. ✅ Під організованою групою слід розуміти внутрішньо стійку об’єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, який потребує ретельної довготривалої підготовки. Таку групу слід вважати утвореною з моменту досягнення її учасниками домовленості про вчинення першого злочину за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності. ✅ Стійкість організованої групи полягає в її здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть її дезорганізувати, як внутрішнім (наприклад, невизнання авторитету або наказів керівника, намагання окремих членів об’єднання відокремитись чи вийти з нього), так і зовнішнім (недотримання правил безпеки щодо дій правоохоронних органів, діяльність конкурентів по злочинному середовищу тощо). На здатність об’єднання протидіяти внутрішнім дезорганізуючим факторам указують, зокрема, такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність плану злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.  ✅ Відповідно до ст. 187 КК розбій є нападом з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства. При розбої може застосовуватися насильство, небезпечне для життя чи здоров’я особи, внаслідок чого їй можуть бути заподіяні легкі (із розладом здоров’я), середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, а також замах на вбивство. Також під час скоєння нападу може бути висловлена погроза застосування такого насильства. Погроза має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що, якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, ця погроза буде реалізована. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів (зіпсованої зброї або й макета тощо), які завідомо для неї не можуть бути використані для реалізації погрози, якщо потерпілий сприймає ці предмети як такі, що являють собою небезпеку для життя чи здоров’я. Таким чином, головним критерієм реальності погрози при розбої є суб’єктивне сприйняття її потерпілим. Для кваліфікації діяння за ст. 187 КК не має значення, чи мав винний намір приводити погрозу насильством, небезпечним для життя або здоров’я, до виконання. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135083021

Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2026 року (справа N462/3422/16-к) #НСРД#контроль_за_вчиненням_злочину#змиви_з_рук#освідування#біологічні_зразки#допит#показання#протокол#технічний_запис Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Відсутність окремого протоколу про хід та результати НСРД - контролю за вчиненням злочину - не призводить до істотного порушення вимог КПК і прав та інтересів обвинуваченого, з огляду на одночасну наявність у матеріалах справи інших протоколів, у яких відповідна інформація відображена. ✅ Здійснення змивів з рук без постанови прокурора не свідчить про відібрання біологічних зразків особи, які виробляються в процесі її життєдіяльності (наприклад, кров, слина, піт, тощо), в ході відібрання яких вони відокремлюються від організму особи, тобто відбираються. У такому випадку сліди кримінального правопорушення є очевидними та доступними для поверхневого огляду, а тому попереднього дозволу на їх відібрання не вимагається. ✅ Слідчий може бути допитаний в ході судового розгляду щодо обставин затримання підозрюваного (обвинуваченого) на місці вчинення злочину та законності проведення НСРД. ✅ Той факт, що прокурор не надав суду технічні носії інформації, які значаться додатками до протоколу НСРД, не впливає на достовірність даних, зафіксованих у протоколі, якщо безпосередньо досліджена судом стенограма повністю розкриває зміст цього протоколу. ✅ Технічний запис судового процесу не є доказом у розумінні ст. 84 КПК, а слугує гарантією дотримання принципу гласності судового процесу та забезпечення захисту прав учасників на об’єктивний розгляд справи. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135083066

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2026 року (справа N758/9/18) #ухилення_від_сплати_податків#податкове_повідомлення_рішення#преюдиція#показання#висновок_експерта Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Ключовим аспектом для доведення винуватості особи у справах про ухилення від сплати податків є наявність узгоджених податкових повідомлень-рішень контролюючого органу (рішення) про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання. У тому разі, якщо особа не згодна з тим, що певний податок чи збір підлягає сплаті, питання про «узгодженість» відповідного зобов’язання розглядається судами адміністративної юрисдикції і набрання законної сили рішенням цього суду дає підстави вважати певне зобов’язання узгодженим. ✅ Відсутність рішень, згідно з якими особа повинна сплатити податки, та набрання законної сили судовими рішеннями, якими скасовано відповідні податкові повідомлення-рішення, тягне за собою відсутність об’єктивних ознак (об’єкта та об’єктивної сторони) складу злочину, передбаченого ст. 212 КК (ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)). ✅ Наявність висновків експертів та/або показань свідків не дозволяють суду зробити висновок про винуватість в ухиленні від сплати податків, якщо щодо цих же сум податків, які сторона обвинувачення вважає несплаченими, скасовані податкові повідомлення-рішення. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135082941

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2026 року (справа N742/502/24) #провокація#огляд#оперативна_закупка Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Про відсутність ознак провокації злочину свідчить те, що залегендована особа не вдавалась до вмовлянь чи інших способів тиску, а обвинувачений не вчиняв жодних дій щодо відмови закупнику в зустрічі та/або збуті психотропної речовини. Такі ж наслідки мають місце і тоді, коли обвинувачений намагався убезпечити себе від викриття і відповідальності, безпосередньо коштів за психотропну речовину не отримував, місце зустрічі із закупним змінював декілька разів, розуміючи відповідальність за свою протизаконну діяльність. ✅ Зазначення в протоколах вручення грошових коштів, огляду покупця та огляду місця події про те, що вони були проведені відповідно до вимог ст. 237 КПК (огляд), яка знаходиться в главі 20 (слідчі (розшукові) дії) і регламентує проведення огляду місцевості, приміщення, речей, документів та комп’ютерних даних, а проведення оперативної закупки визначено главою 21 КПК, не є підставою вважати недопустимими окремі докази чи вважати, що протоколи були складені з порушенням вимог закону, за відсутності обґрунтованих претензій до фактичного змісту самих протоколів. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134881185

