Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2026 року (справа N135/1128/25) #домашнє_насильство#співмешканка#обвинувальний_акт Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи: ✅ Необхідною умовою визнання судом злочину таким, що пов’язаний з домашнім насильством, є відображення цієї обставини у формулюванні обвинувачення з встановленням органом досудового розслідування відповідних фактичних обставин. Якщо суспільно небезпечне діяння пов’язане саме з домашнім насильством, то сторона обвинувачення має про це обов’язково зазначити у повідомленні про підозру, в обвинувальному акті, а на обґрунтування своєї позиції надати відповідні докази. ✅ Посилання в обвинувальному акті лише на те, що потерпілим від злочину є член сім’ї обвинуваченого, недостатньо для того, аби стверджувати про існування ситуації домашнього насильства у значенні, яке надається цьому терміну Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. ✅ Зміст обвинувального акта визначає той обсяг і зміст обвинувачення, який сторона захисту сприймає як такий, що підлягає перевірці під час судового розгляду, який не стосується тих обставин, які не знайшли свого відображення у тексті обвинувального акта. ✅ Кримінальний процесуальний закон, закон України про кримінальну відповідальність та інше дотичне до з’ясування поняття «домашнє насильство» законодавство не містять такого поняття як «співмешканка». Слово «співмешканка» в аспекті встановлення юридичних ознак «домашнього насильства» у фактично вчиненому діянні жодним чином не впливає на правову складову висунутого обвинувачення, адже фактично є словом житейського змісту і значення, використання якого не розкриває юридичних ознак вказаного поняття. ✅ В аспекті кримінально-правової оцінки конкретного діяння та вирішення пов’язаних із цим питань про його кримінально-правові наслідки та застосування того чи іншого процесуального порядку здійснення провадження, юридично значимі складові протиправної поведінки мають знайти своє відображення в обвинувальному акті в спосіб, визначений законом, який від сторони обвинувачення вимагає використання термінів, визначених законодавцем, а не довільного оперування словами, які не мають правової складової та юридичного змісту. ✅ Сам факт посилання на вчинення правопорушення стосовно «співмешканки» не створює належного підґрунтя до висновку, що сторона захисту мала підстави до захисту від обвинувачення як такого, що пов’язане із звинуваченням у застосуванні домашнього насильства. До того ж, «співмешкання» автоматично і безумовно не свідчить про те, що особи перебувають у сімейних або близьких відносинах. Водночас такі обставини мають бути достатньо конкретизовані у обвинувальному акті як такі, що підлягають доказуванню. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135274865