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2026 року (справа N686/26097/23) #вимагання#неправомірна_вигода#законний_інтерес Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Правильне визначення меж вимагання неправомірної вигоди обґрунтовується правильним визначенням саме змісту прав та інтересів особи (їх законність чи незаконність), можливістю реалізації (захисту) цих прав та інтересів за допомогою неправомірної вигоди, законністю чи незаконністю дій службової особи, якими вона погрожує в разі відмови від давання неправомірної вигоди, а також спрямованістю погроз службової особи на заподіяння шкоди правам і законним інтересам особи, яка надає неправомірну вигоду. ✅ Найбільш значущою ознакою вимагання є те, що примушування до надання неправомірної вигоди може бути вчинено тільки шляхом погрози заподіяння шкоди правоохоронюваним, законним інтересам особи. При цьому під законними інтересами слід розуміти інтереси, які забезпечуються нормами закону (до яких можна застосувати нормативний критерій), а також ті, що не суперечать чинному законодавству. Незаконний інтерес, на відміну від правоохоронюваного, не захищається ні законом, ні правом і не повинен задовольнятися чи забезпечуватися ним. ✅ Вимагання неправомірної вигоди як ознака може бути поставлена за вину лише в тому випадку, якщо винна особа з метою одержання неправомірної вигоди погрожує вчиненням або невчиненням таких дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам того, хто дає неправомірну вигоду, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. Тобто законність прав та інтересів, які особа, що надає неправомірну вигоду, захищає шляхом давання неправомірної вигоди, має бути однією з основних і обов’язкових ознак вимагання. На відміну від цього, у разі якщо особа, яка надає неправомірну вигоду, зацікавлена в незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів тощо, то вимагання неправомірної вигоди виключається. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135000616

Вирок колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2026 року (справа N991/5786/23) #одержання_неправомірної_вигоди#допустимість#істотне_порушення#заява_про_злочин#провокація#відеоконференція#консул#зупинення_судового_проводження#мобілізація Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Прохання надати неправомірну вигоду слід розглядати як виявлення бажання суб’єкта кримінального правопорушення одержати неправомірну вигоду за вчинення або не вчинення ним дій з використанням певного становища або у зв’язку з певною його діяльністю. Таке прохання полягає у зверненні відповідного змісту в чіткій і коректній формі з розумінням водночас можливості особи, яка потенційно здатна надати неправомірну вигоду, відмовити в задоволенні такого прохання. ✅ Одержання неправомірної вигоди передбачає будь-який спосіб прийняття неправомірної вигоди суб’єктом кримінального правопорушення (заволодіння майном, користування послугами тощо). Відповідальність настає лише за умови, якщо особа одержала неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення будь-яких дій з використанням свого становища, повноважень, пов’язаних з ними можливостей, в інтересах того, хто надав таку вигоду, або в інтересах третьої особи. Тобто має бути нерозривний зв’язок між одержанням неправомірної вигоди і вчиненням (не вчиненням) указаних дій. Водночас, фактичне виконання або невиконання зазначених дій знаходиться поза межами об’єктивної сторони цього кримінального правопорушення. У зв’язку з цим, для кваліфікації дій винної особи за відповідною нормою КК не має значення: 1) коли (до чи після вчинення діянь з використанням повноважень, становища, яке займає особа) одержано неправомірну вигоду; 2) чи було фактично вчинено ці діяння і чи мала особа намір вчиняти їх; 3) за виконання (невиконання) яких дій (законних чи незаконних) одержується неправомірна вигода. ✅ Метою встановлення та дотримання порядку отримання доказів є насамперед: (1) унеможливлення істотного порушення прав і свобод людини під час збирання (отримання) доказів та (2) забезпечення достовірності отриманих фактичних даних. ✅ Законодавство не встановлює жодного обов’язку негайного звернення особи із заявою про злочин. ✅ Провокація злочину передбачає активне спонукання до протиправної поведінки, вона має місце лише тоді, коли органи влади чи треті особи: 1) ініціюють злочинну поведінку, якої без їх втручання не було б; 2) впливають на волевиявлення особи, створюючи у неї мотив або намір вчинити злочин; 3) не просто пасивно фіксують злочинну діяльність, а штучно її створюють. ✅ Мотив покращення показників виявлення кримінальних правопорушень повинен мати очевидний зовнішній прояв, виражений об’єктивними та конкретними діями, словами, поведінкою. ✅ Наявність об’єктивних обставин, пов’язаних із перебуванням свідка (громадянина України) за межами території України та його неможливістю найближчим часом прибути в судове засідання в приміщення національного суду, з метою забезпечення оперативного судового розгляду, суд може провести допит свідка в режимі відеоконференції із приміщення консульської установи. ✅ Зупинення судового проводження, у разі якщо обвинувачена була призвана для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період не є безумовним, а є правом суду вирішити питання щодо наявності чи відсутності підстав для зупинення судового провадження, ураховуючи стадію судового розгляду, умови проходження особою військової служби, склад учасників судового провадження тощо. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134664682